МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра
німецької мови і літератури з методикою викладання
Реєстраційний №________
«__»_____________20__р.
КУРСОВА РОБОТА
з лексикології німецької мови
на тему: «Фразеологічні одиниці німецької мови з соматичним компонентом: структурно-семантичний та функціональний аспекти»
Студентки 4 курсу групи НАФ-15
Факультету іноземних мов
Кухтіної Діани Валеріївни
Керівник: к. п. н., ст. викл.Чорна О. В.
Оцінка:
Національна шкала ________
Шкала ECTS___Кількість балів___
Члени комісії __________ ___________
(підпис)(прізвище та ініціали)
__________ ___________
(підпис)(прізвище та ініціали)
__________ ___________
(підпис)(прізвище та ініціали)
__________ ___________
(підпис)(прізвище та ініціали)
Кривий Ріг – 2018
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ ……………………..…3
ВСТУП………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ТЕОРЕТИЧНЕ ВИСВІТЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1 Теоретичні підходи до визначення ключових понять дослідження …………7
1.2 Національно-мовні, структурно-семантичні та функціональні особливості фразеологізмів із соматичним компонентом у німецькій мові.………………….10
Висновки до розділу 1…………………………………………………………......15
РОЗДІЛ 2 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
2.1 Структурно-семантична характеристика фразеологічних одиниць німецької мови з соматичним компонентом 17
2.2 Аналіз вживаності фразеологічних одиниць з соматичним компонентом………………
Висновки до розділу 2……………………………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..
ДОДАТКИ…
2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ
ФО – фразеологічна одиниця
ФЗ – фразеологічне зрощення
СК – соматичний компонент
3
ВСТУП
Актуальність теми курсової роботи. Одним із актуальних напрямів лінгвістичних досліджень є вивчення особливостей фразеологічних одиниць. Інтерес мовознавців до стійких словосполучень зумовлений їх активним використанням у різних сферах життя й національно-мовними особливостями,відображеного в них, образного світобачення певного народу.Фразеологізм є складною лексичною одиницею, яка важкопіддається перекладу з однієї мови на іншучерез семантичну своєрідність кожного звороту й унікальністьасоціативного ряду, що було покладено в його основу.
Численні лінгвістичні дослідження, що проводились на межі XX-ХXI століть, вирізнялись особливим інтересомдо фразеологічних зворотів із соматичним компонентом, що стало проявом актуалізаціїантропологічного підходу в мовознавстві. Характерною ознакою названого підходу є вивчення мови як феномену, який нерозривно пов’язаний з людиною. Саме на таких засадах реалізують свою наукові пошуки вітчизняні й зарубіжні вчені-мовознавці Ш. Баллі, Ф. Вакк, А. Архангельска, О. Куцик, В. Жуков, І. Задорожна, О. Селіванова та багато інших.
Для глибокого розуміння іноземної мови, активної взаємодії в бесіді зі співрозмовником, необхідно володіти не тільки гарним лексичним запасом, глибокими знаннями граматики, а ще й добре знатись на такому пласті лексикології, як фразеологія, задля здійснення адекватних перекладів текстів та кращому розумінні лінгвокультури, яка вивчається.
Сказане увиразнює проблему дослідження та підкреслює актуальність обраної теми: Фразеологічні одиниці німецької мови з соматичним компонентом: структурно-семантичний та функціональний аспекти.
Мета дослідження полягає у виявленні характерних особливостей та дослідженні специфіки функціонування фразеологічних одиницьіз соматичним компонентом у німецькій мові.
Завдання дослідження:
– узагальнити теоретичні підходи до визначення ключових понятьдослідження;
– визначити ступінь висвітлення досліджуваної проблеми в зарубіжній та вітчизняній фаховій літературі;
– розглянути існуючі типології фразеологічних одиниць, які містять соматичний компонент;
– охарактеризувати структурно-семантичні особливості фразеологічних одиницьіз соматичним компонентом у німецькій мові;
– виокремити основні функції даних одиниць.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з соматичним компонентом.
Предмет дослідження – структурно-семантичні та функціональні особливості фразеологічних одиниць ізсоматичним компонентом у німецькій мові.
Методи дослідження зумовлені специфікою об’єкта вивчення та конкретними завданнями дослідження:
– теоретичний аналіз, задля з’ясування сутності базових понять обраної теми);
– добір, системний аналізта систематизація фактичного матеріалу;
– описовий метод при визначенні структурно-семантичних особливостей фразеологізмів);
– узагальнення отриманої інформації.
5
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел на 4 сторінках (31 найменування, з них 15 – іноземними мовами) та 1 додатку на 3 сторінках. Загальний обсяг наукової роботи – 38сторінок. Обсяг основного тексту на 30 сторінках. Робота містить 3 рисунки, 1 таблицю.
6
РОЗДІЛ 1
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
ТЕОРЕТИЧНЕ ВИСВІТЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1 Теоретичні підходи до визначення ключових понять дослідження
Термін «фразеологія» вміщує в себе декілька понять. Фразеологія – це розділ мовознавства, який призначений для вивчення фразеологізмів. Також, під поняттям «фразеологія» ми розуміємо сукупність фразеологізмів певної мови [3, 241]. Фразеологія дає нам змогу зануритись в історію мови, оскільки вона є спадщиною народу, в якій відбивається бачення ним(народом) світу, його культура, вірування, певні звичаї та традиції, які передаються з покоління в покоління. [36, 243]
Говорячи про предмет та об’єкт фразеології, можна виділити наступне:
– об’єкт фразеології – це сукупність всіх фразеологічних одиниць
– предмет фразеології – процес дослідження фразеологічних одиниць, їх ознак а також їх функціонування в системі мови. [3, 96]
Фразеологізм – це стисле, стійке словосполучення, яке являє собою поєднання двох чи більше компонентів, яким притаманна модель словосполучення чи речення, а дана модель відтворюється в мовленні автоматично. Вони характеризуються своєю неподільністю та єдністю, допомагають зробити мовлення будь-якого стилю живим, надати йому художнє звучання. [36, 242]
Розділ фразеології в сучасній німецькій мові має ряд класифікацій, які були запропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними лінгвістами. Наприклад, ТеаШиппанкатегоризує фразеологічність таким чином:
– відтворюваність;
7
– стійкість;
– лексикалізація;
– ідіоматичність.[1, 48]
В свою чергу, В. Шмідт ставить фразеологізми поряд із персоніфікацією та метафорою. Особливість фразеологізмів він вбачає в їх здатності виражати інший (непрямий) зміст.[10]
В. Виноградов пропонує класифікацію фразеологічних одиниці (ФО) за рівнем семантичної неподільності. Він характеризує семантику фразеологічних зрощень (ФЗ) та єдностей, проводячи аналогію між ФО та словами у відношенні вмотивованості їх значення. В своїх дослідженнях про основні типи фразеологічних одиниць, Виноградов пропонує наступну типологію:
– фразеологічні зрощення або ідіоми;
– фразеологічні єдності;
– фразеологічних одиниці.
Дана типологія не передбачає включення прислів’їв, приказок, крилатих висловів, термінологічних словосполучень, хоча велика кількість сучасних мовознавців розглядає ці поняття як ФО.
В. Виноградов пропонує розділити фразеологічні зрощення на чотири типи:
1) ФЗ, в складі яких є невживані або вимерлі слова;
2) ФЗ, які містять в собі граматичні архаїзми, які є з синтаксичної точки зору неподільно цілими, але не відповідають нормам сучасного словосполучення;
3) ФЗ, які піддались експресивній індивідуалізації;
4) ФЗ, які представляють собою семантичну єдність, тому лексичне значення компонентів є байдужим для розуміння цілого[15, 146].
Німецькі дослідники розрізняють три групи, говорячи про класифікацію фразеологізмів:
8
Прості фразеологічні сполуки, в яких значення одного з компонентів порушено, або частково переосмислено: Abschiednehmen;
Фразеологічні єдності, які мають «узагальнене або переосмислене значення, хоч їх смисл розкривається за допомогою значень своїх компонентів»: StrohimKopfhaben; [33, 9]
Ідіоми – невмотивовані звороти, «значення яких не можна вивести із значення їх компонентів» : Kohldampfschieben[37, 9].
1.2 Національно-мовні, структурно-семантичні та функціональні особливості фразеологізмів із соматичним компонентом у німецькій мові
Вивчення фразеологізмів з національно-культурної точки зору цікавить мовознавців в останні десятиліття все більше і більше. Такий підхід дозволяє аналізувати ситуацію з двох сторін: з однієї – це допомагає краще і глибше зрозуміти різноманітні системні зв’язки в мові, а з іншої – докладніше вивчити культуру носіїв тієї чи іншої мови, що є дуже важливим аспектом, бо саме в наш час відбувається дуже активний обмін інформації, а без розуміння культури, дуже важко знайти спільну мову з її представниками. Та незважаючи на те, що фразеологізм втілює національно-культурну специфіку мови, і досі виникають питання та дискусії з приводу того, в чому саме проявляється дана специфіка. Співвідношення культури та мови є дуже неоднозначним. Так, згідно з судженням Вільгельма фон ГумбольдтаПосилання, культура народу відображається в його мові. Але якщо ми розуміємо культуру як те, що створено людиною, на противагу природі, натурі, то тоді, вона існує і по-за людиною. Таким чином, мову ми маємо визнати елементом культури, одним із найважливіших, так як він був створений певною спільнотою людей. Говорячи про відображення культури в мові народу, необхідно сприймати це як відображення позамовної культури, бо мова є компонентом культури.
Фразеологічні одиниці німецької мови можна поділити на дві великі групи, розглядаючи їх з боку національно-культурної семантики, а саме:
– ФО, які відображають факти, історичні події, побут, не маючи при цьому прямих відповідників у культурах інших країн: derdeutscheMichel– дурень, простак;
– ФО, які мають в своїй структурі назви рослин та тварин: MiristeinHaseüberdenWeggelaufen– мені не завжди щастить.
В національно-культурній своєрідності мови є такий компонент, який притаманний лише одній мові та не зустрічається в інших.
Для того, аби приймати активну та повноцінну участь у комунікативному акті, щоб розуміти переживання та думки співрозмовника, необхідно володіти культурним та мовним кодом розпізнавання та розуміння ФО, оскільки в кожній мові вони мають свої особливості, багато з них не мають прямого перекладу, або ж перекладаються з інтерпретацією, з певним відтінком, який відповідає культурі мови, на яку здійснюється переклад, або взагалі мають описове значення, тобто, не мають еквівалента в мові перекладу.
У підсвідомій пам’яті носіїв мови зберігається зв'язок ФО з певним кодом культури, який розкриває мова. В. Красних виділив наступні базові компоненти кодів культури:
соматичний;
просторовий;
часовий;
предметний;
біоморфний;
духовний.
Зберігачем культури можна назвати текст, який містить інформацію про походження, історію, поведінку етносу. Саме тексти втілюють в собі коди культури.
Дослідник назвав соматичний компонент першим, а також, одним із найдавніших [4, 233].
Взагалі, вперше термін «соматичний» було введено в лінгвістичний ужиток Ф. Вакком, який займався фразеологізмами естонської мови, які, в свою чергу, мали в назві слова, що позначали частини людського тіла. Тоді він дав назву таким фразеологізмам «соматичні» та зробив висновок, що ця частина фразеологізмів – одна із найдавніших і найбільш вживаних в естонській мові.
Активне використання соматичного компоненту у ФО зумовлено та пояснюється впливом деяких екстралінгвістичних чинників. Органи чуття – один із найголовніших компонентів, за допомогою якого людина пізнає світ.
Р. Клаппенбаху своїх дослідженнях класифікує фразеологізми за принципом структурності та за принципом семантичності. Вона, як і В. Виноградов, виділяє, три групи:
– ідіоми;
– фразеологічні єдності;
– фразеологічні сполучення.
За структурним принципом вона поділяє фразеологізми на п’ять типів:
– дієслівні групи (einenKorbgeben);
– атрибутивні сполучення (напр. ägyptische Finsternis)
– адвербіальні групи (напр. stehendenFußes);
– парні сполучення (напр. kurzundgut);
– синтаксичні шаблони (напр. von-bis).
Останній тип набуває сенсу лише при використанні з повнозначними словами. Але дана систематизація не може претендувати на послідовну класифікацію, а це означає, що вона не має особливого значення для розвитку фразеології.
Ще одну спробу класифікувати фразеологізми німецької мови за структурно-семантичною класифікацією зробила Л. Ліпинська, яка виділила чотири типи субстантивних фразеологізмів, хоча сам об’єкт дослідження є обмеженим. Перші три типи збігаються з традиційною класифікацією В. Виноградова (перший – ідіоми, напр. Schweinhaben – мати щастя; другий –
образні фразеологізми, напр.umsHaar– на волосок; третій – фразеологічні сполучення, напр. derhoheGast– високий гість). А ось четвертим типом вона запропонувала «стійкі словосполучення», які відзначаються стійкістю та функціонують у мові в одному й тому самому значенні та в одній формі, напр. derHeldderArbeit – герой праці.
Ведучи мову про семантичні особливості фразеологізмів, можна зауважити, що вони є неподільними, зазвичай мають нероздільне значення, яке можна легко позначити одним словом.
Наприклад, А. Райхштейнвиділив десять лексико-семантичних груп, відносно до семантичних ознак соматичних фразеологізмів: 1) характер, 2) фізичний стан, 3) почуття-стан, 4) почуття-відношення, 5) якісна характеристика людини, 6) розумова діяльність, 7) портрет, 8) дії та вчинки людини, 9) соціальне становище, 10) ступінь віддаленості від об’єкта. Всі ці групи дають можливість диференціювати як загальні риси, якими наділений мовний колектив, так і особливості ФО з соматичним компонентом, притаманні кожній мові. [73-78]
На думку Т. Шіппан, однією з ознак фразеологізмів є їх семантична єдність. Це означає, що всі слова семантично пов’язані між собою в тому випадку, коли їх значення реалізується у стійких контекстах. Посилання
О. Смирницький вважає, що «типова фразеологічна одиниця подібна до окремого слова тим, що відношення між її частинами ідіоматичне; завдяки цьому їй притаманна семантична цілісність і вона залучається до мовлення саме як одна одиниця» [20, 24].
Повертаючись до поняття національно-культурного елементу, А. Ахманінова з’ясувала, що семантика ФО в даному плані проявляється на трьох рівнях:
– в ідіоматичному значенні(за допомогою метафор): AlterHase–erfahrenerMensch;
– в лексичному значенні елементу фраземи (знаки комунікації): SeinenFriedrichWilhelmdaruntersetzen –unterschreiben;
– у прямому значенні вислову, який змінив значення (в основі лежать традиції, звичаї тощо): eineninsBockschornjagen– j-nerschrecken.
Висновки до розділу 1
У першому розділі на основі аналізу наукової теорії було виконано такі з поставлених завдань:
– узагальнено теоретичні підходи до визначення ключових понять дослідження, зокрема: фразеологія, фразеологізм, фразеологічна одиниця, фразеологічне зрощення, соматичний компонент та ін., та охарактеризовано існуючий між ними взаємозв’язок; головною особливістю фразеологізму визначено, неможливість виведення його семантики з суми значень складових, оскільки за внутрішньою суттю фразеологізм ближчий до слова, а ніж до словосполучення попри зовнішній план вразу (поєднання слів);
– визначено, що досліджувана проблемадостатньою мірою висвітлена в зарубіжній та вітчизняній фаховій літературі, попри відсутність одностайності в теоретичних підходах до її вивчення;
– розглянуто кілька авторських типологій фразеологічних одиниць (у тому числі з соматичним компонентом) і виявлено спільні й відмінні їх складові, за основу дослідження прийнято класифікацію ФО В. Виноградова;
– спираючись на наукову теорію, охарактеризовано структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у сучасній німецькій мові.
З-поміж іншого було з’ясовано, що фразеологізми існують у мові впродовж тривалого часу й помітно різняться своїм походженням: в їх основі можуть лежатиісторичні факти, легенди, звичаї, традиції тощо. Без вивчення фразеологізмів не може йти мова про ґрунтовне оволодіння мовою й розуміння культури народу, що є носієм останньої.
Соматичний компонент фразеологічних одиниць став наприкінці ХХ століття одним з головних чинників активізації лексикологічних досліджень в руслі антропологічного підходу до вивчення мови під лейтмотивом: людина –
15
носій мови, культури та культурного коду. Досі триває пошук універсальної типології/класифікації, яка б у повній мірі відображала специфіку функціонуванняфразеологічних одиницьіз соматичним компонентом в кожній мові, зокрема в німецькій. Іншим варіантом вирішень проблемиможе стати розробленняспецифічних для кожної мови типологій, в основу яких буде покладено, зрозумілий для носіїв на рівні почуттів, код.
16
РОЗДІЛ 2
2.1 Структурно-семантична характеристика фразеологічних одиниць німецької мови з соматичним компонентом
Велика кількість німецьких фразеологізмів містить в собі назву частини тілаабо органу. Іншими словами, їх можна назвати ФО з соматичним компонентом. Дані фразеологізми виражають ментальні та емоціональні особливості людей, а також різноманітні дії людей; вони відображають їх поведінку; в них закладено типові для нації та культури символи та асоціації, закріплені за певними частинами тіла або внутрішніми органами. До частин тіла, які можна зустріти у ФО німецької мови, належать наступні:
Auge(пер. око);
Bein (пер. нога);
Kopf (пер. голова);
Ohr (пер. вухо);
Haare (пер. волосся);
Arm (пер. рука);
Fuß (пер. стопа);
Finger (пер. палець);
Nase (пер. ніс);
Hals (пер. горло);
Knie (пер. коліно);
Bauch (пер. живіт);
Zähne (пер. зуби);
Zunge (пер. язик);
Nerven (пер. нерви).
Фразеологізми зі словом «Kopf». Серце – життєво важливий орган людини, який слугує для забезпечення життєдіяльність. Воно відображає емоційне сприйняття навколишнього світу, почуття. Аналізуючи використання слова „Herz“ в ФО німецької мови, можна помітити, що серце – орган, важливий для передачі почуттів та емоцій, духовного світу людини.
Зрозуміло, що серце має тісну асоціацію із переживаннями, коханням, почуттям. Почуття – це те, що притаманно кожній людині. Із цього витікає, що в німецькій мові із словом «das Herz» пов’язано багато фразеологізмів, як наприклад «jemandes Herz gewinnen», що в перекладі означає «заволодіти чиїмось серцем».
Фразеологізмами зі словом «серце» позначаються також риси характеру людини, психо-емоційний стан (приклади наведено нижче в таблиці 2.1).
Таблиця 2.1
Приклади фразеологічних одиниць з компонентом «das Herz»
| Etwas auf dem Herz haben | 1. мати щось на серці; 2. не вагатись щось сказати; 3. щось бентежить |
| Kaltes Herz | холодне серце |
| Ein goldenes Herz haben | золоте серце |
| Herzen brechen | розбивати серця |
| Sich (D) das Herz schwermachen | засмучуватись |
| Sonne im Herzen haben | випромінювати щастя |
| Das Herz auf dem rechten Fleck haben | справжня людина (про чуйну, добру людину) |
| Jemanden ins Herz schließen | кохати |
| Hand aufs Herz! | 1. відверто, чесно; 2. поклавши руку на серце |
| Ein gutes Herz haben | добре серце |
Фразеологізми зі словом «Kopf». Голова – вмістище розуму. В багатьох фразеологізмах можна знайти це слово. В українській та німецькій мовах, в яких зустрічається слово «голова» або «Kopf», дуже поширеним є значення фразеологізмів саме з оціночним компонентом розумових здібностей людини.
Слово «der Kopf»в німецькій мові можна розглядати як центральний соматизм, бо відповідна частина тіла містить в собі багато органів, які також вважаються соматизмами й активно використовуються у фразеологізмах: рот, органи зору, слуху, смаку та нюху. В різних народах та релігіях голова символізує сонце, порядок, небо тощо. Наприклад, раніше воїни залишали собі голови вбитих ворогів, оскільки це було символом надання сили, отримання перемоги в майбутніх поєдинках. В німецькій мові, як і в інших мовах, існує фразеологізм «jemandem den Kopf vor die Füße legen», який означає «обезглавити». Також, голова може ототожнюватись із мудрістю, розумом, інтелектом. Таблиця 2.2 демонструє приклади ФО з соматичним компонентом «Kopf».
Таблиця 2.2
Приклади ФО з соматичним компонентом «Kopf»
| Ein heller (klarer, offener) Kopf (haben) | 1.світла голова (людина, яка вміє ясно і логічно мислити); 2.людина, яка вміє швидко міркувати |
| Einen Riss im Kopf haben | бути не при своєму розумі |
| Den Kopf oben behalten | не втратити розуму |
| Den Kopf verlieren | втрачати голову |
| Dach über dem Kopf haben | мати дах над головою |
| Kopf hoch! | Веселіше! Тримайся! |
| Von Kopf bis Fuß | з голови до п’ят |
| Stroh im Kopf haben | Дурний як пробка |
| Den Kopf voll haben | Багато про що думати |
Розберемо фразеологізм «ein Brett vor dem Kopf haben», який означає «бути дурнем». При дослівному перекладі важко зрозуміти, що саме означає «мати дошку перед головою». Але цей фразеологізм має свою історію: упертому бикові підвішували дощечку перед очима, через що бик не бачив нічого навколо себе. Таким чином, бик покірно рухався туди, куди його направлять.
Таким чином, можна зробити певний висновок, що «голова» корелюється з розумовою сферою діяльності, з наявністю чи відсутністю розумових здібностей, з фізіологічними особливостями людини а також з емоціональною сферою життя.
Фразеологізми зі словом «Ohr». До наступної групи фразеологізмів входять ті, які мають в своїй структурі слово вухо/ вуха – «Ohren». Вухо належить до слухового аналізатора, і є одним з органів чуття. У таблиці 2.3 наведено приклади фразеологізмів, утворених з використанням соматичного компоненту «Ohr».
Таблиця 2.3
Приклади ФО з соматичним компонентом «Ohr»
| sich hinter die Ohren schreiben | 1.намотати на вус; 2.запам’ятати |
| es dick hinter den Ohrenhaben | собі на думці |
| von einem Ohr bis zum anderen lachen | сміятись від вуха до вуха |
| Mit beiden Ohren horchen | уважно слухати |
| Ganz Ohr sein | напружено слухати |
| Die Ohren spitzen | нашорошити вуха |
| Die Ohren hängelassen | 1.нахнюпитись; 2.занепасти духом |
| Noch nicht trocken hinter den Ohren sein | молоко на губах не висохло (дуже молодий) |
| jemandem ein paar hinter die Ohre geben | 1.дати прочухана; 2.намилити пику |
| Ein feines Ohr für etwas haben | Швидко сприймати, запам’ятовувати |
20
Знайшовши приклади ФО з використанням слова «Ohr» розуміємо, що даний компонент пов’язаний з багатьма сферами людського життя (з навчальною: швидко сприймати, уважно слухати) та станами, в яких вона перебуває (занепасти духом). Більш того, деякі ФО з даним соматичним компонентом несуть в собі образи тварини, як, було представлено в таблиці 2.3 - «die Ohren spitzen» - «нашорошити вуха». Ми одразу уявляємо образ дикої тварини (вовка, лисиці, наприклад), яка прислухається до чогось. Для людини більш характерно вживати цей фразеологізм у значенні «бути на сторожі, пильнувати». В завершення, можна сказати, що даний соматизм позначає зосередженість, уважність.
Фразеологізми зі словами «Hand», «Arm». Видається логічним об’єднати дані фразеологізми в одну групу, оскільки вони вживаються, позначаючи певні частини руки. Розглядаючи дану частину тіла, необхідно перш за все зрозуміти, як та для чого людина використовує руки:
– задля тримання чогось, схоплення, отримання. Так, наприклад «sich in die Hand nehmen» буде означати «взяти себе в руки» «опанувати себе»;
– при привітанні, при домовленості з кимось із приводу чогось, люди потискають один одному руки. Такий фразеологізм як «Hand drauf» і буде нести значення «домовились»;
– руки – символ об’єднаності, підтримки, дружби. Отож фразеологізм «Hand in Hand» буде означати «дружно», «працюючи, рука в руці»;
– руки – це знаряддя, за допомогою якого ми виконуємо роботу. Саме тому, риси характеру також можна включити в дану класифікацію; ???
– в руках ми тримаємо з-поміж іншого гроші. І якщо в українській мові прикладів фразеологізмів, пов’язаних із характеристикою людини «скупий»/ «щедрий» із використанням рук немає/ є невелика кількість, то в німецькій мові можна знайти приклади ФО саме із таким значенням (приклади наведено в Таб. 2.4).
Таблиця 2.4
Приклади ФО з соматичним компонентом «Hand» і «Arm»
| eineoffene Hand haben | бутищедрим |
| dieHandaufdieTaschehalten | бути скупим (триматися за гаманець) |
| die Händereiben | Потирати долоні(від задоволення) |
| jenmandenmitoffenenArmenempfangen | зустріти когось, прийняти з розкритими обіймами |
| an die Hand gehen | допомогти, виручити |
| freieHandlassen | надати свободу дій, розв’язати руки |
| zweilinkeHändehaben | бути невправним, невмілим |
| aufdenHändensitzen | нічого не робити, ледарювати |
| Arm in Arm | 1. рука в руці; 2. пліч-опліч |
| dierechteHand | права рука, довірена особа |
Даний соматичний компонент має достаньо широке значення та обіймає багато сфер людського життя, в яких він використовується.
Фразеологізми зі словами «der Fuß», «das Bein». Ноги викликають асоціацію швидкості, руху. Ноги забезпечують нам переміщення тіла у просторі. Розглянемо приклади використання ФО з соматизмом «нога» в німецькій мові та визначимо і проаналізуємо сфери вживання даного компоненту. Відповідні приклади наведено в таблиці 2.5.
22
Таблиця 2.5
Приклади ФО з соматичним компонентом «der Fuß» і «das Bein»
| festaufdenBeinenstehen | стоятиобома ногами на землі |
| aufdieBeinekommen | встати на ноги |
| mit einem Bein in etwas stehen | Одною ногою тут, іншою - там |
| jüngereBeinehaben | 1. бути молодшим; 2. бігатишвидше за когось |
| schlechtaufdenBeinensein | погано триматися на ногах (від втоми) |
| wiederaufdieBeinekommen | стати на ноги (видужати) |
| mitdemlinkenBeinaufgestandensein | встати не з тої ноги, бути не в гуморі |
| zweilinkeFüβehaben | бути незграбним |
| aufgutemFuβmitj-mstehen | бути на дружній нозі з кимось; приятелювати з кимось |
| aufgroβemFuβleben | жити на широку ногу |
Використання даного соматизму також охоплює декілька сфер людського життя. Наприклад, сферу здоров’я (погіршення/покращення), сферу настрою (здебільш негативного), сферу соціальних відносин (стосунків), а також може нести в собі абстрактні поняття, як, наприклад, в останньому пункті в таблиці 2.5 – жити на широку ногу.
2.2 Аналіз вживаності фразеологічних одиниць з соматичним компонентом
Провівши аналіз джерел, словників, досліджень та дисертацій на дану тему, можна зробити певні висновки та виділити основні та найчастіше вживані соматичні компоненти. До них належать наступні:
Kopf(35%);
Herz(16%);
Hand/Arm(31%);
Bein/Fuß(12%);
Ohr(4%);
Andere.
Діаграма 2.1 унаочнює представлену вище статистику.
Діаграма 2.1 Частота вживання ФО з соматичними компонентами
Користуючись перекладами та інформацією, зібраною в частині 2.1 можна визначити, що деякі фразеологізми можна перекласти слово в слово, оскільки вони несуть одне й те саме значення, як наприклад die rechte Hand – права рука. Також, можна помітити особливість вживання та перекладу дієслова «haben». Воно зустрічається доволі часто в ФЗ із подальшим доповненням в знахідному відмінку, але при перекладі на українську – зникає. Наприклад, «ein goldenes Herz haben»- «золоте серце» (або просто «у нього золоте серце»).
Ще одну групу фразеологізмів складали ті, еквіваленти до котрих неможливо було підібрати та знайти в українській мові, напр.: «Sonne im Herzen haben» - «випромінювати щастя». Тобто, образність оригіналу втрачається, хоча і сенс передається точно.
Можна додати, що фразеологізми з соматичним компонентом, залежно від групи, можуть бути класифіковані різним чином. Не всі з соматичних компонентів можуть бути чітко класифіковані за однією і тією ж схемою. Прикладом однієї із класифікацій може бути класифікація за сферами життя: психоемоційна, сфера здоров’я, соціальна (стосунки, взаємовідносини). Також, можлива класифікація за використанням тієї чи іншої частини тіла.
ФО з соматичним компонентом дуже поширені в німецькій мові, мають велику кількість значень, можуть бути класифіковані різним чином. Також, переклад ФО не завжди може бути дослівним. Навпаки, частіш за все це має бути описове значення, знаходження еквіваленту, прийнятного для тієї чи іншої мови.
Висновки до розділу 2
ФО німецької мови з соматичним компонентом – дуже непросте явище, яке потребує подальшого вивчення і поглибленого розбору. Як зазначалось, для розуміння використання певного соматизму в певній конструкції, необхідно або бути носієм мови для розуміння його використання на рівні підсвідомості, або проводити дуже ретельну роботу щодо розуміння використання та асоціації тих чи інших соматичних компонентів у фразеологізмах.
Нами було розглянуто та наведено приклади фразеологізмів з наступними частинами тіла: Kopf, Herz, Arm Hand, Bein Fuß, Ohr. При цьому, всі приклади були перекладені на українську мову, виходячи із ретельного вивчення значення на німецькій мові та підшукуючи потрібний еквівалент.
Було задіяно як фразеологічні словники з описом значення, так і словники із перекладом на українську мову. Ми намагались якомога точніше передати значення вихідного фразеологізму.
Роблячи висновок, можна сказати, що в німецькій та українській мовах існують як однакові за значенням фразеологізми, так і ті, які неможливо перекласти, отож для їх розуміння треба використовувати метод описування.
Висновки
У роботі вирішено всі завдання, сформульовані на початку дослідження, а також узагальнено теоретичні та практичні результати в таких твердженнях.
На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутність та особливості фразеологічних одиниць з соматичним компонентом у сучасній німецькій мові.
В процесі дослідження були висвітлені поняття «фразеологізм», «соматичний компонент» та «фразеологічні одиниці» що дозволило вільно оперувати цими поняттями в ході курсової роботи. Також, під час дослідження, було використано як україномовний матеріал, так й іншомовний, на базі якого можна сказати що фразеологія цікавить мовознавців та дослідників різних країн вже протягом багатьох років, а ФО з соматичним компонентом зацікавились починаючи з ХХ після антропологічного повороту в дослідженні мови.
Було виявлено, що існують різні класифікації фразеологізмів. Науковці так і не змогли знайти спільного рішення у вирішенні цього питання. Та незважаючи на те, що ми маємо розходження в думках, майже всі класифікації беруть свій початок з вже традиційної класифікації В. Виноградова.
Нами було досліджено національно-мовні, семантичні та функціональні особливості фразеологізмів німецької мови із соматичним компонентом. Попри те, що в цьому питанні ми також не можемо спостерігати одностайності в думках дослідників, можна виділити основні моменти: 1. мови не може існувати без культури; 2. ФО – носії звичаїв, традицій та історії народу; 3. текст – зберігач культури та її коду; 4. за структурно-семантичним принципом виділяють ідіоми, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення; 5. Фразеологізмам притаманна семантична єдність в тих випадках, коли їх значення реалізується в стійких контекстах.
Була проведена вибірка ФО з соматичним компонентом, їх аналіз та спроба класифікувати. В ході їх аналізу було виявлено, що є фразеологізми, які мають однакове значення в обох мовах, які підлягають перекладу, а також ті, які не мають еквівалентів, та які можна пояснити лише за допомогою опису. Було створено діаграму на основі вибраних для аналізу слів та продемонстровано частоту їх вживання у сучасній німецькій мові.
Представлений у курсовій роботі підхід до аналізу фразеологічних одиниць з соматичним компонентом може сприяти подальшому, більш поглибленому вивченню явища соматичного компоненту у лінгвістиці, зокрема у фразеології.
28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Duden, Band 11: Redewendungen. Wörterbuch der deutschenIdiomatik. Mannheim: Dudenverlag, 2002
Guławska-Gawkowska, Małgorzata, Somatische und emotionale Konzepte in der deutschen und polnischen Phraseologie : ein lexikografischer Ansatz zum phraseologischen Übersetzungswörterbuch, 2013
Schippan, TheaLexikologiederdeutschenGegenwartssprache / TheaSchippan. – Tübingen: Niemeyer, 1992
Schmidt W. Deutsche Sprachkunde. – Berlin, 1967. – S.10
Thea Schippan. Einführung in die Semasiologie. - Leipzig, 1972
Баран Я. Зимомря Н. Теоретичні основи фразеології. – Навч. посібник. – Ужгород, 1999. – 175 с.
Вакк Ф. О соматическойфразеологииэстонскогоязыка. Вопросыфразеологии и составленияфразеологическихсловарей / Ф. Вакк. – Баку, 1968. – С. 23
Виноградов В. В. Избранныетруды. Лексикология и лексикография. - М., 1977. - С. 140-161
Герасименко, В.С. Фразеологічні одиниці зі значенням поведінки та рис характеру людини / В.С. Герасименко, Н.В. Гурова, Т.М. Кошечкіна // Німецька мова в школі. – 2013. – №9. – с.3-8.
Гумбольдт В. фон. О различиистроениячеловеческихязыков и его влияния на духовноеразвитиечеловечества // Избранныетруды по языкознанию / В. Гумбольдт. – М., 1984. – С. 99-104
Національно-культурні особливості фразеологізмів в німецькій мові: Вісник Інституту підприємництва та сучасних технологій 1(1). – Житомир: ІПСТ, 2007. – С.105 – 108
Огуй О. Д. Лексикологія сучасної німецької мови / Огуй О. Д. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 416 с
29
Перекладацькі інновації :матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Суми, 15- 16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова, О.В. Ємельянова та ін. —Суми :СумДУ, 2013. — С. 96-98
Перекладацькі інновації: матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Суми, 15- 16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова, О.В. Ємельянова та ін. — Суми :СумДУ, 2013. — С. 40-42
Райхштейн А. Д. Сопоставительныйанализнемецкой и русскойфразеологии. – М.: Высшая школа, 1980. – C. 73-78
Шевчук С. В., Кабиш О. О., Клименко І. В. Сучасна українська літературна мова : Навчальний посібник. – К.:Алерта, 2011. – 544 с.
https://www.phraseo.de/
https://www.redensarten-index.de/suche.php
30