Ім'я файлу: Контрольна робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 07.02.2021
скачати

  1. В

  2. Б

  3. А

  4. А

  5. А, Б, В, Г, Д, Е, Є

  6. Поділ потреб на фізичні (їжа, одяг, житло, предмети побуту) та на духовні (освіта, творчість, естетична насолода). Якщо взяти критерії за тим, кого стосуються і як задовільняються, то можна виділити особисті (індивідуальні), групові (колективні) та суспільні потреби. За ознакою часу: поточні, перспективні.

  7. Наслідки та причини корупції

  1. Двозначні закони. Просте, недвозначне, лаконічне й зрозуміле законодавство скорочує потреби у великому апараті чиновників і полегшує розуміння законів громадянами, але якщо закони двозначні, судді можуть тлумачити їх так, щоб прийняти «правильне» рішення;

  2. Незнання або нерозуміння законів населенням, що дозволяє посадовим особам довільно перешкоджати здійсненню бюрократичних процедур або завищувати належні виплати;

  3. Залежність стандартів і принципів, що лежать в основі робота бюрократичного апарату, від політики правлячої еліти;

  4. Професійна некомпетентність бюрократії;

  5. Можливість легалізації незаконно здобутих благ;

  6. Кумівство та політичне заступництво, унаслідок чого формуються особисті стосунки (таємні домовленості), що послаблюють механізми контролю та запобігання корупції;

  7. Відсутність єдності в системі виконавчої влади, тобто регулювання однієї і тієї самої діяльності різними інстанціями;

  8. Нерозвинене або слабке громадянське суспільство, унаслідок чого громадяни не мають достатнього впливу для ефективного контролю за діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади.

Шляхи протидії

  1. Удосконалення законодавства таким чином, щоб уникнути двозначності в тлумаченні законів та судової системи з метою невідворотності покарання за корупційні злочини;

  2. Створення спеціальних антикорупційних органів, що компетентні у визначенні, чи є та або інша дія або бездіяльність проявом корупції;

  3. Створення економічних механізмів, що дозволяють посадовим особам збільшити свої доходи, не порушуючи закони;

  4. Посилення ролі ринків та конкуренції, що може зменшити розмір потенційного прибутку від корупції. До останнього також належить конкуренція в наданні державних послуг за умови дублювання одними державними органами функцій інших органів;

  5. Виховання в суспільстві нетерпимості до корупції;

  6. Можливість громадського контролю за діями влади.

  1. Засобом для задоволення потреб є благо, а для виробництва будь-яких благ необхідні ресурси (те за допомогою чого та із чого їх створюють). Економічна наука розподіляє всі життєві блага на дві групи: дарові блага (неекономічні) та економічні. Дарові блага (переважно природні) доступні людям в обсязі, набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не потрібно виробляти, тому люди можуть споживати їх безкоштовно: повітря, сонячне світло, багатства океанів тощо. Економічні блага – це ті товари й послуги, обсяг яких недостатній для задоволення потреб людей і може бути збільшений лише шляхом витрати праці та інших ресурсів. Їх поділяють на споживчі та інвестиційні. Блага індивідуального споживанняпредмети споживання й засоби виробництва, які споживає лише той, хто бажає та спроможний сплатити за них. Суспільні блага створюють не для продажу споживачам, а також не купуються і не продаються на ринку.

Основні виробничі ресурси

  • Земля – природні ресурси, необхідні для виробництва товарів і послуг;

  • Праця – усі фізичні й розумові здібності людини, що застосовують у виробництві товарів і послуг;

  • Капітал – сукупність матеріальних благ: машини, верстати, будівлі, дороги тощо;

  • Підприємницькі здібності – здатність людини організовувати виробництво, приймати рішення, пов’язані з ризиком, упроваджувати інновації тощо.

  1. Так я згоден з цим твердженням. Також у світі досягнення балансу між використанням природних ресурсів і незавданням шкоди природі отримала назву Концепції сталого розвитку. Концепція сталого розвитку, запропонована ООН, передбачає, що людське споживання ресурсів має бути таким, щоб не зашкодити розвитку майбутніх поколінь. Ця концепція поширюється на різні сфери життя людини: її спілкування з природою, соціумом, економікою. На мою думку всі ці дії розраховані насамперед на наступні покоління людей, тому що відновлення тих чи інших ресурсів, змінення алгоритму мислення людей та їх цінностей не може бути швидким. Але щоб перераховані зміни відбулися потрібно агітувати глобальні цілі сталого розвитку не тільки у підручнику 10-го класу, а й на рівні телебачення, реклами на вулицях міст тощо.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас