І.І. Лукашука Основні погляди В. Г. Буткевича щодо: Поняття міжнародного права: Міжнародне право це система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення

Порівняльна характеристика поглядів В.Г. Буткевича та І.І. Лукашука

Основні погляди В.Г. Буткевича щодо:
Поняття міжнародного права:

Міжнародне право – це метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення">система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноважними суб’єктами задля реалізації спільних інтересів.
Функції міжнародного права:

1. Соціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення, забезпечення та ін.

відносин між суб’єктами міжнародного права);

2. Юридичні функції (визначення прав і обов’язків суб’єктів міжнародного прав стосовно один одного, встановлення статусу різних категорій суб’єктів, їх правосуб’єктності, зміцнення міжнародного права, міжнародної законності, міжнародного правопорядку);

3. Функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють в міжнародній сфері (політикою, мораллю, релігією, етикою);

4. Функції програмування розвитку міжнародних відносин і міжнародного права (програмування їх розвитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки, суб’єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право);

5. Інформаційні функції (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості).

Основні погляди І. І. Лукашука щодо:
Поняття міжнародного права:

Міжнародне право - це система юридичних принципів і норм, що регулюють міждержавні відносини з метою забезпечення миру і співробітництва.

Функції міжнародного права:

1. Головною соціальною функцією міжнародного права є зміцнення існуючої міжнародної системи, забезпечення її функціонування.

2. Головна юридична функція міжнародного права полягає в правовому регулюванні міждержавних відносин. Вона відображає метод реалізації головної соціальної функції.

3. Функція гармонізації національних інтересів держав і їхніх інтересів з інтересами загальнолюдськими.

4. Функція попередження небажаного розвитку подій. Як відомо, попереджувальна дипломатія займає все більш важливе місце в світовій політиці.

5. Функція інтернаціоналізації, інтеграції полягає в розширенні і поглибленні взаємозв'язку між державами. Тим самим зміцнюється міжнародне співтовариство - соціальна основа міжнародного права і, отже, поліпшуються умови його функціонування.

6. Інформаційно-виховна функція полягає в передачі накопиченого досвіду упорядкованого поведінки держав, у вихованні в дусі поваги до права, до охоронюваним їм інтересам і цінностям.

Принципи міжнародного права:

При визначенні основних принципів міжнародного права дослідники беруть до уваги три джерела, в яких держави прямо ставили за мету сформулювати основні принципи міжнародного права: Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права 1970 р. і Заключний акт Хельсінкі 1975 р.

Статут і Декларація називають лише сім принципів:

1) незастосування сили або загрози силою;

2) мирного вирішення міжнародних спорів;

3) невтручання;

4) співробітництва;

5) рівноправ'я і самовизначення народів;

6) суверенної рівності держав;

7) добросовісного виконання зобов'язань за міжнародним правом;

8) територіальної цілісності;

9) поваги прав людини;

10) непорушності кордонів.

Суб'єкти міжнародного права:
Суб'єкти міжнародного права - самостійне формування, здатне безпосередньо володіти правами і обов'язками з міжнародного права, брати участь у створенні та здійсненні його норм.

Суб'єкти міжнародного права:

Тільки формування, що відповідають зазначеним вимогам, здатні бути суб'єктами міжнародного права. Міжнародна правосуб'єктність є юридичне вираження членства в міжнародній спільноті. Суб'єкт повинен володіти незалежним міжнародним статусом і бути підпорядкований безпосередньо міжнародному праву.

Загальновизнаними суб'єктами міжнародного права є держави і міждержавні організації. Не настільки явно визнана правосуб'єктність народів, націй, борються за створення незалежної держави. Як виняток існують нетипові суб'єкти - Ватикан, вільне місто.

Поняття міжнародної законності:
Позиція проф. Володимира Григоровича Буткевича щодо явища міжнародної законності висловлена більш розлого і ґрунтовно. Крім загального бачення проблематики міжнародної законності, В.Г. Буткевич визначає її компоненти, структуру, гарантії, режими, принципи, розглядає критерії правомірності міжнародної законності, її характерні особливості на сучасному етапі розвитку, питання співвідношення міжнародної законності з міжнародним правом та міжнародним правопорядком. На думку В.Г. Буткевича, "міжнародна законність – це політико-правова реальність міжнародних відносин, яка характеризує міжнародно-правову дійсність під кутом зору правотворчої і правозастосовної діяльності учасників міжнародного співробітництва, морально-політичні засади системи міжнародного права, оціночні критерії її зв’язків з міжнародними політичними інститутами, політичними режимами членів світового співтовариства". Автор зазначає, що "уся нормотворча, правореалізуюча та контрольна діяльність держав і міжнародних установ у світлі вимог міжнародної законності має будуватись на принципах і нормах демократії.

Основними принципами міжнародної законності, на думку автора, виступають: 1) примат права в політиці; 2) верховенство статуту ООН перед іншими міжнародними зобов'язаннями; 3) реальна можливість використання суб'єктивних прав і належне виконання юридичних обов'язків; 4) рівність усіх суб'єктів перед нормою міжнародного права і загальність вимоги дотримуватись її; 5) однакове розуміння і застосування міжнародно-правових актів усіма суб'єктами міжнародного права; 6) своєчасне запобігання міжнародним правопорушенням; 7) невідворотність відповідальності і санкцій за міжнародні правопорушення; 8) особлива роль ООН у підтримці міжнародного миру і безпеки; 9) принципи справедливості, гуманізму демократії.

Суб’єкти міжнародного права - це учасники міжнародних відносин, які володіють міжнародними правами і обов’язками, здійснюють їх на основі міжнародного права і несуть в необхідних випадках міжнародно-правову відповідальність.

Юридична природа суб’єктів міжнародного права будується на комплексі загальних і специфічних ознак

Загальні ознаки суб’єктів міжнародного права: а) здатність реалізовувати права і обов’язки на основі норм міжнародного права; б) здатність бути стороною у відносинах, врегульованих нормами міжнародного права, які створені головним чином завдяки міжнародним угодам; в) здатність створювати норми міжнародного права.

До суб’єктів належать: держава, міжнародні організації, народ, нації, які борються за створення незалежної держави, квазідержави.
Поняття міжнародної законності:
На думку І.І. Лукашука, "міжнародна законність – режим функціонування міжнародної політичної системи, заснованої на принципі добросовісного виконання норм міжнародного права, що забезпечує його реалізацію". З часом, це визначення було дещо змінено на інше: "міжнародна законність – це режим функціонування системи міжнародних відносин, заснований на принципі добросовісного виконання зобов'язань за міжнародним правом, що забезпечує реалізацію цього принципу".

Характеризуючи міжнародну законність І.І. Лукашук наголошує на тому, що вона є політико-правовим явищем. У правовому аспекті вона означає "порядок або режим, в умовах якого суб'єкти дотримуються приписів міжнародного права. В такому аспекті вимоги законності зводяться до приписів принципу добросовісного виконання зобов'язань". Він зауважує, що "у міжнародно-правовій свідомості законність ширше, вона виступає як ідея законності, суть якої – усвідомлення необхідності правомірної поведінки, підтримка такого порядку, який обмежує свавілля, забезпечує суверенні права держав і ефективне функціонування міжнародного права".

У політичному аспекті, на його думку, законність "повинна бути організована і діяти таким чином, щоб забезпечити ефективність міжнародного права, що є необхідним для нормального функціонування самої політичної системи".

Специфічними принципами міжнародної законності І.І. Лукашуком були визначені: універсальність законності, а також загальний і рівний обов'язок загального міжнародного права для усіх суб'єктів. На думку автора задачі міжнародної законності полягають у наступному: "усунення з міжнародного життя насилля і свавілля, забезпечення законних інтересів і прав суб'єктів; досягнення того, щоб приписи права втілювались у фактичній поведінці суб'єктів; забезпечення реальної правомірності міжнародних відносин; підтримка міжнародного правопорядку".