1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: 149 Методика медіаграмотності.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 3306кб.
Дата: 22.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
489278.rtf
Реферат ПольшаMicrosoft Word.docx
70Самостійна робота повна версія.docx
EITE_ST_DZ_5_nedela_1514446944 (1).pdf
spasem-ocean.pptx
рита.pdf
Основні закономірності розміщення продуктивних сил.docx
Мирон Левицький.docx
життєвий цикл Apple.docx
Практична 1_2.pdf
Практична_робота_№13_Манько_Я.О._ПР-405.docx
тези_Беляева (1).doc
фрагмент уроку мон мов.docx
Пертак_Реферат Імідж сучасного політичного лідера.docx
priklad_zapovn_tabl_vkr_bak.docx
bestreferat-190106.docx
Практичні роботи товар.docx
Курсова Рівняння та нерівності.docx
56324223.docx
915079.pdf
Схема історії хвороби (1).doc
kazedu_125428.docx
Р постановка 1 занятие.docx
465_e0e02017698743dd3dfce89addce7845.doc
100 екзаменаційних відповідей по психології.doc
docsity-testi-z-terapiji-normalna-ta-patologichna-kardiologiya-5
тема_3 Заярная.doc
ІСТОРІЯ.docx
РГР по электронике. Вариант №3.doc
USE CASE Аршулік Андрій ФІТ 4-9.docx
Чередниченко Олександра.docx
studcon-org-00006609.rtf
Практикум.doc
Додаток 3
Малкольм Маґґерідж
Малкольм Маґґерідж народився 24 березня 1903 року в Сандерстадті,
Суррей. В молодості він симпатизував комуністичним ідеям. У 1932 році, захоплений комуністичною ідеєю, разом з дружиною поїхав до Москви кореспондентом “The Manchester Guardian”. У СРСР він дуже швидко розчарувався в комунізмі.
У 1933 він вирішив перевірити чутки про голод в Українській СРР. Він без дозволу радянської влади виїхав в Українську СРР і також на Кавказ. Свої репортажі про жахливі сцени голоду він відправляв до “The Manchester
Guardian” дипломатичною поштою, що дозволило обминати цензуру.
У жовтні 1932 р. перебував на будівництві Дніпрогесу, бачив голодних і виснажених селян. Його перші репортажі в березні 1933 р. опублікувала “The
Manchester Guardian”, але без зазначення прізвища автора. Вони висвітлювали факти голоду, адже Маґґерідж особисто відвідав села біля Києва, навіть родину колгоспника, бачив його жалюгідний хатній побут. Оглядові нотатки «Совіти і селянство» стосувалися сіл Північного Кавказу (25 березня), голоду в Україні
(27 березня), мізерного врожаю в перспективі (28 березня). В одній із публікацій Маґґерідж показав політичну анатомію радянської тоталітарної системи. «Диктатура пролетаріату, – наголошував він – набула значення диктатури партії, диктатура партії стала означати диктатуру Політбюро, диктатура Політбюро набула значення диктатури Сталіна, а диктатура Сталіна стала означати диктатуру Головної ідеї, яка повністю ним заволоділа. А цю
ідею можна здійснити тільки створенням невільничої держави».

66
Додаток 4

67
Додаток 5

68
БИКОВА Олександра Іванівна,
вчитель історії та права комунального закладу «Навчально- виховне об‟єднання –
«Загальноосвітня школа
І–ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, центр дитячої та юнацької творчості «Сузір‟я»
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»
Розробка уроку «Стереотипи та їх вплив на дослідження
голодотворної політики»
Клас: 10.
Навчальний предмет: історія України, курс «Громадянська освіта».
Мета уроку: навчити учнів ретельно аналізувати інформацію щодо
Голодомору, розвінчати деякі стереотипи, що склалися протягом голодотворної політики на українських землях, а саме: «куркуль = ворог», про відсутність руху опору під час колективізації, проаналізувати трикутник «Жертва – кат – жертва», проаналізувати поведінку людей і з‟ясувати стереотип про відсутність можливості вибору; розвивати навички роботи з різними видами історичних джерел, відповідно вміння критично аналізувати і визначити вплив пропаганди на основі стереотипів під час геноциду українського народу; виховувати в учнів навички до медіаграмотності, як інструменту протидії інформаційній війні в минулому і сучасному світі; сприяти збагаченню знань про Голодомор, навчаючи елементам стратегії виживання під час Голодомору.
Обладнання і матеріали: презентація, матеріали для роботи у групах
(додатки), листівки-колажі, маркери, ватмани, кольоровий папір, паперові окуляри.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: інтегрований урок курсу «Громадянська освіта» та історія
України, 10 клас.
Вид уроку: практична робота.
Структура уроку
Учитель. Доброго дня, сьогодні ми з вами спробуємо поєднати знання з двох предметів курсу «Людина і світ» і Історія України. Наше завдання –
поглибити знання про Геноцид українського народу, проаналізувати і спростувати деякі стереотипи та їх вплив на дослідження голодотворної політики. У вашому озброєнні будуть різні джерела, за допомогою яких ми навчимося розвінчувати інформаційні пропаганди. Такі навички є важливими і для того, щоб уміти протидіяти інформаційним атакам, які чинить Росія відносно України в умовах російсько-української війни.

69
Дайте відповіді на запитання, використовуючи різнокольорові окуляри на ваших партах. Відповідь аргументуйте.
1) З яким кольором у вас асоціюється Голодомор?
Учні, як правило, обирають темні кольори, аргументуючи це
трагедійним сприйняттям тематики, говорять про смерть, яка також
асоціюється з темними кольорами (чорний, коричневий, синій).
Але під кінець уроку вчитель ще раз поставить таке питання з метою
того, щоб побачити, чи змінилося сприйняття теми.
2) В яку пору року пройшов Голодомор 1932–1933 рр.?
Відповідаючи учні називають період осені чи зими через асоціативність з
відсутністю врожаю.
3) Що впливало на ваші відповіді? (Чули від родичів, ЗМІ, кінофільми…)
Часто учні згадують про сімейні історії, багато з них бачили фільм
«Гіркі жнива», згадують уроки історії.
Учитель. Ваші відповіді є прикладом стереотипного мислення, оскільки, наприклад, Голодомор тривав в усі сезони пір року.
На відповіді учнів могли мати вплив і перегляд візуального матеріалу на цю тему, що зазвичай вражає своєю трагедійністю. Учитель наголошує на тому, що на сьогоднішньому уроці варто спробувати змінити ставлення до подій
1932-1933 років, вивчаючи не лише процес загибелі українського народу, який був спричинений злочинними діями радянської влади, але й обов‟язково розглянути стратегії виживання і боротьби, що протягом усього історичного періоду були притаманні українському народу.
Учитель. Давайте пригадаємо, що ми називаємо стереотипом, стереотипним мисленням, чому пропаганда є небезпечною і має вплив на формування масової свідомості.
Учні пригадують визначення стереотипу.
Стереотип – тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні
групи чи окремих індивідів як представників цих груп.
Учитель. Давайте зараз спробуємо продемонструвати приклад стереотипного мислення.
Завдання: на окулярах, що лежать на ваших партах, спробуйте відобразити приклади ґендерного стереотипу. (3 хвилини)
Хлопці пишуть про дівчат, дівчата про хлопців. (Приклади стереотипів, які можуть назвати учні: чоловіки не плачуть, не готують їсти, дівчата є поганими водіями, дівчата – слабка стать і т. ін.) Після виконання завдання

70 учитель пропонує обмінятися хлопцям і дівчатам окулярами і обговорити, чи погоджуються вони з цими стереотипами, пробують їх спростувати. Якщо твердження учнів не викликають суперечностей у протилежної статі, то вони залишають окуляри у себе, якщо ні – то повертають назад.
Дівчата і хлопці спробують описати свої відчуття при перегляді написаного.
Учитель пояснює, що тільки що учні продемонстрували стереотипне мислення. В чому його шкідливий вплив?
Проявом стереотипного мислення є дискримінація – навмисне обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за їхньою расовою або національною приналежністю, політичними або релігійними переконаннями, статтю, тощо. Прояв дискримінації призводить до приниження гідності окремої особистості або цілої групи індивідів, позбавляє їх участі у суспільно- громадському житті; обмежує комунікацію (яка є невід‟ємним процесом взаємодії між людьми, завдяки чому відбувається обмін інформацією, досвідом
і виявляється сутність людини); призводить до страждання, комплексу неповноцінності, постійних внутрішніх переживань і дискомфорту тих людей, які зазнають дискримінації.
Учитель. Пригадайте, яка роль Рафаїла Лемкіна у вивченні Голодомору
1932-1933?
Учні. 1953 року Рафаїл Лемкін виголосив доповідь «Радянський геноцид в Україні» перед 3-тисячною аудиторією, що зібралася в Мангеттен-центрі у
Нью-Йорку вшанувати 20-ту річницю Великого Голоду 1932-1933 років. «Це не просто масове вбивство. Це – геноцид, винищення не лише окремих осіб, але й культури і нації», – заявив тоді він. Охарактеризував Голодомор як «класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації – винищення української нації». І додав в іншому місці: «Якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтелігенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об„єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто зробили її нацією, а не просто населенням».
Учитель. Порівняйте визначення геноциду і стереотипу, Що спільного ви помітили?
Учні.
– цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.
Стереотип – тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи окремих індивідів як представників цих груп. Він зазвичай
ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються одна від одної, що всім членам певної групи притаманні схожі якості.
Учні визначають, що спільною є дискримінація, яка чинить шкоду і здатна існувати як система заходів політики і знищувати цілі народи.

71
Дискримінація є наслідком стереотипів, дискримінація лежить в основі
Геноциду.
Фіксуємо це в ланцюжок «Стереотип – Дискримінація – Геноцид»
Учитель. Саме у масовому суспільстві основною зброєю є пропаганда, яка є засобом інформаційної війни. Що може протидіяти пропаганді?
Учні. Найкращою відповіддю на виклики пропаганди і ворожої риторики
є факти, правда, вишукування істини. Причина багатьох стереотипів, – як про українців, татар чи євреїв, – як потужний вплив пропаганди, так і відсутність глибоких знань про проблему. Отже, основна зброя проти пропаганди – це ваші міцні знання та вміння аналізувати факти.
Учитель. хочу вам розповісти один історичний анекдот. Одного разу селянин приїхав до Москви і попросив ефіру в одній радіопередачі. Перший раз йому відмовили. Він знову став наполегливо просити, і йому дозволили вийти в ефір, але сказати лише одне слово. Отже, вгадайте, яке слово повідомив селянин на радіо?
Учні вгадують, надаючи різні варіанти, як правило, правильну відповідь дає учитель.
Учитель. Це було єдине слово «Рятуйте!».
Цей сумний анекдот, що досить чітко відбивав розпачливий стан радянського селянства та його бажання донести свій біль до світу, переказав у перших числах березня 1935 р. на шпальтах лондонської “Evening Standard” відомий американський журналіст Нікербокер. Отже, в основі дослідження нашого уроку будуть лежати події Голодомору – геноциду українського народу.
Учитель об‟єднує учнів у групи, роздає групам пакет роздаткового матеріалу, який містить різні джерела для аналізу і листівку – стереотип.
Пояснює, що кожна група матиме свій стереотип, який стосується голодотворної політики на українських землях. Завдання групам їх спростувати, використовуючи надані вчителем матеріали.
Стереотип 1. «Куркуль – ворог».
Стереотип 2. Українці не чинили опору під час голодотворної
політики.
Стереотип 3. «Жертва – кат – жертва».
Стереотип 4. Відсутність можливості вибору .
Всі члени групи є дослідниками, але кожен має обрати на роль конкретну особу, яка відповідає за певну роботу.
1. Менеджер (розділяє завдання серед членів групи, відповідає за
залучення до роботи кожного учня)
2. Райтер (записує відповіді і думки групи під час обговорення)
3. Спікер (доповідає, звітує про результати роботи перед усім класом)
4. Експлорер (подає та оцінює ідеї, бере участь у дискусіях)
Кожна група отримує листівку-колаж, яку виконав учитель:

72

73
Фото 1. Листівки-колажі для роботи у групах.
Листівка-колаж ілюструє той стереотип, який кожній групі доведеться спростувати. Натомість, учні виготовляють власну листівку-колаж, як протидію пропаганді, як спосіб об‟єктивного висвітлення питання, а також з метою її легкого поширення серед однокласників інших груп.
На виконання завдання учням – 10 хвилин.
Представлення результатів – 5 хвилин кожній групі.
Групи представляють результати своєї роботи. Кожній групі до 10
хвилин для презентації та відповіді на запитання. Вернісаж колажів
розміщуємо на дошці.
Прогнозовані відповіді. Результати роботи учнів у групах мають містити наступні тези:
- Радянські карикатури показують «куркулів» не тільки огидними, із загрозливою зброєю, з виразним натяком на національну приналежність, їм торувався шлях до репресій.
- Радянська влада знищила ту частину суспільства, яка володіла підприємницькою компетентністю, ліквідуючи таким чином лідерів суспільства.
- Організаторами Голодомору була комуністична, імперська влада СРСР.
На місцях вона мала своїх виконавців: деякі були свідомі того, що роблять,

74 деякі не мали виходу, бо розуміли, що коли сьогодні не заберуть хліб у сусідів, то завтра їх викинуть із активу, заберуть пайок, і їхня сім‟я теж вимре.
- Важливо врахувати досвід історичного минулого у вирішенні сьогоднішніх проблем.
- В умовах Голодомору треба було мати особливу мужність аби протистояти злу. Далеко не кожна людина може принести себе в жертву задля того, щоб інша була врятована і не страждала. Саме такі люди і повинні стати нашими моральними авторитетами, героями.
- Голод – це найбільш брутальне порушення головного права людини – на життя.
- Причиною смертності від голоду, як правило, стає людська, перш за все урядова, діяльність. Розповідаючи зараз світові про нашу трагедію, ми тим самим захищаємо право всіх людей на життя. Щоб світ замислився над тим, що робиться сьогодні у світі. Щоб громадянське суспільство уважніше слідкувало за політикою своїх урядів, а уряди чіткіше розуміли: які б благородні вони перед собою не ставили цілі, немає нічого ціннішого за життя.
- наразі актуальна як ніколи, нині триває процес формування української політичної нації.
- Відсутність правдивої офіційної інформації за радянської влади перетворило пам'ять про Голодомор на символ національного опору.
На цьому етапі уроку учитель знову просить учнів дати відповідь на
запитання:
1. Який механізм формування стереотипів?
2. У чому загроза стереотипного мислення?
3. Чи відчуваєте потребу в підвищенні своєї інформаційної грамотності?
4. Наведіть приклади сучасних інформаційних атак?
- Будь-яка інформація потребує ретельного осмислення, з використанням
різних джерел.
- Медіаграмотність – запорука запобігання інформаційній війні,
оволодінню свідомістю суспільства.
- Геноциди не мають повторюватися.
Чи змінився колір сприйняття Голодомору? Поясніть свій вибір.
Виконуємо на цьому етапі вправу «Поглянь на це з іншої точки зору»

75
Учні порівнюють своє сприйняття кольору Голодомору від початку
уроку до кінця. На ватмані кріпимо свої окуляри і аргументуємо вибір. Учні
роблять висновки.
Учитель: Хочу підсумувати, під час Голодомору люди втрачали
історичну пам'ять, культурну ідентичність, зв'язок з минулим, руйнувалася сімейна спадкоємність. Це були соціальна і психологічна катастрофи.
Поступово Голодомор став об'єктом наукового осмислення і вивчення, а з початку 1990-х років в Україні вже на державному рівні згадують жертв у роковини.
Історія Геноциду українського народу – це не лише про те, як гинули наші пращури, це історія боротьби, стратегій виживання, незламності народу.
Додому учні отримують завдання створити власний колаж до річниці
пам’яті жертв Голодомору, враховуючі ті знання, які отримали на уроці.
Додатки
Додаток 1
Група 1. Стереотип 1. «Куркуль – ворог».
Ваше завдання: розгляньте карикатури, прочитайте документи і
дайте відповіді на запитання.
1. Як формується образ куркуля, які політичні та ідеологічні фактори мають на це вплив?
2. Які особливості зображення куркуля на карикатурах?
3. З‟ясуйте, чому радянській владі було вигідно формувати образ куркуля як ворога?
4. Спростуйте міф про те, що куркуль – ворог.
5. Результати своєї роботи оформіть у вигляді листівки-колажу.

76
Фото 2. Карикатури.Стереотип 1. «Куркуль – ворог».
«Коли починається масована пропагандистська кампанія для легітимізації злочинів, спочатку триває процес ідентифікації «ворога». Людей розділяють на «своїх» і «чужих».
Показують, який вигляд має ворог, – пояснює Людмила Гриневич. – У кінці 1920-х, на початку 30-х у центрі уваги передусім перебував образ
«куркуля». Це абсолютно штучний образ. Якщо переглянути величезну кількість документів в архівах, стає зрозуміло, що «куркулі» – це люди, які важко працювали на своїй землі. Вони не були аж такі заможні, подекуди ледве зводили кінці з кінцями. У виступах партійних діячів, у пресі й особливо в політичній карикатурі почали формулювати такий образ «куркуля», як ворога
№ 1. Ці категорії населення наділялися непривабливими психологічними й фізіологічними рисами. Відбувався процес демонізації цих людей. Паралельно відбувався процес дегуманізації, коли образ «ворога» подавали у вигляді тварини, наприклад, вовків, свиней чи якихось паразитів. «Людину перетворюють на тварину-хижака чи паразита, яку тільки й залишається, що знищити, – Після процесу дегуманізації починається інший етап – пропонуються методи «очищення» від цього «ворога». Створюється ціла

77 система заходів на знищення. У РАДЯНСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ «КУРКУЛЬ»
ОЗНАЧАВ «УКРАЇНЕЦЬ».

українська історик, доктор історичних наук.
Фрагмент інтерв’ю «Російсько-радянська
пропаганда: як "куркулі” і “петлюрівці”
стали “хунтою” і “фашистами”».
«Жодні сумніви не можливі. Куркулі – скажений ворог радянської влади.
Середини тут бути не може… Миру не бувати: куркуля можна і легко помирити з поміщиком, царем і попом, навіть якщо вони посварилися, але з робітничим класом ніколи. І тому бій проти куркулів ми називаємо останнім, рішучим боєм. Куркулі – найзвіринніші, найгрубіші, найгидкіші експлуататори. Ці п‟явки… Ці вампіри… Ці павуки… Безпощадна війна проти куркулів! Смерть
їм!»
Ленін В. Повн. зібр. тв. т. 37. С. 39-41.
«Українське село втратило своїх природних лідерів, міцних господарів –
їх заслали в табори під час антикуркульської кампанії. Але й без них селяни намагалися врятувати себе і свої громади.
Вони намагалися зберегти власні присадибні ділянки, маленькі острівці автономії. Воліли триматися подалі від держави, яку уособлювали колгоспи і машинно-тракторні станції. Вони продавали або різали худобу, щоб не віддавати її в колгосп. Чоловіки посилали дружин і дочок виступати проти партійних активістів і міліції, сподіваючись, що ризик для жінок менший. Іноді чоловіки переодягалися жінками, сподіваючись на шанс настромити місцевого комуніста на вила.
Але селяни майже не мали зброї, їм бракувало доброї організації.
Держава мала практичну монополію на вогнепальну зброю і матеріально- технічні ресурси. Селянські виступи фіксував потужний правоохоронний апарат держави; чекісти, можливо, не розуміли мотивів селян, але бачили загальну спрямованість їхніх виступів».
Тімоті Снайдер, «Криваві землі»

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас