Ім'я файлу: Таблиця.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 24.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Confidence.docx

Художні ознаки

модернізму
Художні ознаки постмодернізму
Художні ознаки постколоніалізму

  • Експресіонізм:



  • Гра зі словом;

  • Інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів);

  • Зміщення часу і простору;

  • Багатозначність;

  • Парадоксальність;

  • Карнавальність;

  • Іронічність;

  • «Віртуальний історизм».





Для колоніалізму є характерним:

  • відкидання схем соціалізму;

  • заперечення табу;

  • оригінальні художні способи народження дійсності;

  • подолання комплексів нав’язаних колонізатором;

  • реінтерпритація літературно-мистецьких явищ та канонів;

  • формування відкритого діалогічного простору;

  • виникнення роману з аналізу травми;

  • воєнна тематика.

  • Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій;

  • "Нервова" емоційність;

  • Ірраціональність;

  • Фрагментарність;

  • Плакатність;

  • Позбавлення прикрас;

  • Схильність до контрастування барв;

  • Гротескність;

  • Гіперболізація;

  • Використання символів;

  • Відчуття повсякденного болю;

  • Страх за майбутнє людини.

  • АУП (Асоціація українських письменників) (1997)

Організація АУП має за мету подолання структурно-ідеоло­гічного змертвіння в письменницькому середовищі України, що виникло через неспроможність керівництва СПУ реформувати структуру та концептуальні засади Спілки письменників до рівня відповідності вимогам сучасної ситуації (як соціальної, так і сві­тоглядної). Першим президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, віце-президентами Володимира Моренця, Юрія Андруховича, Ігоря Римарука й Тараса Федюка.

  • Представники: Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець, Юрій Винничук, Василь Герасим’юк, Павло Гірник, Василь Голобородько, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Анатолій Кичинський, Дмитро Кремінь, Олександр Кривенко

Експресіонізм в українській літературі: 

В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський, театральні вистави Леся Курбаса.
Із розпадом соціалістичної системи розпочинається новий етап у сфері постколоніальних досліджень. Він стосується так званих країн «другого світу», до яких належить і Україна.

Сьогодні у розвитку постколoніальних досліджень у незалежній Україні можна виділити два етапи: 1-й – 1980-90 рр., тоді відбувається знайомство із західною постколоніальною критикою та засвоюються постколоніальні методології; 2-й – на початку ХХІ ст., що, на думку Т. Гундорової, пов’язано насамперед із перекладом та виданням українською мовою праць Е. Саїда й інших авторів постколоніальних студій: «Прикметно, що одним із найпотужніших напрямків постколоніальної критики, яка починає активно розвиватися в дев’яностих роках в Україні, стає гендерна критика (Соломія Павличко, Оксана Забужко, Ніла Зборовська, Віра Агєєва, Тамара Гундорова)».




  • Імпресіонізм:

  • «Бу-Ба-Бу» (1985)
Отже, постколоніальна реальність в Україні об’єктивно потребує подальшого розвитку та поглиблення постколоніальної критики.

  • Тонкий психологізм змалювання персонажів;

  • Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою;

  • Прагнення схопити миттєві враження;

  • Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності;

  • Багатство відтінків у змалюванні дійсності;

  • Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей.
Віктор Неборак у своїй книжці «Введення у “Бу-Ба-Бу”» дає пояс­нення, що звукосполучення бу-ба-бу виникло як своєрідне склад-носкорочення слів бурлеск, балаган, буфонада і з того часу обростає новими значеннями. Основоположники літугрупування поясню­ють, що бу-ба-бу — це стиль художньої літератури, де немає обме­жень. Бубабісти вважають, що й політика, і економіка, і мистецтво можуть стати об’єктом естетичних зацікавлень, бо це є наше життя.
Приклади з літератури: «Польових досліджень з українського сексу» (1996), «Казка про калинову сопілку», Оксани Забужко, Марії Матіос «Солодка Даруся».

Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант".

  • Представники:

Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Вік­тор Неборак.



  • Футуризм:

  • «Нова деґенерація»



  • відмова від традицій;

  • егоцентризм;

  • формалістичне експериментаторство; словотвір;

  • підкреслене протиставлення урбаністичної культури «сільській» поезії.
Перші публікації гурту — 1991-1992 рр. у місцевому тижне­вику «Західний кур’єр», додатком до якого вийшло 3 альманахи, які так само звалися «Новою деґенерацією». Наприкінці 1992 р. у видавництві «Перевал» вийшла поетична збірка літугруповання, яка теж звалася «Нова дегенерація». Передмову до неї написав Юрій Андрухович.




До футуристів в Україні належали Г. Шкурній, О. Слісаренко, В. Ярошенко, М. Бажан, Ю. Яновський та ін.
Представники: Іван Андрусяк, Сте­пан Процюк та Іван Ципердюк.



  • Неоромантизм:

  • «Пропала грамота»



  • Прагнення поєднати ідеал з дійсністю;

  • Виразність суспільних ідеалів;

  • Прагнення до визволення особистості;

  • Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших;

  • Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою;

  • Привернення уваги до чуттєвої сфери людини;

  • Піднесення постаті самотнього визначного героя.
«Пропала грамота» була заявлена як авангардний проект. (Авангардизм — термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві.

Авангардизм виникає в кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль існують за рахунок інерції, тиражуючи вчорашні творчі здобутки, пере­творені на кліше). 1991 р. вийшла книга з однойменною назвою. Книга «пропалограмотіїв» мала шалений успіх і колосальний резонанс.



Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків",  Миколи Хвильового, О. Довженка, Ю. Яновського, поезії Олександра Олеся, Є. Плужника, Б.-І. Антонича.
Літературне угрупування трьох київських поетів: Юрка Поза- яка, Віктора Недоступа та Семена Либоня.



  • Неореалізм

  • «Західний вітер» (1994)



  • поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;

  • заглиблення у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини;

  • внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності виступають як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла і темряви;

  • документальна достовірністю,

  • філософсько-аналітичне заглибленням у дійсність

  • ліричною стихія.
Український літературний гурт. Створений 1992 р. в місті Тернопіль. 1994 р. видав однойменну збірку, куди як розділи увійшли поезії його членів Гордія Безкоровайного «Місцевість принагідної зорі», Василя Махна «Самотність Цезаря», Бориса Щавурського «...Правий берег сумної ріки».



Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент",

В. Підмогильний, Григорій Тютюнник.
Представники: Гордій Безкоровайний, Василь Махно, Борис Щавурський.



  • Неокласицизм:

  • «ЛуГоСад» (1984, Львів)




  • Повернення до вічних законів мистецтва;

  • Орієнтація на кращі здобутки античності;

  • Інтелектуалізм;

  • Естетизм;

  • Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження;

  • Гармонія між розумом і почуттями;

  • Аристократизм духу;

  • Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності).

  • Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо».


Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи»
Усі учасники групи народилися у Львові, в один рік закінчили Львівський уні­верситет (1986). Поетичний доробок лугосадівців найпоказовіше представлений у канонічному корпусі їхніх поетичних текстів — книжковому виданні «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард» (1996), що складається з трьох частин: «Ритм полюсів» Лучука, «Закон всесвітнього мерехтіння» Гончара, «Зимівля» Садловського. У лютому 1994 р. відбулася академічна наукова конферен­ція «Літературний ар’єргард», присвячена 10-літтю ЛуГоСаду. Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами.

Представники: Іван Лучук, Назар Гончар і Роман Садловський.



  • Символізм:

  • Творча асоціація «500»



  • Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст;

  • Бунт проти консервативної народної моралі;

  • Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту);

  • Культ екзотичних і заборонених тем;

  • Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного.
Творча асоціація «500» разом із Національним музеєм літе­ратури України організувала ряд поетичних вечорів під гас­лом «Молоде вино». У 1994 р. учасники асоціації упорядкували й видали антологію поезії 90-х років минулого століття «Молоде вино». 1995 р. з’явилася антологія прози 90-х «Тексти». У 1997 р. під егідою ТА «500» було проведено Всеукраїнський фестиваль поезії «Молоде вино». Популяризації творчого доробку учасників асоціації посприяло активне співробітництво з видав­ництвом «Смолоскип» та численні літературні вечори, проведені у великих містах України в 1994-1996 рр.



Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська.
Представники: М. Розумний, С. Руденко, Р. Кухарчук, В. Квіт­ка, А. Кокотюха та ін.



  • Екзистенціалізм:

  • «Червона фіра»



  • Песимізм

  • Заперечення раціонального пізнання;

  • Твердження інтуїтивного розуміння реальності.

  • Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість.

  • Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).
Літературною концепцією «Червоної Фіри» згідно із заявами її членів став неофутуризм. Провокативно-епатажні твори червонофірівців стали своєрідним східноукраїнським аналогом літера­турного карнавалу Бу-Ба-Бу. Поєднання пародій на публіцистичні штампи створило своєрідний стиль «Червоної Фіри», у якому гро­теск здебільшого перемагає професійну роботу з текстом.



Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний.
Корпорація Сергія Жадана, Ростислава Мельникова та Івана Пилипчука



  • Соцреалізм:
Приклади з літератури: Юрій Андрухович «Московіада», «12 обручів», Сергій Жадан «Ода до радості», «ДНК», Андрій Кокотюха «Колекція гадів», Іван Андрусяк «Нечиста сила та iншi капоснi iсторiї ...», «Вісім днів з життя Бурундука», Олександр Ірванець «П'яте перо», «Пісні війни», Іван Ципердюк «Химерії», «Переселення квітня», «Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти...», «Білого гриба запах сниться — тулиш до листя...» Герасим'юк Василь.



  • Ідеалізація людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою;

  • піднесення борця, будівника нового суспільства;

  • Зображення художньої дійсності прикрашеною;



  • Конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство.



Соцреалізм в українській літературі: О. Довженко






скачати

© Усі права захищені
написати до нас