Міністерство освіти і науки України
Кафедра менеджменту і маркетингу
Реферат
з курсу Основи економічної теорії
на тему: «Функції грошей. Чому в історії відбувається зміна функцій грошей?»
Виконав
Студент гр.
Перевірив
______________________
Київ 2020
У сучасних умовах гроші займають важливе місце. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Величезна кількість людей у світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожна людина задумується, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.
Отже, будучи предметом попиту, гроші впливають на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять до розподілу своїх доходів між заощадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін.
Особливого значення вивчення грошей набуває для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Оскільки Україна йде до ринкової економіки сучасного типу, регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.
Гроші – це одне з найвеличніших досягнень людства. Їх виникнення пов`язане з 7-8 тис. до н.е., коли у древніх племен з`явились залишки якихось продуктів, які можна було б обміняти на інші такі ж продукти в яких була потреба. Історично як засіб полегшення обміну використовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, які отримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все, що визнавало суспільство в якості обігу, - це і були гроші.
Існування грошей таке ж давнє, як існування самої людської цивілізації. Зокрема, монети із неблагородних металів стали використовуватись в обігу у міру того, як росла вартість золота. Згодом з’явились повноцінні гроші, виготовлені з паперу.
Уперше паперові гроші винайшли китайці. Їх почали друкувати у 812 році н.е. У XV - XVIII ст. Гроші, виготовлені з паперу, з’явились у Європі і так широко розповсюдились і прижились, що стали основним замінником повноцінних грошей.
На протязі століть гроші, як і погляди на них, змінювались, і навіть у наш час їх стан не можна вважати завершеним.
Економічна сутність, закономірності виникнення та розвитку грошей взаємопов’язані і взаємозумовлені.
Вирішення питання про походження грошей зводиться фактично до вивчення різними теоретичними школами процесу розвитку обміну та торгівлі. Найпростішою формою обміну з економічної точки зору є бартер. Бартер – безпосередній обмін одного товару на інший, чи однієї послуги на іншу. На цьому процес грошового розвитку не закінчився. Потрібен був такий товар-еквівалент, який б забезпечував функціонування національних і міжнародних обмінів. Роль такого еквівалента, який став грошима, закріпилась за золотом і сріблом. Така система, в який роль загального еквівалента відіграє золото і срібло називається біметалічною.
На початку XIX ст. в Великобританії, Голландії і Німеччині існувала монометалічна (золотогрошова система), в якій роль загального еквівалента відігравало золото. Така грошова система проіснувала відносно недовго. Вже починаючи з часу Першої світової війни золото почало витіснятись спочатку з внутрішнього, а пізніше з міжнародного обігу. Почався процес так званої демонетизації, що власне і означає припинення виконання золотом ролі грошей.
Важливим аспектом пізнання функцій грошей є насамперед принцип історизму. Гроші не є статичною категорією, їх не можна розглядати як щось незмінне, оскільки це динамічна категорія. Розвиток функцій грошей відбувався відповідно до укладання товарного виробництва та ринкових відносин. Тому на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та способів їх взаємодії. Також необхідно враховувати, що у процесі розвитку грошових відносин деякі їх функції ускладнюються, змінюються, відмирають. На зміну з'являються нові.
Тому не вражає така кількість поглядів на це питання. Розбіжності стосуються як трактування самих функцій, так і їх кількості. Платон, наприклад, у праці "Держава" виділив тільки дві функції грошей: міра вартості та засіб обігу. Д. Рікардо віддавав перевагу тільки одній функції грошей як засобу обігу. У своїх наукових роботах він писав: "Гроші - є товаром... що служить загальним засобом обміну". А. Сміт вважав гроші лише технічним засобом і наділяв їх тільки однією функцією - засобу обігу. Разом з тим класик економічної теорії Карл Маркс у праці "Капітал", маючи на увазі золото як грошовий товар, довів, що існує п'ять функцій грошей: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, нагромадження та функція світових грошей.
Сучасні наукові дослідження на основі положень, що стосуються функцій грошей, проводяться багатьма вченими, але, як правило, здійснюються вони в межах відомих сьогодні функцій грошей.
Дехто з учених зменшує кількість функцій, поєднуючи і комбінуючи п'ять класичних функцій або, навпаки - намагається їх модифікувати з розвитком товарно-грошових відносин у більшу кількість.
Необхідно зауважити, що у процесі економічного розвитку та змін у наукових підходах до визначення суті грошей має відбуватися не лише модифікація наявних функцій, а й поява принципово нових.
Функції грошей виражають внутрішню основу і зміст грошей, а також проявляють їх суть, як економічної категорії.
Гроші виконують наступні 5 функцій:
Міра вартості.
Засіб обігу.
Засіб накопичення.
Засіб платежу.
Світові гроші.
Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв’язок між товаровиробниками. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків – національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.
У функції засобу обігу гроші виступають реально як втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. У цій функції гроші у кінцевому підсумку реалізують ціну товарів; їх внутрішня субстанція вже не має реального значення, важливо лише їх кількість. При цьому зовсім немає значення в якій формі вони виступають (металеві чи паперові). Важливо лиш те, що гроші як засіб обігу забезпечують переміщення товарів від виробника до споживача, після чого, товари покидають сферу обігу і переходять у сферу споживання. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до іншого. Ця особливість визначає характер зв’язку обігу грошей і товарів. Так в обігу завжди знаходиться відповідна маса грошей, яка протистоїть товарній масі, що підлягає реалізації. У цій функції гроші протистоять товарній масі як реальний образ їх вартості. Вони завжди знаходяться у безпосередньому зв’язку з товарами, а тому гроші не втрачають своєї якості.
Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу. В умовах обігу нерозмінних на золото грошей (кредитних грошей) механізм функції міри вартості істотно змінився. Ціна знаходить підтвердження (вираз) безпосередньо в товарах і виступає як форма прояву мінового відношення даного товару до інших товарів, а не специфічно до одного “жовтого” металу (золота). Ціни на товари фіксують тільки відповідні пропорції між ними. А гроші виступають як показники мінових пропорцій, або як форма мінової вартості, оскільки вони не мають власної вартості. Еквівалентна товару вартість зараз виражається в кількості грошових одиниць, а не у ваговій кількості золота. Рівень цін на товари, що склався на ринку, зумовлює і масштаб цін (стандарт вартості), а не навпаки, як це було в умовах золотого стандарту. Отже, сучасні гроші теж є носіями мінової вартості, оскільки через обмін їх на звичайні товари можна виміряти вартість.
Економічний зміст вираження вартості за допомогою сучасних грошей зводиться: всі звичайні товари, надходячи на ринок, “шукають” собі грошовий еквівалент, який представлений там готовністю суб’єктів ринку купити відповідні товари. У зіткненні сторін є бажання продати і готовність купити визначається в кінцевому підсумку мінова вартість товару чи та сума грошей, якою товар оцінюється та яка задовольняє обох суб’єктів операції. При цьому вони повинні мати чітке уявлення про мінову вартість грошей, яка фактично склалася і діє на ринку, щоб установити ціну, адекватну вартості товару.
Функція грошей як засобу накопичення і заощадження.
Гроші є загальним еквівалентом, саме ця їх роль забезпечує їх власнику отримання будь-якого товару, отже, гроші стають втіленням суспільного багатства. Тому у людей виникає прагнення до накопичення і заощадження грошей. При цьому, для утворення скарбів, гроші вилучаються з обігу і акт купівлі-продажу переривається. Просте накопичення і заощадження грошей додаткового доходу їх власнику не приносить. На відміну від попередніх двох функцій, гроші як засіб накопичення і заощадження повинні володіти здатністю зберігати вартість, хоча б на певний період і обов'язково бути реальними.
При металевому обігу ця функція виконувала економічну роль стихійного регулятора грошового обороту. При цьому «зайві» гроші йшли в скарби. Недолік грошей поповнювався за рахунок скарбу. У міру розвитку товарного виробництва значення цієї функції зростало. Так, без накопичень і заощаджень ставало неможливим здійснювати відтворення. Якщо при простому товарному виробництві гроші накопичувалися у вигляді мертвого скарбу, то при капіталізмі підприємцю невигідно зберігати гроші і тому їх пускають в оборот для отримання прибутку. Крім того, акумуляція тимчасово вільних засобів є необхідною умовою кругообігу капіталу. Саме створення грошових резервів на підприємстві забезпечує згладжування виникаючих порушень в господарській діяльності, а резерви в масштабах країни - диспропорцій в її економіці.
Свого часу золотий обіг вимагав накопичення центральними емісійними банками золотого запасу. Метою такого накопичення є використання золотого запасу для поповнення внутрішнього обігу, для розміну знаків вартості на золото і проведення міжнародних платежів. Це призначення золотого запасу в даний час відпало у зв'язку з вилученням золота з обігу. Проте, золото продовжує виконувати роль скарбу. Тому воно накопичується в резервах центральних банків, в скарбниці держави, урядових валютних органах. Величина золотого резерву свідчить про багатство країни і забезпечує довіру інших держав до національної грошової одиниці.
Початок створення золотого запасу в Україні поклала Постанова Президії Верховної Ради України "Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів в Україні" від 2 грудня 1991р. Золото є компонентом золотовалютного резерву Національного банку України, куди входять високоліквідні активи, такі, як іноземна валюта, векселі, облігації і вільноконвертовані валюта.
Золотовалютні резерви України (вони ж — міжнародні валютні резерви, вони ж — офіційні резервні активи) — зовнішні високоліквідні активи, що знаходяться під наглядом держави (Національного банку України та уряду України). Золотовалютні резерви (офіційні резервні активи) розраховуються в доларах США.
| Офіційні міжнародні резерви України в 2020 р. (млн. дол. США) | |||
| на 31.12.2019 | 25 302,16 | 3370.54 | 15.37% |
| на 31.01.2020 | 26 293,07 | 990.91 | 3.92% |
| на 29.02.2020 | 27 042,41 | 749.34 | 2.85% |
| на 31.03.2020 | 24 923,75 | -2118.66 | -7.83% |
| на 30.04.2020 | 25 695,05 | 771.30 | 3.09% |
| на 31.05.2020 | 25 373,81 | -321.24 | -1.25% |
| на 30.06.2020 | 28 515,20 | 3141.39 | 12.38% |
| на 31.07.2020 | 28 802,49 | 287.29 | 1.01% |
| на 31.08.2020 | 29 048,75 | 246.26 | 0.86% |
| на 30.09.2020 | 26 525,75 | -2523.00 | -8.69% |
| на 31.10.2020 | 26 140,39 | -385.36 | -1.45% |
за інформацією МВФ та НБУ
Окремі особи також накопичують золото у формі зливків, монет, прикрас і інших виробів. Таке накопичення здійснюється шляхом купівлі золота на ринку в обмін на грошові одиниці. Мета такого накопичення - забезпечити себе від знецінення своїх заощаджень.
Основна ж частина суспільства в умовах відсутності золотого обігу накопичує і зберігає кредитні гроші (паперові символи, що не створюють реального багатства).
Господарюючі суб'єкти зосереджують короткостроковий капітал в кредитних установах, а довгостроковий - вкладають переважно в цінні папери, одержуючи при цьому дохід.
Важливе значення функції грошей як засобу накопичення і заощадження за панування знаків вартості втрачене і кредитні гроші не можуть еластично розширювати або зменшувати кількість грошей в обігу, як це було при золотих грошах, що дає підстави окремим дослідникам вважати дану функцію грошей зниклою, або такою, яка «розчинилася» в попередніх.
Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.
Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Функція світових грошей зумовлена інтернаціоналізацією економічних зв’язків, поглибленням міжнародного поділу праці, зовнішньої торгівлі та появою світового ринку. Світові гроші є синтезом попередніх функцій і мають трояке призначення: міжнародного платіжного засобу; міжнародного купівельного засобу і формою матеріалізації суспільного багатства. Це значить, що світові гроші - комплексна функція, що повторює по суті всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.
Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної купівлі товарів чи послуг і замість певної суми грошей, що вивозиться (переказується), в країну ввозиться еквівалентна товарна вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Вона спостерігається у випадках надзвичайних подій, коли порушується звичайна рівновага обміну між країнами (неврожай, стихійне лихо, соціальні потрясіння) чи виникає недовіра до платоспроможності іноземного контрагента. Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують переміщення багатства. Це може мати місце при оплаті контрибуції, репарацій, грошових позичок чи допомоги, вивезені грошей емігрантами тощо.
В умовах золотого стандарту роль світових грошей закріпилась за золотом у формі зливків (995 проби) а пізніше і за деякими національними валютами, що вільно розмінювались на золото, перш за все англійським фунтом стерлінгів та доларом США.
Після краху золотого стандарту відбулась трансформація форм світових грошей: від металевих (золота) до національних валют кредитного характеру, а від них до колективних валют, що не мають матеріальної форми (запаси на банківських рахунках).
В сучасних умовах золото перестало використовуватись як міжнародний платіжний засіб і замінене в цій ролі вільно конвертованими національними валютами. Золото продовжує виконувати цю функцію через операції на ринку золота і виступає в якості резервного засобу.
Говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття “конвертованість” валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) – перетворення).
На даний час повністю конвертованими вважаються лише кілька валют світу, з них основні - вільно використовувані: Євро, долар США, німецька марка, японська йєна, англійський фунт стерлінгів і французький франк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій. Також цю функцію відіграють наднаціональні грошові одиниці – СДР, ЕКЮ, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
Українська гривня поки що не є конвертованою валютою, це пов’язано з недосконалістю ринкових відносин, недостатнім товарним покриттям гривні та загальною нестабільністю фінансової ситуації в Україні.
Детальний розгляд кожної із виконуваних грошима функції допоміг визначити грошову суть. Отже, суть грошей випливає з їх функцій (насамперед – як засобу обміну і засобу платежу). Такий характерний для сучасної економічної науки підхід – виводити суть грошей з їх функцій був визначений англійським економістом Дж. Хіксом, який сказав: “Гроші – це те, що використовується як гроші”. Зі сказаного ним можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:
гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;
гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;
гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.
Отже, кожна з вищевказаних функцій має свою специфіку, але при цьому діє у взаємозв’язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидіє виконанню законів грошового обігу.
Всі п’ять функцій грошей знаходяться в тісному зв'язку і єдності, є проявами єдиної суті грошей, як загального еквівалента товарів і послуг. Логічно і історично кожна подальша функція припускає розвиток попередніх.
Можна говорити також і про функції грошей як засобу кредитування, капіталу, про їх соціальні функції та ін. Проте, цих функцій гроші набирають, включаючись до зовнішніх по відношенню до них систем: визначеність таких функцій грошей походить із зовнішнього середовища, а не з їх внутрішньої сутності. Гроші, звичайно, можуть виконувати і виконують функцію капіталу. Але це функції саме капіталу, а не власні - грошей.
З усього вищесказаного можна зробити наступні висновки.
Суть грошей закладена у 5 функціях, які вони виконують: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші. Кожна функція розглядається в органічній єдності х іншими.
Виникнення грошей пов’язане з розвитком обміну, торгових відносин. Перші гроші були призначені для здійснення бартерних угод. Благородні метали з часом витіснились паперовими грошима.
Гроші характеризуються ліквідністю, тобто використовуються для придбання товарів чи здійснення послуг. Вони загальноприйнятий засіб обігу.
Нова валюта Європейського Співтовариства – євро – 1 січня 1999р. почала свій похід по світовому фінансовому ринку, - у долара з’явився серйозний конкурент.
Знання історії становлення й еволюційного розвитку грошей – ключ пізнання глибинних теоретичних проблем, що розкривають їхню суть і сучасне функціональне застосування.
Отже, гроші - це все те, що може бути використане як засіб платежу, оплата боргу, що не втрачає своєї цінності при поділі і може накопичуватись. Інакше кажучи, гроші - це загальна одиниця вартості товарів чи послуг.
Список використаних джерел:
Гроші та кредит: Навч. Посібник/ І.В. Алексєєв, М.К. Колісник, О.Й. Вівчар, П.Г. Ільчук, І.Ю. Кіндрат. – Львів: Видавництво Національного університет «Львівська політехніка», 2004. – 168 с. (С. 11-22)
Гроші та кредит: Підручник. – За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с. (С. 5- 61)
Гроші та кредит: Підручник/ За ред.. професора Б.С. Івасіва. – К.: КНЕУ, 1999. – 404 с. (С. 7 - 14
Гроші, кредит, грошово-кредитні системи: Навчальний посібник/ Уклад.: А.О. Єпіфанов, В.Л. Маяровський. – Суми: Ініціатива, 2000. – 354 с. (С. 21-25, 180-182).
Михайлівська .М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 432 с. (С. 11-47).
Семко Т.В., Руденко М.В. Гроші та кредит схемах та таблицях. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 158 с. (С. 7 – 18)
Тулєєв І.П., Пілецька С.Т., Коритько Т.Ю., Гаркова А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури – 120 с. (С. 4 – 13)
Сайт Національного банку України: https://bank.gov.ua/
Сайт Міністерства фінансів України: https://mof.gov.ua/