Ім'я файлу: Мамедова біофак стаття 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 10.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Вчення Аристотеля про причини.docx

Мамедова Зейнаб

(Дніпро, Україна)

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ В РЕЖИМІ ДНЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Анотація: У статті узагальнено теоретичні підходи до визначення проблема формування здорового способу життя у школярів молодшого шкільного віку, орієнтири здорового способу життя та оцінено здоров’язбережувальний компонент навчального процесу у загальноосвітніх школах. Поряд з цим, заходи, що вживаються на державному рівні з метою покращення фізичного стану школярів не забезпечують позитивних зрушень без пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі. Висвітлено вагомість здійснення фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах в теперішній час. Фізкультурно-оздоровча робота розглядається як важливий напрямок впровадження фізичної культури в освітнє середовище, яка сприяє підтриманню та зміцнення здоров’я дітей і підлітків та має здійснюватися з обов’язковим урахуванням стану їх здоров’я, рівня фізичного та психічного розвитку.

Summary: The article summarizes the theoretical approaches to determining the problem of forming a healthy lifestyle in primary school students, guidelines for a healthy lifestyle and evaluates the health component of the educational process in secondary schools. At the same time, measures taken at the state level to improve the physical condition of students do not provide positive changes without finding ways to optimize physical education in secondary school. The importance of physical culture and health work in secondary schools at the present time is highlighted. Physical culture and health work is considered as an important area of physical education in the educational environment, which helps maintain and strengthen the health of children and adolescents and should be carried out with due regard to their health, level of physical and mental development.

Ключові слова: школярі, здоров’я, здоров’язбережувальні технології, молодші учні.

Keywords: schoolchildren, health, health technologies, junior students.

Актуальність дослідження. Стан здоров’я школярів на сучасному етапі розвитку суспільства є важливою медико-соціальною проблемою, що вимагає довгострокової програми заходів і відповідної державної політики, що мають бути спрямовані на поліпшення якості життя і охорону здоров’я школярів. Однією з таких програм на сьогодні є загальнодержавна програма «Здоров’я – 2020: український вимір», у якій визначено пріоритетні напрямки щодо проведення активної демографічної політики, охорони материнства і дитинства, удосконалення нормативно-правової бази охорони здоров’я відповідно до світових стандартів, а насамперед, розроблення та впровадження новітніх технологій мінімізації факторів (чинників) ризику захворювань та створення сприятливого для здоров’я середовища на основі даних наукових досліджень. Державною цільовою соціальною програмою «Школа майбутнього» визначено необхідність формування освітнього середовища з урахуванням інноваційного характеру його розвитку, запитів особистості та потреб суспільства, що сприятиме виконанню завдань з інтеграції національної системи освіти у світовий простір. Крім того, пріоритетною складовою законодавчої бази реформування системи загальної середньої освіти є створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого ставлення до свого життя, оволодіння навичками здорового способу життя (ЗСЖ).

Протягом останніх років на жаль зберігається тенденція до зростання захворюваності, збільшується поширеність хронічної патології, знижується кількість здорових дітей в усіх вікових і статевих групах, що підтверджується даними як офіційної статистики, так і результатами наукових досліджень [2, с. 17; 5, с. 116]. На сьогодні під час профілактичних оглядів у школярів удвічі більше, ніж двадцять років тому, виявляють сколіотичну хворобу та порушення постави. Порівняно з дітьми дошкільного віку, серед учнів 2-8 класів реєструється більше у три рази порушень слуху, у 3,7 рази – порушень зору, 5,2 рази – порушень постави, у 11,2 рази – сколіозів. За період навчання значно зменшується частка здорових дітей шкільного віку: з 33% здорових дітей молодшого шкільного віку до 6-9% – старшого шкільного віку і це вже набуває стратегічного загальнонаціонального значення [2, с. 20; 4, с. 22-24]. Школи, що реалізують політику зміцнення здоров’я, підвищують можливості дітей і дорослих в плані забезпечення безпечного і сприятливого для здоров’я соціального, фізичного і психологічного середовища, сприяють формуванню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих [1, с. 36–39].

Мета дослідження: Головною метою цієї роботи є узагальнення теоретичних фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня молодших школярів, визначення поняття «здоров’язбережувальні технології» та оцінити здоров’язбережувальний компонент навчального процесу у загальноосвітніх школах.

Методи дослідження: у даній роботі застосовано ряд загальнонаукових методів, таких як аналіз, синтез, індукція, які до сьогодні зберігають актуальність та надають змогу всебічно дослідити задану тему.

Виклад матеріалу. Узагальнення наукової літератури дозволяє виокремити такі основні підходи до поняття «здоров’язбережувальні технології» (ЗЗТ): а) показник якості освіти; б) поєднання загальноприйнятих технологій навчання з принципами, методами і прийомами, спрямованими на збереження та зміцнення здоров’я дітей; в) формування навичок здорового способу життя; г) розробка оздоровчо-фізкультурних і лікувально-профілактичних заходів; д) створення сприятливого для здоров’я внутрішньо шкільного середовища; е) урахування особистісних, вікових і психофізіологічних особливостей учнів. Системний підхід до розуміння сутності поняття «здоров’язбережувальні технології» включає моніторинг стану здоров’я дітей, розробку здоров’язбережувальної стратегії з урахуванням вікових особливостей учнівського колективу, а також урізноманітнення діяльності учнів задля підвищення резервів їх здоров’я і працездатності. Дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми здоров’язбереження молодого покоління перебуває у полі посиленої уваги вітчизняних та зарубіжних науковців. Крім того, останніми роками здоров’язбережувальні педагогічні технології набули активного впровадження у педагогічній практиці. За їх допомогою вчителі формують знання, уміння, навички та свідомість, організовують простір діяльності й визначають життєві орієнтири підлітків. Поняття «здоров’язбережувальні технології» охоплює усі напрями діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо формування культури здоров’я учнів, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Зокрема на думку Н. К. Смірнова, «якщо здоров’язбережувальні технології пов’язати з вирішенням вужчого здоров’яохоронного завдання, то до здоров’язбережувальних будуть належати педагогічні проблеми, методи та технології, які не шкодять прямо чи побічно здоров’ю учнів, забезпечують їм безпечні умови перебування, навчання та роботи в загальноосвітньому закладі» [5, с. 28]. Таким чином мета здоров’язбережувальних освітніх технологій: забезпечити школяреві можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті. Аналіз ЗЗТ у системі загальної середньої освіти – фактично це аналіз наявності чи відсутності в інфраструктурі цих закладів, в організації самого процесу навчання і виховання тих умов, того комплексу системних заходів, які забезпечують здоров’язбережувальне середовище, умови для збереження і зміцнення здоров’я учнів, формування цінності здоров’я і ЗСЖ. Вважаємо, що за впливом на здоров’я школярів ШФР можна об’єднати у такі групи: 1) стресова педагогічна тактика; 2) інтенсифікація навчального процесу; 3) невідповідність методик і технологій навчання віковим і функціональним можливостям школярів; 4) недотримання фізіологічних та гігієнічних вимог щодо організації навчального процесу; 5) низька ефективність діяльності служби шкільного лікарського контролю; 6) низька ефективність шкільного фізичного виховання [3, с. 89; 6, с. 240]. Численні фізіолого-гігієнічні і психофізіологічні дослідження переконливо свідчать про необхідність застосування спеціальних заходів щодо збереження і зміцнення здоров’я школярів [1, с. 432; 5 с. 167]. Зокрема пропонується проведення оптимізації навчального, психологічного і фізичного навантаження учнів і створення в загальноосвітніх закладах відповідних умов за рахунок використання гігієнічно-регламентованого навчального навантаження, впровадження ефективних методів навчання, підвищення питомої ваги і якості занять фізичної культури, організації моніторингу стану здоров’я дитячого контингенту. Слід також враховувати, що на сьогодні лише у навчальному закладі можливе створення й підтримка середовища, яке сприятиме цілям, цінностям, принципам та стратегіям посилення спроможності особистості та учнівського колективу здійснювати контроль за чинниками, що впливають на здоров’я. Тому формування навичок здорового способу життя та здоров’язбереження школярів зумовлює пошук таких підходів, які б дозволили ефективно використовувати їх в умовах організованих колективів.

Ефективність впливу перерв на відпочинок дітей і підготовку до навчання на наступному уроці великою мірою залежить від того, як організовується діяльність дітей на перервах. Найкращим є активний відпочинок, насичений різноманітними іграми та вправами [6; 7; 8]. Рухливі ігри й вправи потрібно підбирати з урахуванням вікових особливостей учнів. Для перерв використовують ігри низької та середньої інтенсивності. Як правило, діти на перервах грають у знайомі ігри. Вони не повинні дублювати урок фізичної культури. Усі фізкультурні заходи закінчуються не пізніше ніж за 3–5 хвилин до дзвінка на урок, щоб учні змогли заспокоїтись і своєчасно підготуватися до уроку.

Висновок. Узагальнення літературних даних дозволило трактувати поняття «здоров’язбережувальні технології» як використання в освітньому процесі заходів, методів, прийомів, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я школярів і не завдають прямої чи опосередкованої шкоди для здоров’я учнів і вчителів, забезпечують їм безпечні умови перебування, навчання і праці в навчальному закладі. Вважаємо, що перспективами подальших наукових розвідок є розробка критеріїв оцінки ефективності впровадження ЗЗТ у навчальних закладах.

Уроки фізичної культури повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків, їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв´язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Баранов А.А., Кучма В.Р., Сухарева Л.В. Медико-социальные проблемы воспитания подростков: монография. М.: ПедиатрЪ, 2014. 540 с.

2. Гозак С. В. Вплив чинників навчального процесу на показники здоров’я школярів // Довкілля та здоров’я. 2012. № 3. С. 17–20.

3. Здоровьесберегающие технологии в общеобразовательной школе: методология анализа, формы, методы, опыт применения: методические рекомендации / [под ред. М.М. Безруких, В. Д. Сонькина]. М.: Триада - фарм. 2002. 114 с.

4. Кучма В. Р., Сухарева Л. М., Баранов А. А. Медико-социальные проблемы воспитания подростков: монография. М.: ПедиатрЪ, 2014. 540 с.

5. Подригало Л. В., Даниленко Г. Н. Донозологические состояния у детей, подростков и молодежи: диагностика, прогноз и гигиеническая коррекция: [монография]; НАМН Украины, Харьк. гос. акад. физ. культуры, ГУ «Ин-т охраны здоровья детей и подростков». Киев: Генеза, 2014. 199 c.

6. Бичук О. І. Фізкультурно-оздоровча робота у школі : навч. посіб. / Бичук О. І. – Луцьк : Надстир’я, 1977. – 144 с.

7. Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1–11 класи. – К. : Почат. шк. – 2001. – 112 с.

8. Виленская Т. Е. Физическое воспитание детей младшего школьного возраста : учеб. пособие / Виленская Т. Е. – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 256 с.

Науковий керівник:

Старший викладач, Ніколенко Валерій Алімович.

Відомості про автора: Мамедова Зейнаб Імран кизи, тел.+380667310068, zeynabmamedova078@gmail.com, студентка Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Потрібний електронний сертифікат.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас