Ім'я файлу: Гомер.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 299кб.
Дата: 28.01.2020
Пов'язані файли:
Курсова Руссо dvp43r04.rtf

Гомер: цікаві факти

Гомер – найвідоміший поет античності. Про життя та особистість Гомера достовірно нічого не відомо.

Можливі значення імені «Гомер»: «заручник» (Гесихій), «наступний за» (Арістотель), «сліпець» (Ефор Кімскій), «пастух» (від санскр. Го – корова). За честь називатися батьківщиною Гомера сперечалися, згідно античної традиції, «сім міст» (Хіос, Смірна, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни). В античній літературі є дев’ять біографій Гомера, але всі вони містять в собі казкові і фантастичні елементи. Традиційно Гомер зображується сліпим. В античності Гомера вважали мудрецем: «Мудріше всіх елінів, взятих разом». Його вважали основоположником філософії, географії, фізики, математики, медицини та естетики. Близько половини знайдених давньогрецьких літературних папірусів написані Гомером. Гомер поширював свої твори за допомогою аедів (співаків). Він вивчав свої роботи напам’ять і наспівував їх своїм аедам. Ті, у свою чергу, також заучували твори і наспівували їх іншим людям. По-іншому таких людей називали гомерідами.

Гомер був похований на острівці Хіос. На честь Гомера названий кратер на Меркурії. Приблизно половина знайдених давньогрецьких літературних папірусів – уривки з Гомера.

Гомер вважається легендарним поетом, хоча відомостей про нього дуже мало, а ще менше − достовірних.

Про Гомера самі греки знали також не багато. Існує дев’ять біографій поета в античній літературі, але всі вони містять якісь казкові або фантастичні сюжети. Відомо, що афінський правитель Солон у першій половині 6 століття до н. е. наказав виконувати поеми поета на свято Парафіней. Також є інформація про те, що у другій половині цього ж століття тиран Писистрат зібрав комісію у складі чотирьох осіб, щоб записати твори поета. Отже, вже у 6 століття до н. е. твори Гомера були відомі, хоча, які саме це були твори, досі невідомо.

Ще дещо цікаве про Гомера. Також не можна нічого точно сказати про місце народження поета. За це звання змагалися сім міст – Саламін, Колофон, Смірна, Афіни, Аргос, Родос і Хіос. Більшість джерел відносять Гомера до Хіоса.

Про час життя поета також не немає точних даних. Приблизний період:  від 12 століття до 6 століття до н. е.

Загальні відомості про Гомера: старий і сліпий співець, що вів мандрівний спосіб життя і сам склав дві найвідоміших поеми «Одіссея» та «Іліада» і ще багато творів. У зв’язку з таким туманним для нас життям Гомера виникло так зване «гомерівське питання»: хто ж насправді автор цих поем? Існує декілька версій. Перша: автор «Іліади» та «Одіссеї» дійсно Гомер. Друга: автори – дві різних людини, про що свідчить наявність деяких суттєвих відмінностей між поемами.

Також існує три головних теорії, що визначають авторство поем:                                                      
  • Теорія «малих пісень» − в основі творів лежать різноманітні пісні виконавців («співців»), а Гомер лише збирав їх, а потім об’єднав у твори.
  • Унітарна теорія (єдності). Згідно з цією теорією, всі твори написані однією людиною.
  • Теорія основної зернини. Якщо дві попередніх поеми є протилежностями, то ця теорія виникла наче на межі останніх. Тобто вона визнає і «єдність» поем, і деякі відмінності між ними.

  • Оскільки про життя Гомера достовірно не відомо майже нічого, то в часи Геродота панувала думка, що Гомер – це не окрема людина, а колектив поетів героїчного епосу.

Гектор — син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У силу цього образ Г. складніше, ніж образ його головного супротивника, Ахілла. Поводження Г. часто буває суперечливим, оскільки мотивами його вчинків виступає те спрага слави (що типово для епічного героя), те розуміння боргу перед вітчизною й народом, яким він, як син пануючи й вождь, не вправі жертвувати в погоні за репутацією непереможного воїна й хороброго. Відкидаючи раду досвідченого воєначальника Полідама, що, посилаючись на дурну ознаку, відговорює Г. від нападу на табір ахейцев, Г. заявляє: «Знамення краще всіх — за батьківщину хоробро боротися».

Однак, коли Гектора вмовляють повернутися в Трою, не залишатися на поле брані й ухилитися від двобою з Ахіллом, Г. надходить не як мудрий обережний вождь, а як воїн, яким рухає честолюбство й пристрасть. Гордість не дозволяє йому шукати зашиті за укріпленими стінами міста. Навіть передчуваючи свою загибель, що, як він прекрасно розуміє, неминуче спричинить падіння й розгарбування Трої, Г. зневажає інтересами країни й вступає у фатальне для нього єдиноборство з Ахіллом. І все-таки перед своєю кончиною Г. зізнається в тім, що надійшов нерозважно: «Громадянин самий останній може сказати в Илионе: Гектор народ погубив, на свою понадіявшись силу!»
скачати

© Усі права захищені
написати до нас