МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Реферат
на тему:
«Функції прокуратури в Україні: сучасний стан та перспективи реформування »
Виконав: студент 3 курсу 11 групи
Юридичного факультету
Болотов Нікіта
Київ 2021
ЗМІСТ
Сучасний стан функцій прокуратури в Україні………………………………………...3
Перспективи реформування функцій прокуратури в Україні…………………………6
Висновки…………………………………………………………………………………..7
Список використаних джерел…………………………………………………………….8
Вступ
Слово “прокуратура” походить від латинського слова prokuro – “керую”. Прокуратура України — централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою.
Проголосивши незалежність, Україна першою серед колишніх республік СРСР 5 листопада 1991 року прийняла Закон України “Про прокуратуру», який було введено в дію 1 грудня 1991 року. Саме цей день відзначають як День працівників прокуратури.
Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Аналіз функцій прокуратури, визначених Конституцією України і законом України “Про прокуратуру”, показує що одні функції прокуратури України тяжіють до виконавчої влади, інші – до судової. Виходячи з цього, а також враховуючи, що принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову не позбавлений умовності, логічним буде висновок, що в сучасному вигляді прокуратуру України ні до однієї гілки влади не можна віднести, вони за своєю державно – правовою природою є самостійним державним інститутом у механізмі влади, покликаним здійснювати визначені законодавством функції.
Сучасний стан функцій прокуратури в Україні .
Відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 2 Закону України «Про прокуратуру» можна визначити, що на прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадянх[1].
Згідно частини 3 статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України[1].
Функція підтримання державного обвинувачення в суді передбачає діяльність прокурора у кримінальному провадженні, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором відповідно до Конституції України є одним із принципів кримінального судочинства в Україні[2].
Функція представництва інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Дана функція має яскраво виражену правозахисну спрямованість, оскільки передбачає захист прокурором у судовому порядку невизнаних, оспорюваних або порушених прав громадян та/або інтересів держави. При цьому, порівняно із Законом «Про прокуратуру» 1991 р., Закон обмежує підстави представництва як інтересів громадян, так й інтересів держави, натомість розширює повноваження прокурора на досудовій стадії представницької діяльності
Функція нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство є наглядовою функцією прокуратури, предметом якої є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
В межах реалізації даної функції прокурори координують діяльність правоохоронних органів у сфері протидії злочинності. Дана функція має дві складові:
1) нагляд за додержанням законів органами, що провадять ОРД;
2) нагляд за додержанням законів органами, що провадять дізнання та досудове слідство.
Вони є тісно пов’язаними, але разом з тим і відносно відокремленими з огляду на специфіку співвідношення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування кримінальних правопорушень (у формі дізнання або досудового слідства). При цьому друга з цих складових реалізується прокурорами у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у безпосередньому взаємозв’язку із функцією підтримання державного обвинувачення у суді[2, c.15]
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, є наглядовою функцією прокуратури, предметом якої є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання осіб у цих установах або відбування покарання засудженими, їх прав і виконання ними своїх обов’язків[3].
Дана функція за своїм характером є комплексною й охоплює такі складові:
1) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях (вироків, якими особи засуджуються до кримінальних покарань, як пов’язаних, так і не пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян; ухвал про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру);
2) нагляд за додержанням законів при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, що застосовуються у провадженні у справах про адміністративні правопорушення (адміністративне затримання, адміністративний арешт) та у кримінальному провадженні (застосування запобіжних заходів у виді затримання, домашнього арешту, тримання під вартою).
2. Перспективи реформування функцій прокуратури в Україні
Важливим є запровадити в основу організації прокурорської системи принцип самоврядування і в такий спосіб втілити системний зв’язок центрального апарату та регіональних (місцевих) прокуратури. У такому разі постає питання про необхідність запровадження чіткої диференціації підрозділів прокуратури з точки зору її функцій на: 1. прокуратуру як конституційний орган парламентського контролю (нагляду) із запобігання та виявлення порушень законності;
2. прокуратуру як незалежний інститут судочинства в системі судової влади із забезпечення кримінального переслідування, а також представництва інтересів громадян і держави в суді.
Яким чином ці функції мають забезпечуватися організаційно – питання для дискусій, воно потребує окремого вивчення та фахового обговорення. У рамках Конституційної асамблеї, а також широкого науково-практичного форуму потрібно знайти новий правовий механізм, що забезпечить демократизацію і незалежність прокуратури. Реформована та концептуально оновлена прокуратура України має ввійти в новий етап вітчизняного державотворення як надійний гарант і захисник законності і правопорядку[3].
Висновки
Підтримання державного обвинувачення в суді є найважливішою функцією прокуратури на всіх етапах становлення і розвитку цього інституту не тільки в Україні, але й в інших державах.
Функція представництва інтересів громадянина або держави в суді є для прокуратури України новою. Оскільки в Конституції зміст даної функції не розкривається, можливо це положення буде закріплене в новому Законі про прокуратуру. В цьому Законі потрібно буде сформулювати приводи та підстави представництва прокурора в суді, його повноваження в судовому засіданні.
Проблема загально наглядової функції прокуратури полягає не в її усуненні, а в її чіткому законодавчому унормуванні, а також у забезпеченні реальної незалежності прокуратури, усуненні будь-яких можливостей політичного втручання в її діяльність. Організаційне поєднання виконання прокуратурою функцій незалежного інституту судочинства в системі судової влади, з одного боку, та конституційного органу парламентського контролю (нагляду) – з іншого, потребує додаткового вивчення та фахового і громадського обговорення.
Реформування прокуратури, зокрема врегулювання її функцій поза межами кримінальної юстиції, можливо й доцільно здійснювати в комплексі з реформуванням суду та адвокатури як суб’єкта судового процесу, а також тією мірою, якою утверджуються демократично-правові основи судової влади та державної влади загалом.
Список використаних джерел:
ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text
Лапкін А. В. Науково- практичний коментар Закону Укрїни «Про прокуратуру», 2016 р.
Прилуцький С. Реформування прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції // Інформаційно-аналітичні огляди “Вдосконалення діяльності прокуратури України – шлях до реформування кримінальної юстиції”. – № 10. – С. 44–50. – URL: http://www.cga.in.ua/fckfiles/procur.pdf