Генеалогічна класифікація мов
План
Поняття генеалогічна класифікація мов.
Порівняльно-історичний метод.
Поняття генеалогічна класифікація мов
Зусиллями декількох поколінь учених, які вивчали мови в порівняльному аспекті, розроблена генеалогічна класифікація мов.
Генеалогічна класифікація мов - вивчення і групування мов світу на основі споріднених зв'язків між ними (на основі спільного походження від якоїсь прамови).
Грецьке слово genealogia означає "родовід". Спорідненими з цим словом є ген "елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, зберігання й передавання генетичної інформації в ряді поколінь", генеза (генезис) "походження, виникнення", генетив "родовий відмінок", жона (від gena), що означало "та, що народжує", євгеніка "наука про покращання біологічних властивостей людини", імена Гена, Женя, що означають "благородний", а також такі слова, як генотип, генофонд, геноцид, генерація, генерувати, генетика, генетичний тощо. Усі ці слова пов'язані значенням родоводу.
Генеалогічна класифікація базується на порівняльно-історичному методі, мета якого полягає:
1) у встановленні спорідненості мов, їх спільного походження шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм;
2) у реконструюванні слів і граматичних значень у мові-предку ;
3) у встановленні закономірностей у зміні слів, звуків і граматичних форм після розходження мов.
У наш час виділяють приблизно 200 сімей мов, із них 22 - у Євразії, 20 - в Африці, інші - в Америці, Австралії, Новій Гвінеї. Найвідомішими і найпоширенішими мовними сім'ями є індоєвропейська, семіто-хамітська, кавказька, фіно-угорська, самодійська, тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, китайсько-тибетська, тайська, аустронезійська, аустроазіатська.
Індоєвропейські мови
Індоєвропейська сім'я мов є найчисленнішою. До неї входить понад 150 мов, якими розмовляє майже половина людства - 2 млрд. 171 млн. 705 тис. осіб (дані за 1985 р.; всього населення Землі - 4 млрд. 660 млн. 295 тис). Вони об'єднуються в 12 груп: індійську, іранську, слов'янську, балтійську, германську, романську, кельтську, грецьку, албанську, вірменську, анатолійську й тохарську.
Індійська група
До індійської групи належать більше 96 живих мов, якими розмовляють 761 млн. 075 тис. осіб. Найпоширенішими є гінді, урду, бенталі, панджабі, лахнда, сіндхі, ра-джастхані, гуджараті, маратхі, сингальська, Непалі, біхарі, орія, кашмірі, циганська.
Іранська група
Мовами іранської групи користуються 80 млн. 415 тис. осіб. До них належать перська, таджицька, афганська, балучі, курдська, осетинська, татська, ягнобська, талиська і мертві давньоперська, авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, хорезмійська, согдійська та скіфська.
Слов'янська група
Слов'янськими мовами користуються 290 млн. 475тис. осіб (1985 р.). Виділяють три підгрупи слов'янських мов: східну, західну і південну.
Балтійська група
До балтійської групи належать литовська, латиська і мертва прусська мови. Кількість носіїв - 4 млн. 850 тис. осіб (дані 1985 р.).
Романська група
Романська (від лат. romanus "той, що стосується Риму") група мов пов'язана спільним походженням від латинської мови. Поширені романські мови в більш ніж 60 країнах. Загальна кількість мовців становить 576 млн. 230 тис.
Умовно виділяють чотири підгрупи романських мов: галло-романську, італо-романську, іберо- романську і балкано- (дако-) романську.
Кельтська група
Кельтські мови в І тисячолітті до н.е. були одними з найпоширеніших індоєвропейських мов. Користувалися ними на території сучасних Німеччини, Франції, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Північної Італії. Пізніше територія їх поширення значно звузилася. Нині загальна кількість мовців становить 9 млн. 505 тис. осіб.
Албанська група
До албанської групи належить лише одна албанська мова. Поширена в Албанії, Югославії (край Косово), Італії, а також у Болгарії, Румунії та Україні (Одеська область). Загальна кількість носіїв досягає 5 млн. Існує гіпотеза, що албанською мовою чи мовою, дуже близькою до албанської, розмовляли іллірійці, фракійці, фригійці та даки. Писемні пам'ятки на основі латинського алфавіту датуються XV ст.
Семітська група
До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), арамейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, хара-рі, мехрі, джіббалі та мальтійська. Мовами цієї групи користуються 193 млн. мовців.
Самодійські мови
До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході.
Монгольські мови
У сім'ю монгольських мов об'єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб.
+Монгольська мова - офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність - із XIII ст. (старо-монгольське письмо). У 1945 р. введено писемність на основі кирилиці.
Аустроазіатські мови
Аустроазіатська сім'я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім'ї є в'єтнамська, кхмерська, нікобарська, нагалі, кхасі, санталі, палаунг, семанг.
В'єтнамська мова - офіційна мова В'єтнаму. Поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій Каледонії, Франції та США. Розмовляють нею 66 млн. 662 тис. осіб. Письмо з 1910 р. - на основі латинської азбуки (до 1910 р. використовували китайську ієрогліфіку).
Кхмерська мова - офіційна мова Королівства Камбоджі. Вживається також у В'єтнамі й Таїланді. Користуються нею до 8 млн. осіб. Писемність складово-фонетична, яка веде свій початок від індійського письма. Перші писемні пам'ятки відносять до VII ст.
Нікобарська мова поширена на островах Нікобарського архіпелагу в Індійському океані. Розмовляють нею 30 тис. осіб. Писемність уведена на початку XX ст. на основі латинського алфавіту.
Майже всі носії цієї мови були знищені каральними загонами в 1870 р. Слово кагалі означає буквально "мова винищеного народу".
Папуаські мови
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн.
Список викориcтаних джерел
1. Плунгян В.О. Чому мови такі різні. – М., 1996.
2. Донець Л.С.,Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум.- К., 1989.