Політичний режим - теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв'язку з категоріями форма правління, форма державного
устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади
У політичній науці існує в основному усталена типологізація політичних режимів - тоталітарний, авторитарний, демократичний і їх варіації. Однак, перш ніж виділяти характерні риси й особливості того чи іншого політичного режиму, необхідно означити деякі методологічні підстави, щоб уникнути змішання понять. По-перше, зазначені типи політичних режимів доцільно застосовувати тільки до республіканської форми організації політичної системи і публічної влади. По-друге, для типології конкретного політичного режиму, у першу чергу варто визначити базові чи системоутворюючі фактори й відносини. Такими будуть:
Ø тип економічної системи, мета й завдання політичної системи, а також їх безпосередня взаємодія;
Ø соціальні передумови - соціально-класова структура суспільства, етнонаціональний склад населення, міжгрупова боротьба всередині правлячої еліти, особистісні якості політичних лідерів;
Ø соціокультурні - духовна матриця суспільства, що включає домінуючі ідеології, релігію, менталітет, традиції, а також субкультурні прояви (регіоналізм, конфесії,тощо.);
Ø інформаційні – доступ до інформації, можливість впливу на виробництво самої інформації, її спрямованості, об'єктивності.
Головним виміром змісту політичного режиму є міра здійснення влади й реалізація владними суб'єктами принципів легітимності в політичній діяльності. Політичний режим є сукупність засобів і методів здійснення політичної влади на основі характеру та способу відносин влади, суспільства та особистості. Існують також й інші параметри змісту політичного режиму: спосіб і порядок формування представницьких установ, взаємовідносини трьох гілок влади; становище й умови діяльності політичних партій; правовий статус особистості; політична стабільність суспільства; характер політичної свідомості. Якщо формам правління характерна статичність, то політичний режим характеризується динамізмом. Він може змінювати свою природу, не торкаючись сутності самої форми правління. Наприклад, Німеччина з 1933 по 1945 роки залишалася республікою, як Франція, та Швейцарія, але режим тут був принципово інший. Те ж саме можна сказати
і про Італію часів Б. Муссоліні. За формою - конституційна монархія, як і Великобританія, однак за способами здійснення влади, її завданнями, формальними й реальними правами людини, політика цих країн різко відрізнялася.