Група МІЕ17Б
Мамай Валерія
№17
І завдання
Охарактеризуйте основні глобальні проблеми сучасності.
У чому полягає економічний аспект глобальних проблем?
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропогенними явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами й значенням, так і за способами розв’язання.
У сучасних умовах склалися основні форми міжнародного співробітництва в розв’язанні глобальних проблем:
здійснення спільних проектів і програм із ліквідації зон економічного лиха;
установлення уніфікованих норм і правил природокористування;
роззброєння та конверсія;
виділення кредитів і допомога країнам, що розвиваються, у розв’язанні проблем бідності, голоду, хвороб, неписьменності;
загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій.
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ:
Проблеми взаємодії природи й суспільства: забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством; збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору.
Проблеми суспільних взаємовідносин: відвернення світової термоядерної війни та забезпечення миру, подолання економічної відсталості частини регіонів та країн світу; недопущення регіональних і міжнародних конфліктів; роззброєння й конверсія.
Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього: пристосування людини до умов природного й соціального середовища, що змінюється під впливом НТП; подолання епідемій, тяжких захворювань (СНІД, наркоманія тощо); боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом; проблеми демократизації та охорони прав людини.
Головними проявами глобалізації є:
Лібералізація ринку руйнує національні бар’єри з метою інтеграції країн у світові ринки.
Глобалізація фінансової системи пов’язана з фінансовою лібералізацією в розвинених країнах світу, відмовою від золотовалютного стандарту.
НТП глобалізує світову економіку через розвиток транспортних, комунікаційних та інформаційних технологій.
Глобалізація трансформує політичну систему в національному та міжнародному масштабах.
Зростання мобільності населення.
Ретельно проаналізувавши поводження світової системи, економісти одержали цікаві висновки про те, що при збереженні дійсних темпів росту населення, забруднення навколишнього середовища, споживання ресурсів найближчим часом людство підійде до меж свого росту й, як наслідок, відбудеться падіння виробництва й чисельності населення. Другий висновок полягає в тому, що існує можливість змінити ці тенденції через досягнення стану глобальної рівноваги, і чим швидше ми почнемо прагнути до даної рівноваги, тим ефективніші будуть результати.
Світове співтовариство може протистояти цьому виклику, лише об'єднавши зусилля й ресурси, тому що вирішення глобальних проблем вимагає величезних витрат. За деякими оцінками щорічні витрати на вирішення глобальних проблем повинні становити близько 1 трлн дол. Вишукати такі значні кошти досить складно, зараз людство таких коштів не має.
ІІ завдання
Які чинники привели до формування світового ринку праці? Як діє закон попиту й пропозиції на світовому ринку праці?
Формування світового ринку праці відбувається двома шляхами: по-перше, через міграцію трудових ресурсів і капіталу; по-друге, шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні та інші перегородки між ними. Це приводить до утворення так званого «спільного ринку праці». Становлення міжнародного ринку праці є свідченням того, що процеси світової інтеграції відбуваються не тільки в економічній та технологічній галузях, а й дедалі ширше охоплюють сфери соціальних та трудових відносин, які стають нині глобальними. Це дістає відображення в координації, погодженні й зближенні соціальної політики різних країн, які мають неоднаковий досвід та законодавство в соціальній сфері. Таке регулювання різнонаціональних соціальних структур відбувається у багатьох напрямах. Головні серед них:
• умови праці, способи найму і звільнення працівників;
• оплата праці, зокрема системи додаткових виплат;
• надання відпусток, вільних від роботи днів, тривалість робочого дня;
• соціальне страхування;
• надання різних пільг, у тому числі матеріального постачання, відпочинку і т. д.
Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.). Попит на іноземну робочу силу почав помітно зростати тоді, коли виник масований експорт приватного виробничого капіталу й почалося створення у всіх країнах підприємств з використанням місцевої робочої сили.
ІІІ завдання
Спрогнозуйте можливі позитивні та негативні наслідки міжнародного кредитування для України як країни-позичальника. Чи загрожує Україні дефолт? Які можливі наслідки дефолту?
ІV завдання
Тестові завдання стор. 201-202.
А
Б
В
А
А
В
В
Б
А
Б
1-Б
2-Д
3-Г
4-А
1-Г
2-Д
3-А
4-В
З підрозділу «Узагальнюємо знання» (стор. 202) виконуємо завдання №№ 5-7
5. Ні, адже економічний суверенітет за глобалізаційних процесів стає ядром, базисом економічної політики держави. Однак, світовий розвиток та глобалізаційні процеси вносять свої аспекти та модифікують розуміння економічного суверенітету країни.
6. 1) Твердження правильне
2) Твердження правильне
3) твердження не правильне, тому що:
ТНК істотно порушують принципи досконалої конкуренції, а їхні антиконкурентні дії не підпадають під національні законодавства щодо обмеження монополії. Ці обставини ставлять слаборозвинені країни й країни з перехідною економікою в невигідне й залежне становище від економічно розвинених країн і ТНК.
7.Основний критерій лібералізації (відкритості) світового ринку — це зростання частки експорту у ВВП.
| Країна | Частка експорту у ВВП, % |
| Словаччина | 97,3 |
| Бельгія | 87,8 |
| Нідерланди | 83,0 |
| Литва | 82,2 |
| Чехія | 78,8 |
| Швейцарія | 65,5 |
| Австрія | 54,7 |
| Хорватія | 51,2 |
| Україна | 47,9 |
| Німеччина | 47,0 |
| Португалія | 43,5 |
| Норвегія | 38,1 |
| Іспанія | 34,3 |
| Італія | 31,8 |
| Франція | 31,3 |
країна з найвищим рівнем лібералізації -Словаччина
країна з найнижчим рівнем лібералізації- Франція
Тестові завдання стор. 219-220.
1. В
2. В
3.А
4. А,Б
5.А
6.В
7.Г
8. Б
9.В,Г
10. Б
11. 1-Б
2-Д
3-А
4-В
12. 1-В
2-Г
3-Б
4-А
З підрозділу «Узагальнюємо знання» (стор. 220) виконуємо завдання №№ 1; 5 (без пояснень, просто зазначаємо «вірне» чи «невірне»).
1.
5. 1) твердження не правильне
2) твердження правильне
3) твердження правильне
4) твердження не правильне
Тестові завдання стор. 232-233.
1.А
2.Г
3.В
4.Б
5.Б
6.А
7.А
8.Б
9.В
10.Б
11. 1-Д
2-Г
3-В
4-А
12. 1-Г
2-Б
3-В
4-Д
З підрозділу «Узагальнюємо знання» (стор. 220) виконуємо завдання № 9.
9.Найбільш прийнятними кількісними показниками міждержавного переміщення трудових ресурсів є показники, що фіксуються в платіжному балансі. Як і в інших випадках, нерезидентом вважається приватна особа, що перебуває в країні менше року. якщо людина перебуває в країні більше року, то з метою статистичного обліку вона перекласифіковується в резидента. У статистиці платіжного балансу показники, по в’язані з міграцією робочої сили, є частиною балансу поточних операцій і класифікуються за трьома статтями:
1. Трудовий дохід, виплати зайнятим — зарплати та інші виплати готівкою чи натурою, отримані приватними особами нерезидентами за роботу, виконану для резидентів та оплачену ними. До цієї категорії включаються також усі відрахування резидентів у пенсійні, страхові й інші фонди, пов’язані з найманням на роботу нерезидента. До кола приватних осібнерезидентів належать усі іноземні працівники, що перебувають у цій країні менше року, у тому числі сезонні робітники, робітники з прикордонних країн, що приїздять до країни на тимчасові заробітки, а також місцевий персонал іноземних посольств.
2. Переміщення мігрантів — оціночний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони перевозять із собою, переміщуючись до іншої країни. При цьому вивезення майна емігрантів у натурі показується як експорт товарів із країни, а його грошовий еквівалент (ніби оплата за цей експорт) — за цією статтею.
3. Перекази працівників — пересилання грошей і товарів мігрантами своїм родичам, що залишилися на батьківщині. У разі пересилання товарів ураховується їх оцінна вартість.