Ідентичність українського козацтва: від
Дмитра Вишневецького до Петра
Конашевича Сагайдачного, від Богдана
Хмельницького до Івана Мазепи.
Ідентичність українського козацтва була сформована протягом тривалого періоду в українській історії, починаючи з початку XVII століття та до кінця XVIII століття. Протягом цього часу українське козацтво проявило себе як сильна політична та культурна сила, яка мала великий вплив на розвиток української нації.
Дмитро Вишневецький, який очолював козацькі загони в битві під Керчем (1624), відомий своєю бойовою майстерністю та вмінням збирати досвід війни. Петро
Конашевич-Сагайдачний, обраний гетьманом Української Держави в 1616 році, був одним з перших діячів, який спробував створити організовану владу на території
України.
Богдан Хмельницький, який очолював повстання проти польського панування в 1648 році, був визнаний як символ національної свободи та боротьби за незалежність
України. Іван Мазепа, гетьман Запорізької Січі з 1687 по 1708 роки, був відомий своєю великою політичною та культурною діяльністю, яка сприяла розвитку національної свідомості українського народу.
У всіх цих відомих діячів українського козацтва можна виділити спільні риси, які складають ідентичність українського козацтва: бойовий дух, сильний національний
ідентифікаційний зв'язок, духовна та культурна розвиненість, здатність до організації та керівництва.
Ще однією важливою складовою ідентичності українського козацтва була релігійна та культурна спадщина. Козацькі загони мали свої церкви та монастирі, де зберігалися цінні рукописи та книги. Козацька культура сприяла розвитку літератури, мистецтва та музики, які стали невід'ємними частинами української культури.
Українське козацтво було також символом національної свободи та боротьби за незалежність України. Багато козаків брали участь у повстаннях проти іноземного панування, що дало поштовх до формування української національної свідомості та ідеї незалежності.