Характеристика міжнародного фінансового ринку

Ім'я файлу: Фінанси.odt
Розширення: odt
Розмір: 385кб.
Дата: 11.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
new_year.doc
rizdvo_hrystove_-_radist_dlya_vsih_lyudey._dary_volhviv._vygotov
Практична робота..docx
діагностична робота з математики 3 клас Письмове додавання і від
Діагностична №4 ЯДС 3 клас Тварини і бланки.docx
діагностична робота списування.docx
МЗСС ЛР3.docx

Зміст
1 . Вступ.

2 . Характеристика міжнародного фінансового ринку

3 . Учасники міжнародного фінансового ринку
4 . Основні складові міжнародного фінансового ринку
5 . Висновок.

6 . Список використаної літератури.

2.

ВСТУП

Багатогранність, різноманітність і масштаби міжнародних ринків визначають в сучасних умовах важливість дослідження проблем, пов’язаних з аналізом та розробкою форм, методів, моделей та стратегій співробітництва України з країнами світового господарства. Серед цілого ряду світових ринків товарів та послуг (див. Додаток А) особливе місце займає світовий ринок фінансових послуг, який в останні два десятиліття активно розвивається і залучає все нових і нових учасників. Україна не стала винятком. Комерційні банки нашої країни активно залучаються в міжнародні фінансові відносини і формують певні стратегії функціонування на ньому.

Для того, щоб перейти до розгляду комплексу конкретних проблем адаптації фінансової стратегії комерційних банків України до вимог світового господарства, необхідно визначити першопричини формування, етапи розвитку, основні принципи функціонування і методологію аналізу світового фінансового ринку, розкрити зміст, специфіку його взаємодії з іншими ринками.

Світовий фінансовий ринок є одним з найменш досліджених українськими економістами, що пояснюється: по-перше недостатністю інформації, яка становить фінансову таємницю; по-друге, недостатнім досвідом досліджень світових ринків капіталів, товарів і послуг, а також формуванням кадрового забезпечення таких досліджень. Крім того на світовому фінансовому ринку функціонують з одного боку - великі корпорації, банки, як продавці послуг, з іншого - в основному, фізичні особи, що в свою чергу ускладнює процес вивчення цього ринку.

3.

1. Характеристика міжнародного фінансового ринку
Міжнародний фінансовий ринок є складною системою, де валютні ресурси обертаються відособлено від руху реальних активів.
Фінансовий ринок – сукупність економічних відносин з приводу перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів між населенням, суб’єктами господарювання та державою через систему фінансових інститутів на основі взаємодії попиту і пропозиції.
Світовий фінансовий ринок – специфічна сфера грошових операцій де об'єктом угоди виступають вільні грошові кошти населення, суб'єктів господарювання і державних структур, міжнародних фінансових організацій, надані користувачу під цінні папери або в вигляді позики.
Міжнародний фінансовий ринок – це система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків. Міжнародний фінансовий ринок виступає механізмом купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

В свою чергу, функціонування міжнародного фінансового ринку полягає у:

мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів на міжнародному рівні;

ефективному розподілі мобілізованих інвалютних ресурсів між учасниками міжнародного фінансового ринку;

визначенні ефективних напрямів інвестування;

формуванні рівноважних цін на інвалютні інструменти, що об’єктивно відображають співвідношення попиту та пропозиції на ринку;

здійсненні професійного посередництва між продавцями і покупцями фінансових ресурсів;

формуванні умов для мінімізації фінансових ризиків;

сприянні світовому розвитку шляхом пришвидшення обороту фінансових ресурсів.
4.

2. Учасники міжнародного фінансового ринку
Основну роль в функціонуванні міжнародного фінансового ринку відіграють саме його учасники, функціональне значення яких полягає в реалізації руху фінансових потоків між учасниками міжнародних фінансових відносин. Різноманіття видів учасників міжнародного фінансового ринку подано в табл. 5.1.
Таблиця 5.1

Учасники міжнародного фінансового ринку

Критерії	Види учасників	Характеристика
1	2	3
За характером участі суб’єктів	Прямі учасники	біржові члени відповідних ринків фінансових інструментів, що укладають угоди за свій рахунок (дилери) і (чи) за рахунок і за дорученням клієнтів, які не є членами біржі (брокери або маклери).
За характером участі суб’єктів	Непрямі учасники	суб’єкти, які не є членами біржі, а отже, змушені звертатись до послуг прямих учасників ринку, найкрупніші з яких носять назву маркет-мейкери.
За метою та мотивами участі на ринку	Хеджери	учасники ринку, що страхують інвалютні операції від небажаної зміни курсів валют у майбутньому шляхом хеджування.
За метою та мотивами участі на ринку	Спекулянти: а) трейдери; б) арбітражери.	учасники міжнародного фінансового ринку, що прагнуть отримати вигоду за рахунок різниці у вартості інвалютних інструментів.
За типом інвесторів	Приватні	фізичні особи, які здійснюють операції з інвалютними інструментами.
За типом інвесторів	Інституційні	об’єднують банки, пенсійні фонди, страхові, інвестиційні та фінансові компанії та інші фінансово-кредитні фінансові інститути, а також міжнародні фінансові інститути.

Як видно з табл. 5.1, за метою та мотивами участі на міжнародному фінансовому ринку його учасники поділяються на хеджерів і спекулянтів.
Хеджування – проведення операцій, спрямованих на мінімізацію фінансових ризиків, шляхом створення позиції на ринку деривативів, яка була би протилежна позиції, що вже існує чи планується, на ринку реального активу.

5.

В свою чергу, спекулянти поділяються на трейдерів та арбітражерів:
Трейдери – це вид суб’єктів міжнародного фінансового ринку, які намагаються використовувати коливання курсу одного чи кількох контрактів, що досягається купівлею контрактів, коли очікується підвищення їх ціни, і продажем при зворотному її русі. Трейдери сприяють підвищенню ліквідності ринку.
Арбітражери – намагаються використовувати відмінності курсу у різний час чи на різних ринках. Своєю діяльністю арбітражери сприяють вирівнюванню курсів і цін, встановленню паритетних співвідношень доходності різноманітних фінансових інструментів у різних частинах міжнародного фінансового ринку.

Функціонування міжнародного фінансового ринку в певній мірі залежить від системи фінансового посередництва.
Фінансові посередники – це спеціалізовані професійні оператори ринку, інвестиційно-кредитні установи, що перерозподіляють інвалютні ресурси між постачальниками і споживачами фінансового капіталу, між інвесторами/кредиторами та реципієнтами цих ресурсів на основі дії принципу зв’язку в динаміці руху активів.

Посередники міжнародного фінансового ринку оптимізують процес переміщення інвалютних ресурсів від кредиторів й інвесторів до безпосередніх одержувачів шляхом непрямого (опосередкованого) фінансування. Таким чином, фінансові посередники здійснюють спрямування коштів від тих суб’єктів, що заощадили, до тих, що відчувають нестачу коштів або ж бажають отримати додаткову вигоду.

3.

Основні складові міжнародного фінансового ринку

Міжнародний фінансовий ринок за своєю структурою є складною фінансовою системою. Залежно від видів фінансових активів основними складовими міжнародного фінансового ринку є:

міжнародний валютний ринок;

міжнародний ринок кредитних ресурсів;

міжнародний ринок цінних паперів.
За економічним змістом валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
За призначенням і організаційною формою валютний ринок – це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.
Під міжнародним валютним ринком розуміється ланцюг тісно пов’язаних між собою системою кабельних і супутникових комунікацій регіональних валютних ринків. Між ними існує перелив коштів залежно від поточної інформації й прогнозів провідних учасників ринку щодо можливого положення окремих валют.

Міжнародний валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків. Операції на ньому здійснюються за трьома рівнями:

1-й рівень: роздрібна торгівля. Операції на одному національному ринку, коли банк-дилер безпосередньо взаємодіє з клієнтами.

2-й рівень: оптова міжбанківська торгівля. Операції на одному національному ринку, коли взаємодіють два банки-дилери через посередництво валютного брокера.

3-й рівень: міжнародна торгівля. Операції між двома і більше національними ринками, коли банки-дилери різних країн взаємодіють один з одним. Такі операції часто включають арбітражні операції на двох або трьох ринках.

Основні структурні компоненти міжнародного валютного ринку представлені на рис. 1.
Учасники фінансово-економічних відносин, які здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Різновид суб’єктів валютного ринку визначає його інституційну структуру. Основними учасниками міжнародного валютного ринку є банки, брокери, валютні біржі, фізичні та юридичні особи (табл.2).

7.

Учасники фінансово-економічних відносин, які здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Різновид суб’єктів валютного ринку визначає його інституційну структуру. Основними учасниками міжнародного валютного ринку є банки, брокери, валютні біржі, фізичні та юридичні особи (табл. 5.2).

Рис.1.
Структурні елементи міжнародного валютного ринку
Як видно з табл. 5.2, основною особливістю діяльності учасників валютного ринку є проведення операцій з обміну або купівлі-продажу іноземних валют на постійній професійній основі від свого імені, або від імені своїх клієнтів – підприємств, міжнародних організацій і фінансових установ, які здійснюють міжнародні фінансові операції, а також фізичних осіб – учасників валютного ринку через операції неторговельного характеру щодо купівлі-продажу іноземної валюти.

8.

Таблиця.2

Учасники валютного ринку.

Учасники	Угоди	Мотиви
1	2	3
Банки	угоди для клієнтів; торгівля валютою за власний рахунок.	проведення платежів; одержання прибутку або вирівнювання позицій за клієнтськими угодами.
Підприємства (імпортери, експортери)	покупка й продаж валюти; операції для страхування валютних ризиків; одержання й надання кредиту в інвалюті.	платежі в іноземній валюті; створення надійної бази для калькуляції собівартості; виключення валютних ризиків; одержання вигідних умовою.
Центральні банки	покупка й продаж валюти; валютні інтервенції.	платежі, інкасація чеків, облік векселів і т.п.; купівля-продаж валюти для підтримки валютних ринків; забезпечення їх нормального функціонування.
Брокери	посередництво при валютних і процентних угодах, встановленні курсів.	одержання прибутку у вигляді комісійних або відсотків від угоди.
Валютні біржі	угоди для клієнтів.	одержання прибутку у вигляді комісійних або відсотків від угоди.

Перехід права власності на валютні цінності, використання валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу називається валютні операції. Зазвичай валютні операції здійснюються на міжнародному валютному ринку з наступною метою: купівлі-продажу іноземної валюти; операцій хеджування; отримання спекулятивного прибутку за рахунок різниці курсів валют; погашення валютного кредиту та виплата процентних платежів за ним, тощо.

Розгорнута класифікація видів валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, наведено у табл.3.

Конверсійні операції – угоди між учасниками валютного ринку з купівлі-продажу іноземних валют на основі узгодженого курсу та терміну проведення операції.

9.

Таблиця 3.

Класифікація валютних операцій

Критерії	Види валютних операцій	Характеристика
1	2	3
Конверсійні операції (за терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти)	Касові операції (операції з негайною поставкою)	купівля-продаж валюти на умовах поставки ї не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання.
	Строкові	купівля-продаж валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні.
За механізмом здійснення касових операцій	Угода today (TOD)	конверсійна операція з датою валютування в день укладання угоди.
	Угода tomorrow (TOM)	конверсійна операція з датою валютування на наступний за днем укладення робочий банківський день.
	Операція спот	купівля-продаж валюти на умовах її постачання банками-контрагентами на другий робочий день з дня укладання угоди за курсом, зафіксованим у момент її укладання.
За механізмом здійснення строкових операцій	Форвардні операції	купівля-продаж валюти між двома суб'єктами з наступною передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладання контракту.
	Ф'ючерсні операції	два контрагенти зобов'язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладання угоди.
	Опціонні операції	між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом.
	Операція своп	угода про одночасну купівлю і продаж іноземної валюти на приблизно рівні суми за умови розрахунків по них на різні дати.

10.

Іншою складовою міжнародного фінансового ринку є міжнародний ринок кредитних ресурсів – це сфера міжнародних ринкових відносин щодо обігу боргових зобов’язань, які гарантують кредиторові право стягувати борг з боржника.
Міжнародний кредит визначається як рух позичкового капіталу у формі фінансових вимог між кредиторами і позичальниками різних країн, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів (активів) на умовах повернення, строковості і сплати відсотків.

Основними функціями міжнародного кредиту є:

перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;

економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків;

прискорення концентрації і централізації капіталу;

обслуговування міжнародного товарообігу;

прискорення науково-технічного прогресу.

Міжнародне кредитування здійснюється у різних формах, які в залежності від специфічних особливостей реалізації можна класифікувати за кількома ознаками (табл.4).
Таблиця 4

Класифікація видів міжнародного кредитування

Критерії	Види кредитування	Характеристика
1	2	3
За предметом зовнішньоекономічної угоди	Комерційний (товарний) кредит	надається на закупівлю певних товарів або оплату послуг і носить, як правило, «пов’язаний» характер, тобто суворо цільовий, закріплений в кредитній угоді.
	Фінансовий кредит	не має цільового призначення і може використовуватися позичальниками на будь-які цілі.
	Інвестиційний кредит	для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів.
За видами надання кредиту	Товарні	міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.
За видами надання кредиту	Валютні	видаються банками у грошовій формі (у національній або іноземній валюті).
За термінами	Короткострокові (до 1 року)	як правило, використовується у зовнішній торгівлі, для розрахунків по неторговельним, страховим, спекулятивним угодам.
	Середньострокові (від 1 року до 5 років)	використовуються, для інвестування в основні засоби виробництва, фінансування масштабних проектів, науково-дослідницьких робіт, впровадження нових технологій, а також для надання позик міжнародними фінансовими організаціями, урядами країн.
	Довгострокові (більше ніж 5 років)
За забезпеченням	Забезпечені кредити	забезпеченням кредитів слугують товари, товаророзпорядчі та інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість тощо.
За забезпеченням	Бланковий кредит	видається боржнику під його зобов’язання погасити його у визначений термін, а документом по цьому кредиту є соло-вексель з підписом лише тільки боржника.
За технікою надання	Готівкові	зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження.
	Акцептні	застосовуються у формі акцепту тратти імпортером або банком.
	Депозитні сертифікати	документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка.
За типом кредитора	Приватні	надаються фірмами, банками, брокерами.
	Урядові	надаються уповноваженими урядовими організаціями від імені держави.
	Змішані	беруть участь як приватні фірми, так і держава.
	Міждержавні	кредити міжнародних та регіональних валютно-кредитних та фінансових організацій.
За альтернативною формою міжнародного кредитування	Факторинг	операція з продажу зарубіжних рахунків до отримання постачальниками експортної продукції комерційним банкам або спеціалізованим компаніям.
	Форфейтинг	операція купівлі банком-форфейтором на повний строк і за заздалегідь установленими умовами векселів та інших боргових і платіжних документів.
	Лізинг	операція кредитування у формі оренди устаткування, суден, автомобілів, літаків, тощо строком від 3 до 15 років.

12.

До умов отримання міжнародного кредиту відносяться: вартість та строк кредиту, валюта кредиту та валюта платежу, вид забезпечення та методи страхування. На ці умови впливає низка чинників: напрями використання кредитних ресурсів, характер суб’єктів кредитних відносин, рівень інтернаціоналізації кредитних ринків та їх підпорядкованість національному кредитному контролю.

Іще одним важливим сегментом міжнародного фінансового ринку є ринок цінних паперів (РЦП).

Міжнародний фондовий ринок – це сукупність економічних відносин між учасниками ринку з приводу емісії, обліку, обігу та погашення цінних паперів та їх похідних за межами національного ринку.

Функції міжнародного фондового ринку:

перерозподільча – перерозподіл національних капіталів між компаніями і приватними інвесторами різних країн;

спекулятивна – можливість отримання доходів від коливання цін інструментів міжнародного фондового ринку;

хеджування – убезпечення суб’єктів ринку від різного роду ринкових ризиків, що виникають в процесі міжнародної фондової торгівлі;

диверсифікації активів – оптимальний розподіл капіталів між активами міжнародного фондового ринку.

Міжнародний ринок цінних паперів має дві структурні складові:

іноземний ринок цінних паперів (фінансовий ринок держав, на якому укладаються угоди щодо іноземних цінних паперів);

євроринок цінних паперів (ринок, на якому випускаються, купуються та продаються цінні папери, виражені в євровалютах).

Міжнародний ринок акцій має два структурних сегмента: на ринок іноземних акцій та ринок євроакцій.

Іноземні акції – це акції, які випущені корпорацією-нерезидентом на фондовий ринок іншої країни.

Євроакції – це акції, які розміщуються одночасно на кількох національних фондових ринках міжнародним синдикатом фінансових установ, який продає їх за євровалюти.

Особливості міжнародного ринка акцій:

широке використання автоматизованих торгових систем, що забезпечує створення єдиної системи торгівлі акціями у світі в цілому;

наявність безлічі котирувань акцій, що сприяє зміні прибутковості цінних паперів;

багатий вибір місця вкладень коштів;

розширення спектра арбітражних операцій.

Іноземні облігації – це цінні папери, які випускаються нерезидентом на національному ринку облігацій і виражені в національній валюті цього ринку. Місцеві інвестори, які зацікавлені в купівлі облігацій у місцевій валюті, є основними покупцями іноземних облігацій.

13.

Основні відмітні риси випуску іноземних облігацій:

1) випуск облігацій емітується іноземним позичальником;

2) валютою випуску облігацій є іноземна для емітента;

3) розміщення облігацій здійснюється на тому чи іншому національному ринку та гарантується банківським синдикатом.

Єврооблігації – це довгострокові боргові цінні папери, які розміщуються одночасно на декількох ринках транснаціональними синдикатами, а валюта їхньої емісії є іноземною для інвесторів, які їх купують.

Депозитарні розписки – це вторинні цінні папери (у формі сертифікату), які випускаються національним банком світового значення, підтверджують його право володіння акціями іноземних компаній і знаходяться в його трастовому управлінні. Кожна депозитарна розписка свідчить про володіння однією або декількома іноземними акціями.

14.

Список використаної літератури

1. Банківське право України: навч.посібник. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. / За заг. ред. Селіванова А.О. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2000.- 384 с.

2. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.
3. Глобалізація фінансових ринків / О.Г. Білорус, Ф.В. Костенко та ін. – К., 1998. – 75 с.
4. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду. – Вісник НБУ. - №3. – 1999 р. – С. 58-62.
5. Жуков В. “Комерційні банки та інвестиційна діяльність” // Банківська справа. – 2000 р. - № 2 – С.59.
6.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 490 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас