Ім'я файлу: Кишкова непрохідність на фоні хавороту тонкого кишечника.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 29.05.2020
скачати



ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Гостра кишкова непрохідність на фоні завороту

тонкого кишечника.

Львів — 2020

І. Паспортні дані:

1.ПІБ: Войтечко Михайло Степанович

2.Вік: 58 років

3.Стать: чоловіча

4.Сімейний стан: одружений.

5.Освіта: ЛНУ ім.Франка

6.Професія: перекладач

7.Місце праці: ТОВ «Software»

8. Домашня адрема: м.Львів, вул. Наукова, 56

9.Діагноз при поступленні: кишкова непрохідність.

Заключний діагноз: гостра странгуляційна кишкова непрохідність на фоні завороту тонкого кишечника (клубової кишки)

Супутні захворювання : хронічний пієлонефрит,різнокольоровий лишай.

10.Дата поступлення :5.05.2020 року. Дата виписки: 16.05.2020 року.

11.Ліжкодні:17.
ІІ. Скарги

Скарги на інтенсивний нападоподібний біль в середній частині живота та правому підребер’ї,здуття живота,нудоту ,блювота,що не приносить полегшання,спочатку блювання було напередодні з’їдженою їжею ,потім мутним шлунковим вмістом.

ІІІ. Анамнез захворювання (Anamnesis morbi)

Доставлений в клінічну лікарню швидкої медичної допомоги м.Львова бригадою швидкої медичної допомоги вночі 5 травня 2020 року .Приблизно за 2 години до госпіталізації почався раптовий сильний нападоподібний біль,який посилювався,блювота,стан погіршувався.Пов’язує виникнення болей з порушенням травлення,хворий займався лікувальним голоданням 2 тижні після наступного прийому їжі почалися проблеми з травленням,останні два дні пацієнта турбують запори,4та 5 травня приймав проносний засіб(Бісакодил) 1 таьлетку ввечері 4 травні та 2 таблетки 5 травня.

ІV. Анамнез життя хворого (Anamnesis vitae)

Народився і виховувався в сім'ї із сприятливими соціально-побутовими умовами. Харчування повноцінне та достатнє у всі періоди життя,проте вирішив зайнятись лікувальним голодуванням. Зараз проживає з дружиною,має двох дітей.Діти здорові Батько хворів цукровим діабетом,мати померла від інсульту.Матеріально-побутові умови задовільні. У дитинстві переніс кір. 2013 р переніс апендектомію.В 2015 рокці лікувався з приводу хронічного пієлонефриту.2018 року лувався у терапевта через гострий тонзиліт.Хворіє 10 років різнокольоровим лишаєм.

Шкідливі звички: куріння.

Трудова діяльність не пов'язана із впливом хімічних аерозолів, пилу, низьких температур. Загальний трудовий стаж - 36 років.

Інфекційний мононуклеоз, гепатит, холеру, черевний тиф, інші інфекції шлунково-кишкового тракту заперечує. На обліку в туберкульозному, венеричному диспансерах не перебував. Паразитарні інвазії, хірургічні втручання, опіки, тяжі травми заперечує.

Алергологічний анамнез не обтяжений .

V. Результати об’єктивного обстеження

А.Загальне обстеження.

Теперішній стан хворого (Status pracesens communis)

Загальний огляд

Загальний стан хворого середньої важкості.Хворий млявий,адинамічний.

Положення в ліжку пасивне на спині.При приступі болю хворий неспокійний,вираз обличчя виражає страждання.

Конституція: нормостенічна

Характеристика стану шкірного покриву

Підшкірний жировий шар розвинений помірно.Блідість шкірних покривів,наявні світлі плями невеликих розмірів на спині , помірно суха, нежирна, еластична,тургор знижений.

Стан придатків шкіри: волосся сиве. Нігті гладкі, блискучі, доглянуті.

Дерматографізм білий. Чутливість не порушена.

Затримка випорожнень та газовиведення.

Стан порожнини рота

Слизові оболонки ротової порожнини блідо- рожеві, чисті,сухіі. Зів звичайного кольору, язик сухий,обкладений сірим нальотом. Мигдалики не виступають за край піднебінних дужок, блідо-рожеві, лакунарні, без нальоту і висипних елементів.

Кількість здорових зубів – 30

М’язи нормально розвинені,тонус звичайний,не болючі при пальпації та рухах,судом немає.

Кітки без деформацій,без викривлень.Суглоби без контрактур,не болючі при пальпації . Рухи в повному об’ємі.

Лімфатична система

Лімфатичні вузли (підщелепні, шийні, над- і підключичні, пахвові, пахвинні, підколінні) не збільшені, не спаяні з навколишніми тканинами і між собою, рухомі і безболісні при пальпації. Шкіра над вузлами не змінена.

Стан органів дихання

Грудна клітка нормостенічна, симетрична. В акті диханння беруть участь обидві половини грудної клітки. Допоміжна мускулатура в акті дихання не бере участі.Дихання зниженої глибини. ЧДР – 22, тип дихання змішаний.

Пальпація грудної клітки: пальпація міжреберних проміжків безболісна.

Порівняльна перкусія легень: в нижніх відділах з обох сторін ясний легеневий перкуторний звук.

Аускультація легень: дихання везикулярне, ослаблене в нижніх відділах легень. Шум тертя плеври відсутній.

Серцево-судинна система

Огляд ділянки серця і судин: серцевий горб відсутній, патологічна пульсація судин не спостерігається. Верхівковий поштовх розташований в V міжребір’і на 1,5см до середини від лівої серединно-ключичної лінії, площею 2,0 см2

Перкусія. Межі відносної серцевої тупості: права межа - по правому краю груднини, ліва - на 1,5 см досередини від лівої серединно - ключичної лінії, верхня - верхній край III ребра.

Межі абсолютної серцевої тупості: права межа по лівому краю груднини, ліва - на 1 см до середини від лівої межі відносної тупості, верхня - на рівні IV ребра. Ширина судинного пучка - 5 см.

Аускультація. Ритм серця правильний. Тони серця звучні. Розщеплення, роздвоєння, акцент II тону і шуми не вислуховуються.

Пульс: 95 ударів за хвилину, слабкого наповнення і напруження, ритмічний. Артеріальний тиск на плечовій артерії зліва і справа 95/60 мм. рт. ст.

Система травлення

Живіт болючий при пальпації біля пупка,справа від пупка та нижній частині.Живіт здутий,асиметричний,видима перистальтика кишок.Напруження м’язів черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні .При перкусії дифузний тимпаніт.

При аускультації посилення перистальтичних шумів з металевим відтінком.

Нижній край печінки прощупується по краю правої реберної дуги, м'який, гострий і безболісний. Перкуторно розміри печінки по Курлову: по правій серединно-ключичній, передній серединній і лівій реберній дузі складають 9 x 8 x 7 см. Симптом Курвуаз'є, френікус-симптом негативні.

Пальцеве ректальне дослідження без особливостей: Per rectum: тонус сфінктера збережений, на

висоті пальця патології не має, на рукавичці сліди калу.

Система органів сечовиділення:

Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний.

Болісність по ходу сечівників, в надлобковій ділянці не спостерігається.Нервово-психічна сфера

Поведінка адекватна, дещо загальмована,орієнтація в просторі, часі правильна , настрій спокійний.

Рух очних яблук не порушений. Зіниці однакового розміру, шириною 1,0 см. Реагують на світло. Патологічні симптоми відсутні.

Зір, нюх, смак, слух збережені.

Ендокринна система

Щитовидна залоза не візуалізується та не пальпується.

Б.Результати місцевого дослідження.

Живіт здутий,асиметричний,видима перистальтика ,при аускультації з металісним відтінком ділянці пупка.Наявний комплексний симптом Валя:асиметрія живота,видима перистальтика,еластична напружена кишка в ділянці пупка та під пупком, при перкусії.Симптом Ківуля:високий тимпаніт.Симптом Склярова:”шум плеску”при легкому струшуванні черевної порожнини.Позитивний симптом Тевенара:різка болючість при натисканні на черевну стінку на два пальці нижче пупка по середній лінії(місце проекції брижі тонкої кишки).Позитивний симптом Шланге :посилення перистальтики при пальпації черевної стінки.

VІ. Результати додаткового дослідження

Лабараторні,інструментальні та апаратні дослідження.

Загальний аналіз крові:гемоглобін — 138 г/л, еритроцити — 4,8 · 1012 /л, гематокрит — 35,6, лейкоцити — 8 · 109 /л, тромбоцити — 3318 · 109 /л, паличкоядерні нейтрофіли — 7 %, сег мен то ядерні — 82 %, моноцити — 2 %, лімфоцити — 9 %. ШОЕ — 6 мм/год. Група крові: AВ(IV) Rh(+).

Загальний аналіз сечі : слабко-мутна, pH нейтральна, густина — 1015 г/л, лейкоцити — 5 — 15, еритроцити — 0 — 1, білок — 0,21, цукор, слиз не виявлені.

Біохімічний аналіз крові : глюкоза — 5,48 ммоль/л, загальний білок — 68,3 г/л, креатинін — 136 мкмоль/л, сечовина — 13,6 ммоль/л, загальний білірубін — 23 мкмоль/л, прямий білірубін — 11,5 мкмоль/л, амілаза в крові — 71 МО/л, АЛТ — 71 од./л, АСТ — 86,8 од./л. Електроліти: Na+ — 118,3 ммоль/л, K+ — 2,23 ммоль/л, Cl– 58,1 ммоль/л.

Коагулограма: фібрин 20 мг, фібриноген — 5,0 г/л, активований час рекальцифікації — 67 с,

протромбіновий індекс — 81 %.

E-нафтоловий тест — негативний, етаноловий тест — негативний.

ЕКГ: ритм синусовий, частота серцевих скорочень 60 за хвилину, ЕОС нормальна (35 град.) PQ - 0,18 с., QRS - 0,10 c., QT - 0,36 c. Амплітуда R <= 6,0 мм.

.Ультрасонографія.Спостерігається збільшення діаметра тонкої кишки (40 мм), потовщення стінки тонкої кишки(4.5мм),наявність зворотньо-поступального руху хімусу по кишці ,висота складок Керкринга 6.5 мм,відстань між складками 6-7 мм.Заключення.Ознаки гострої механічної кишкової непрохідності.

Рентгенологічне обстеження.

Рентгенографія органів грудної клітки. На оглядовій рентгенографії органів грудної порожнини в передній прямій проекції легеневі поля прозорі. Об’ємні та інфільтративні зміни не виявляються. Легеневий малюнок не змінений. Корені легень звичайних розмірів. Синуси вільні.Тінь серця розміщена типово. Розміри серця звичайні. Талія серця згладжена за рахунок вушка лівого передсердя.

Заключення. Патологічних змін в легенях не виявлено.

Оглядова рентгенографія черевної порожнини. На рентгенографія виявляються кишкові аркади з горизонтальним рівнем рідини в мезогастрії,позитивний симптом переміщення.Кишківник нижче клубової кишки спалий.На повторній рентгенографії через 20 хв : в нижніх відділах живота широкі,плоскі чаші Клойбера (горизонтальний рівень рідини з куполоподібним прояснанням над ним ,що має вигляд перевернутої чаші ).Симптом перистості (поперечна посмугованість тонкої кишки у вигляді розтягнутої пружини)

Заключення.На рентгенограмі ознаки 3 стадії гострої странгуляційної кишкової непрохідності.

VII.Консультації. Необхідга консультація анестезіолога,терапевта.

VII. Попередній діагноз.

На основі скарг хворого : інтенсивний нападоподібний біль в середній частині живота та правому підребер’ї,здуття живота,нудоту ,блювота,що не приносить полегшання; даних анамнезу :порушення травлення після голодування,біль,що посилювався; даних загального обстеження:стан хворого середньої важкості, живіт болючий при пальпації біля пупка,справа від пупка та нижній частині.Живіт здутий,асиметричний,видима перистальтика кишок.Напруження м’язів черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні .При перкусії дифузний тимпаніт.При аускультації посилення перистальтичних шумів з металевим відтінком.

Попередній діагроз:гостра механічна кишкова непрохідність.

ІХ.Диференційний діагноз.

Кишкову непрохідність необхідно диференціювати з гострими захворюваннями органів черевної порожнини.Перфорація гастродуоденальної виразки, як і кишкова непрохідність, перебігає гостро з притаманним їй раптовим інтенсивним болем і напруженням м'язів живота. Однак у хворих із цією патологією, на відміну від кишкової непрохідності, живіт не здутий, а втягнутий із "дошкоподібним"напруженням м'язів передньої черевної стінки. Характерним є також виразковий анамнез. Рентгенологічне й перкуторно при цьому відзначають пневмоперитонеум. Певні утруднення в проведенні диференціальної діагностики кишкової непрохідності, й це треба мати на увазі, можуть виникати при атиповому перебізі й у випадках прикритих перфорацій, тобто, коли приєднуються ознаки динамічної кишкової непрохідності.

Гострий панкреатит майже завжди перебігає з явищами динамічної кишкової непрохідності й характерними, із швидким наростанням, симптомами інтоксикації й повторним блюванням. При обстеженні в таких хворих, на відміну від кишкової непрохідності, спостерігають ригідність черевної стінки й різку болючість у проекції підшлункової залози та позитивні симптоми Керте і Мейо-Робсона. Важливе значення у встановленні діагнозу мають результати дослідження діастази сечі й амілази крові.

Гострий холецистит. На відміну від кишкової непрохідності, хворі з цією патологією скаржаться на біль у правому підребер'ї, що іррадіює в праву лопатку, плече й праву підключичну ділянку. Утруднення можуть виникати, коли на фоні перитоніту з'являються симптоми динамічної кишкової непрохідності.

Клініка ниркової коліки за своїми проявами і характером перебігу багато в чому нагадує кишкову непрохідність, проте напади болю в поперековій ділянці з характерною іррадіацією в статеві органи, стегно й дизуричні розлади дають можливість встановити правильний діагноз. Певні утруднення в проведенні диференціальної діагностики також можуть виникати при неспокої хворих, частому блюванні та позірних випорожненнях, які інколи можуть спостерігатись у хворих із нирковою колікою.

Х.Заключний діагноз.

На основі скарг хворого : інтенсивний нападоподібний біль в середній частині живота та правому підребер’ї,здуття живота,нудоту ,блювота,що не приносить полегшання; даних анамнезу :порушення травлення після голодування,біль,що посилювався; даних загального обстеження:стан хворого середньої важкості, живіт болючий при пальпації біля пупка,справа від пупка та нижній частині.Живіт здутий,асиметричний,видима перистальтика кишок.Напруження м’язів черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні ;даних місцевого обстеження: наявний комплексний симптоми Валя,Ківуля,Склярова,Тевенара,Шланге;

Результатах додаткового дослідження:ознаки гострої механічної кишкової непрохідності на ультрасонографії, на рентгенографія виявляються кишкові аркади з горизонтальним рівнем рідини в мезогастрії,позитивний симптом переміщення.Кишківник нижче клубової кишки спалий.На повторній рентгенографії через 20 хв : в нижніх відділах живота широкі,плоскі чаші Клойбера,симптом перистості, що свідчить про 3 стадію странгуляційної кишкової непрохідності.

Заключний діагноз:гостра механічна (странгуляційна) кишкова непрохідність на фоні завороту тонкого кишечника, початкова стадія

ХІ.Етіологія і патогенез.

Странгуляційна кишкова непрохідність може бути спричинена заворотом,вузлоутворенням, обмеженням.Заворот кишечника може виникнути через: -аномалії внутрішньоутробного розвитку(надто довга брижа) -довге голодання з наступним прийомом великої кількості їжі. - регулярне переїжання,неправильне харчування,запори. -підвищення внутрішньочеревного тиску(внаслідок травми , піднятті важкості) - рубці і спайки в черевній порожнині. В даного хворого заворот тонкої кишки наімовірніше спричинений порушенням харчування,а саме прийом їжі після двотижневого голодування,запори,прийом проносного препарату.

Визначними ланками патогенезу є порушення водно-електролітного обміну, кислотно-основного стану, втрату білків, ендогенна інтоксикація, кишкова недостатність та больовий синдром.Перерозтягнення стінки кишки застійним вмістом спричинює порушення мікроциркуляції та гіпоксію стінки кишки.На ранніх стадіях механічної непрохідності перистальтика посилюєтеся. Збудження парасимпатичної нервової системи, при збереженні перешкоди, може спричинити виникнення антиперистальтики. Надалі гіпертонус симпатичної нервової системи спричинює фазу пригнічення моторики. У пізніх стадіях, через наростання циркуляційної гіпоксії кишкової стінки, поступово втрачається як можливість передачі імпульсів по інтрамуральній системі, так і можливість м'язових клітин сприйняти імпульс — розвивається параліч кишківника. Описані зміни приводять до кількісних і якісних порушень у тканинах власне травного каналу. Так, у стінці кишок внаслідок порушень реологічних властивостей крові різко сповільнюється кровоток, виникають прижиттєва внутрішньо судинна коагуляція, мікротромбози, крововиливи і фокальні вогнища некрозів. У міозитах спостерігається зерниста дистрофія, вогнищева гомогенізація і центральний міоліз, значно зтончується м’язова оболонка, розвивається десквамативно-виразковий ентерит. При цьому в кишечній стінці значно зменшується вміст макроенергетичних фосфатів (аденозинтрифосфорної кислоти і креатин фосфату) і нікотинамідних нуклеотидів, співвідношення яких змінюється в сторону відновлених форм, знижуються рівні цАМФ, внутрішньоклітинного вмісту Са2+ і мембранного потенціалу мітохондрій, збільшується рівень недоокислених продуктів метаболізму (молочної, піровиноградної і ацетооцтової кислоти). Це свідчить про суттєві порушення в тканинах кишок енергетичного і пластичного обміну. Кишкова стінка втрачає функцію біологічного бар’єру і значна частина токсичних продуктів поступає в загальний кровообіг, що сприяє наростанню інтоксикації

ХІІ Патологічна анатомія

Для странгуляційної ГКН характерним є швидке порушення кровообігу, лімфовідтоку і альтеративно-деструктивні процеси. Найбільш виражені зміни є в місцях стиснення (странгуляційних ліній). Макроскопічно уражена петля спочатку синювато-червона, а через 20-24 години стає чорною з наявними крововиливами та тромбованими венами.  Перерозтягнена привідна кишка стоншується, в ній наступає капілярний стаз, крововиливи, які уже через 20-24 години розповсюджуються від місця стиснення на 40-60 см зміни відвідної петлі кишки нижче місця ураження простягаються до 8-10 см.

ХІІІ. Лікування

Необхідне невідкладне оперативне втручання після короткої (1.5-2год)переопераційної підготовки Передопераційна підготовка включає в себе наступні процедури. 1. Дренування шлунка постійним зондом. . 2. Введення препаратів для регуляції системи дихання, кровообігу і других життєзабезпечуючих органів і систем. . 3. Інфузійна терапія в необхідному об’ємі під контролем ЦВТ.( препарати гемодинамічної дії на основі гідроксиетилкрохмалю (рефортан, стабізол,гекодез), коректори водно-електролітного обміну і кислотно-лужного стану(розчин Рінгера, сорбілакт, ксилат, Рінгер-лактат, дисоль, лактасол). Для покращення мікроциркуляції призначають реосорбілакт, реополіглюкін,пентоксифілін. Корекція порушень білкового обміну : введення суміші амінокислот (інфезол, аміносол, аміноплазмаль, альвезин) Критерієм адекватності інфузійної терапії є нормалізація об’єму циркулюючої крові, показників гематокриту, центрального венозного тиску, збільшення діурезу (не менше40мл/год) 4.Превентивна_антибактеріальна_терапія(антибіотикопрофілактика) Обов’язковим є правило трьох катетерів: катетер в центральну вену, зонд в шлунок, катетер в сечовий міхур.

Премедикація: омнопон, атропіна сульфат, дімедрол.

Знеболення – методом вибору повинен бути ендотрахеальний наркоз. 

Хірургічний доступ – серединно-серединна лапаротомія

Після лапаротомії здійснюється новокаїнова блокада кореня брижі, ревізію органів черевної порожнини,детрозія завороту кишки,оцінюємо життєздатність кишки( протягом 10-15 хв зігрівають серветками змоченими теплим ізотонічним розчином натрію хлориду, вводять в брижу 20-40 мл 0,25% розчину новокаїну. Про життєздатність кишки свідчить зникненняїї ціанотичного забарвлення, поява пульсації судин брижі і активної перистальтики.),санація та дренаж серевної порожнини.

Режим у першу добу після операції, як правило, № 1(ліжковий). Згодом, призначається режим № 2 (палатний) протягом 2-3діб, після чого хворих переводять на 3-й режим і 4-й (лікувально-тренувальний).В першу добу після операції показаний голод , з другої доби дозволяється вода і кефір.Боротьба з больовим синдромом. Для цього застосовується введення наркотичних анальгетиків (морфін,аромедол,омнопон), або ненаркотичні анальгетики, найбільш часто — анальгін, який уводять у вигляді 50 % розчину внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Анальгетики вводять разом з Антигістамінними препаратами, які потенціюють їхню дію. Найчастіше користуються димедрол у вигляді 1 % розчину 1 мл, супрастином 1-2 % розчином 1 мл, тавегілом 0,1 % по 1 мл. Вводяться внутрішньовенно та внутрішньом'язово 2-4 рази на добу. Для запобігання виходу води з кровоносного русла в інтерстиційний простір слід призначати препарати, які збільшують онкотичний тиск. Це можуть бути: желатиноль, поліглюкін, плазмаальбумін, рефортан. Для профілактики і лікування парезу і паралічу травного каналу використовуються паранефральна новокаїнова блокада , нейротропні препарати напрямленої дії – гангліоблокатори (диколін, димеколін, бензогексоній, пентамін та ін.), симпатолітики, які знімаючи «гіпертонус» симпатичної нервової системи, не блокують стимулюючі парасимпатичні впливи (ізобарин, орнід, пірроксан, аміназин, нібуфін). Антибактеріальна терапія антибіотиками широкого спектру дії.


ХІV.Прогноз і трудова експертиза
Прогноз для життя сприятливий. Адекватне післяопераційне лікування та подальше дотримання регулярного раціонального харчування сприяють відсутності рецидивів. Тимчасова втрата працездатності на післяопераційний період,в подальшому повне відновлення працездатності без обмеження диттєдіяльності.
ХV.Епікриз
Хворий, Войтечко Михайло Степанович, 58 років, був госпіталізований 5 травня 2020р.каретою швидкої допомоги до лікарні швидкої допомоги м.Львів зі сеаргами на інтенсивний нападоподібний біль в середній частині живота та правому підребер’ї,здуття живота,нудоту ,блювота,що не приносить полегшання. Пов’язує виникнення болей з порушенням травлення,хворий займався лікувальним голоданням 2 тижні після наступного прийому їжі почалися проблеми з травленням,останні два дні пацієнта турбують запори,4та 5 травня приймав проносний засіб(Бісакодил) 1 таьлетку ввечері 4 травні та 2 таблетки 5 травня. На основі скарг хворого ; даних анамнезу ,даних загального обстеження:стан хворого середньої важкості, живіт болючий при пальпації біля пупка,справа від пупка та нижній частині.Живіт здутий,асиметричний,видима перистальтика кишок.Напруження м’язів черевної стінки і симптоми подразнення очеревини відсутні .При перкусії дифузний тимпаніт.При аускультації посилення перистальтичних шумів з металевим відтінком.Було встановлено попередній діагроз:гостра механічна кишкова непрохідність.Було проведено додаткові обстеження:загальний аналіз крові,загальний аналіз сечі,біохімічні дослідження,коагулограма,ЕКГ, рентгенографія органів грудної клітки,оглядова рентгенографія черевної порожнини,ультрасонографія та поставлений діагноз :гостра странгуляційна кишкова непрохідність на фоні завороту тонкого кишечника,1 стадія

Проведене передопераційна підготовка,яка тривала 1 годину 20 хвилин ( дренування шлунка постійним зондом,інфузійна,дезінтоксикаційна,підтримуюча та антибактеріальна терапія.Виконано невідкладне оперативне втручання:проведена серединна лапаротомія ,новокаїнова блокада кореня брижі ,при ревізії органів черевної порожнини виявлено роздуття петель тонкої кишки вище рівня клубової,спалий товстий кишечник,заворот клубової кишки) виконано детрозію завороту , після 15 хв зігрівання серветками змоченими теплим ізотонічним розчином натрію хлориду, та введення в брижу 20мл 0,25% розчину новокаїну,кишка рожевого кольору,наявна пульсація судин брижі та перистальтика,що свідчить про життєздатність кишки.Опепацію було завершено дренуванням черевної порожнини.

На основі цього заключний діагноз:гостра странгуляційна кишкова непрохідність на фоні завороту тонкого кишечника (клубової кишки).

Під час та після оперативного втручання ускладнень не спостерігалось, шви загоювались добре,через 7 днів було знято дренажі..Проведене післяоперативне лікування:притизапальна, інфузійна, антибактеріальна , анальгетична терапія, відновлена перистальтика кишечника. У хворого нормалізувались випорожнення. Через 16.05.2020р був виписаний з стаціонару.

ХVI.Використана література

Навчальна:

1. Хірургія (факультетська): Підручник /М.П.Захараш, О.І.Пойда,

М.Д.Кучер та ін. – К.:Медицина, 2006. – 656 с.

2. Хірургія: підручник /В.І.Бондарєв, Р.В.Бондарєв, О.О.Васильєв та ін.;

за ред. проф. П.Г.Кондратенка. – К.: Медицина, 2009. – 968 с.

Наукова:

1. Ерюхин И.А., Петров В.П., Ханевич М.Д. Кишечная непроходимость/

Руководство для врачей. – СПб: Питер, 1999. – 448 с.

2. Тамм Т.И., Бардюк А.Я., Даценко А.Б., Богун Е.А. Диагностика и

тактика лечения больных острой кишечной непроходимостью. – Учебное

пособие. – Х.: ХМАПО, 2003. – 115с.

3. Томашук И.П., Беломар И.Д., Отурин Е.П. Ранняя спаечная

непроходимость кишечника. – К.: Здоров’я, 1991. – 136 с.

Методична:

1. Методичний посібник з факультетської хірургії /Під редакцією

академіка АМН України Павловського М.П. – Львів, 2001. – 192 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас