КЛЮЧІ ДО ВІДПОВІДЕЙ: І. 1. б) суверенітет; 2. б) за сферою діяльності; 3. а) форма правління; 4. б) загальний характер; 5. г) загальносоціальні та спеціальноюридичні. 6. б) верховенство закону; 7. в) цивільно-правова; 8. в) з дня її прийняття; 9. а) 3 роки; 10. г) державний, громадський, фонд житлово-будівельних кооперативів, індивідуальний. 11. б) один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу; 12. б) майно, набуте під час спільного шлюбного життя; 13. а) трудовий договір на період дії надзвичайного стану; 14. в) 3 місяці; 15. б) Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища та іншими уповноваженими органами. ІІ. 1. Тому що неосудність — це стан особи в момент скоєння протиправного діяння, а недієздатність — це постійний стан особи, якщо за рішенням суду вона була визнана недієздатною. 2. Тому що в цьому випадку має місце умисел щодо дій і необережність щодо наслідків. 3. Тому що абсолютний характер тут поширюється на інших осіб, які зобов'язані утримуватися від порушень права власності подружжя на майно, а відносний — стосовно кожного з членів подружжя. 4. Тому що воно впливає на особистість правопорушника через його майнові інтереси. 5. Тому що в законодавстві відсутній перелік цих інтересів. 6. Тому що суб'єктами матеріальної відповідальності можуть бути не тільки працівник, а й роботодавець. 7. Тому що існують взаємні зобов'язання двох сторін трудового договору: обов'язок роботодавця створювати працівнику умови праці, необхідні для ефективного виконання трудової функції, і обов'язок працівника неухильно дотримуватися правил поведінки, встановлених законодавчими актами, локальними нормами та угодою сторін. 8. Тому що розглядаючи зарплату як винагороду за виконання працівником трудової функції, до зарплати не повинні включатися одноразові та компенсаційні виплати. Наприклад, оплата простою не з вини працівника аж ніяк не може вважатися винагородою за виконання трудової функції, оскільки ця функція під час простою не виконується. 9. Тому що добровільною відмовою від доведення злочину до кінця є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Наразі є діяння, яке здійснюється уже після закінчення злочину. Повернення викрадених речей є тільки відшкодуванням збитків, завданих злочинцем. Але ця обставина є такою, що пом'якшує покарання. 10. Тому що під час пологів або одразу після них має місце особливий психічний і фізичний стан жінки, який послаблює її спроможність керувати своїми діями. ІV. 1. У першій і п’ятій ситуаціях має місце укладення фіктивного шлюбу, а у 2, 3 і 4 - ,,шлюбу за розрахунком’’ . Це пояснюється тим, що у 1 і 5 ситуаціях має місце укладення шлюбу без мети створення сім’ї, хоча наявні корисливі мотиви так само, як і у ,,шлюбах за розрахунком”. Однак останні шлюби мають на меті створення сім’ї. Тому фіктивні шлюби визнаються судом недійсними, а ,,шлюби за розрахунком” такими визнані бути не можуть. 2. Сама собою згода роботодавця задовольнити прохання працівника про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір має бути припинено за п.1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору. Як видно з умов задачі, такої домовленості не було. Тому щодо розірвання трудового договору у даному випадку застосовуються правила ст.. 38 КЗпП (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника). Оскільки до закінчення не тільки строку попередження, а ще до настання дня, коли власник мав видати наказ про звільнення Бориса, останній відкликав свою заяву, роботодавець не мав права звільняти працівника. Тому звільнення є незаконним і Борис вправі звернутися з позовом до суду про поновлення на роботі. V. Особливість спадкування за законом — так зване спадкування за правом представлення. За цим правом: внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; Усі спадкоємці черги, допущеної до спадкування, за законом мають рівні частки у спадщині. Виняток становить спадкування за правом представлення. Якщо таке спадкування здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. |