Ім'я файлу: «Школа-толока» О. Захаренка(Решетинський Д.О. 52Гр).doc
Розширення: doc
Розмір: 131кб.
Дата: 24.12.2020
скачати

Школа-толока- висока оцінка праці талановитого вчителя
« Думаю, що школа ніколи не втратить своєї просвітницької функції. I ще довгий час до неї бiгатимуть дiти, вона буде центром духовного здоров’я i естетичного виховання, мiсцем, де обожнюватимуть працю i людей працi, центром творчої думки i несподiваних дитячих вiдкриттiв, місцем, де люди опановуватимуть науку спiлкування, толерантностi, миру i збереження бiлого свiту для прийдешнiх поколінь…»

О. А. Захаренко.

О. А. Захаренко, працюючи в сільській школі на Черкащині, створив свої, особливі умови для особистого розвитку і творчої самореалізації кожного учня школи, розвитку в школярів цінностей громадянського суспільства. Він увійшов в історію вітчизняної та світової педагогіки, як педагог- гуманіст, педагог- новатор, педагог- академік.

Будучи директором в Сахнівській школі, Олександр Антонович перетворив її, непримітну, в унікальний навчальний заклад. Він вважав, що школа- це не просто споруда, не приміщення і навіть не класи з модерновим обладнанням і комп’ютерами. Це, насамперед- храм знань, високої моралі і необмеженої творчості вчителів та їх вихованців. Педагог навчав дітей не лише читати і писати, а й думати, мріяти, втілювати ці мрії в життя, досягати поставленої мети. При цьому, він завжди бачив у кожному учневі особистість і керувався в педагогічній діяльності заповітами пращурів: « Якщо не можеш нічого дати - дай волю, якщо не можеш нічим допомогти - не заважай ». Саме волю створювати власні мрії давав Захаренко своїм учням.

В основі педагогіки Захаренка лежить геометричний принцип- «принцип трикутника»:

Школа

Дитина Батьки

Батьки - не просто помічники педагогів, а рівноправні учасники процесу розвитку дітей (інтелектуального, морального, фізичного, психічного тощо). Потрібно, за словами педагога, дійти до максимального зближення родини та школи, тому що їх об'єднує загальна мета - розвиток особистості дитини через забезпечення гармонії індивідуального й колективного розвитку, оскільки кожна дитина одночасно є об'єктом і суб'єктом різноманітних соціальних стосунків. Розвиваючи в кожній особі індивідуальне, родина та школа готують її до життя в суспільстві та співробітництва з членами суспільства. Тому на основі цього родинно – шкільне виховання повинно розпочатися створенням єдиного колективу батьків і вчителів, тим самим забезпечуючи вимоги як батьків, так і вчителів для того, щоб уникнути розбіжності у вимогах щодо виховання дитини.

Школа, створена на основі ідей О.А. Захаренка, надзвичайно випередила у своєму розвитку час. Про це видатний педагог говорив так: «Школа, хоч трохи, та має бути попереду розвитку суспільства і показувати шлях людству в часі і просторі.»

Розпочав молодий директор зі втілення своєї ідеї - створення навчально-спортивного комплексу із навчальними, ігровими, спальними кімнатами для учнів 1-4 класів, танцювальним залом, музичним салоном і двома басейнами: літнім і зимовим. Працювали всі: вчителі, діти й батьки - вся громада, і ця робота тривала 10 років (1973-1983). Потім взялися за спорудження культурно-музейного центру (обсерваторія, планетарій, демонстраційний і виставковий зали), закладку вирощування дендропарку.

Згодом директора охопила ідея створення музею села з художньо-меморіальним ансамблем «Криниця совісті» в пам'ять односельців - жертв голодомору 1932-1933 років з іменами 1200 загиблих (1990), обладнання місцевої радіо- і телемережі та підготовка й проведення щоденних передач з життя школи й села, випуск шкільної багатотиражної газети «Дівочі гори». Багаторічна дослідницько-пошукова робота і збір матеріалів до чотиритомної «Енциклопедії шкільного роду» стали своєрідним літописом історії села, в тому числі життя школи за останні півстоліття.

Це результат титанічної праці великої кількості людей. « Тож саме допомагаючи дорослим, підлітки можуть задовольнити обов’язкову потребу- потребу спілкування з дорослими й отримання від них життєво необхідного досвіду. Також задовольнити потребу у творчій діяльності, що сприяє підвищенню самооцінки особистості. Така позаурочна діяльність викликає позитивний вплив на дитину, бо головне в її житті відбувається все-таки поза уроками. Особливо, виховання », - говорив О. А. Захаренко.

Отже, усе в школі створювалося не заради примхи або зовнішнього ефекту, а від необхідності зайняти дітей взимку і влітку, в дощ і спеку корисною справою. Зайняти так, щоб у них виросли крила, засяяли очі від бажання здійснити мрію, а потім- подарувати її людям.

Відомий педагог ретельно вивчав праці філософів, педагогів попередніх епох Г. Сковороди, А. Макаренка, К. Ушинського, В. Сухомлинського. Але педагогічна система О. Захаренка є новаторською, бо вона базується на принципово новій методологічній основі. Авторський заклад Олександра Антоновича забезпечував сприятливі умови для реалізації та самореалізації потенційних можливостей кожного учня, його інтелектуального, морального, емоціонального та фізичного розвитку, формування гуманних відносин на основі загальнолюдських цінностей.

Самобутній педагогічний талант Олександра Антоновича поступово розкривався у створеному за його ініціативи навчально-виховному комплексі з усіма умовами для навчання, виховання й розвитку дітей. Система роботи Сахнівської школи спиралась на урахування психологічних, фізіологічних та культурних особливостей розвитку дітей та їх практичному запровадженні в навчально-виховній роботі школи. Через такий комплексний і системний підхід Олександр Антонович Захаренко обґрунтував методологічні засади своєї «педагогіки конкретної мети», яка ставиться перед шкільним колективом, спрямовує його діяльність і об'єднує зусилля всіх у її досягненні. Це кредо Сахнівської школи не потребує додаткового тлумачення, а конкретизує увагу вчителя, педагога на досягненні всією системою створених у школі форм, засобів і методів висунутої, обґрунтованої й конкретизованої мети для кожного учасника педагогічного процесу в певний період діяльності.

О. А. Захаренко був одним iз зачинателiв педагогiки спiвробiтництва - напряму в радянськiй педагогiцi, що виник у 80-х роках XX століття як протест проти традицiйної системи освiти й виховання, яка викликала велику полемiку в педагогiчних колах. Педагогiка спiвробiтництва - це система форм, методiв i прийомiв у навчально-виховному процесi, якi спираються на принципи гуманiзму i творчого пiдходу до розвитку особистостi - дитини. Саме такий пiдхiд був характерний для педагогiки Олександра Антоновича. Як й інші педагоги-новатори, вiн висував, обґрунтовував і впроваджував практику ідеї творчої взаємодiї вчителя i учня; навчання без примусу; ідею досягнення поставленої мети; iндивiдуального i колективного підходів до діяльності учнів; творчого самоврядування; особистiсного пiдходу до виховання; співпраці вчителiв з батьками, громадськiстю тощо.

Найголовнішими гаслами Сахнівської школи є :
• «Школа – колиска твоєї щасливої долі»;

• «Хай завжди буде мама»;

• «Без праці хліб не родить, не квітнуть троянди»;

• «Людина без захоплення – пуста людина»;

• «Вибрати не можна тільки Батьківщину».


скачати

© Усі права захищені
написати до нас