1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29
Ім'я файлу: Алгоритми (хірургія )2012 .doc
Розширення: doc
Розмір: 1892кб.
Дата: 29.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Банк-тестових-завдан-Крок-М-Л 2.docx

АЛГОРИТМ

ТЕХНІКА НАКРИВАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ СТОЛІВ

В ОПЕРАЦІЙНІЙ

Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Великий та малий інструмен­тальні столи, бікси зі стерильним перев'язувальним матеріалом, опе­раційною білизною, одягом, загаль­ний і спеціальний хірургічний ін­струментарій, стерильні рукавички




Підготовка мед­працівника до маніпуляції

1. Коротко підстригти нігті.

2. Зняти обручку, персні, браслети. 3. Прийняти гігієнічний душ.

4. Надягнути операційну білизну, бахіли.

5. Провести хірургічну обробку рук. 6. Надягнути стерильний халат, ру­кавички

Для інфекційної безпеки

Техніка накривання великого інструментального стола




  1. Подвійним стерильним простирадлом накрити стіл так, щоб краї простирадла звисали на 20-25 см.

  2. Розкласти інструментарій у зручному порядку.

  3. Накрити інструментарій подвійним простирадлом так, щоб його краї звисали на 10 см.

  4. По кутах накласти затискачі для білизни і прикріпити бірку із вказаною датою накривання і прізвищем того, хто накривав стіл.




Для інфекційної безпеки

Забезпечується зручність подавання інструментів

Для інфекційної безпеки
Забезпечується достовірність даних


Техніка накривання малого інструментального стола





  1. Стіл накрити стерильною клейонкою.

  2. Поверх клейонки накрити подвійним простирадлом.

  3. Перенести необхідні інструменти з великого на малий інструментальний стіл для виконання певної операції чи маніпуляції




Для інфекційної безпеки

Забезпечується зручність проведення оперативного втручання



АЛГОРИТМ

ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З НОСОВОЮ КРОВОТЕЧЕЮ


Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Бікс із стерильним перев'язуваль­ним матеріалом, лід, міхур, розчин водню пероксиду, лоток, пінцети, манометр




Техніка

прове­дення

1. Пацієнтові створити фізичний і психічний спокій.

2. Потерпілому надати положення сидячи, голову нахилити вперед.

3. Допомогти пацієнту під час блю­вання, кашлю.

4. На ділянки носа і потилиці на­класти міхури з льодом.

5. Кров, яка потрапила в ротову по­рожнину, пацієнт повинен виплю­нути.

6. Якщо кровотеча не припиняється, носові ходи тампонувати смужками бинта, змоченими розчином водню пероксиду.

Сприяє спинен­ню кровотечі

Не допускається попадання крові в носову частину глотки Запобігання ас­пірації крові Досягається зву­ження судин і спинення крово­течі

Запобігання заковтуванню крові

досягається спи­нення кровотечі




7. Стежити за:

а) серцево-судинною системою (вимірювати артеріальний тиск, підраховувати пульс);

б) дихальною системою (підраховувати частоту дихання);

в) кольором шкірних покривів

Досягається своєчасна діагнос-

тика порушення їх функції


АЛГОРИТМ

НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ЛЕГЕНЕВІЙ КРОВОТЕЧІ
Кров у легені приносять права і ліва легеневі артерії, які відхо­дять від легеневого стовбура, що починається в правому шлуночку серця. Легеневі судини, які належать до малого кола кровообігу, забезпечують дихальну функцію. Бронхіальні гілки, які є гілками грудної частини аорти, забезпечують у легенях трофічну функцію (харчування легеневої тканини).

Кожна легеня має дві легеневі вени — верхню і нижню, які впа­дають у ліве передсердя і несуть артеріальну кров, представляючи кінцеві відділи малого кола кровіообігу. При ушкодженні паренхі­ми легень кров піниста, світло-червоного кольору. Венозна кров від­тікає від легень по бронхіальних венах.

Легенева кровотеча

Легені (риїтопез) (від грец. — рпеитоп, запалення легень — пневмонія) розміщені в грудній порожнині по боках від серця, по­криті серозною оболонкою — плеврою, яка утворює навколо них два замкнених плевральних мішки. Легені мають форму конуса, осно­ва якого обернена до діафрагми, а верхівка виступає на 2—3 см над ключицею в ділянці шиї. У легенях виділяють три поверхні: ребро­ву, діафрагмову, середостінну. На середостінній поверхні розміщені ворота легені, куди входять головний бронх, легенева артерія і не­рви, а виходять дві легеневі вени, лімфатичні судини. Усі ці утво­ри формують корінь легені. Кожна легеня борознами поділяється на частки, частки — на сегменти, а сегменти складаються з часточок. Основною структурно-функціональною одиницею легень є ацинус, в якому відбувається газообмін між кров'ю, що знаходиться в капіля­рах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі комірки.

Легенева кровотеча спостерігається при пораненнях і захворюваннях легень (туберкульоз, рак тощо). Розрізняють кровохаркання і легеневі кровотечі. Кровохаркання – це відкашлювання крові , наявність згустків або прожилків крові в мокротинні. Легенева кровотеча характеризується виділенням до 100мл. крові за добу. При профузних легеневих кровотечах у наслідок розриву великої судини втрачається багато крові (від 100 – 500мл. і більше). А це нерідко призводить до зниження АТ й асфіксії.




АЛГОРИТМ
ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З ЛЕГЕНЕВОЮ КРОВОТЕЧЕЮ

Назва заходу

Послідовність дій

Примітка

Обладнання

Міхур з льодом, венозні джгути, годинник, тонометр







1. Допомогти пацієнту під час каш­лю.

2. Пацієнта звільнити від одягу.

3. Пацієнту надати положення напівсидячи.

4. Навчити пацієнта спокійно і глибоко дихати.

5. На грудну клітку покласти мі­хур з льодом.

6. На стегна і плечі накласти ве­нозні джгути.

7. Стежити за діяльністю серцево-судинної системи: вимірювати АТ, підраховувати пульс

Не допускається аспі­рація крові

Досягається достатнє надходження свіжого повітря

Забезпечується ефек­тивне дихання
Зменшується крово­харкання

Досягається звужен­ня судин
Зменшується тиск у порожнистих венах

Запобігання усклад­ненню з боку серцево-судинної системи


АЛГОРИТМ



НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВІЙ КРОВОТЕЧІ

Шлунок (уепігісиіив, §а8Іег) — розташований у верхній частині черевної порожнини — в надчеревній та лівій підребровій ділянках. Розмір шлунка залежить від індивідуальних особливостей та його наповнення.

Кровопостачання шлунка відбувається з усіх трьох гілок черевної артерії, що дає змогу широко використовувати його для пластики стравоходу. Ліва шлункова артерія зазвичай починається від черев­ного стовбура і досягає малої кривизни шлунка в ділянці кардії або тіла, де ділиться на висхідну і низхідну гілки. Ліва шлункова артерія анастомозу є з правою. Нерідко від лівої шлункової артерії відходить стовбур до печінки — додаткова печінкова артерія, яка інколи є єди­ним джерелом артеріального кровопостачання лівої частки печінки. Права шлункова артерія зазвичай відходить від власної печінкової артерії. Вона значно менша за діаметром, ніж ліва шлункова арте­рія. Від неї відходять гілочки до воротарного й антрального відділів шлунка. Практично артерія підходить до шлунка в складі печінково-дванадцятипалої зв'язки. Ліва шлунково-чепцева артерія є гілкою селезінкової артерії, підходить до шлунка, іде вниз уздовж великої кривизни, анастомозує з правою шлунково-чепцевою артерією. Пра­ва шлунково-чепцева артерія — це сильний артеріальний стовбур діаметром до 3 мм, починається від шлунково-дванадцятипалої арте­рії і йде до великої кривизни шлунка. Ця артерія в більшості випад­ків при проксимальній резекції шлунка і резекції стравоходу з на­кладанням шлунково-стравохідного анастомозу є єдиним джерелом кровопостачання шлункового трансплантата. Короткі артерії шлун­ка відходять від селезінкової артерії. Вони анастомозують з гілками лівої шлунково-чепцевої артерії. Гілки артерій шлунка утворюють добре розвинену внутрішньоорганну сітку судин, які широко анастомозують між собою. Тому при виразках шлунка, при ушкодженні судин виникають масивні кровотечі. Вени, які супроводжують одно-іменні артерії, впадають у ворітну вену, верхню брижову і селезін­кову вени.


Послідовність заходів

Зміст заходів

Примітка

Встановлення діагнозу на основі:

а) скарг

б) анамнезу захворювання

в) обєктивного обстеження


Скарги на загальну слабкість, запоморочення, шум у голові, нудоту, підви­щену пітливість, непритомність, які характерні для прихованого періоду. Такий стан також спостерігається при вегетосудинній дистонії, вагітності, ішемічній хворобі серця тощо. Другий неприхований період профузної кровотечі починається з блю­вання кавовою гущею, колапсом Наявність больового або диспепсич­ного синдрому в минулому, посилен­ня болю за декілька днів або тижнів до кровотечі, зникнення його після появи кровотечі (симптом Бергмана), систематичне вживання натрію гідрокарбонату (питної соди), зне­болювальних і спазмолітичних за­собів; у минулому лікування з при­воду гастриту, виразкової хвороби, новоутворень тощо

Виражена блідість шкірних покри­вів, періодична непритомність, такі пацієнти вкриті холодним потом, виражений ціаноз губ, кінчиків пальців, можливі порушення зору, слуху, психічні розлади, пульс частий (120—140 на хвилину), АТ низький (80—50 мм рт. ст.), блювот­ні маси у вигляді кавової гущі, кал чорного кольору (мелена)


Запам'ятай!

Щоб виключити інші джерела кровотечі, по­трібно оглянути носові ходи па­цієнта



Невідкладна допомога

1.Створити спокій (фізичний, психічний). 2. Надати положення Тренделєнбурга (при колапсі).3. Заборонити пацієнту споживати їжу і воду.4. Накласти міхур з льодом на жи­віт.5. Ввести внутрішньовенно 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, 5 мл 12,5 % розчину етамзила-ту натрію внутрішньовенно або внутріпіньом' язово. 6. У тяжких випадках внутрішньо­венно струминно ввести кровозамінні засоби: реополіглюкін, желатиноль

Сприяє нормалізації артеріального тиску

Здійснюється перерозподіл крові Не допускається подразнення слизової оболон­ки і виділення шлункового соку Звужуються су­дини, досягаєть­ся тимчасовий гемостаз Хімічний метод спинення крово­течі

Покращується мікроциркуляція

Транспортування

Пацієнта направити в хірургічне відділення на ношах в положенні

ежачи в супроводі медичного працівника

Стежити за загальним станом пацієнта, пульсом, АТ

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

скачати

© Усі права захищені
написати до нас