Ім'я файлу: Патент Олексій Рудий 10.03.2020 .docx
Розширення: docx
Розмір: 65кб.
Дата: 24.08.2020



Формула корисної моделі
Спосіб моніторингу при діагностиці та терапії захворювання молочної залози, що включає комбіноване лікування з оцінкою індивідуальної чутливості до лікувальної та променевої терапії з визначенням розмірів пухлини до і після проведеного лікування і індивідуалізації плану лікування з врахуванням виявленої чутливості, а визначення розміру пухлини проводять ехографічним методом з врахуванням і оцінкою контурів та ехогенності пухлини і при зменшенні розміру, зміни контурів та підвищення ехогенності враховувати, що пухлина чутлива до даного методу терапії при цьому діагностику з визначенням розмірів пухлини , чутливості, ехогенності та ефективності терапії проводять з заміром температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини , а уточнюючу діагностику та контроль проводять у встановленій зоні пухлини безконтактним термографічним методом, шляхом заміру температур зони контура враження та приграничних меж відрізняється, тим, що виміряють значення енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого опромінювання до та під час проведення променевої діагностики та терапії і в залежності від отриманих значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції .

Терещенко Микола Федорович _____________

Рудий Олексій Дмитрович _____________

Яковенко Ірина Олександрівна ___________

МПК(2020): А61В17/00, А61В8/08

CПОСІБ МОНІТОРИНГУ ПРИ ДІАГНОСТИЦІ ТА ТЕРАПІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Корисна модель належить до медичної техніки, а саме до способів моніторингу і контролю при діагностиці та терапії захворювання молочної залози і може бути використана в медицині, зокрема в мамографії при діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань.

Відоме технічне рішення (Патент України на корисну модель №131826, А61В5/01,А61В8/08, 2019), використовується при діагностиці та лікуванні молочної залози, як спосіб комплексної діагностики та терапії захворювання молочної залози, що включає комбіноване лікування з оцінкою індивідуальної чутливості до лікувальної та променевої терапії з визначенням розмірів пухлини до і після проведеного лікування і індивідуалізації плану лікування з врахуванням виявленої чутливості, а визначення розміру пухлини проводять ехографічним методом з врахуванням і оцінкою контурів та ехогенності пухлини і при зменшенні розміру, зміни контурів та підвищення ехогенності враховувати, що пухлина чутлива до даного методу терапії при цьому діагностику з визначенням розмірів пухлини , чутливості, ехогенності та ефективності терапії проводять з заміром температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини , а уточнюючу діагностику та контроль проводять у встановленій зоні пухлини безконтактним термографічним методом, шляхом заміру температур зони контура враження та приграничних меж. . Недоліком даного технічного рішення є відсутність можливості контролю за значеннями енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого опромінювання до та під час проведення променевої діагностики та терапії.

В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення достовірного контролю та підвищення точності підтримання заданих значень енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання до та під час діагностичної чи терапевтичної процедур з підтриманням необхідного рівня безпеки тканин молочної залози.

Рішення поставленої задачі заключається в тому, що новий спосіб моніторингу при діагностиці та терапії захворювання молочної залози, що включає терапія з оцінкою індивідуальної чутливості до променевої терапії з визначенням розмірів пухлини до і після проведеного лікування і індивідуалізації плану лікування з врахуванням виявленої чутливості, а визначення розміру пухлини проводять ехографічним методом з врахуванням і оцінкою контурів та ехогенності пухлини і при зменшенні розміру, зміни контурів та підвищення ехогенності враховувати, що пухлина чутлива до даного методу терапії при цьому діагностику з визначенням розмірів пухлини , чутливості, ехогенності та ефективності терапії проводять з заміром температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини , а уточнюючу діагностику та контроль проводять у встановленій зоні пухлини безконтактним термографічним методом, шляхом заміру температур зони контура враження та приграничних меж , при цьому виміряють значення енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого опромінювання до та під час проведення променевої діагностики та терапії і в залежності від отриманих значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції .

Суть корисної моделі пояснюються малюнком , де на фіг.1 зображена функціональна схема системи моніторингу при діагностиці та терапії захворювання молочної залози, що реалізує даний спосіб.

Система моніторингу при діагностиці та терапії захворювання молочної залози складається з таких основних блоків: 1– високочастотний генератор; 2 – низькочастотний генератор; 3 – модулятор; 4 – підсилювач потужності; 5 – блок керування; 6 – ультразвуковий випромінювач; 7 – датчик температур; 8 – блок температурного контролю; 9 – датчик ультразвукового дослідження; 10 – система променевої діагностики; 11– монітор; 12 – досліджуємий об’єкт (молочна залоза), 13- датчики контролю енергетичних та радіаційних параметрів (іонізуюча камера) , 14 – вимірювачі енергетичних та радіаційних характеристик. Високочастотний генератор (1) необхідний для генерації n - імпульсів несучої частоти (110 кГц), що відповідає резонансній частоті випромінювача. З виходу високочастотного генератора (1) коливання ультразвукової частоти поступають на вхід модулятора (3). Низькочастотний генератор (2) (частота дорівнює 100 Гц.) призначений для формування пачок високочастотних імпульсів. Вихідний сигнал даного генератора (2) також надходить на вхід модулятора (3). У модуляторі (3) відбувається модуляція сигналу високої частоти (100 кГц.) сигналом низької частоти (100 Гц.) і на виході модулятора можна спостерігати імпульси низької частоти з високочастотним заповненням. З модулятора (3) сигнал надходить на вхід підсилювача потужності (4), в якому він посилюється до необхідного значення. З виходу підсилювача (4) сигнал надходить на вхід ультразвукового випромінювача (6), який щільно прилягає до досліджуваного об’єкту (12), в нас це молочна залоза. Блок керування (5) подає та сприймає сигнали на всі блоки, а саме на високочастотний генератор (1), низькочастотний генератор (2), модулятор (3), підсилювач потужності (4), блок температурного контролю (8), монітор (11), вимірювач енергетичних та радіаційних характеристик (14). Сигнал з датчик температур (7), який розташований на поверхні досліджуваного об’єкта (12) – це молочна залоза і відбувається замір температури на поверхні молочної залози та в зоні пухлини надходить в блок температурного контролю ( 8). Потім виміряні дані подаються на блок керування (5), а звідти поступаються на монітор. Датчиком ультразвукового дослідження (9) проводиться діагностика ехогенності і індивідуальної чутливості до лікувальної та променевої терапії з визначенням розмірів і контурів пухлини до і після проведеного лікування. Потім всі дані перепровіряються через систему променевої діагностики (10), в складі променевого випромінювача (10-1) та приймача тіньового зображення (10-2) подаються на монітор (11).

Для забезпечення моніторингу та підвищення точності підтримання заданих значень енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання під час діагностичної чи терапевтичної процедур з забезпеченням необхідного рівня безпеки тканин молочної залози впроваджується контроль енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання. Для цієї цілі використовується датчики контролю енергетичних та радіаційних параметрів (13) і вимірювачі енергетичних та радіаційних характеристик (14).

Так радіаційна характеристика - інтенсивність випромінювання Jn, що пройшла через об’єкт дослідження (молочну залозу) , визначається із співвідношення

Jn = F/∆S=Km∙Una Ia, (1)

де F – потік енергії випромінювання, що пройшов через досліджуємий об’єкт за одиницю часу, ∆Sплоща досліджуємого об’єкта , Km- коефіцієнт пропорційності, що залежить від матеріалу аноду та властивостей поглинавача, n- коефіцієнт, що залежить від властивостей поглинавача (для радіодіагностики і терапії біологічних тканин n=5); Ua , Іа - анодні напруга та струм джерела рентгенівського випромінювання.

Як при рентгенодіагностиці так і при рентгенотерапії важливими радіаційними характеристиками є поглинена дозаDn випромінювання

Dn = W/(Vm) , (2)

де Wенергія випромінювання, що поглинена в V- об’ємі речовини зm– масою.

Потужність Pтакої поглиненої дози визначається , як відношення поглиненої Dn дози в одиницю часуt

P= Dn/t(3)

Тоді узагальнена інтегральна Dінтпоглинена доза відповідає повній кількості поглиненої енергії в данійm масі за час t

Dінт = Pmt. (4)

Для оцінки впливу на організм чи його частину використовують еквівалентну дозу

Dекв = DnKТ, (5)

де KТкоефіцієнт якості для даного виду випромінювання та конкретної біологічної тканини.

Таким чином, вимірюючи значення енергетичних параметрів: анодної напруги Ua та струму Іата радіаційних: інтенсивності випромінювання Jn, поглиненої дози Dn, та її потужності P, інтегральної поглиненої дозиDінт, еквівалентну дозу Dекві підтримуючи їх стабільність в допустимих межах забезпечується необхідний рівня безпеки досліджуваних біологічних тканин.

Зареєстровані значення енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання датчиками (13) передаються в вимірювачі енергетичних та радіаційних характеристик (14). З вимірювачів (14) поточні дані енергетичних параметрів Ua, Іата радіаційнихJn, Dn, P, Dінт, Dекв передаються в блок керування (5) де порівнюються з заданими та нормованими їхніми значеннями. При не відповідності поточних значень нормованим відбувається регулювання параметрів променевого випромінювача (10-1). Вимірювачі енергетичних та радіаційних характеристик (14) з’єднані з блоками керування (5), температурного контролю (7), променевого випромінювача (10-1) та приймачів тіньового зображення (10-2) та датчиків контролю енергетичних та радіаційних параметрів (13). За допомогою ехографічного методу діагностики визначається індивідуальна чутливість раку молочної залози до проведеної променевої і хіміогормонотерапії і з урахуванням отриманої інформації виробляється адекватний остаточний план лікування.

Рішення поставленої задачі способу моніторингу при діагностиці та терапії молочної залози досягається шляхом додаткового введення датчиків контролю енергетичних та радіаційних параметрів (13) та вимірювачів енергетичних та радіаційних характеристик (14) , які заміряють значення енергетичних та радіаційних параметрів до та під час проведення променевої діагностики та терапії і в залежності від отриманих значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції .

Спосіб здійснюється наступним чином. До початку лікування пацієнта за допомогою ультразвукової апаратури, що має датчики електронного лінійного сканування з частотою 7,5-10 МГц, визначається розмір пухлини в 3-х проекціях, характер контурів, ехогенність пухлини і проводяться заміри температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини. Після проведеного етапу консервативного протипухлинного лікування тим чи іншим методом проводять контрольне ультразвукове дослідження молочної залози з дотриманням тих же технічних параметрів. Для наочності змін пухлини і полегшення порівняльної оцінки доцільно під час ультразвукового дослідження забезпечувати фіксацію зображення зокрема, цифровою фотокамерою. Пухлина вважається чутливою до проведеного курсу лікування даним методом за наявності таких ознак: зменшення розміру пухлини, підвищення чіткості і ехогенності, зміна розмірів та контурів пухлини , а також зменшення температури пухлині і градієнта температури на поверхні залози і в пухлині. При відсутності всіх вище вказаних змін пухлина представляється резистентною.

Виміряні значення енергетичних та радіаційних параметрів до та під час проведення променевої діагностики та терапії і в залежності від отриманих значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції які передаються для порівняння в блок керування(5) . У випадку перевищення допустимих значень параметрів подається сигнал на регулювання цих параметрів променевого випромінювача (10-1) в залежності від діапазону значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції.

Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації запропонованого способу, що заявляється, виражається в можливості моніторингу при діагностиці та терапії молочної залози з ефективною і надійною оцінкою системи додаткових параметрів – це заміром температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини. Чим менша різниця температур на поверхні і в зоні пухлини тим ефективніше лікування і менша вірогідність не достовірної діагностичної оцінки. При проведені сеансів променевої діагностики та терапії до та під час проведення цих процедур вимірюється поточні значення енергетичних та радіаційних параметрів. У випадку перевищення допустимих меж регулювання цих параметрів відключається променевий випромінювач.

Таким чином забезпечується моніторинг діагностичних та терапевтичних процедур шляхом достовірного контролю заданих значень енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання до та під час процедур з підтриманням необхідного рівня безпеки біологічної тканини .
Терещенко Микола Федорович _____________

Рудий Олексій Дмитрович _____________

Яковенко Ірина Олександрівна ___________

РЕФЕРАТ

СПОСІБ МОНІТОРИНГУ ПРИ ДІАГНОСТИЦІ ТА ТЕРАПІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Корисна модель належить до медичної техніки, а саме до способів моніторингу та контролю при діагностиці та терапії захворювання молочної залози і може бути використана в медицині, зокрема в мамографії при діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань.

Поставлена задача забезпечення достовірного контролю та підвищення точності підтримання заданих значень енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого випромінювання до та під час діагностичної чи терапевтичної процедур з підтриманням необхідного рівня безпеки тканин молочної залози.

Рішення поставленої задачі заключається в тому, що спосіб моніторингу при діагностиці та терапії захворювання молочної залози, що включає терапію з оцінкою індивідуальної чутливості до променевої терапії з визначенням розмірів пухлини до і після проведеного лікування і індивідуалізації плану лікування з врахуванням виявленої чутливості, а визначення розміру пухлини проводять ехографічним методом з врахуванням і оцінкою контурів та ехогенності пухлини і при зменшенні розміру, зміни контурів та підвищення ехогенності враховувати, що пухлина чутлива до даного методу терапії при цьому діагностику з визначенням розмірів пухлини , чутливості, ехогенності та ефективності терапії проводять з заміром температур та їх градієнтів на поверхні молочної залози та в зоні пухлини , а уточнюючу діагностику та контроль проводять у встановленій зоні пухлини безконтактним термографічним методом, шляхом заміру температур зони контура враження та приграничних меж , при цьому виміряють значення енергетичних та радіаційних параметрів іонізуючого опромінювання до та під час проведення променевої діагностики та терапії і в залежності від отриманих значень параметрів та індивідуальної чутливості тканин молочної залози корегують значення анодної напруги , струму та часу експозиції .

Таким чином при проведені сеансів променевої діагностики та терапії забезпечується моніторинг та контроль до та під час виконання цих процедур підтримуються нормовані значення енергетичних та радіаційних параметрів Іл.1
CПОСІБ МОНІТОРИНГУ ПРИ ДІАГНОСТИЦІ ТА ТЕРАПІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ



Фіг. 1

1 – високочастотний генератор;

2 – низькочастотний генератор;

3 – модулятор;

4 – підсилювач потужності;

5 – блок керування;

6 – ультразвуковий випромінювач;

7 – датчик температур;

8 – блок температурного контролю;

9 – датчик ультразвукового дослідження;

10 – система променевої діагностики, в складі

10-1 - променевого випромінювача,

10-2 - приймачів тіньового зображення;

11 – монітор;

12 – досліджуваний об’єкт (молочна залоза)

13 – система датчиків контроля енергетичних та радіаційних параметрів

13-1 камера експонометра рентгенівського випромінення;

13-2 іонізуюча камера (лічильник Гейгера)

14 – вимірювачі енергетичних та радіаційних характеристик.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас