Ім'я файлу: Радиактивность.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 07.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_Калинина_11 гр_Менеджмент_2 курс.docx
Римское право3тема (1).docx
Есе Король Лір.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 07.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат_Калинина_11 гр_Менеджмент_2 курс.docx
Римское право3тема (1).docx
Есе Король Лір.docx
Хто дав поняття і відкрив радіоактивність.
Радіоактивність — явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад)
шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.Ці, сильно проникаючі потоки частинок іноді називають ядерним випромінюванням.
Один з перших дослідників радіоактивності,був Анрі Беккерель. Відкриття явища радіоактивності Беккерелем, можна віднести до числа найбільш видатних відкриттів сучасної науки. Саме завдяки йому людина змогла значно поглибити свої пізнання в області структури і властивостей матерії, зрозуміти закономірності багатьох процесів у Всесвіті, вирішити проблему оволодіння ядерною енергією. Вчення про радіоактивність зробило колосальний вплив на розвиток науки, причому за порівняно невеликий проміжок часу.
1986 року Анрі Беккерель виявив, що уранові сполуки випромінюють глибоко проникливе випромінювання. На відміну від рентгенівських променів, випромінювання Беккереля було не результатом збудження від зовнішнього джерела енергії, наприклад від світла, а внутрішньою властивістю самого урану. Зачарована цим загадковим явищем і перспективою започаткування нової галузі досліджень, Марія вирішила розпочати вивчення цього випромінювання. Ставши до роботи на початку 1898 року, вона, перш за все, спробувала встановити, чи існують інші речовини, окрім сполук урану, які випромінюють відкриті Беккерелем промені. Оскільки Беккерель помітив, що у присутності сполук урану повітря стає електропровідним, Марія Кюрі вимірювала електропровідність поблизу зразків інших речовин, використовуючи декілька точних приладів, розроблених і побудованих П’єром Кюрі і його братом Жаком.
Марія Склодовська народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Вона була молодшою з п'яти дітей у сім'ї Владислава і Броніслави Склодовських. Марія виховувалася в сім'ї, де наукова робота була у пошані. Її батько викладав фізику в гімназії, а мати, поки не захворіла на туберкульоз, була директором гімназії. Мати Марії померла, коли дівчинці було одинадцять років.
Марія блискуче вчилася і в початковій, і в середній школі. Вже в юному віці вона працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата. Російський хімік Дмитро Менделєєв був другом її батька.
Марія Кюрі почала свої дослідження з терплячого вивчення великого числа хімічних елементів: чи не є деякі з них, подібно урану, джерелами «променів Беккереля»?
Дослідження радіоактивності уранових сполук призвело її до висновку, що радіоактивність є властивістю, що належить атомів урану, незалежно від того, входять чи вони в хімічне з'єднання чи ні. При цьому вона «вимірювала напруженість уранових променів, користуючись їхньою властивістю повідомляти повітрю електропровідність». Цим іонізаційним методом вона переконалася в атомній природі явища.
Напружена праця принесла щедрі результати. 18 липня 1898 року П'єр і Марія Кюрі на засіданні Паризької Академії наук виступили з повідомленням про полоній.
У цій роботі вперше досліджуване явище названо радіоактивністю, а промені - радіоактивними.
26 грудня 1898 року з'являється наступна стаття подружжя Кюрі і Ж. Бемона .Автори повідомили, що їм вдалося виділити з уранових відходів речовину, яка містить деякий новий елемент, який повідомляє йому властивість радіоактивності і дуже близький за своїми хімічними властивостями до барію. Новий елемент вони запропонували назвати радієм. Активність виділеного хлориду радію в 900 разів перевищувала активність урану.
Відкриттям полонію і радію починається новий етап в історії радіоактивності. В кінці січня 1899 року Склодовська-Кюрі висловила припущення про сутність радіоактивного випромінювання, про його матеріальний характер. Вона вважала, що радіоактивність може виявитися властивістю, яка властива лише важким елементам.
У тому ж таки році А. Деб’єрн, перевіряючи гіпотезу Марії Кюрі про наявність в урановій смолці інших радіоактивних елементів крім радію і полонію, зробив чергове відкриття.Хімічні властивості нової речовини відрізнялися від властивостей радію і полонію, а його активність у 100 000 разів перевищувала активність урану. У 1900 році А. Дебьерн повідомив про виділення цього нового радіоактивного елемента, названого актинієм. Таким чином, до початку XX століття було відомо п'ять радіоактивних речовин: уран, торій, полоній, радій, актиній.