Хвороби стравоходу
належать дивертикули, езофагіт і рак.
Дивертикул стравоходу – це обмежене сліпе випинання його стінки, яке скл. з усіх оболонок стінки стравоходу (справжній дивертикул) або тільки слизової та підслизової оболонок, які випинаються через щілини м’язової оболонки (м’язовий дивертикул).
В залежності від локалізації:
фарінгоезофагальні
біфуркаційні
епінефральні
множинні
В залежності від особливостей походження:
спайкові, які виник. через запальні процеси в середостінні
релаксаційні, в основі яких лежить локальне розслаблення стінки стравоходу
Причини:
уроджені (неповноцінність сполучної і м’язової тканин стравоходу, глотки)
набуті (запалення, склероз, підвищення тиску в стравоході)
Езофагіт – запалення стінки стравоходу виникає вторинно при багатьох захворюваннях.
За перебігом:
гострий
хронічний
Гострий виникає під впливом хімічних, термічних і механічних факторів, через інфекційні хв. (дифтерія, скарлатина).
Може бути:
катаральний
фібринозний
флегмонозний
виразковий
гангренозний
перетинчастий – відторгнення зліпку слизової оболонки стравоходу (після перетинчастого езофагіту утв. рубцеві стенози стравоходу)
Хронічний виникає через хронічне подразнення стравоходу (алкоголь, куріння) або порушення кровообігу в його стінці (портальна гіпертензія), слизова оболонка набрякла і повнокровна з ділянками деструкції епітелію, лейкоплакії та склерозу.
Рефлюкс-езофагіт – запалення, ерозії та виразки в слизовій оболонці нижнього відділу стрвоходу в зв’язку з регургітацією в нього шлункового вмісту.
Рак стравоходу виникає на рівні середньої і нижньої третини стравоходу.
Причини: хронічні подразнення слизової оболонки (гаряча груба страва, алкоголь, куріння), рубцеві зміни після опіків.
Макроскопічні форми раку стравоходу:
кільцевидний щільний – це пухлинне утворення, яке циркулярно потовщує стінку стравоходу на певній ділянці і звужує його просвіт
сосочковий легко розпадається, через це утв. виразки, які проникають в сусідні органи і тканини
виразковий – ракова виразка, яка має овальну форму і витягнена вздовж стравоходу
Мікроскопічні форми:
карцинома in situ
плоскоклітинний рак
аденокарциному
залозисто-плоскоклітинний
залозисто-кістозний
мукоепідермальний
недиференційований рак
Метастази цих пухлин лімфогенні.
Ускладнення пов’язані з проростанням пухлини в сусідні органи – трахею, середостіння, шлунок.
Хвороби шлунка
належать гастрит, виразкова хвороба і рак.
Гастрит – запальне захворювання слизової оболонки шлунка.
Розрізняють гострий і хронічний.
Гострий гастрит
Причини: гаряча/холодна їжа, яка важко перетравлюється; алкоголь, медикаментозні препарати, хімічні речовини, мікроби.
Запалення слизової оболонки може охоплювати весь шлунок (дифузний гастрит) або його окремі відділи (осередкований гастрит). В зв’язку з цим функціональний, антральний, пілороантральний, пілородуоденальний гастрити.
В залежності від морфологічних змін слизової оболонки шлунка виділяють такі форми:
катаральний (простий) - слизова оболонка збережена, стовщена, набрякла, гiперемована, з дрiбнокрапельними крововиливами, щiльно вкрита слизом.
мікро: дистрофія і злущування поверхневого епітелію
фібринозний – на поверхні потовщеної слизової оболонки утв. фібринозна плівка сірого або жовто-коричневого кольору. Глибина некрозу слизової оболонки може бути різною – крупозний (поверхневий некроз) і дифтеричний (глибокий некроз)
гнійний (флегмонозний) – складки слизової оболонки грубі з крововиливами, фібринозно-гнійними плівками; стікає жовто-зелена гнійна рідина.
некротичний (корозійний) виникає через проникнення в шлунок хім. речовин (луги, кислоти), які пошкоджують і руйнують слизову оболонку.
Наслідок гострого гастриту залежить від глибини ураження стінки шлунка. Катаральний гастрит закінчується повним відновленням слизової оболонки.
Хронічний гастрит
Причини:
екзогенні фактори – порушення режиму харчування, зловживання алкоголем, вплив хімічних, термічних і механічних агентів
ендогенні – аутоінфекція
Важливою умовою розвитку є тривалий вплив патогенних факторів.
Патогенез:
Хронічний гастрит може бути аутоімунним (гастрит типу А) і неімунним (гастрит типу В)
Гастрит типу А характ. появою антитіл до парієтальних клітин, а тому ураження фундального відділу шлунка, де багато обладних клітин. Слизова оболонка антральний відділ не пошкоджена.
Гастрит типу В антитіла до парієтальних клітин не знаходять, тому фундальний відділ шлунка не пошкоджений. Пошкоджений антральний.
Керуючись топографією процесу в шлунку, виділяють хронічний гастрит - антральний, фундальний та пангастит.
Хронічний гастрит характеризується тривалими дистрофічними і некробіотичними змінами епітелію слизової оболонки, внаслідок чого відбуваються порушення його регенерації і структурна перебудова слизової оболонки, що завершується її атрофією і склерозом; клітинні реакції слизової обо-лонки відображують активність процесу.
! Гігантський гіпертрофічний гастрит або хв. Менетріє – різке потовщення слизової оболонки, яка набуває вигляду бруківки.
Виділяють активний (загострення) і неактивний (ремісія) гастрит.
Активному характ. набряк строми, повнокров’я судин, різка клітинна інфільтрація з наявністю в інфільтраті великої к-сті нейтрофілів.
При неактивному ці ознаки відсутні.
Ступінь тяжкості хронічного гастриту може бути легким, помірним і важким.
Виразкова хвороба
хронічне з циклічним перебігом захворювання, основними клінічними і морфологічними проявами є рецидивуюча виразка шлунка або 12-палої кишки.
В залежності від локалізації виразки розрізняють в пілородуоденальній зоні або в тілі шлунка.
! Симптоматичні виразки – виразкування шлунка і 12-палої кишки, що можуть зустрічаьися при різних захворюваннях.
Причини:
стресові ситуації, психоемоційна перенапруга
аліментарні фактори (порушення режиму харчування)
шкідливі звички (куріння, алкоголь)
лікар. препарати
Патогенез:
Серед патогенетичних факторів розрізняють загальні і місцеві.
До загальних факторів відносять порушення нервової і гуморальної регуляції діяльності шлунка і 12-палої кишки, а до місцевих – порушення кислотно-пептичного фактора, слизового бар’єру.
Серед ускладнень хронічної виразки виділяють:
1) виразково-деструктивні (кровотечі, перфорація, пе-нетрація);
2) запальні (гастрит, дуоденіт, перигастрит, перидуоденіт);
3) виразково-рубцеві (звуження вхідного і вихідного відділів, де-формація шлунка, звуження дванадцятипалої кишки, деформація її цибулини);
4) малігнізація виразки (розвиток раку із виразки);
5) комбіновані ускладнення.
Рак шлунка
канцерогенні речовини викликають рак (бензпірен, метилхолантрен, холестерин та інші).
В залежності від локалізації пухлини розрізняють такі види:
1) пілоричний
2) малої кривини з переходом на стінки
3) кардіальний
4) великої кривини
5) фундальний
6) тотальний
В залежності від характеру росту виділяють такі клініко-анатомічні форми раку шлунка:
I. Рак з переважним екзофітним експансивним ростом:
1) бляшкоподібний рак;
2) поліпозний рак (в тому числі рак, що виникає з аденоматозного поліпа);
3) фунгозний (грибоподібний);
4) виразковий рак (злоякісні виразки):
а) первинно-виразковий рак шлунка;
б) блюдцеподібний рак (рак-виразка);
в) рак із хронічної виразки (виразка-рак).
II. Рак з переважним ендофітним інфільтруючим ростом:
1) інфільтративно-виразковий рак;
2) дифузний рак (з локальним або тотальним ураженням шлунка).
III. Рак з екзоендофітним, змішаним, характером росту: пе-рехідні форми.
розрізняють гістологічні типи раку шлунка:
аденокарциному (тубулярну, папілярну, муцинозну),
недиференційований (солідний, скірозний, перснеподібно-клітинний),
плоскоклітинний,
залозисто-клітинний (аденоканкроїд)
некласифікований.
Хвороби кишечника
відносять вади розвитку (мегаколон, мегасігма, дивертикули, стенози),
хвороби запального (ентерити, апендицит, коліти, ентероколіти) і дистрофічного (ентеропатії) походження,
пухлини (поліпи, карциноїд, рак товтої кишки).
Мегаколон – вроджене розширення товстої кишки.
Мегасігма – вроджене розширення сигмовидної кишки з різкою гіпертрофією м'язової оболонки її стінки.
Дивертикули кишечника – випинання всієї стінки (спражні дивертикули) або тільки слизової і підслизової оболонок через дефекти м'язового прошарку (несправжні дивертикули).
Запалення кишечника може протікати в тонкій (ентерит) або товстій кишці (коліт) або ж розповсюджуватися рівномірно у всіх кишках (ентероколіт).
Ентерит – запальний процес, який не завжди охоплює всю тонку кишку.
Виділяють такі види:
дуоденіт – запалення 12-палої кишки
єюніт – запалення порожньої кишки
ілеїт - запалення клубової
Гострий ентерит
Виникає при багатьох інфекційних хворобах (холера, черевний тиф), харчових токсико-інфекціях (ботулізм, сальмонельоз), отруєннях (хімічні отрути, отруйні гриби).
Відомий гострий ентерит аліментарного (зловживання міцними алкогольними напоями, грубою їжею, приправами) і алергічного (ідіосинкразія до харчових продуктів, лікарських препаратів) походження.
В залежності від характеру запальної реакції ентерит буває катаральним, фібринозним, гнійним, некротично-виразковим.