Ім'я файлу: Відповіді.doc
Розширення: doc
Розмір: 41кб.
Дата: 24.03.2021
скачати

КЛЮЧІ ДО ВІДПОВІДЕЙ:


І. 1. б) суверенітет;

2. б) за сферою діяльності;

3. а) форма правління;

4. б) загальний характер;

5. г) загальносоціальні та спеціальноюридичні.

6. б) верховенство закону;

7. в) цивільно-правова;

8. в) з дня її прийняття;

9. а) 3 роки;

10. г) державний, громадський, фонд житлово-будівельних кооперативів, індивідуальний.

11. б) один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу;

12. б) майно, набуте під час спільного шлюбного життя;

13. а) трудовий договір на період дії надзвичайного стану;

14. в) 3 місяці;

15. б) Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими централь­ними органами виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища та іншими уповноваженими органами.
ІІ. 1. Тому що неосудність — це стан особи в мо­мент скоєння протиправного діяння, а недієздатність — це постійний стан особи, якщо за рішенням суду вона була визнана недієздатною.

2. Тому що в цьому ви­падку має місце умисел щодо дій і необережність щодо наслідків.

3. Тому що абсолютний характер тут поширюється на інших осіб, які зобов'язані утримуватися від порушень права власності под­ружжя на майно, а відносний — сто­совно кожного з членів подружжя.

4. Тому що воно впливає на особистість пра­вопорушника через його майнові інтереси.

5. Тому що в законодавстві відсутній перелік цих інтересів.

6. Тому що суб'єктами матеріальної відповідальності можуть бути не тільки працівник, а й роботодавець.

7. Тому що існують взаємні зобов'язання двох сторін трудового договору: обов'язок ро­ботодавця створювати працівнику умови праці, необхідні для ефектив­ного виконання трудової функції, і обов'язок працівника неухильно дотримуватися правил поведінки, встановлених законодавчими актами, локальними нормами та угодою сторін.

8. Тому що розглядаючи зарплату як винагороду за виконання працівни­ком трудової функції, до зарплати не повинні включатися одноразові та компенсаційні виплати. Наприк­лад, оплата простою не з вини пра­цівника аж ніяк не може вважатися винагородою за виконання трудової функції, оскільки ця функція під час простою не виконується.

9. Тому що добровільною відмовою від доведення злочину до кінця є остаточне при­пинення особою за своєю волею го­тування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усві­домлювала можливість доведення злочину до кінця. Наразі є діяння, яке здійснюється уже після закін­чення злочину. Повернення викра­дених речей є тільки відшкодуван­ням збитків, завданих злочинцем. Але ця обставина є такою, що по­м'якшує покарання.

10. Тому що під час пологів або одразу після них має місце особливий пси­хічний і фізичний стан жінки, який послаблює її спроможність керува­ти своїми діями.

ІV. 1. У першій і п’ятій ситуаціях має місце укладення фіктивного шлюбу, а у 2, 3 і 4 - ,,шлюбу за розрахунком’’ . Це пояснюється тим, що у 1 і 5 ситуаціях має місце укладення шлюбу без мети створення сім’ї, хоча наявні корисливі мотиви так само, як і у ,,шлюбах за розрахунком”. Однак останні шлюби мають на меті створення сім’ї. Тому фіктивні шлюби визнаються судом недійсними, а ,,шлюби за розрахунком” такими визнані бути не можуть.

2. Сама собою згода роботодавця задовольнити прохання працівника про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір має бути припинено за п.1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору. Як видно з умов задачі, такої домовленості не було. Тому щодо розірвання трудового договору у  даному випадку застосовуються правила ст.. 38 КЗпП (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника). Оскільки до закінчення не тільки строку попередження, а ще до  настання дня, коли власник мав видати наказ про звільнення Бориса, останній відкликав свою заяву, роботодавець не мав права звільняти працівника. Тому звільнення є незаконним і Борис вправі звернутися з позовом до суду про поновлення на роботі.
V. Особливість спадкування за законом — так зване спадку­вання за правом представлення.

За цим правом:

внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби во­ни були живими на час відкриття спадщини;

прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були жи­вими на час відкриття спадщини;

племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спад­щини;

двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спад­щини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядь­кові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спад­щини;

Усі спадкоємці черги, допущеної до спадкування, за законом мають рівні частки у спадщині. Виняток становить спадкування за правом представлення. Якщо таке спадкування здійснюється кількома особами, частка їхнього по­мерлого родича ділиться між ними порівну.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас