Тема: Ігрова психотерапія агресивності у дітей
Аналіз сучасної шкільної практики свідчить, що майже ніхто не навчає учнів вмінню формувати в себе установку на емоційні контакти з іншими людьми, розвивати здатність коригувати свої емоційні реакції на зовнішні та внутрішні впливи. Батьки нерідко скаржаться педагогам і психологам на підвищену дратівливість і агресивність своїх дітей. Самі педагоги також усе частіше звертаються з питанням пошуку засобів педагогічного впливу на дітей, які вирізняються агресивними проявами поведінки.
В науковій психологічній літературі під агресивністю розуміють будь-яку форму поведінки, спрямовану на образу або надання шкоди іншій важливій істоті. В свою чергу агресивність розглядається як властивість особистості, що виражається в готовності до агресії і характеризується наявністю деструктивних тенденцій в галузі суб'єкт-суб'єктних відносин.
Прояв агресії в дитячих і навчальних закладах - проблема, яка все більше хвилює вчителів і батьків. Але агресивну поведінку не можна однозначно вважати поганою. В агресивності є свої позитивні і негативні тенденції. Наприклад: вона може проявлятись в ініціативності і активності або у ворожості, неслухняності й сперечанні, опорі. Агресивність здатна розвинути ініціативність або ж зробити дитину настирливою, недовірливою, лякливою. Виникаючи в критичній ситуації, вона зиконує захисну функцію, інколи функцію розв'язання (виходу) із ситуації. Найчастіше агресивна поведінка спостерігається в дитини в критичні вікові періоди. Це свідчить про те, що жити дитині стало складніше: будь-яку важку ситуацію в момент вікової кризи дитина переживає важче, тому можна чекати зростання агресивних елементів у поведінці. Це стосується як нормальної дитини з нормою оозвитку, так і дитини з емоційними порушеннями.
Для роботи з такими дітьми доцільно використовувати метод релаксації, ігротерапії, арттерапії, психогімнастики.
Дуже важлива не профілактика власне агресивної поведінки, а робота з особистістю в цілому: її Я - образом", "Я - концепцією", самосвідомістю. Потрібно сприяти особистісному росту учнів, формуванню в них упевненості в собі. На жаль, агресія заразна: "Мене батьки били, і я буду бити свою дитину". Одним із найефективніших засобів корекції взагалі й агресивності зокрема, є соціально-психологічний тренінг. Потрібно працювати з агресією опосередковано: чим більша сила "Я" людини, чим сильніша його здатність до саморегулювання, тим менше у нього агресивності, тим менше він фрустрований і більш толерантний. Соціально-психологічний тренінг, як форма групової психокорекційної роботи, є найбільш оптимальним засобом.
Мета ігор - корекція агресивних тенденцій поведінки учнів молодшого віку.
Предмет психокорекції: агресивність учнів молодшого шкільного віку.
Об'єкт психокорекції: молодші школярі з неадаптованими агресивними реакціями.
Завдання:
Навчання дітей конструктивних форм поведінки та основ комунікації.
Розвиток здібності адекватного сприймання себе та інших людей.
Усунення надмірного напруження і тривожності молодших школярів.
Регуляція соціальних відносин дітей.
Зниження емоційної напруги
Розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій.
Формування навичок позитивного впливу на інших.
Ігрова корекція поведінки.
Розвиток навичок самоконтролю.
Навчання основ ауторелаксації.
Засобами досягнення завдань психокорекції стали такі форми роботи:
Бесіди.
Рольові програвання ситуацій.
Вправи на самопізнання.
Етюди, пантоміма.
Образотворча діяльність.
Фізичні вправи, рухливі ігри.
Психогімнастика і ауторелаксація.
Ігрові завдання корекції агресивності у дітей
1. Вправа "Веселка"(вправа на ауторелаксацію)
Дітям пропонується уявити собі веселку, пройти під нею, доторкнутися до неї, відчути тепло або прохолоду кольорів, "покататися" на веселці. Психолог підмічає дитячі враження і відчуття кожного кольору, що дає йому інформацію про внутрішній емоційний стан дитини.
2. Вправа "Боротьба".
Учасникам пропонується стати парми, взятися за руки і спробувати перетягти іншого на свій бік. Обговорення:
Чи не так само ми поводимося у суперечці?
Якщо ми перемогли, чи не засмучує нас, що інший лишився ображеним? Чи за таких обставин інший може зрозуміти, чого ми прагнемо?
3. Вправа "Драбинка"
У даній вправі партнери вступають у конфліктний діалог. Перший говорить щось супернику. Другий йому відповідає фразою з кількох слів. Потім - знову перший. Кожна наступна фраза повинна бути на тон вищою, емоційно забарвленою, але кричати не треба. Програє той, хто не зможе підвищити тон, знайти фразу, перевершити останню фразу партнера.
4. Вправа "Мій девіз і герб"
Ця вправа дає дітям можливість обдумати і прийняти свій внутрішній світ цілісно. Вони вчаться висловлювати своє ставлення до окремих елементів зовнішнього світу, а це є більш об'єктивним, ніж позитивне чи негативне ставлення до всього оточення взагалі. Психолог розповідає школярам про середньовічних лицарів, які змагалися на турнірах і мали свій девіз і герб. Учням пропонується придумати свій девіз і герб, але такі, щоб їх могли впізнати друзі, а суперники - поважали б. Важливо підкреслити, що це має бути саме їхній герб (особливий) із зображенням того, що їм подобається.
5. Вправа "Посмішка по колу"
Діти, взявшись за руки, всміхаються по черзі один одному. Дітей потрібно налаштувати так, щоб "посмішку по колу" вони сприймали серйозно подивилися на однокласників, подумали про ті добрі і важливі справи, в яких сьогодні брали участь разом, і посміхнулися.
6. Вправа "Настрій сьогодні"
Учні по черзі дають усні відповіді на запитання:
Що сподобалося на занятті?
Що було нове?
Чому ти сьогодні навчився?
Думка кого з однокласників була для тебе цікавою?
Важливо, щоб під час цієї бесіди учні не зазнали тиску "зробити правильно", а відчули інтерес психолога до їхніх думок, почуттів, малюнків.
Список використаних джерел
Баб'як Т. Вправи з психокорекції / Т. Баб'як // Психолог. - 2002. - № 34-35. - С. 17-24.
Бовть О. Б. Психокорекцій на робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку / О. Б. Бовть // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1, 3, 4, 5, 6-7, 8, 9, 10.
Бовть О. Б. Дослідження і корекція соціально-психологічних і індивідуально-особистісних характеристик молодших школярів / О. Б. Бовть // Практична психологія та соціальна робота. -2002. - № 2.
Гончаренко Г. Агресивна дитина / Г. Гончаренко // Психолог. - 2004. - № 5,С . 26-28.