Ім'я файлу: КурсоваПушкарьов.docx
Розширення: docx
Розмір: 96кб.
Дата: 29.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Lab_prak_R7.doc
Розширення: docx
Розмір: 96кб.
Дата: 29.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Lab_prak_R7.doc
Міністерство освіти і науки України;
Львівський національний університет імені Івана Франка; Історичний факультет
Кафедра соціології
КУРСОВА РОБОТА
на тему
«Формування імідж компанії в сучасному суспільству»
Виконав студент 2 курсу
спеціальності «Соціологія»,
групи ІСС-21с,
Пушкарьов Олександ Сергійович
Науковий керівник доцент,
кандидат соціологічних наук,
Кудринська А.І.
Львів - 2022
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..….3
Розділ 1. Теоретичний аналіз основних понять.
1.1 Соціологічний аналіз поняття «Імідж компанії»……………………6
1.2 Системний опис організаційного іміджу……………………………..8
1.3 Вивчення іміджу організації у теорії Парсонса……………………….11
Висновок до розділу 1……………………………………………………....16
Розділ 2 Емпіричне соціологічне дослідження щодо формування іміджу компанії на прикладі грузинського ресторану «хінкалі»
2.1 Програма соціологічних досліджень ……………………………....18
2.2 Рекомендація по розвитку іміджу компанії……………………….21
Висновок до розділу 2……………………………………………………22
Висновки……………………………………………………………………23
Список джерел і наукової літератури………………………………….24
ВСТУП
Практична актуальність. У суспільстві імідж організації має безпосереднє ставлення до успіху її діяльності. Адже він відіграє істотну роль у сприйнятті організації клієнтами, партнерами та співробітниками. Якщо над ним не працювати, він здатний сформуватися стихійно. Такий імідж може не не відображати реальну діяльність організації, а й мати негативні для неї наслідки. При цьому важливо відзначити, що приділяти увагу іміджу сьогодні необхідно не тільки компаніям з великою кількістю конкурентів, а й природним монополістам ринку. Сформований позитивний імідж компанії необхідно підтримувати. Проте статичний та незмінний імідж не здатний тривалий час існувати в умовах динаміки у суспільному розвиткові. Іміджева політика на різних етапах існування організації має враховувати зміни, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі, та адаптуватись до них. Зробити це без періодичної оцінки іміджуорганізації як складно, а й небезпечно. Водночас оцінка іміджу допомагає виявити не лише слабкі, а й сильні сторони компанії
Теоретична актуальніст. Притання іміджу у організаціях і компаніях неодноразово повставало перед соціологами,політологами,економістами та маркетологами.Питання ролі та значення іміджу підприємств у їх діяльності і діловій активності є предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Проблеми формування позитивного іміджу підприємства висвітлювались у працях Д.А.Аакера ,В.М Шепель., Л.Г Титової., Л.Д Кудряшова., A.К., Семенова Г.Н Щокін., О.О Міцури., Строцюка Ю.В., Лебедєв В.І., Примак Т. О. [2], Кричевський Р.Л. Приходченко Я. В. Химич І. Г. , Ягер Дж., Г.Г Почепцов та інші.Питання що до важливості іміджу для організацій немає.
Мета: Аналіз соціальних аспектів формування іміджу
Завдання: аналізу внутрішньої та зовнішньої взаємодії між організаціями та соціальним середовищем та формуваня позитивного образу
1. Провести соціологічний аналіз поняття «організаційний імідж».
2. Розглянути образ організації у теорії Т. Парсонса.
3. Проаналізуйте соціальну структуру іміджу організації.
4. Виконайте соціологічний аналіз зовнішніх і внутрішніх образів на прикладі конкретної організації.
Об’єкт:
За критерієм носія проблеми: Імідж компанії
За критерієм загальної проблеми:
Предмет: Оцінка та особливості формування іміджу
Практичне значення. Запропоновані в роботі розгляд та узагальнення попередніх напрацювань щодо формування та функціонування іміджу в компанії розширюють традиційне розуміння цього явища та закладають основу для подальшого дослідження цієї теми.
Структура роботи: Структура роботи.Курсова робота складається зі: вступу, двох розділів, висновків, списку джерел та наукової літератури, який налічує –20позицій. Основного тексту –25сторінок.
А зараз розглянемо основні розділи даної курсової роботи.
Розділ 1. Теоретичний аналіз основних понять.
.
1.1 Соціологічний аналіз поняття «Імідж компанії»
«Імідж» англійською мовою означає «зображення». Існують різні точки зору на відносини між цими поняттями. З одного боку, поняття імідж включає результат обробки інформації самого суб’єкта, але образ є результатом зовнішньої іміджевої діяльності іншого суб’єкта, сприйнятого цим суб’єктом. З іншої точки зору, ми не поділяємо ці поняття.У цій роботі зображення розглядаються як кінцевий продукт обробки інформації людиною, отриманий в результаті оцінок на основі особистих цінностей і норм не тільки ззовні, а й на основі особистого досвіду. Імідж організації вважається динамічним і соціальним іміджем. Це результат процесу сприйняття суб'єктом індивідуальних особливостей організації, який спонтанно та/або навмисно формується і може змінюватися при збереженні пізнання, індивідуальної та соціальної поведінки.
Цей образ був цікавий представникам різних дисциплін, таких як психологія, соціологія, політологія, культурологія та інші науки. Незважаючи на його інтерес до зображень, вчені не змогли дати чіткого визначення цього терміну. Кожна наука і дисципліна, що вивчає імідж організації, спирається на її основні правила і тому відображає лише окремі аспекти цього поняття.
Одним із основоположників цього образу є Н. Макіавеллі, якому притаманні міркування та поведінка в соціальному просторі та прогнозує реакції людей на поведінку. Його мислення ґрунтується на глибокій соціальності людини та здатності встановлювати добрі стосунки з іншими. Його твір «Державець» відображає важливість правильно сформованого образу, правителя з «маскою».
Питання формування іміджу на Заході актуалізується з 1950-х років. У 1960-х роках 20 століття в США і Європі зросла кількість історичних, соціологічних, філософських і психологічних досліджень образів. У цей час американський економіст К. Болдінг ввів у свою організацію поняття «імідж» і продемонстрував його ефективність для практичного використання.
Вивчення образності в соціології почалося лише на початку 20 століття. Глибина вивчення цього терміна була різною: від спроб дати найбільш повне визначення поняття до розробки теорії, він потім уточнювався і ліг в основу багатьох сучасних практик. З соціально-економічної точки зору досліджується залежність іміджу організації від соціально-економічних і політичних умов з урахуванням не тільки явищ і процесів, які реально виникають, а й внутрішніх соціальних зв'язків цієї системи.
Тож М. Атвессон (M. Atvesson) стверджував, що для підвищення ролі організаційного іміджу в суспільстві повинні існувати щонайменше три умови. По-перше, це ослаблення традиційної культури, що зменшує зв'язок з новими семантичними зразками та схемами інтерпретації, які передаються від старих до молодих. По-друге, відбуваються економічні зміни в результаті занепаду індустріалізації та зростання сфери послуг, що також підвищує роль процесу формування іміджу організації. Третій важливий аспект стосується того, як формувати імідж організації. Автор стверджує, що чим важливіші ЗМІ в суспільстві, тим важливішими є ЗМІ як засіб інформування громадськості про діяльність організації та формування її іміджу.
Непрямі посилання на образи можна знайти в працях різних соціологічних шкіл. Його представник використав конструкцію цього явища, наприклад, зображення та символи.
• Феноменальний підхід
На прикладі праці А. Шутца «Феноменологія соціального світу» можна розглянути проблему співвідношення наукового поняття образів і реальності повсякденного життя людей. Його концепція розуміння соціології дає змогу зрозуміти процес формування іміджу споживачів та організацій на основі суб’єктивного досвіду людей, що полягає у сприйнятті різноманітних товарів і послуг у бідності, що призводить до виникнення типографічних структур.
1.2 Опис іміджу організації
На початку 21 століття інтерес до процесу формування іміджу досяг піку. Процес соціальної глобалізації та інформатизації змусив керівників організацій шукати нові шляхи залучення та утримання своїх клієнтів, як вітчизняних виробників, так і міжнародних ринків. У сучасному суспільстві позитивний імідж ортопедії має великий вплив на ефективне функціонування організації. Імідж є одним з основних елементів управління, що сприяє підвищенню ефективності компанії. Це інструмент впливу на суспільну та індивідуальну свідомість людей. Однак імідж організації є не тільки засобом управління, а й її призначенням.
Багато авторів, вивчаючи образи, Б. Це залежить від класифікації Gee. Відповідно до цього імідж організації складається з компонентів, описаних нижче.
1. Імідж товару (послуги) — це сприйняття споживачем характеристик товару чи послуги.
2. Імідж споживача товарів-уявлень про особистісно-психологічні особливості населення, спосіб життя, соціальний статус тощо. Оцінка споживчого іміджу товару базується на аналізі цінностей і моральних установок. Він також базується на даних про стать, вік, професію та рівень доходу.
3. Внутрішній імідж організації-представництво співробітників організації. Співробітники відповідають за інформування споживачів про внутрішній стан компанії. Внутрішній імідж також впливає на зовнішній імідж організації.
чотири. Імідж лідера включає уявлення про цінності, особистісні здібності, психологічні особливості керівника організації.
5. Імідж персоналу формується з професійної підготовки працівників, їх особистих якостей.
6. Візуальний образ організації-уявлення про організацію. Його основою є візуальне відчуття, яке закріплює інформацію про інтер’єр офісу, бренд організації та зовнішній вигляд персоналу.
7. Соціальний імідж організації – це соціальне відображення соціальних цілей і ролей організації в різних сферах суспільства.
8. Організаційний діловий імідж-Уявлення про організацію як суб'єкт підприємницької діяльності.
Важливим елементом системи є її структура. Представники різних наук у своїй роботі по-різному розглядали складові іміджу організації. Наприклад, М. В. Томілова пропонує розглядати його як ієрархічну структуру, що складається з трьох рівнів. У цьому випадку нижній рівень конструкції впливає на сусідній вищий рівень (див. рисунок 1). У цій схемі автор конкретизує запропоновану Б. Джі класифікацію та розкриває зміст восьми компонентів іміджу організації через різні фактори.
Схема 1. Складові іміджу організації Томілов.М.В
Схема 1. Складові іміджу організації Томілов.М.В
Також для аналізу необхідно звернутися до понять реального іміджу, дзеркального іміджу,та ідеального іміджу,. Давайте розглянемо ці категорії.
• Фактичний імідж включає як реальні, так і соціальні якості, які очікуються від організації. Таким чином, реальний імідж – це не те, яким є організація насправді, а імідж, створений між цільовими групами. Часто він не відображає реальних характеристик підприємства.
• Дзеркальне відображення представляє співробітника певної організації та її адміністратора для зовнішнього зображення компанії.
• Ідеальний імідж – це образ цілі, на яку прагне ваша організація. Він прагне досягти поставлених цілей і завдань, а також ефективного функціонування компанії.
Ключовим фактором ефективного функціонування іміджу організації є категорія позитивного іміджу. Позитивний імідж – це ретельно розроблений імідж, який відповідає цілям і завданням компанії. Він включає як образ, який організація намагається створити про себе в суспільстві, так і реальний образ суспільства про організацію.
1.3 Вивчення іміджу організації у теорії Парсонса
Основною теорією соціологічного аналізу іміджу організації було обрано структурний функціоналізм Т. Парсонса.
У структурно-функціональному аналізі «поведінка» є одиницею дослідження, а суспільство представлено як серію складних систем соціальної поведінки. Метою структурного та функціонального аналізу є кількісна оцінка змін, до яких конкретна система може адаптуватися без шкоди для своїх ключових функціональних обов’язків. Цей метод допомагає вам проаналізувати, як підтримувати та налаштовувати вашу систему. Прихильники структурно-функціонального аналізу описують суспільство як систему, що містить стійкі елементи, і як спосіб зв'язування цих елементів. Основні елементи та особистісні умови та поведінка пояснюються в першу чергу необхідністю виконувати функції та ролі.
Талкотт Парсонс — відомий американський соціолог, який жив і працював дослідником у 20 столітті. Він відомий переважно як автор загальної теорії соціальної поведінки та структурно-функціонального аналізу соціальних систем. Т. Парсонс відносив антропологію, психологію та соціологію до науки про вивчення існування людини в суспільстві. Робота цього соціолога не тільки відома, а й є невід’ємною частиною соціологічної теорії, тому не викликає сумнівів істинність соціологічної теорії цього автора.
За Парсонсом, соціальна система — це «стабільний комплекс повторюваних і взаємопов’язаних взаємодій між суб’єктом і об’єктом дії». Автор має досліджувати культурні системи, в яких антропологія відіграє важливу роль у взаємодіях людей, психологія — система індивідуальної поведінки людини, а соціологія — соціальна система інтеграції колективної поведінки людей. Я пишу, що я повинен досліджувати. На думку Парсонса, завданням соціології є займатися «головними функціональними аспектами соціальних систем: вивченням структур і процесів, які беруть участь в інтеграції цих систем». Процеси, пов'язані з адаптацією соціальних систем до зовнішніх факторів та управлінням соціальними системами, вивчаються відповідно економікою та політологією. Основне завдання загальносоціологічної теорії Т. Парсонс бачив у дослідженні суспільства з точки зору структурно-функціонального аналізу. Т. Парсонс запропонував «базову соціальну поведінку» як першу одиницю структурно-функціонального аналізу суспільства. За системою соціальної поведінки Т. Парсонс розумів стійкий комплекс повторюваних і взаємопов'язаних взаємодій між суб'єктом дії і суб'єктом. Певні індивіди та групи людей мають здатність створювати незалежні, структуровані поведінкові системи в рамках, визначених генетикою виду, з одного боку, і нормативними культурними моделями, з іншого. Оскільки актор є людиною і розвивається в певному культурному середовищі, його поведінкові характеристики подібні до інших акторів, але в той же час його соціальне, культурне та фізичне середовище відрізняється, а його власна поведінка.Система трохи унікальна. Незважаючи на те, що процес соціальної взаємодії пов’язаний з особливостями індивідів, культур і організмів, він все ж утворює самостійну соціальну систему, яка є підсистемою поведінкової системи. Ці чотири підсистеми являють собою реалізацію загальної парадигми, яка може бути використана для аналізу всього обсягу.
Щоб система існувала, вона повинна виконувати чотири основні функції:
1. Пристосування до навколишнього середовища (А)
2. Досягнення цілі (G)
3. Інтеграція (I)
4. Обслуговування зразка (L)
Теорія соціальної системи Парсонса неодноразово піддавалася критиці. Це було пов’язано з тим, що відхилення або відхилення від норми були кваліфіковані автором як системні дисбаланси. Батигін, як зазначав Г.С., ця теорія «пояснює лише» прогресивні «зміни, тобто зміни, що сприяють балансу, і ніякі зміни, що призводять до соціальних катастроф, не пояснюються і не прогнозуються». Незважаючи на критику, Т. Теорію соціальних систем Парсонса можна використовувати для теоретизації за допомогою абстрактних моделей поведінки та взаємодії. Отже, О.В. На це Арлашкіна спиралася при аналізі процесу управління персоналом організації. Теорія Т. Парсонса також можна застосувати для вивчення іміджу організації
Теорію Т. Парсонса також можна застосувати для вивчення іміджу організації. Це дозволяє вам досліджувати функціонування вашої організації в системі та виконувати багатосторонній аналіз зовнішніх і внутрішніх образів.
Розберемо образ організації з точки зору теорії соціальної системи Толкотта Парсонса.
Схема 3. Підсистема дій Т. Парсонса
.Як підсистему, що виконує функцію адаптації, я пропоную виділити категорію «зовнішнього іміджу», яку можна визначити як образ організації у свідомості суб’єкта соціального середовища, такого як суспільство, ЗМІ, клієнти. .. Ця категорія включає кілька елементів, таких як якість товарів і послуг, візуальний образ, реклама, соціальна діяльність, зв’язки зі ЗМІ тощо.
Таким чином зовнішній вигляд є не просто візуальним образом, а організованою системою взаємовідносин із споживачами товарів і послуг, постачальниками ресурсів, необхідних підприємству тощо, і адаптує образ до зовнішнього середовища, що змінюється. ти. Він не тільки повністю відповідає вимогам, але й залучає нові ресурси у вигляді працівників, інвестицій та технологічних фондів. Як приклад розглянемо зображення основних новинних програм, які представляють різні телекомпанії. Залежно від цільової аудиторії каналу буде змінюватися образ самого каналу, наприклад зовнішність телемодератора. Тому на основних державних каналах ведучі одягають офіційні ділові костюми, щоб відповісти на зміст виступу. Одяг не настільки суворий на розважальних каналах. У деяких випадках він бунтівний і провокаційний. Все це не тільки залучає потрібну цільову аудиторію, але й дозволяє глядачам адаптуватися до інформації, що отримується через візуальний канал, підвищуючи засвоєння інформації споживачами. Тому поява організації як складової іміджу дозволяє підприємству адаптуватися до зовнішнього середовища та залучати ресурси, необхідні для ефективнішого функціонування.
Оскільки керівники мають певний авторитет серед своїх підлеглих, здатність досягати цілей можна віднести до іміджу лідера організації. Він має певні повноваження, які дозволяють йому встановлювати правила та контролювати поведінку співробітників в організації. Керівник організації також служить моделлю поведінки та сукупністю особистісних і професійних якостей. Підлеглі найчастіше націлені на досягнення професійних висот, тому точно керуються керівником. Це забезпечує легітимність, або підтримку та схвалення, системі.
Здатність підтримувати шаблони та інтеграцію можна віднести до організаційної культури. За словами Е. Шайна, це «зразок колективних базових ідей, набутих групою для вирішення завдань адаптації до змін зовнішнього середовища та внутрішньої інтеграції, і його ефективність оцінює його. Досить врахувати, що існує є і переходять до нової. Члени групи як правильна система розпізнавання і розгляду назвали проблему. На думку автора, для того, щоб зародилася організаційна культура, група має певну спільну історію, набір. Досвід , ідеї, які з часом стають підсвідомими і не відображаються в учасниках групи. Автори називають їх основними виразами групи, основними і глибинними в структурі культури. Виділяють їх як рівень. До них відноситься сприйняття того, що що відбувається, дух людей, переконання та характеристики переконань, які керують діями людей. Цей рівень організаційної культури – це витрати, прибуток або збитки. Слабо спирається на врахування соціальних або екологічних потреб. Цінності, що лежать в основі Глибокі рівні організаційної культури також є законними і спільними для всіх членів організації, а їх порушення є неадекватною поведінкою, тому цей рівень організаційної культури виконує функцію підтримки моделі.
Функція інтеграції здійснюється на рівні декларованих цінностей: стратегій, цілей, філософій, кодексів поведінки, норм взаємин, свідомо прийнятих правил етики. Вони можуть стати основою для довгострокового успішного впровадження. Основна роль у цій ієрархії відводиться культурному обґрунтуванню нормативного порядку. Насамперед, це працює через інституалізацію системи цінностей, яка є невід’ємною частиною як соціальної, так і культурної систем. Потім слідують вибіркові цінності, втілюючи шаблони загальних цінностей, і вони стають частиною кожної окремої норми. В організаційній культурі також можуть існувати субкультури, де виникає система лояльності. В результаті групові права та обов’язки узгоджуються не тільки між групами, а й між групами Існує не тільки легітимна основа порядку як надіндивідуального та надколективного утворення.
Таким чином, імідж організації є Т. Її можна розглядати з точки зору теорії Парсонса і підкреслює її як соціальну систему, компоненти якої виконують відповідні функції. Цей аналіз дозволив дослідити образи у структурній функціоналістській парадигмі та більш детально вивчити їх складові.
Висновки до розділу 1
У першому розділі статті проаналізовано соціологічний підхід до визначення поняття «організаційний імідж» та сформульовано авторське визначення цього терміну.
Імідж організації - це динамічний соціальний образ, результат процесу сприйняття суб'єктом індивідуальних особливостей організації, який спонтанно або навмисно формується і може змінюватися при збереженні пізнання. Себе та світу
В результаті теоретичного аналізу соціологічного підходу до вивчення організаційних образів Т. За методологічну основу було обрано теорію соціальних систем Парсонса. Він дозволяє розглядати імідж як самоорганізуючу систему, функція якої виконується як процес соціальної поведінки. Ця структура передбачає наявність актора дії (організації, яка хоче змінити свій імідж), існування ситуації дії, що складається із засобів (формування цільового образу) та умов (спонтанне формування), а також спрямованість дії актора. . Дія (тип іміджу, якого хоче досягти організація). Імідж як система складається з підсистеми, яка виконує чотири основні функції для підтримки стабільності. Ви можете вибрати категорію під назвою «Зовнішні зображення» як підсистему, яка виконує адаптивні функції. Функція досягнення мети-Імідж лідера. Здатність підтримувати шаблони та інтеграцію - різні рівні організаційної культури.
Імідж організації поділяється на зовнішній і внутрішній. Зовні він включає імідж уряду, імідж бізнесу та імідж споживача. Аналіз, проведений у першому розділі, показує, що на формування іміджу організації у споживачів впливає декілька факторів.
• Культурне середовище організації
• економічна ситуація
• Більшість соціальних характеристик клієнта
• «Відчутні зображення»
• Знання клієнта про організацію
• Споживча оцінка зображень
• Вікно зв'язків з громадськістю ЗМІ
Ключовим фактором ефективного функціонування іміджу організації є категорія позитивного іміджу. Щоб імідж організації був позитивним, повинні бути виконані наступні умови:
• Дотримуватися стратегій розвитку та зосередитися на соціальних та екологічних потребах.
• Реагувати на організаційні цілі, традиції та поведінку на ринку.
• Відповідає сучасному етапу розвитку суспільства, в якому існує компанія, пристосовується до його стереотипів і тенденцій, відповідає своїм базовим цінностям.
Для вивчення процесу формування іміджу організації необхідний детальний аналіз соціальних агентів, з якими взаємодіє досліджувана організація. Це дозволяє розробити методику корекції іміджу, враховуючи деталі всіх її складових.
Розділ 2. Емпіричне соціологічне дослідження формування іміджу комерційної організації з прикладу ресторану массового харчування
2.1. Програма соціологічного дослідження
Проблемна ситуація:
У сучасному суспільстві ринкова ситуація означає оюмежнання діяльності організації, завдяки чому формується лише зовнішній образ однотипних товарів і послуг, імідж організації потребує керуватися соціальною психологією.Створює характеристики соціальної групи, потреби, інтереси, унікальні образи і виділяється з-поміж інших.Імідж більшості організацій розвивається стихійно під впливом різноманітних соціальних, економічних і культурних факторів і процесів. Це часто не відповідає бажаному іміджу організації і негативно впливає на функціонування організації.На формування позитивного іміджу організації впливають експерти в різних галузях, такі як іміджмейкери, спеціалісти зі зв'язків з громадськістю, маркетологи тощо, але їхня діяльність зосереджена лише на просуванні реклами товару та створенні зовнішніх іміджів. . Процес формування позитивного іміджу вашої організації вимагає врахування відносин у вашій команді, цінностей співробітників і керівників, а також побудови ефективної комунікації з вашими діловими партнерами і конкурентами, а також з клієнтами.
Обєкт: Комерційні організації
Предмет: Імідж організації та її соціальні характеристики
Мета: На основі дослідження іміджу комерційної організації розкрити його соціальні особливості та розробити рекомендації щодо його модифікації.
Завдання:
1. Створити соціологічну методологію дослідження іміджу компанії
2. Провести емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення характеристик іміджу організації
3. Проаналізувати взаємодію між комерційною організацією та агентами соціального середовища
4. Проаналізуват внутрішню систему взаємодії
5. Поясніть соціальні особливості зовнішнього та внутрішнього іміджу організації
Інтерпритація понять:
Комунікація-Соціально обумовлений процес передачі та сприйняття інформації в умовах міжособистісного та масового спілкування різними каналами за допомогою різних засобів комунікації.
Імідж-Динамічний соціальний образ, що є результатом процесу сприйняття суб'єктом окремих характеристик організації, що формується стихійно і/або цілеспрямовано, здатний видозмінюватися при збереженні впізнаваності і має на меті управління поведінкою індивіда і суспільства.
Зовнішній імідж-Образ організації у свідомості агентів соціального оточення
Внутрішній імідж Створюваний цілеспрямовано або природно формується образ-подання, що відображає характерні особливості організації у свідомості (або підсвідомості) співробітників, що свідчить про привабливість (або непривабливість) членства в організації
Клієнти-Будь-яка юридична або фізична особа, яка набуває вироблених організацією товарів або послуг.
Гіпотези:
1. В умовах формування іміджу організації обов'язково пов'язане з соціальними характеристиками людей, які є споживачами товарів і послуг
2. Внутрішній імідж організації недостатньо розвинений, оскільки враховує лише матеріальні аспекти мотивації співробітників
3. Зовнішній імідж спрямований на залучення клієнтів, а не на створення позитивного іміджу серед постачальників, конкурентів та широкої громадськості.
4. Між внутрішнім і зовнішнім іміджем існує розрив, що призводить до негативних результатів.
Методична частина :
Опис методів і технік отримання інформації Для данного дослідження можливе використання різних методів соціологічного пізнання, як кількісних так і якісних. Для даного дослідження підходить індивідуальне інтервю та онлайн анкети для збору данних про клієнтуру.
Принцип відбору учасників дослідження :
Доцільно використовувати вибірку з визначеним критерієм – місце де проводилсь дослідження
Питання Для інтервю
Блок 1. Загальна інформація
1. На якій посаді ви перебуваєте?
2. Досвід роботи за спеціальністю
3. Досвід роботи в цьому ресторані
Блок 2. Імідж організації серед співробітників
1. Чи задоволені ви своєю роботою?
2. Чи рекомендували б ви це місце своїм друзям і знайомим як роботу?
3. Як би ви оцінили умови роботи цієї організації?
• Стан необхідного для роботи обладнання та наявність або відсутність необхідних предметів
• Ступінь навантаження (чи є перевантаження, частота)
• Чи задоволені Ви рівнем заробітної плати?
• Дотримання гігієнічних та гігієнічних умов у робочій зоні
• Підвищення кваліфікації, можливості професійного зростання
• Можливості кар'єрного зростання
4. Як ви оцінюєте якості своїх колег? (Професійний, особистий)
5. Як ви оцінюєте відносини у своїй команді?
6. Чи є конфлікти? З чим вони пов’язані?
7. Чи є якісь заходи, спрямовані на формування команди?
8. Чи цінує керівництво вашу роботу? Винагорода / покарання, матеріальні / нематеріальні
2.2 Рекомендація по розвитку іміджу компанії
Для розвитку іміджу всередині організації та поза її межами керівнику Організації необхідно приділяти увагу професійній підготовці працівників. Особливу увагу слід приділити працівникам, які безпосередньо контактують з клієнтами.Щодо розробки та покращенрня зовнішьнього іміджу, то потрібно більше уваги приділяти рекламі та іміджевим матеріалам.
• Розробити свій власний веб-сайт та оновити його інформацію
• Створюйте презентації для своєї організації, її продуктів і послуг
• Розвивайте представників своєї організації в різних соціальних мережах, щоб охопити більшу аудиторію та залучити нових клієнтів
• Будьте активнішими у ЗМІ
Висновок до розділу 2
Емпіричні дані, наведені у підрозділі 2.1. можуть дали змогу На основі дослідження іміджу організації розкрити його соціальні особливості та розробити рекомендації щодо його модифікації. і. Однак для повного вивчення даного явища . Це відкриває перспективу подальшого для якісного соціологічного дослідження. Відповідно до цього я сформулював тему дослідження, яке засноване на методологічних засадах феноменологічної парадигми. На нашу думку, даний підхід дає можливість комплексного проведення комплексного дослідження.
Висновок
У ході теоретичного аналізу та емпіричного дослідження процесу формування іміджу комерційної організації стала зрозумілою особлива роль іміджу як інструменту управління поведінкою індивідів і суспільства.
Теоретичний аналіз соціологічного підходу до визначення поняття «організаційний імідж» та дослідження процесу його формування дозволили сформулювати авторське визначення цього поняття. Імідж організації - це динамічний соціальний образ, результат процесу сприйняття суб'єктом індивідуальних особливостей організації, який спонтанно або навмисно формується і може змінюватися при збідбшенні пізнання. , особистості і суспільства. Як методологічну основу, що дозволяє розглядати образ організації як соціальної системи, функція якої здійснюється як процес соціальної поведінки, обрано структурний функціоналізм Т. Парсонса. Ця структура передбачає наявність актора дії (організації, яка хоче змінити свій імідж), існування ситуації дії, що складається із засобів (формування цільового образу) та умов (спонтанне формування), а також спрямованість дії актора. . Дія (тип іміджу, якого хоче досягти організація). Імідж як система складається з підсистеми, яка виконує чотири основні функції для підтримки стабільності. Ви можете вибрати категорію під назвою «Зовнішні зображення» як підсистему, яка виконує адаптивні функції. Функція досягнення мети-Імідж лідера. Здатність підтримувати шаблони та інтеграційно-організаційну культуру. Дослідження організацій – це жвава тема соціальної взаємодії, що включає не тільки спілкування з клієнтами, а й тісні стосунки з партнерами та конкурентами, а зовнішній імідж організації дуже сильно розвинений.
Список джерел та наукової літератури
Ромат Е. В. Реклама. - Киев; Харьков, 2000.
Ромат Е. В. Реклама в системе маркетинга. - Харьков, 1996.
Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. – К.: Вища шк., 1994.
Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 2005.
Вандермейкер Дж. Вимір ефективності іміджу. - К.: Либідь, 2007. -
Гаркавенко С.С.Маркетинг: підручник для вузів. - К.: Лібра, 2001р., -
Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: навчальний посібник. - К.: Вища школа., 2004.
Згінов А. Аналіз ефективності іміджу. Практикум маркетолога. - М.: Академія, 2008.
Кобржицький А. Імідж: учора, сьогодні, завтра // Персонал. - 1999, № 1.
Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. - Киев. 1998.
Примак Т. О. Паблік рилейшнз у бізнесі: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006.
Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. Киев, 2007.
Ортинська В.В. Значення узагальнюючого аналізу при визначенню стратегії маркетингу // Фінанси України - 1998. - №8
Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001
Моїсєєва Н., М. Конишева. Маркетингова активність як чинник конкурентоспроможності фірми // Маркетинг. 1999. № 6
Моисеев В. А. Паблик рілейшнз – средство социальной коммуникации (теория и практика). — К.: ДаКор, 2002-
Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998..
Королько В. Г. Паблік рілейшнз. Наукові основи, методика, практика.
Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз: -М.;Киев,2003
Ассель Генрі. Маркетинг: принципи і стратегія: Підручник для вузів. – М.:ИНФРА-м,2005
Білоус В. С. Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005
Блажнов Е. Имидж: секрет воздействия// Журналист, 2004. N1.
Блинов А., Захаров В. Имидж организации как фактор её конкурентоспособности//Менеджмент в России и за рубежом-2003.-№4
Блинов А., Козырев А. Роль внутреннего имиджа корпорации// Маркетинг.-2006.-№4
Бодуан Ж. П. Управление имиджем компании. Паблик рілейшнз: предмет и мастерство: Пер. с фр. – М.: Консалтинговая группа „ИМИДЖ-контакт”: ИНФРА-М, 2001
Борисов Б. Л. Технология рекламы и паблик рилейшнз. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001
Браун Л. Имидж - путь к успеху. Пер. с англ., - СПб, Питер, 1996.
Вишнякова М. Концепция формировании имиджа компании // Маркетинг.-2003- с. 247
Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение.-СПб.:Издательство «Питер», 2000
28. Джи Б. Имидж фирмы: планирование, формирование, продвижение. Пер. с англ. - СПб, Питер, 2000.
Зверинцев А.Б. Формирование имиджа. Коммуникационный менеджмент.- СПб., 2007.- С. 193.
Ньюс Д., Торк Д., Крукерберг Д. Все о PR . Теория и практика паблик рилейшнз. – М.: Инфра-М, 2001.
Парамонова Т., Красюк И. Формирование общественного лица фирмы // Маркетинг.-2003.-№6.-
Попова М.В. Социальные механизмы воздействия внутрифирменных коммуникаций на состояние имиджа корпорации// Вестник Московского университета.сер.18,Социология.-2004.-№1
Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии // Маркетинг - 2001. - №3
Бодуан Ж. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: предмет и мастерство: Инфра -М. - 2001.
Васильев Г.А., Поляков В.А. Основы имиджа организации. - Х.: Олди-Плюс, 2008.
Крылов И.В. Теория и практика имиджа. - М.: Центр, 2008.
Левешко Р.Н. Анализ эффективности имиджа. - К.: Основа, 2007..
Кабардинская И. Имидж в системе маркетинга //www.ad.createbrand.ru.
Менделеев Д. Имидж компании. Использование Интернета для формирования положительного имиджа компании//www. Promo.By.
Орлова Т. Внутренний PR – мобилизуем коллектив на свершения// psyho@ru.ru.