Ім'я файлу: Галактичні туманності.docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 06.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
great_britain.pptx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 06.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
great_britain.pptx
Галактичні туманності
Пошук – спектри емісії, у зірок – поглинання.
Галактичні туманності – це газові, пилові або газо-пилові хмари, що входять до складу Галактик; області підвищеної концентрації міжзоряної речовини – газу й пилу; хмари міжзоряного газу й пилу, які видно завдяки або їхньому власному випромінюванню, або відбиванню чи поглинанню світла близьких до них зір.
Різновиди туманностей:
Дифузні туманності — величезні за розмірами (10-100 пк), досить щільні (10-100 частинок в 1 см3), неправильної форми. З ними пов'язують утворення зір. Дифузні туманності бувають світлими й темними:
Темні — видимі завдяки поглинанню ними світла від більш далеких об'єктів.
Світлі (пилові/відбивні) — розташовані біля яскравих зір, світло яких відбивають (світиться внаслідок розсіювання пилом випромінювання близьких зір. Їх випромінювання не зумовлює помітної іонізації навколишнього газу. Оскільки спостережувані властивості відбивних туманностей пов'язані з пилом, їх іноді називають пиловими, хоча вміст пилу в них є типовим для міжзоряного середовища (тобто, становить близько 1% маси газу)).
Емісійні – частина газового шару, що світиться внаслідок збудження упьтрафіолетовим випромінюванням однієї або кількох сусідніх гарячих зір (джерело іонізації) (люмінесценція).
Комплексні туманності правильної форми (форма – гравітаційні взаємодії) утворюються зі скинутих оболонок зір, поділяють на волокнисті й планетарні:
Волокнисті туманності — залишки наднових (вибух, оболонка розлітається);
Планетарні — туманності округлої форми, які мають вигляд слабких кілець або дисків (іонізована газова оболонка й центральна зоря — гарячий білий карлик (буває пульсуюча зоря), що збуджує світіння туманності. Скидання зовнішніх оболонок червоних гігантів масою 2,5—8 M☉ на завершальній стадії їхньої еволюції. Планетарна туманність — швидкоплинне явище, кілька десятків тисяч років (тоді як зоря існує мільярди років)). Форма – магнітні поля, взаємодія ударних хвиль фронту детонації.