Ім'я файлу: Реферат_Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідном
Розширення: docx
Розмір: 651кб.
Дата: 11.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Семінар Виховання в цілісному освітньому процесі.docx
Реферат_Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідном
Реферат_Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідном
Реферат_Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідном
Реферат_Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідном
Зварюваність хромонікелевих аустенітніх сталей.docx

Геополітичний чинник у розвитку туризму в Близькосхідному туристичному регіоні

1. Туристсько-рекреаційні ресурси Близькосхідного туристичного регіону

До складу Близькосхідного туристичного регіону входять країни з переважно монархічною або тоталітарною системою управління; майже всі вони є основними постачальниками нафти на світовий ринок. Це: Бахрейн, Єгипет, Ємен, Ірак, Йорданія, Катар, Кувейт, Ліван, Лівія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Сирія.

Переважну більшість населення регіону становлять араби. Це найбільш закритий для іноземців макрорегіон. Окрім Єгипту, ОАЕ та частково Йорданії, туристична галузь не є пріоритетною і часто розглядається навіть як загроза національній самобутності. Частка міжнародних туристських прибуттів та доходів від в’їзного туризму найменша, на рівні 4–5%, проте вона поступово збільшується. У макрорегіоні представлений здебільшого діловий та паломницький туризм.

Країни Близького Сходу у 2013 р. відвідало майже 65 млн візитерів, тоді як у 1990 р. – менше 10 млн. Таке різке зростання міжнародних туристичних прибуттів відбулося за рахунок двох країн – Єгипту і Саудівської Аравії, у яких розвиток туристичної індустрії опирається на різні види ресурсів. Єгипет експлуатує природні ресурси узбережжя Червоного моря й орієнтується на масові популярні види туризму. Саудівська Аравія, використовуючи подієві і культурно-історичні ресурси, спеціалізується на релігійному туризмі.

Позитивні фактори розвитку туризму в Близькосхідному туристичному регіоні:

— вигідне транспортно-географічне положення, невелика різниця в часі з європейськими країнами;

— наявність унікальних природних туристсько-рекреаційних ресурсів;

— задовільні санітарні умови, невисока загроза епідемій;

— наявність представництв основних компаній з оренди автотранспорту, легкість у наймі іноземної робочої сили, низький рівень цін на пальне;

— унікальні об’єкти культурної та історичної спадщини;

— достатньо високий рівень сервісу та обслуговування.

Фактори, що стримують розвиток туризму:

— відсутня політична стабільність, військові конфлікти;

— великі простори зайняті пустелями;

— слабо розвинені транспорт та інша інфраструктура;

— для країн регіону характерний нерівномірний соціально-економічний розвиток;

— в окремих випадках дискомфортні погодно-кліматичні умови.

У межах Близькосхідного туристичного регіону сформувалися кілька рекреаційних районів приморського відпочинку.

Мертве море – безстічне солоне озеро між Ізраїлем і Йорданією. Його поверхня і узбережжя знаходяться на рівні 422 м нижче рівня моря. Воно містить більше мінералів, ніж будь-яка інша природна водойма. У південній частині моря знаходяться гарячі джерела і калюжі жирного чорного бруду, що з давніх часів вважаються цілющими.

Червоне море омиває береги Єгипту, Саудівської Аравії, Ємену та Йорданії. За якістю і різноманітністю коралів, морської флори і фауни Червоне море немає рівних в Північній півкулі.

На узбережжі Середземного моря розташовані найвідоміші єгипетські курорти – Олександрія та Мерса-Матрух. Піщані пляжі цих міст розкинулися на багато кілометрів уздовж набережних, а самі міста пропонують туристам безліч цікавих стародавніх пам’яток.

Сокотра – один з найбільш важкодоступних в світі архіпелагів, який знаходиться в Аравійському морі, Йемен. Завдяки ізольованості острова і його теплого клімату тут збереглось багато ендемічних рослин, зокрема драцена киноварно-червона, релікта крейдяного періоду, деревна смола якого використовується для приготування природних ліків і ладану.

На території Близького Сходу протікають десятки річок, головні – Тигр і Євфрат.

Ландшафтні ресурси. Печери Джейта-Гротто, Ліван: комплекс з двох печер за 20 км від Бейрута. Тут є унікальні підземні водойми, дуже красиві ущелини, різні сталагміти та сталактити.

Кольоровий каньйон на сході Синайського півострова. Специфічна кольорова палітра утворилася завдяки наявності кольорового піщанику, граніту, кобальту і міді.

Аравійська пустеля – одна з найбільших пустель планети, що тягнеться від Ємену до Перської затоки, і від Омана до Йорданії та Іраку. Вона займає більшу частину Аравійського півострова.

Ваді-Рум, Йорданія, – пустеля, відома також як Місячна долина, тут відбувалися зйомки фільмів «Трансформери» та «Червона планета».

Чорна пустеля в Єгипті свою назву отримала від наявності численних чорних брил, які розкидані на великій території. Національний парк «Біла пустеля» в Єгипті відомий гірськими формуваннями з крейди, що створені внаслідок піщаних бур.

Тель Моріб (у перекладі з арабської «Жахливий пагорб», що досягає 300 м у висоту у поєднанні з кутом підйому 50 градусів) – одна із найбільших дюн в світі, розташована в ОАЕ, тут проводяться автоперегони.

Гора Джебель-Хафіт (1249 м) – одна з найвищих точок ОАЕ, тут проходять щорічні змагання серед велосипедистів.

Суспільні туристсько-рекреаційні ресурси. На території регіону збереглися руїни численних стародавніх міст: Лептіс-Магна – це місто римського періоду, розташоване в Лівані. За запевненням археологів, перші мешканці оселилися на місці палестинського Єрихону приблизно в дев’ятому тисячолітті до нашої ери.

Бібл в Лівані – ще одне біблійне місто, перші будови якого були зведені ще в 5 тисячолітті до н. е.

Сабрата – стародавнє місто на північному заході території сучасної Лівії. Місто Фіви, давня столиця Єгипетської імперії, в даний час відоме під назвою Луксор.

Печерне місто Петра на території сучасної Йорданії у давнину стояло на перехресті важливих торговельних шляхів, що приносило йому незліченні багатства. Але з часом римляни освоїли водний шлях, сильно послабивши сухопутну торгівлю, і жителі покинули місто. Сьогодні тут можна бачити відмінно збережені стародавні споруди. Місто розташоване на висоті більше 900 м над рівнем моря і 660 метрів над навколишньою місцевістю.

Ктесифон, Ірак, був столицею спочатку Парфянського царства, а потім Сасанидського. Цегляні будівлі, що дійшли до наших часів, сьогодні вражають своєю пишністю і розмірами.

Шибам, Йемен, часто називають «найстарішим містом хмарочосів у світі» або «Пустельним Манхеттаном». Це також найдавніший приклад міського планування, заснованого на принципі вертикального будівництва.

Стародавній Єгипет служить невичерпним джерелом натхнення для істориків і меккою для туристів. Піраміди Гізи, храми Абу Симбела, або Великий Сфінкс Гізи – одні з найвідоміших історичних орієнтирів у світі.

Храм Бахуса (Баальбек, Ліван) присвячений римському богу виноробства, також називається «храмом сонця».

Мусульмани мають свої центри релігійного тяжіння. Головним серед них вважається Мекка в Саудівській Аравії з мечеттю Аль-Масджид Аль-Харам (араб. «Заповідна мечеть»). У внутрішньому дворі мечеті знаходиться Кааба, в стіну якої вмуровано «чорний камінь», який, як вірять мусульмани, був посланий з неба Аллахом в знак союзу Бога і людей. Кожен мусульманин, якщо він здоровий і має достатньо коштів для далекої подорожі, зобов’язаний хоча б один раз у житті здійснити паломництво в Мекку. Іншою святинею є мечеть в місті Медіна, де знаходиться могила пророка Мухаммеда. Велика мечеть або мечеть Омейядів – одна з найбільших та найдавніших мечетей у світі, розташована в Дамаску, Сирія. Центр паломництва християн – Гора Синай (Мойсея) та Монастир Святої Катерини в Єгипті.

Музеї світового значення: Єгипетський музей Каїру – окрема туристична атракція: 150 тис. експонатів, розміщених у 100 залах, серед яких всесвітньо відомі статуетка Нефертіті, саркофаг із литого золота з поховальною маскою Тутанхамона, безцінні папіруси, фрески, прикраси, мумії. Нова Олександрійська бібліотека в Єгипті займає 11 каскадних рівнів і призначена для зберігання 8 мільйонів книг.

Техногенні туристсько-рекреаційні ресурси. Найвідомішими штучними островами є Пальмові острови та архіпелаг Світові острови, що знаходяться в Перській затоці, ОАЕ. Тут же знаходиться Найдорожчий готель у Дубаї – шикарний Бурдж аль Араб, всі 202 номери якого – двоповерхові люкси. Найбільший у світі аквапарк Аквавенче Дубай також знаходиться на Пальм-Джумейра. Найвищий хмарочос світу – вежа Бурдж Халіфа знаходиться в Дубаї, ОАЕ. Це найвища будівля в світі (828 метрів), що має найбільшу кількість поверхів (163) та обладнана найвищий та найшвидшим ліфтом (18 м/с). Ібн Батута Мол – найбільший тематичний торговий центр в світі. Мол Эміратів другий найбільший ТЦ в ОАЕ. Тут знаходиться величезний гірськолижний курорт під дахом Скай Дубай. У Дубаї розташований один з найбільших у світі комплексів для шопінгу – Алея Дубая.

Подієві туристсько-рекреаційні ресурси. Починаючи з 1996 року, у Дубаї проводиться Торгівельний Фестиваль, в період якого місто перетворюється у величезний ярмарок. Зазвичай він проходить із середини січня до середини лютого. Протягом усього місяця його учасники пропонують покупцям грандіозні знижки на свої товари й послуги, які досягають 70 %.

За всю історію свого існування Дубаї завоював ім’я «спортивної столиці Сходу». Широкі можливості для проведення міжнародних змагань і зустрічей залучають сюди видатних спортсменів із усього світу. Тут проводяться чемпіонати з гольфу, тенісні й шахові турніри, змагання з вітрильних видів спорту, стрільби, а також кінні змагання – найдорожчі у світі. Традиційними розвагами в Дубаї, як і в інших еміратах, є верблюжі й кінні перегони, поло, соколине полювання.

Найбільший у світі фініковий фестиваль проходить в Саудівській Аравії.

Проблеми використання туристсько-рекреаційних ресурсів та розвитку туризму в країнах Близькосхідного туристичного регіону пов’язані з існуючими політичними та військовими конфліктами, загрозою терористичних актів. В деяких країнах розвитку міжнародного туризму перешкоджає низка обставин, що склалися історично. Мусульманське суспільство не вітає культурні традиції Західного світу, що стосуються багатьох сфер життя, у тому числі і відпочинку. У той же час для багатьох країн даного регіону туризм є пріоритетним напрямком розвитку економіки та чи не єдиним джерелом фінансових доходів та іноземних інвестицій.
2. Геополітичний чинник у розвитку туризму

Термин «Ближний Восток» Всемирная туристская организация применяет для обозначения региона, который простирается от Атлантического океана на западе до Персидского залива на востоке и включает в себя страны «Плодородного полумесяца» (Ирак, Сирия, Ливан, Иордания и Палестина), государства Аравийского полуострова (Саудовская Аравия, Йемен, Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЭ, Оман) и страны Северной Африки (Египет и Ливия).

Страны Ближнего Востока концентрируют достаточно весомую часть экономического потенциала современного мира — около 6,6 трлн ВВП, что составляет 5,7% от общемирового показателя [2]. Вместе с тем государства Ближнего Востока заметно различаются по уровню социально-экономического развития. Ведущие по экономическому и демографическому потенциалу — Саудовская Аравия, Иран и Египет вместе концентрируют 63% ВВП и 63% населения (доля от соответствующих суммарных величин по всем государствам региона).

Серед країн Близького Сходу регіональним геополітичним лідером прагне стати Іран, який завдяки антишахській революції 1979 року надав поштовх виникненню феномену «ісламського відродження». Ця революція також дуже вплинула на всі країни ісламського світу. Помітна роль в регіоні також Саудівської Аравії та Іраку. Саудівська Аравія — край «чорного золота», батьківщина ісламу, країна Мекки і Медини. Вона посідає особливе місце не тільки на арабській, ісламській, а й взагалі — міжнародній арені. У другій половині ХХ ст. Саудівська Аравія не тільки здолала бідність свого населення, його неосвіченість, хвороби, але й досягла значних успіхів у системі його соціального захисту, освіти, охорони здоров'я, спорту. Країна кілька десятиліть сповідує один важливий принцип: «Саудівець — двигун розвитку, саудівець — кінцева мета розвитку». Навчання та освіта в політиці уряду Саудівської Аравії традиційно на чільному місці. Турбота про незаможних, знедолених — постійна політична лінія цієї ісламської держави.

Разрыв между Саудовской Аравией и Сирией по объему ВВП достигает 30 раз, а соответствующему показателю на душу населения между Катаром и Йеменом — 50 раз. Катар занимает первое место в мире по ВВП на душу населения, который в 2015 г. составил 134 тыс. долл. США [2].

В структуре ВВП большинства государств региона преобладает сфера услуг, в то же время промышленное производство имеет высокий удельный вес в ВВП Саудовской Аравии, Омана, Ирака, ОАЭ, Ирана и доминирует в структуре ВВП нефтедобывающих государств Катара и Кувейта (таблица 1).

Сервизация экономики — одно из перспективных направлений экономического развития в странах Ближнего Востока. Диверсификация национальных экономик и ослабление их зависимости от внешних, подверженных сильному влиянию политической и хозяйственной конъюнктуры, факторов во многом связаны с развитием туризма в регионе.

Таблица 1 — Некоторые экономические показатели государств Ближнего Востока в 2015 г.

Страны

ВВП по ППС, млрд долл. США

ВВП на душу населения, тыс. долл. США

Доля сферы услуг в структуре ВВП, %

Доходы от туризма, млрд долл. США

Бахрейн

65,0

50,2

65,9

-

Египет

1064

12,0

52,9

6,065

Ливан

84,3

18,5

69,4

6,857

Ливия

94,0

14,9

54,9

-

Иордания

83,9

11,0

66,2

4,065

Ирак

541,0

15,4

49,3

-

Иран

1397,0

17,6

51,0

-

Йемен

76,7

2,7

67,5

-

Катар

325,9

134,6

48,8

5,035

Кувейт

293,7

71,5

40,0

0,499

ОАЭ

652,4

68,1

54,7

16,038

Оман

170,0

44,3

52,9

1,540

Саудовская Аравия

1711,0

54,5

54,7

10,130

Сирия

55,8

2,9

61,5

-

Составлено авторами по [2]
В начале XXI в. регион Ближнего Востока представляет собой один из наиболее динамично развивающихся туристических центров мира. За прошедшие 15 лет число международных туристских прибытий в регион возросло в 2,3 раза с 23 млн чел. в 2000 г. до 53 млн чел в 2015 г., а доходы от международного туризма увеличились с 12 до 54 млрд долл. США.

Регион Ближнего Востока обладает высоким туристско-рекреационным потенциалом и характеризуется большим многообразием туристских потоков.

Ближний Восток известен как «колыбель цивилизаций». Долина Нила в Египте и Тигра и Евфрата в Ираке были местами существования цивилизаций прошлого: древнего Египта и Месопотамии. Именно здесь возникла городская жизнь и централизованные формы политической организации. Ближний Восток также является родиной трех основных монотеистических религий мира: иудаизма, христианства и ислама.

Страны Ближнего Востока обладают исключительным культурным достоянием, светским и религиозным, имеющим огромное значение для каждой страны и для всего человечества. В регионе находятся 62 объекта, внесенных в список всемирного наследия ЮНЕСКО, 22 из которых расположены на территории Ирана. В государствах Ближнего Востока сохранилось большое количество культурно-исторических комплексов, таких как Петра в Иордании, Пальмира в Сирии, Вавилон в Ираке и Баальбек в Ливане.

Основу рекреационных ресурсов Ближнего Востока составляют прибрежные районы Средиземного и Красного морей, а также Персидского залива. Иордания является центром медицинского туризма, побережье Мертвого моря ежегодно в оздоровительных целях посещают тысячи туристов.

Палестина и Саудовская Аравия — ведущие дестинации религиозного туризма. В Саудовской Аравии главные центры паломничества — священные города Мекку и Медину ежегодно посещают миллионы мусульман во время Хаджа. Саудовская Аравия демонстрирует невероятные темпы роста туризма, увеличив приток туристок с 10,8 млн в 2010 г. до 18 млн в 2015 г. Страна является лидером по туристским прибытиям в регионе, а по доходам от международного туризма уступает только ОАЭ [1].

Говоря о динамичном развитии международного туризма на Ближнем Востоке важно отметить зависимость темпов роста туристских прибытий в страны региона от геополитической ситуации.

Самые высокие показатели развития туризма на Ближнем Востоке были характерны для 2010 г., когда регион посетило более 60 млн. человек, а доход от туризма составил 50 млрд долл. США (рисунок 1). Лидерами въездного туризма в регионе стали Египет, Саудовская Аравия, Сирия и ОАЭ (рисунок 2).



Рис. 1 — Динамика туристских прибытий и доходов от туризма в регионе Ближнего Востока. Составлено авторами по [1]
Переломным моментом в развитии туризма на Ближнем Востоке стал 2011 г., когда в результате народных восстаний, получивших название «Арабская весна», регион потерял около 5 млн туристов и 6 млрд долл США. В 2011 г. начались гражданские войны в Сирии и Ливии, произошли перевороты в Египте и Йемене, гражданское восстание в Бахрейне, массовые протесты в Ираке, Иордании, Омане и менее значительные протесты в Кувейте, Ливане, Саудовской Аравии.

Политическая нестабильность в странах региона ведёт к возникновению угрозы личной безопасности туристов. Страны могут обладать развитой туристской инфраструктурой, уникальными туристскими ресурсами, но военные конфликты в короткое время могут уничтожить всю индустрию туризма. Так произошло в Сирии, которую до начала гражданской войны посещало 8,5 млн туристов, а доходы от туризма составляли 6 млрд долл США.



Рис. 2 — Международные туристские прибытия и доходы от туризма в государствах Ближнего Востока в 2010 г. Составлено авторами по [1]
Остается нестабильной политическая ситуация в ведущем туристском центре региона — Египте. С 2010 г. по 2015 г. туристский поток в Египет сократился на 5 млн чел, или на 55%, а доходы от туризма на 6,5 млрд долл. США или 52% [1]. В 2011 г. массовые народные волнения повлекли за собой падение режима президента Мубарака. Больше всего пострадал туристский сектор Каира, который стал центром массовых народных выступлений, также снизился поток туристов на курортах Луксора и Асуана. Летом 2013 г. в ходе военного переворота погибло более 600 человек.

Периодически на территории Египта происходят террористические акты, вспышки насилия и религиозного экстремизма. Так, в 1997 г. 58 туристов были убиты рядом с храмом в Дейр эль-Бахри в Луксоре членами исламской террористической организации. В январе 2011 г. произошел взрыв около коптской церкви Святых в Александрии, а в 2016 г. — взрыв внутри коптского собора в Каире. В 2016 г. в Хургаде было совершено нападение на отель, в результате которого пострадали 3 туриста из Австрии и Швеции. В апреле 2017 г. серия скоординированных террористических актов произошла в коптском и православном храмах в египетских городах Танта и Александрия, жертвами которого стали 45 человек.

Ударом по туристской отрасли Египта стало закрытие авиасообщения с Россией и Великобританией после теракта на борту самолета Airbus 321 над Синайским полуостровом в 2015 г. В предшествующий год курорты Египта посетили 3 млн россиян и 1 млн британцев, а всего туристские прибытия составили 9,6 млн человек. Потеря 40% российских и британских туристов нанесла серьезный ущерб туристской отрасли Египта и всей экономике страны в целом. Министр туризма Египта Хишам Зазу отметил, что уход туристов из России и Великобритании стоил Египту 300 млн долларов каждый месяц [3].

Для преодоления последствий народных восстаний и террористических актов и возвращения туристов в регион правительство стран предпринимает различные меры. Так, после окончания волнений Арабской весны Египет запустил рекламные кампании, использовав конфликт в новых слоганах — «Добро пожаловать в страну мирной революции» и «Тахрир — площадь, которая потрясла мир». Кроме того, были существенно снижены цены на проживание в египетских отелях.

После теракта над Синаем была запущена обширная туристская рекламная кампания с использованием в социальных сетях хештега #ThisIsEgypt (#ЭтоЕгипет). Министерство транспорта Египта вместе с национальным перевозчиком Egypt Air организовали кампанию, названную «1 млн туристов в Шарм-эль-Шейхе». Во втором по величине городе Саудовской Аравии Джидда была организована презентация курорта Шарм-эль-Шейх и отмечено, что туристы из Саудовской Аравии смогут сыграть главную роль в возрождении туризма на египетских курортах.

Региональные войны не только препятствуют развитию туризма, но и способствуют истреблению туристских ресурсов стран. В 2015 г. боевиками Исламского государства были разрушены античные храмы Бэла и Баалшамина, триумфальная арка, статуя льва Аллат, три погребальных башни в Пальмире. Также в 2015 г. были уничтожены музейные экспонаты и руины объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО — Нимруда и Хатры в Ираке, а 2016 г. боевики разрушили двухтысячелетний памятник архитектуры «Врата бога» близ иракского города Мосул. Под угрозой уничтожения находятся ливийские античные города: Кирена, Лептис-Магна, Сабрафа и Гадамес, а также наскальные изображения в горном массиве Тадрарт-Акакус. Исторический центр Саны и Шибама значительно разрушены в связи с вооруженным конфликтом в Йемене.

Перспективы развития туризма на Ближнем Востоке зависят от мира и стабильности, существует высокий отложенный спрос на туризм в регионе, который будет высвобождаться по мере восстановления доверия туристов. Согласно прогнозам ЮНВТО, к 2030 г. число туристских прибытий на Ближний Восток может достичь 149 млн, что принесет выгоды как признанным, так и формирующимся туристским дестинациям.

Основні проблеми в цьому регіоні пов’язані з тероризмом та політичною нестабільністю. Попри це туризм посприяв налагодженню стосунків між Ізраїлем та Саудівською Аравією. У січні 2020 році Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю вперше дозволило своїм громадянам відвідувати Саудівську Аравію. Відвідати Саудівську Аравію можна тільки з релігійних причин (паломництво) або для ділових зустрічей. На початку вересня 2020 року після проголошення про нормалізацію відносин між Ізраїлем і ОАЕ, ізраїльська делегація відвідала Абу-Дабі. Літак «El-Al» вперше в історії пролетів у повітряному просторі Саудівської Аравії. Після завершення цього польоту, Саудівська Аравія оголосила про принципове відкриття свого неба для ізраїльських літаків, що прямують до або з Ізраїлю [1].

Негативно на туризм впливають і політичні перевороти. Після бурхливих подій «арабської весни», що розпочалася революцією 2011 року і зміною політичного режиму в Тунісі, а згодом охопила низку країн Близькосхідного та Африканського регіону найвідчутніших втрат зазнав Єгипет. Туристичний потік до цієї країн з 2010 по 2014 рр. скоротився на 31,5% [14].
Висновки

Близький Схід – особливий культурний світ, який об’єднує країни, переважну більшість населення яких становлять араби.

Різке зростання міжнародних туристичних прибуттів в даний регіон останнім часом відбулося за рахунок двох країн – Єгипту і Саудівської Аравії, у яких розвиток туристичної індустрії опирається на різні види ресурсів. Єгипет експлуатує природні ресурси узбережжя теплого моря й орієнтується на масові популярні види туризму, Саудівська Аравія, використовуючи подієві і культурно-історичні ресурси, спеціалізується на релігійному туризмі.

Геотуристичне положення Єгипту досить вигідне: країна розташована у безпосередній близькості від одного з головних споживчих ринків світу – Європи. Має вихід до узбережжя Середземного і Червоного морів. Країна є центром давньої цивілізації і містить на своїй території туристичні атракції світового рівня (піраміди Гізи, долина царів у Луксорі, гора Мойсея), музеї, де зібрані безцінні колекції. Негативною рисою геотуристичного положення Єгипту є його межування із осередком міжнародної напруги, у центрі якого знаходяться сектор Газа, Ізраїль та Палестина. Навіть у непростій ситуації навколо арабо-ізраїльського конфлікту, туристичні фірми Єгипту знаходять можливість використовувати потенціал сусіднього Ізраїлю й організовують екскурсійні поїздки зі своєї території до Мертвого моря, Єрусалиму й інших цікавих об’єктів. Найбільшими курортними центрами Єгипту є Хургала, Шармель-Шейх, Сафага.

Туристичний потенціал Суадівської Аравії формує унікальна природа пустель, поєднання архаїчних традицій та сучасної економіки, численні сакральні святині ісламського світу. Головною причиною приїзду іноземців до Саудівської Аравії є саме святині і поклоніння їм. Основним видом міжнародного туризму в країні є релігійний. Паломництво до Саудівської Аравії засноване на традиціях ісламу. Кожен мусульманин хоча б раз за життя повинен здійснити подорож до священних міст – Мекки і Медини. Не мусульманам в’їзд до Мекки заборонений.
Список використаної літератури

1. Официальный сайт Всемирной туристской организации. [Электронный ресурс]. URL: http://www2.unwto.org/ru

2. Всемирная книга фактов ЦРУ. [Электронный ресурс]. URL: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/

3. Трегубова Е. Страна убытков. Сколько Египет потерял из-за ухода российских туристов.. URL: http://www.aif.ru/money/economy/strana_ubytkov_skolko_egipet_poteryal_izza_uhoda_rossiyskih_turistov

4. Al-mulali U. et al. Estimating the tourism-led growth hypothesis: A case study of the Middle East countries //Anatolia. — 2014. — Т. 25. — №. 2. — С. 290-298.

5. Prayag G., Hosany S. When Middle East meets West: Understanding the motives and perceptions of young tourists from United Arab Emirates //Tourism Management. — 2014. — Т. 40. — С. 35-45.

6. Riasi A., Pourmiri S. Examples of Unsustainable Tourism in Middle East //Environmental Management and Sustainable Development. — 2016. — Т. 5. — №. 1. — С. 69-85.

1. Вишневська О. О. Туристичне країнознавство : підручник / О. О. Вишневська, А. Ю. Прафіненко, В. І. Сідоров. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 594 с.

2. Воскресенский В. Ю. Международный туризм / В. Ю. Воскресенский. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 255 с.

3. География туризма : учебник / кол. авторов ; под ред. А. Ю. Александровой. – 3-е изд., испр. и доп.. – Кнорус Москва, 2010. – 592 с.

4. Деминская М. Достопримечательности Дубая [Электронный ресурс]. – режим доступа :http://tourlib.net/statti_otdyh/dubaj.htm

5. Деминская М. Иордания: сказка нового тысячелетия [Электронный ресурс]. – режим доступа : http://tourlib.net/statti_tourism/deminskaya.htm

6. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг: [підруч.] / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – К.: Знання, 2008. – 661 с.

7. Молчанов А. Особенности отдыха в Египте [Электронный ресурс]. – режим доступа : http://tourlib.net/statti_otdyh/egypt3.htm

8. Платонова П. ОАЭ: экспансия на рынок туризма Украины : [ОАЭ как один из лидеров в сфере международного туризма ] / П. Платонова // Украинский туризм. 2009. № 7. – С. 48 - 52.

9. Самойлов Ю. Эмираты как альтернатива Египту / Ю. Самойлов // Украинский туризм. – 2011. № 4. – С. 36 - 39.

10. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу / І. В. Смаль. – Ніжин: Вид-во Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя, 2010. – 336 с.

11. Туристичне країнознавство: країни-лідери туризму: навч. посібник / заг. ред. проф. О. О. Любіцевої. – К. : Альтерпрес, 2008. – 436 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас