Ім'я файлу: п.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 908кб.
Дата: 15.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
Вільнодумство і віротерпимість.doc

ФРАНЦІЯ В ІХ – ХІ ст.

ПЛАН


1. Виникнення Французького королівства.
2. Соціально-економічний розвиток.
3. Політичний устрій Франції в ІХ – ХІ стст.
4. Завершення процесу феодалізації.


843 р. Верденський договір. Розподіл імперії Карла Великого.
Західно-Франкське королівство залишилось за Карлом ІІ Лисим.
870 р. за Мерсенською угодою Лотарінгія поділена між Людовиком Німецьким і Карлом Лисим.


КАРЛ ЛИСИЙ


У ІХ ст. від Західно-франкського королівства відокремилась Аквітанія.
Етнічний склад З-Ф К: на південному заході мешкали баски; на північному заході (Бретань) – кельти; в гирлі Сени – нормани; на півночі – фламандці. На основній території формуються дві народності: на північ від р. Луара – північнофранцузька, а на південь – південнофранцузька.

НОРМАНСЬКА ЗАГРОЗА


Справжнім лихом для Західної Європи ІХ – ХІ ст. стали набіги вікінгів – мешканців Скандинавії. Ослаблене внутрішніми усобицями і війнами зі Східно-франкським королівством, З-Ф К стало об’єктом грабіжницьких набігів норманів.
В церквах виголошувалася молитва “Господи ! Врятуй нас від чуми, сатани і лютості норманів !”
У 911 р. Карл V Простуватий змушений був віддати узбережжя нижньої Сени норманському герцогові Ролону. Тут виникло потужне герцогство Нормандія.

ЗАСНУВАННЯ ДИНАСТІЇ КАПЕТИНГІВ


Останні Каролінги повторили долю останніх Меровінгів. Їх володіння наприкінці Х ст. обмежувалися м. Лан на півночі країни.
Упродовж Х ст. Каролінги вели боротьбу з нащадками графа Паризького Роберта Сильного за владу.
Після смерті в 987 р. останнього Каролінга Людовіка V Лінивого знать і духовенство обирають королем Гуго Капета.


ГУГО КАПЕТ

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ


Вже Карл Лисий змушений був йти на поступки феодалам. Мерсенський капітулярій (847 р.) наказував кожній вільній людині “знайти собі сеньйора”. Керсійський капітулярій (877 р.) узаконював спадковість бенефіціїв і посади графа.
У Х-ХІ ст. З-Ф К розпадається не тільки на графства, герцогства, але й на безліч дрібних феодальних володінь.

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ


Феодальна роздробленість Х ст. відрізнялась від роздробленості королівства Меровінгів. Тепер кожне графство і герцогство розпалось на феоди різних розмірів. Король був сеньйором лише для своїх васалів: герцогів, графів, рицарів свого домену “Іль де Франс”.
Феодали мали право карбувати свою монету (у ІХ ст. понад 200).
Феодали володіли “правом війни”. Могли виступити проти короля. Король вважався “першим серед рівних”.

ГОСПОДАРСТВО


Розширення посівних площ через внутрішню колонізацію. Покращення знарядь праці. Винайдення хомута – використання коней як тяглової сили. Чотириразова оранка, трипілля, тривалий пар.
Зросла урожайність, яка складала 1 до 8.
Розвивається виноградарство. Вводяться нові сорти винограду.
Підвищилася якість борошна.

МІСТА


Прогрес в рільництві, зростання міст зумовили відокремлення ремесла від сільського господарства.
Х – ХІ ст. – І етап розвитку міст – міста – торгово-ремісничі центри на землях сеньйорів.
Сеньйор захищав місто від зовнішньої загрози (вікінгів. угрів, арабів).
Після зникнення зовнішньої загрози – розпочинається боротьба міст за самоврядування.

ЗАВЕРШЕННЯ ФЕОДАЛІЗАЦІЇ


До ХІ ст. сформувалася велика феодальна власність на землю.
Утвердилась система васально-ленних стосунків.
Оформились соціальні верстви сеньйорів і залежних селян.

СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСТВА


Віллани – особисто вільні, але поземельно залежні селяни.
Серви – поземельно й особисто залежні селяни.
Повинності серва:
Шеваж (поголовний податок).
Формарьяж (шлюбний побор).
Менморт (право мертвої руки).
Довільна талья (натуральні і грошові платежі на розсуд сеньйора).
Баналітет.

БОРОТЬБА СЕЛЯНСТВА


Поширеною формою протесту були втечі селян від феодалів.
У 997 р. спалахнуло селянське повстання в Нормандії. Селяни виступали за відновлення своїх колишніх прав на користування общинними угіддями. Селянським посланцям граф Рауль наказав відрубати руки й ноги і відправити посланців назад. Повстання було придушене.
У 1024 р. повстали селяни Бретані.
Феодали змушені були врегульовувати стосунки з селянами у формі “звичаїв” – фіксованих повинностей.

“ФЕОДАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ”


Французький медієвіст Жорж Дюбі розробив концепцію “феодальної революції”.
“Феодальна революція” – передача рицарям частини королівських і графських прерогатив (судових, адміністративних).
Зовнішнім проявом “феодальної революції” стало “інкастелламенто” – будівництво рицарями численних замків.
На зміну античності прийшов феодалізм.

ФЕОДАЛЬНИЙ ЗАМОК


Шаталени – власники замків зосередили в руках судово-адміністративну владу над місцевими селянами. Регіон, який підпорядковувався замку називався каштелянством.
Замок оточувався ровом і стіною з баштами. Всередині будувалися господарські споруди, церква або каплиця і дон-жон.
Дон-жон висока башта в три або чотири яруси. Дон-жон в Бужансі мав висоту 40 м., а в Кусі – 64 м.

ВАСАЛІТЕТ


Оммаж – церемонія заключення васальної угоди.
Інвеститура – введення у володіння феодом васала (передача символічного предмету – гілка, спис, рукавичка тощо).
Феод – всякий доходний об’єкт, всяке доходне право.

РИЦАРСТВО


Вступ до рицарського стану відбувається шляхом відповідного обряду.
Adouber – опоясання мечем, яке здійснює сеньйор – перша частина посвячення в рицарі.
Colee – удар по потилиці посвячуваного із вигуком “Будь рицарем !”
Посвячений рицар сідав на коня і вражав списом приготовлене опудало.
Духовенство перетворило рицарську посвяту у складну релігійну церемонію.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас