Ім'я файлу: 03101830_34_gostr_porush_mozk_krov.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 244кб.
Дата: 30.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсова зоомагазин.docx
Стадії психосексуального розвитку за З.docx
реферат на тему 10 ( Гайдай К., ЕП-18-1).docx
задачи.doc
Ек.та_орг.__нновац_йно__д_ял._Курс.роб..doc
сучасн__мови_3.doc
ВІЛ.docx
Абразивный инструмент методичка.doc
Курсовий Проєкт Кириліна УФКС-317 (1).docx
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ АСПЕКТІВ ЛІДЕРСТВА 2022.docx
pm_60271454.docx
urmov798.doc
Fraktali-i-fraktalni-strukturi-v-prirodi.pptx
реферат люмінесценція.docx
План-конспект-лекцій.docx

Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК)

  • (ГПМК) є не тільки медичною, але й соціальною проблемою через свою поширеність, тяжкість захворювання, швидкий, деколи блискавичний перебіг, високий рівень смертності та інвалідизації. Частота виникнення інсультів у світі становить близько 200 випадків (у Росії — 350–530) на 100 тис. населення. В Україні у 2008 р. уперше захворіли на інсульт 107 124 громадян, що на 100 тис. населення становить 282,9, причому 35,5 % усіх мозкових інсультів (МІ) сталися у людей працездатного віку.

Актуальність теми

  • Порівняно з 2007 р. кількість МІ в Україні зросла на 1611 випадків, тобто на 4,7 на 100 тис. населення. За такої динаміки в найближчі 5 років в Україні кожен п’ятий громадянин помре, а кожен десятий залишиться залежним інвалідом, через те що рівні смертності та інвалідності при МІ надзвичайно високі. У деяких країнах смертність через інсульт протягом року становить 50 %, при цьому 80 % живих залишаються глибокими інвалідами.
  • Особливо великою є смертність серед людей молодого віку, в яких МІ мають тяжкий, часто дуже агресивний перебіг. Проблемними для України є діагностика та лікування хворих із субарахноїдальними крововиливами, внаслідок яких щороку помирають понад 1000 людей молодого віку (1334 у 2008 р.). Це, як правило, недіагностовані аневризми та артеріовенозні мальформації судин головного мозку.

Актуальність теми

  • Захворювання серцево-судинної системи у світі та в Україні посідають одне з перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідністю. Щорічно переносять інсульт близько 15 млн людей, з них помирають 5 млн.
  • Частота виникнення інсульту в економічно розвинутих країнах становить у середньому 150 осіб на 100 тис. населення.
  • В Україні захворюваність у 2007 р. відзначена на рівні 278,2 випадків на 100 тис. населення. Залишається високою смертність від цереброваскулярної патології, що стабільно посідає 2-ге–3-тє місце після серцевої патології та новоутворень. У країнах Західної Європи, США, Японії, Австралії за останні 15 років смертність від інсульту знизилася більше ніж на 50% (щорічно на 3–7%) і становить зараз 37–47 осіб на 100 тис. населення

Характер порушення мозкового кровообігу (класифікація)

  • може бути в формі перехідних або стійких порушень із значним дефектом рухів, аж до паралічу.

Класифікація

  • До перехідних порушень мозкового кровообігу відносяться
  • -транзиторні ішемічні атаки (ТІА) при інфекційних і алергічних васкулітах
  • -церебральні судинні кризи (ЦСК) (гіпер- і гіпотонічні).
  • Інколи ТІА проявляється у формі вестибулярних порушень (головокружіння, блювота, атаксія, ністагм). Особливістю судинних церебральних кризів являється відсутність провідникових чутливих і рухливих порушень при наявності загальномозкових симптомів (головний біль, блювота, зміна АТ – гіпо- і гіпертонія, вегетативні порушення).

Класифікація

  • В поняття стійких порушень мозкового кровообігу входить "інсульт" або "мозковий удар".
  • Інсульт – це гостре порушення мозкових функцій судинного ґенезу з загальною і вогнищевою симптоматикою тривалістю більше 24 годин і може бути ішемічним і геморагічним.
  • При геморагічному інсульті визначаються крововиливи або в мозкову тканину, або під оболонки мозку. Перебіг судинних захворювань мозку під час вагітності завжди загострюється. Крововиливи в мозок виникають раптово під впливом різкої напруги при вагітності чи в пологах.

Патогенез

  • При гіпертонічному церебральному кризі, мабуть, провідне значення має зрив ауторегуляції мозкових судин з явищами надмірної гіперемії мозку, вазодилятацією, уповільненням кровотоку, підвищенням проникності судинної стінки з розвитком перивазального набряку, а у важких випадках і мікрогеморрагії.
  • Не виключається і механізм ангіоспазму.  При ТІА один їх важливих механізмів - скороминуща ішемія в зоні атеросклеротично зміненої судини, що виникає при атеросклеротичній оклюзії або природженій аномалії, а також у разі наявності екстрацеребральних чинників (зниження системного АТ, зріження пульсу, зменшення хвилинного об'єму серця), що виникають частіше при гострій серцево-судинній недостатності. розвиток СПМК пов'язаний з мікрогеморрагіями і мікроінфарктами.

Клініка:

  • інколи інсульту передує важкість в голові, головокружіння, головний біль, а інколи раптово вагітна або роділля втрачає свідомість, з'являється гіперемія обличчя, ціаноз слизових оболонок, одутлість обличчя, пульсація судин на шиї, дихання жорстке, шкірні покриви вологі, холодні, температура знижена, пульс рідкий, напружений, артеріальний тиск знижений, зіниці розширені, маятникопібні рухи очних яблук, перекошування рота, з'являються паралічі або парези, сухожильні рефлекси на стороні паралічу знижені, гіпотонія м'язів, черевні рефлекси відсутні, може з'явитися симптом Бабінського.
  • Інколи розвивається блювота, порушення глоткових рефлексів.
  • Аналіз крові – лейкоцитоз, гіперглікемія, підвищення залишкового азоту.
  • В спинномозковій рідині визначається кров.

Діагностика захворювання

  • Діагноз інсульту методологічно ставиться в три етапи.
    • Спочатку відмежовують інсульт від інших гострих станів, пов'язаних з ураженням мозку.
    • На другому етапі встановлюють характер самого інсульту - ішемічний або геморагічний.
    • На закінчення уточнюються локалізація крововиливу і його можливі механізми розвитку при геморагічному інсульті або басейн ураженої судини і патогенез інфаркту мозку при ішемічному інсульті.

Субарахноїдальний крововилив

  • В клініці переважають симптоми подразнення оболонок мозку: головний біль, що носить гострий характер або свердлячий біль з різною локалізацією, раптова блювота, головокружіння, шум у вухах, збудження, епілептичні напади, іноді різкий підйом АТ.
  • Рано з'являються менінгіальні симптоми, гаснуть колінні і ахілові рефлекси.
  • Обличчя хворої гіперемоване, температура підвищена, брадікардія.

Внутрішньомозковий крововилив

  • Очне дно – крововиливи в сітківку, застійні пипки. Для діагностики необхідно провести пункцію спинного мозку, при якій спиномозкова рідина рівномірно забарвлена кров'ю.
  • Перебіг завжди сприятливий. Відновлення порушених функцій наступає через 3-4 тижні після крововиливу. Однак у вагітних клініка перебігає більш важко і прогноз залежить від локалізації і розмірів крововиливу.

Ішемічний інсульт або мозковий інфаркт

  • Ішемічний інсульт при пізніх токсикозах вагітності спостерігається рідше від геморагічного.
  • Вони розвиваються при гестозах в поєднанні з ревмокардитами, вадами серця, миготливій аритмії, гіпотонії.
  • Ішемічні інсульти розвиваються поступово. В клініці характерним є перевага локальних симптомів над загальномозковими на відміну від геморагічного інсульту. Свідомість збережена, незначний головний біль, можлива блювота. Характерна клініка серцево-судинної недостатності із змінами пульсу і артеріального тиску.
  • Вогнищеві симптоми проявляються у вигляді геміпарезу, гіміплегії, геміанестезії.

Клініка тромбозу судин головного мозку

  • клініка тромбозу судин головного мозку залежить від локалізації тромбу.
  • ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, що проявляється головним болем, головокружінням, блювотою,
  • джексоновські напади. Проявляються порушення чутливості, парестезії, утруднення мови, парези і паралічі.
  • Емболія судин головного мозку можлива у вагітних і роділь при наявності ендокардиту, ревматичної мітральної хвороби. Клініка розвивається гостро – раптово з'являються судоми, головокружіння, тимчасова втрата свідомості. Обличчя стає блідим, пульс – частий, ритмічний і відповідний кардіологічний статус. Виникає моно- або геміплегія.
  • Звичайним явищем при прееклампсії являються пароксизми ("туман перед очима"), зміна гостроти зору, поява темних крапок. Всі ці явища супроводжуються змінами очного дна.
  • Одночасно можливі вестибулярно-акустичні розлади.
  • Патогенез судинних пароксизмів пояснюється порушенням загальної гемодинаміки з супутньою гіпоксією, розладом обміну речовин, змінами біохімічного і електролітного стану крові, вегетативної дистонії, що супроводжують пізній токсикоз вагітних.

Лікування порушень мозкового кровообігу

  • Підхід до хворих з гострим інсультом. Організаційні питання
    • Хворі з гострим інсультом мають бути госпіталізовані в стаціонар так швидко, як це тільки можливо. Чітко доведена пряма залежність прогнозу інсульту від часу початку його лікування. Терміни госпіталізації в перші 1-3 години після початку захворювання оптимальні
    • Оптимальною є госпіталізація хворих у багатопрофільний стаціонар з сучасною діагностичною апаратурою, що включає комп'ютерний або МР-томографи і ангіографію, де також є ангіоневрологічне відділення з палатою інтенсивної терапії і відділення реанімації
  • Огляд хворого при поступленні в приймальний покій слід розпочати з оцінки адекватності оксигенації, рівня артеріального тиску, наявності або відсутності судом.
  • Забезпечення оксигенації при необхідності здійснюється постановкою повітряводу і очищенням дихальних шляхів, а при показаннях і переведенням хворого на ШВЛ. Показаннями для початку ШВЛ являються: РаО2 - 55 мм рт.ст. і нижче, ЖЕЛ менше 12 мл/кг маси тіла, а також клінічні критерії - тахіпное 35-40 в хвилину, наростаючий ціаноз, артеріальна дистонія. 
  • Артеріальний тиск не прийнято знижувати, якщо він не перевищує 180-190 мм рт.ст. для систолічного і 100-110 мм рт.ст. для діастолічного тиску, оскільки при інсульті порушується ауторегуляція мозкового кровотоку і церебральний перфузійний тиск часто прямо залежить від рівня системного артеріального тиску.
  • Гіпотензивна терапія проводиться з обережністю малими дозами бета-адреноблокаторів
  • Неврологічний огляд хворого при вступі має бути коротким і включати оцінку рівня пильнування (шкала ком. Глазго), стан зіниць і окорухових нервів, рухової, а якщо можливо, і чутливої сфери, мови. Відразу ж після огляду проводиться КТ головного мозку.  У зв'язку з тим, що визначення характеру інсульту часто має вирішальне значення для подальшого диференційованого лікування, включаючи оперативне, хворих з ГПМК рекомендується госпіталізувати в клініки, що мають необхідну діагностичну апаратуру.
  • Лікування хворих в гострому періоді інсульту (приблизно перші три тижні) складається із загальних заходів по терапії і профілактиці різного роду соматичних ускладнень, що розвиваються зазвичай на тлі гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК), а також із специфічних методів лікування самого інсульту залежно від його характеру.
  • Загальні заходи: підтримка оптимального рівня оксигенації, артеріального тиску, моніторинг і корекція серцевої діяльності, постійний контроль основних параметрів гомеостазу, ковтання (за наявності дисфагії ставиться назогастральний зонд для профілактики аспіраційних бронхопневмоній і забезпечення адекватного харчування хворого), контроль за станом сечового міхура, кишковика, догляд за шкірними покривами. 
  • Специфічні методи лікування геморагічного інсульту
    • Патогенетично внутрішньомозкові крововиливи можуть розвиватися або внаслідок розриву судини, або шляхом діапедезу, зазвичай на тлі попередньої артеріальної гіпертонії.
    • Специфічних медикаментозних методів лікування геморагічного інсульту нині немає, застосовуються антигіпоксанти і антиоксиданти. Основу лікування складають загальні заходи по підтримці гомеостазу і корекції основних ускладнень

Лікування ішемічного інсульту

  • Лікування ішемічного інсульту набагато складніше, ніж геморагічного
  • Основою специфічної терапії при ішемічному інсульті є два стратегічні напрями:  реперфузія і нейрональна протекція, спрямована на оберігання слабо функціонуючих або майже не функціонуючих, проте все ще життєздатних нейронів, розташованих навколо вогнища інфаркту (зона "ішемічної півтіні").
  • Реперфузія можлива шляхом тромболізису, вазодилатації, збільшення перфузійного тиску і поліпшення властивостей реологій крові.

Тромболітична терапія

  • Основними церебральними тромболітиками визнані урокіназа, стрептокіназа і їх похідні, а також тканинний активатор плазміногена (ТАП). Усі вони діють прямо або побічно як активатори плазміногена.
  • Нині ефективність застосування тромболітиків, зокрема ТАП, достовірно доведена, але рекомендується тільки після проведення КТ і ангіографії, не пізніше перших 3 годин (!) від початку розвитку інсульту в дозі 0,9 міліграм/кг маси тіла внутрішньовенно, при невеликих вогнищах на КТ і АТ не вище 190/100 мм рт.ст., відсутності в анамнезі інсультів, виразкової хвороби

Вазоділататори

  • Клінічне використання вазоділататорів зазвичай не дає позитивних результатів, можливо, внаслідок того, що ці препарати збільшують інтракраніальний тиск, знижують середній АТ і роблять шунтуючий ефект, відволікаючи кров від зони ішемії. Їх реальна роль в розвитку колатерального кровопостачання вогнища ішемії ще вивчається

Збільшення церебрального перфузійного тиску і поліпшення властивостей реологій крові

  • Один з найбільш відомих методів, вживаних з цією метою, - гемодилюція.
  • Доцільно проводити гіперволемічну гемодилюцію низькомолекулярними декстранами (реополіглюкін, реомакродекс та ін.)

Антиагреганти

  • Аспірин є ефективним доведеним засобом лікування в гострий період інфарктів мозку. Можливе його застосування в двох режимах - по 150-300 міліграм або в малих дозах по 1 міліграм/кг маси тіла щодня. Ризик крововиливів при цьому практично відсутній

Нейропротекція

  • Це другий стратегічний напрям в терапії ішемічних інсультів.
  • Нині виділяється цілий спектр лікарських препаратів, що мають нейропротекторні властивості: постсинаптичні антагоністи глутамата; пресинаптичні інгібітори глутамата (lubeluzolе); блокатори кальцієвих каналів, антиоксиданти (емоксипіин, L -токоферол); ноотропи (piracetam, cerebrolyzin) і інші.
  • Доцільність їх застосування доведена в експериментальних умовах

Хірургічне лікування

  • Певне місце в попередженні ішемічних інсультів займають хірургічні методи, особливо при грубому стенозі або оклюзії сонних і хребетних артерій, ембологенних, гетерогенних атеро­склеротичних бляшках (ендартеріоектомія, реваскулярізація

Лікування порушень мозкового кровообігу по типу гіпертонічного церебрального кризу у вагітних

  • 1. Раусиділ 1-2,5 мг в/м;
  • 2. Раусиділ в комбінації з фуросемідом в дозі 80 мг внутрішньо;
  • 3. Дібазол 0,5% — 4-10мл в/в, в/м;

скачати

© Усі права захищені
написати до нас