Доповідь
На тему
формування і розвиток особистих креативних якостей вихователя-методиста
виконала студентка групи ДОмз-11
Кренгель Зоряна
«Від розвитку творчих здібностей педагога до формування креативного мислення дошкільників»
«Творчість є діяльністю, в яку
людина вкладає немовби частинку
своєї душі, і чим більше вона
вкладає, тим багатшою стає її душа»
В.О.Сухомлинський
Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти в цілому й до кожного вихователя окремо. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому на сучасному етапі найбільш актуальним завданням методичної служби є розвиток творчого потенціалу педагогів. Реалізувати це завдання можна за умови якісно нових підходів до роботи з педагогічними кадрами. Час примушує нас шукати нові шляхи і форми роботи, які б допомогли педагогам піднятися на більш високий професійний рівень, спонукали їх діяти, творити, шукати, пізнавати, відкривати.
Процес розвитку творчого потенціалу педагогів закладу дошкільної освіти буде ефективним за умови:
- здійснення діагностики рівня розвитку творчого потенціалу педагога;
- використання активних та інтерактивних форм методичної роботи;
- залучення педагогів до всіх форм методичної роботи;
- залучення педагогів до вивчення та впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій;
- створення умов для самоосвіти;
- створення сприятливого психологічного клімату в колективі.
Розвиток творчої особистості педагога в науковій та методичній літературі.
Педагогічна творчість була і залишається у центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Сучасний стан соціально-педагогічної практики характеризується значним попитом на педагогічну творчість освітян. В психолого-педагогічних дослідженнях (В.І.Андрєєв, Т.С.Альтшуллер, В.А.Канвалик, Н.В.Кузьміна, В.А.Моляко та ін.) та на практиці в працях (Ш.О.Амонашвілі, А.А.Дашевська, С.М.Лисенкова) з’ясовано, що саме творча особистість педагога є визначним фактором виявлення та розвитку творчих можливостей вихованців.
І.М.Дичківська вважає педагогічну творчість обов’язковим компонентом інноваційної педагогічної діяльності. На думку науковця, інноваційна педагогічна діяльність – це заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, орієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики.
Педагогічна творчість – це прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу.
За визначенням В.О.Сухомлинського, педагогічна творчість – це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси в наслідках своєї праці, своїх зусиль. Процес творчості характерний тим, що творець своєю діяльністю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто перебуває поряд з ним. Практика доводить, що високий рівень розвитку творчої активності педагога є найважливішою умовою формування творчої активності дитини-дошкільника.
Вітчизняною та зарубіжною наукою накопичено певний досвід у розробці основних теоретичних передумов проблеми формування творчої особистості. Ю.М.Кулюткін виділяє серед важливих якостей творчої особистості наступні:
1. Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.
2. Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.
3. Аутентичність особистості.Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.
4. Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших, повна самостійність в оцінках.
5. Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.
6. Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.
7. Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.
8. Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.
Дослідженням проблеми творчої особистості педагога займаються українські вчені Н.В.Кічук, С.О.Сисоєва, які вважають, що творча особистість характеризується спрямованістю на творчість, інтелектуальною активністю…
Творчість (за словником з філософії) – це процес людської діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності.
В.О.Сухомлинський відмічав, що «творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності».
Л.С.Виготський зазначав: «звичайно найвищий вияв творчості досі доступний лише небагатьом обдарованим геніям…людства, але у повсякденному житті, що оточує нас, творчість є необхідною умовою існування, і все, що виходить за межі рутини і в чому є хоча б йота нового, зобов’язане своїм походженням творчого процесу людини».
А.Маслоу назвав здатність до творчості найбільш універсальною характеристикою людини.
Існують два критерії творчості:
1) новизни результату або способу діяльності;
2) якості процесів мислення й уяви, що характеризуються як креативність.
Креативність – загальна здібність людини, її здатність до творчості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.
Найважливіші риси педагогічної креативності:
- пошуково-проблемний стиль мислення;
- проблемне бачення;
- розвинена творча уява, фантазія;
- специфічні особисті якості (допитливість, самостійність, цілеспрямованість, готовність до ризику), а також специфічні провідні мотиви (творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти результату, необхідність реалізувати себе).
Великий внесок у дослідження креативності, що є передумовою й основою творчості, починаючи з дітей дошкільного віку, внесли П.Торренс, Дж.Гілфорд, Д.Б.Богоявленська, Г.В.Залевський, В.А.Крутецький, Н.Б.Шумакова та ін.
Е.Фромм запропонував визначення поняття творчості як здатності людини дивуватися і пізнавати, уміти знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.
Творчість не завжди вчасно виявляється і розвивається. Навіть володіння особистістю певними знаннями не гарантує її готовності до творчості. Для цього потрібна рушійна сила, яку науковці називають «творчим потенціалом». Слово «потенціал» у перекладі з латині означає «можливість», «потужність».
Творчий потенціал – це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також наявність внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність. Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця.
Т.М.Третяк стверджує, що основою творчого потенціалу людини є такі чинники:
- інформація, обізнаність людини щодо розв’язання актуальної проблеми;
- прийоми, методи, способи, стратегії, необхідні для розв’язання проблеми;
- мотивація, воля, впевненість людини в собі.
Специфіка полягає в тому, що об’єктом педагогічної творчості є особистість дитини, а результатом – формування цієї особистості. На педагогічну творчість впливають фактори, які важко прогнозувати. Можна виділити основні рівні професійної діяльності педагога у його спробі досягти високого творчого результату:
рівень самосвідомості. Він включає оцінку власних можливостей, яка може виражатись в усвідомленні свого покликання у житті. Це передбачає володіння такими якостями: упевненість у власних силах, готовність до ризику, відсутність побоювання розкрити власні ідеї суспільству, контролювання емоцій, здатність до фантазії і відхилення від стереотипів;
рівень професіоналізму, що ґрунтується на оптимальних знаннях і вміннях, які є обов’язковими в педагогічній діяльності, і залежить від здібностей та теоретичної підготовки вихователя. В.О.Сухомлинський зазначав, що далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний;
рівень самореалізації. Творчу індивідуальність педагога характеризує передусім потреба в самореалізації. Самореалізація – це ставлення людини до себе як до діяча і її прагнення та здатність до зміни себе, людей, світу. Сучасному педагогу варто усвідомити рівень професійних вимог, аби спрямувати свою діяльність на творчу самореалізацію. Вагомими чинниками, які спонукають педагога до самореалізації, є аналіз власної професійної діяльності порівняно з передовим педагогічним досвідом, участь у різноманітних конкурсах і програмах, що сприяє творчій активності педагога;
рівень самоосвіти. Самоосвіта життєво необхідна кожній сучасній людині для її самореалізації. Сьогодні вихователь має розуміти: бути професіоналом – означає перебувати в постійному творчому пошуку, розвитку, самовдосконаленні. Сучасний освітянський простір створює всі умови для підготовки вихователя: забезпечення підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки (магістратура, аспірантура), участь у різноманітних конкурсах, конференціях («Вихователь року», майстер-класи, виступи на семінарах, обмін досвідом, можливість опублікувати власні розробки); використання інноваційних технологій. Результатом самоосвіти має стати підвищення якості навчально-виховного процесу;
рівень мовознавчий. «Заговори, щоб я тебе побачив». Антична мудрість Сократа є актуальною і сьогодні, бо і в сучасності наявна потреба в людях, які вміють самостійно мислити, переконувати живим словом, нести істину, добро і красу за допомогою якісного мовлення. Мовний бар’єр – одна з вагомих перешкод у творчому становленні особистості.
Кожен педагог – індивідуальність, тому і його творча майстерність має особливості і певною мірою індивідуалізована. Він може самостійно обирати спосіб удосконалення. Проте ні в якому разі не варто забувати, що творчістю є «діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше вона вкладає, тим багатшою стає її душа».
Система роботи з розвитку творчого потенціалу педагогів закладу дошкільної освіти.
Методична робота у ЗДО «Берізка» містить цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагога .
Для підвищення професійної компетентності педагогів, їх особистісного і фахового зростання методична служба:
- стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;
- проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;
- сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;
- вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;
- діагностує і прогнозує результати освітнього процесу.
Щоб стимулювати творчу активність педагогів, я, як вихователь – методист намагаюсь враховувати індивідуальні особливості, інтереси і нахили, рівень розвитку творчого потенціалу кожного вихователя. Для цього проводжу діагностування рівня сформованості фахової компетентності педагогів, використовуючи самоаналіз, експрес-опитування, анкетування, тестування.
Впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій як один із засобів розвитку творчості педагогів
Удосконаленню методичної майстерності педагогів, підвищенню якості навчально-виховного процесу сприяє впровадження в практику роботи інноваційних технологій. Ознайомивши вихователів з різними інноваційними технологіями (ТРВЗ, РТУ «У світі гри і фантазії», методика М.Єфименка «Театр фізичного виховання», методика «Логіки світу», казкотерапія, пісочна терапія, арт-терапія, метод проектів, «Біла лабораторія» та ін.), я прийшла до висновку, що можу використовувати в роботі з дошкільниками тільки елементи інноваційних технологій. Методична служба нашого дошкільного закладу пропонує декілька етапів при впровадженні інноваційних технологій в практику роботи:
На І етапі – з’ясовую проблему та виявляю її актуальність.
На ІІ етапі – висуваю мету, завдання та гіпотезу, прогнозую очікувані результати. На цих етапах працює тільки творча група педагогів.
На ІІІ етапі – опрацьовую літературу з даної проблеми, проводжу теоретичні семінари, консультації.
На ІУ етапі – практично знайомлю педагогів з методами і прийомами даної технології, проводжу семінари-практикуми, розробляю перспективне планування та опробовую методику в одній групі. Проводимо з вихователями заняття з дітьми, вивчаємо результативність засвоєння знань.
На У етапі – аналізую і узагальнюю дані результати використання інновації.
На УІ етапі – впроваджую інноваційну технологію або її елементи в практику роботи всіх груп дошкільного навчального закладу.
Робота по вивченню і впровадженню інноваційних технологій проводиться із залученням як можна більшої кількості педагогів. Для цього зручно вести таблицю «Використання елементів інноваційних технологій», яка поновлюється щорічно (додаток № 3).
Звичайно, упровадження інноваційних технологій неможливо уявити без самоосвіти педагогів. У процесі роботи педагоги активно користуються інформаційним банком даних методичного кабінету. Вони творчо використовують отриману інформацію і часто самі поповнюють інформаційний банк. Цьому сприяє вільний доступ педагогів до Інтернету, сучасних медіа-тек, фахової преси.
Для узагальнення і систематизації самоосвіти педагоги ведуть:
«Зошит по самоосвіті», у якому фіксують дослідницьку роботу над науково-методичною проблемою, опрацьовують першоджерела;
«Щоденник підвищення професійного рівня», де фіксують вивчений перспективний педагогічний досвід; участь у методичних заходах дошкільного закладу, міста; співпрацю з колегами, батьками.
Загальновідомо, що ніщо так не стимулює творчу самореалізацію педагогів, як ситуація успіху. Таким «досьє успіхів» у нашому дошкільному закладі є портфоліо кожного педагога. Наповнення його документами, що свідчать про особисті досягнення, - найкращий мотив для творчої самореалізації і удосконалення фахової майстерності педагога.
Творча особистість педагога як передумова розвитку творчих можливостей дітей.
Основний критерій визначення педагога нової формації – моральна культура та володіння креативними освітніми технологіями. Базова програма «Я у Світі» вперше в освітньому просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника.
Переважна більшість вихователів, вживаючи поняття «творчість», мають на увазі як особистість, так і її діяльність, що не зовсім правомірно. Обґрунтую коли увага концентрується на проявах діяльності дитини цілком доцільне використання висловлювань на зразок «творчі прояви», «творчі дії», «творчі досягнення». Якщо ж характеризувати особистість, здатність до творчої діяльності, варто оперувати поняттям «креативність». Поки що це поняття не стало поширеним у практиці довкілля, проте його наявність у новій програмі зобов’язує ввести його до активного словника педагога.
Диференціація змісту понять:
| творчість | креативність |
| Особливий вид активності нерегламентованого, перетворювального характеру. | Загальна здібність дитини, її здатність до творчості, одна з базових якостей особистості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості. |
Аналізуючи та оцінюючи особистісні якості, здібності дошкільника при виході з ДНЗ у дитини показниками сформованості креативності є:
Креативний розвиток:
– через творче досягнення самовиражається, актуалізує свої здібності;
– генерує оригінальні ідеї, самостійно висуває різноманітні гіпотези; намагається відійти від запропонованого шаблона;
– вирізняється гнучкістю та швидкістю мислення, кмітливістю, дотепністю, розсудливістю;
– конструктивно діє у невизначених ситуаціях, не губиться в разі дефіциту інформації, знаходить оригінальні способи розв’язання проблеми;
– характеризується творчою продуктивністю, схильністю реалізувати задумане;
– підходить до проблеми з різних точок зору, легко переключається з одного класу об’єктів на інший; швидко вдається до аналогій, порівнянь, протиставлень, асоціативних зв’язків; користується різними доказами;
– виявляє інтерес до парадоксів, має розвинене почуття гумору, схильна до сумнівів; вміє дивуватися;
– здатність бачити істотне, відокремлювати головне від другорядного, сприймати все комплексно;
– здатна прогнозувати, випереджати, передбачати;
– вирізняється метафоричністю, багатством уяви, вмінням бачити складне у простому, у складному – просте.
Пріоритетом в роботі з дошкільниками є формування творчої уяви. А тому формування її (уяви) в різких видах дитячої діяльності забезпечує становлення психіки дитини в цілому. Здатність до уяви проявляється не лише в створенні нових образів в дійсності, а і в умінні дивитися на світ (включаючи самого себе «очима іншої людини»). Це дає можливість бачити світ по-справжньому, цілісно, інтегрально – «бачити ціле раніше частин» (н: Дитина використовуючи в грі паличку замість конячки повинна зображати не лише їзду, а вжитися в образ іншої людини – вершника.).
Отже для ефективного протікання процесу розвитку творчої особистості дошкільника необхідне відповідне керівництво з боку вихователя, готового цілеспрямовано і цілісно здійснювати дану діяльність, що можливо тільки при реалізації наступних педагогічних функцій:
комунікативна, яка вимагає від педагога навичок міжособової взаємодії з дітьми в процесі їх спільної творчої діяльності, що виявляються в умінні бути завжди доброзичливим, тактовним, привітним і ввічливим;
спонукальна, направлена на уміння порушувати творчий інтерес і фантазію дітей, спонукати їх до активності і перетворення. Велике зацікавлення викликають у дітей ігри на розвиток асоціативного та діалектичного мислення.
інформаційна, така, що включає уміння користуватися мовною виразністю, точно і образно висловлювати матеріал, користуватися різними методами викладу, активізувати дітей в процесі творчої діяльності;
організаторська, така, що включає уміння планувати навчально-виховний процес, підбирати матеріал, методи, прийоми і засоби для змістовної творчої діяльності дошкільників;
діагностична, така, що включає уміння визначати особливості творчих здібностей дітей і враховувати це в організації творчої діяльності, здійснювати облік і контроль ефективності розвиваючої роботи в цілому, бачити зв’язки розвитку творчої особистості дитини з використанням різних методів творчої і пізнавальної діяльності.