1   2   3
Ім'я файлу: Фізичне виховання студентів ВНЗ та методи самоконтролю .docx
Розширення: docx
Розмір: 37кб.
Дата: 22.11.2020
Пов'язані файли:
1) Лікувальна фізкультура (ЛФК) при серцево-судинних хворобах.do
4) Розвиток сили та гнучкості з методичним обґрунтуванням.docx

Курсова робота

на тему

«Фізичне виховання студентів ВНЗ та методи самоконтролю»

Луцьк - 2015

ВСТУП

Тема даноро реферату є досить актуальною, адже сучасна українська педагогіка розглядає фізичне виховання як невід'ємну складову частину всебічного розвитку особистості та важливого засобу спонукання молодої людини до здорового способу життя. Тому, однією із провідних сторін розвитку особистості є фізичний розвиток, який безпосередньо пов'язаний зі здоров'ям людини.

Фізична культура є частиною передової культури, набутком всього народу. Це потужний засіб не тільки фізичного вдосконалення та оздоровлення, але також і виховання соціальної, трудової, творчої активності громадян. Фізична культура не вичерпується вправами, спортом, гімнастикою, іграми та туризмом: вона включає громадську та особисту гігієну праці, побуту, використання природних сил для загартування, правильний режим праці, відпочинку та харчування. Систематично вживані фізкультура та спорт - це молодість, що не залежить від паспортного віку, це старість без хвороб, оживлена оптимізмом, довголіття, і нарешті - здоров'я.

Актуальною роботу ми вважаємо тому, що у сучасному суспільстві проблема фізпідготовки, фізичного стану загалом виступає однією з ключових.

Дана курсова робота розкриває нам основні поняття, методи, принципи і завдання теорії і методики фізичного виховання студентів і показує фундаментальність теорії і методики фізичного виховання як науки, яка формувалася і розвивалася досить довго.

Виходячи з цього об'єктом дослідження є фізичне виховання студентів вищого навчального закладу.

Предметом - позитивні зміни стану студентів вищого навчального закладу під впливом фізичного виховання.

Мета дослідження: висвітлити роль фізичного виховання для покращення здоров'я студентів вузів.

Для вирішення поставленої мети в роботі ставляться наступні завдання:

1) проаналізувати наукову і методичну літературу з проблеми адаптації в університеті засобами фізичного виховання, вивчити програми фізичного виховання навчання студентів;

2) вивчити і охарактеризувати процес навчання, виховання та розвитку студента в системі фізичного виховання;

3) розглянути особливості організації різних видів занять з фізичної культури в юнацькому віці.

Методологічною основою курсової роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань.

Структура курсової роботи та послідовність її частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЯК НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1 Поняття фізичного виховання

Слід зазначити, що найважливіше місце в науковій організації праці студента займає фізичне виховання, функції якого у вищий школі багатогранні та істотно впливають на навчально-пізнавальну, професійну та соціальну діяльність студента. Фізичне виховання впливає на формування духовної культури, естетичних смаків, моральних норм, покращує настрій, загальний та психоемоційний стан організму, підвищує пам'ять та увагу.

На думку М.С. Абразова, сучасний фахівець повинний відзначатися не тільки високим рівнем професійної підготовки, але і гарним здоров'ям [24].

У світлі сучасних представлень про здоров'я людини зростає значення раціонального організованого фізичного виховання у вузах, що стає найважливішим фактором забезпечення високого функціонального стану організму й оптимальної розумової працездатності студентів.

Процес навчання вимагає напруги пам'яті, стійкості і концентрації уваги, часто супроводжується виникненням стресових ситуацій (іспити, заліки), на що вказують багато науковців.

Поєднання зниження м'язової навантаження з наростанням інтенсивності нервово-психічної діяльності сприяє погіршення працездатності, зниження стійкості до простудних захворювань, передчасному старінню та збільшенню рівня захворюваності. Зниження рухової активності в першу чергу позначається на прояві порушень з боку нервової, серцево-судинної систем, органів дихання, системи травлення.

По відношенню до терміну «фізичне виховання» існує безліч визначень. Головною причиною такого положення є широта і багатогранність цього поняття. Узагальнення різних поглядів дозволяє зробити висновок про доцільність формулювання визначення цьому поняттю в широкому і вузькому значеннях слова.

Відповідно до такого підходу фізичне виховання (в широкому значенні слона) - це вид виховної діяльності, специфічною особливістю якої є управління процесом використовування засобів фізичної культури з метою сприяння гармонійному розвитку людини. Фізичне виховання (у вузькому значенні слова) - це педагогічний процес, змістом якого є розвиток і вдосконалення рухових можливостей людини.

М.С. Герцик, О.М. Вацеба визначають термін «фізичне виховання», як спеціально організований процес всебічного розвитку фізичних і морально-вольових здібностей, формування і розвитку життєво важливих рухових навичок, умінь людини [7, с. 23].

Дослідник Т.Ю. Демонський, вказує, що фізичне виховання - це процес передачі і результат оволодіння населенням, духовними і матеріальними цінностями, накопиченими у сфері фізичної культури [9, с. 26].

На думку Т.Ю. Круцевич, фізичне виховання -- це спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого систематичного впливу на людину фізичними вправами, силами природи, гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, удосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і поліпшення основних життєво важливих рухових навичок, умінь і зв'язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до активної участі б суспільній, виробничій діяльності і культурному житті [12, с. 65].

Багато вчених вважають, що фізичне виховання розглядається як педагогічна категорія, що передбачає педагогічно цілеспрямовану організацію діяльності, спілкування людини, які сприяють формуванню у вихованців певного ставлення до оточуючого світу, до самого себе, моральних норм і правил поведінки.

Метою фізичного виховання у вищих навчальних закладах є сприяння підготовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих фахівців і послідовне формування фізичної, культури особистості фахівця відповідного рівня освіти («бакалавр», «спеціаліст», «магістр»).

У процесі навчання у вузі за курсом фізичного виховання передбачається вирішення наступних завдань:

- виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей;

- готовності до високопродуктивної праці;

- збереження і зміцнення здоров'я студентів;

- сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму;

- підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання;

- всебічна фізична підготовка студентів;

- професійно - прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності;

- набуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування, підготовка до роботи в якості громадських інструкторів, тренерів і суддів;

- вдосконалення спортивної майстерності студентів - спортсменів;

- виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом [23, с. 54].

Фізичне виховання у вузі проводиться протягом усього періоду навчання студентів і здійснюється в різноманітних формах, які взаємопов'язані, доповнюють один одного і являють собою єдиний процес фізичного виховання студентів. Рекомендації Базової навчальної програми з фізичного виховання для вищих навчальних закладів України (незалежно від форм власності) мають законодавчий характер і визначають загальну стратегію формування високої особистої фізичної культури студента. Її зміст орієнтує педагогічний процес не на посереднього студента й дозволяє диференційований підхід до виховання кожної конкретної особистості. На всіх чотирьох ступенях вищої освіти пріоритетною є концепція здоров'я студентів, їхньої оптимальної рухової активності. Здоров'я студентів розглядається як абсолютна життєва цінність, основа їхньої духовної зрілості. Програмою виділяється три основні форми фізкультурної діяльності студентів.

Перша форма, що реалізовується на академічних заняттях у навчальний час, передбачає комплексне розв'язання трьох груп педагогічних завдань: освітніх, виховних та оздоровчих з переважною освітньою спрямованістю.

Друга форма передбачає активні заняття спортом у позаурочний час. Максимальний розвиток рухових здібностей, що забезпечують досягнення високих рівнів спортивно-технічної майстерності студентів, є пріоритетним напрямом при спільній реалізації виховних й освітніх завдань.

Третя форма - активне дозвілля студентів - передбачає організацію самостійних занять у позаурочний час (у тому числі і в комерційних оздоровчих групах з пріоритетною оздоровчою спрямованістю), використання різних форм і засобів фізичної культури [23, с. 49-50, 52].

Учбові заняття є основною формою фізичного виховання в вищих навчальних закладах. Вони плануються в навчальних планах з усіх спеціальностей, їх проведення забезпечується викладачами кафедр фізичного виховання.

У сукупності з навчальними заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання. Самостійні заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного вдосконалення, та є одним із шляхів впровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинок студентів. Ці заняття можуть проводитися у поза навчальний час за завданням викладачів або в секціях.

Фізичні вправи в режимі дня спрямовані на зміцнення здоров'я, підвищення розумової і фізичної працездатності, оздоровлення в умовах навчальної праці, побуту і відпочинку студентів. Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи спрямовані на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної і спортивної підготовленості студентів. Вони організуються у вільний від навчальних занять час, у вихідні та святкові дні, в оздоровчо-спортивних таборах, під час навчальних практик, табірних зборів, у студентських будівельних загонах. Ці заходи проводяться спортивним клубом вищого навчального закладу на основі широкої ініціативи і самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання і активної участі профспілкової організації вузу.

З огляду на вищевказане, можна зробити висновок, що фізичне виховання - це спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого систематичного впливу на людину фізичними вправами, силами природи, гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, удосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і поліпшення основних життєво важливих рухових навичок, умінь і зв'язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до активної участі б суспільній, виробничій діяльності і культурному житті.

1.2 Мета фізичного виховання студентів

Очевидно, що наша система фізичного виховання студентів включає в себе наступні ланки:

· зміцнення здоров'я та загартовування, сприяння правильному фізичному розвитку та підвищенню працездатності організму;

· формування та вдосконалення рухових навичок і вмінь, навчання новим видів рухів і повідомлення пов'язаних з цим знань;

· розвиток основних рухових якостей (сили, витривалості, швидкості та спритності);

· виховання волі, сміливості, наполегливості, дисциплінованості, колективізму, почуття дружби і товариства, навичок культурної поведінки, якісного відношення до праці і суспільної власності;

· формування звички і виховання стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами;

· прищеплення гігієнічних навичок, повідомлення знань з гігієни фізичних вправ і загартовування;

· прищеплення організаторських навичок, підготовка фізкультурного активу.

Здійснення цієї системи може вважатися задовільним, якщо у студента сформована потреба і він опановує необхідними вміннями власного фізичного удосконалення, використовує ці вміння у організації свого життя.

Заняття із фізичної культури полягають, як правило, з трьох частин: підготовчої, основної та заключної. Початок заняття використовується для створення у студентів бадьорого настрою, бажання займатися фізкультурою і для підготовки молоді до виконання складних фізичних вправ в основній частині заняття. Тому на початку заняття переважають загально розвиваючі вправи, такі як пробіжка, ходьба з додатковими рухами, розминка тощо.

В основну частину включаються види фізичних вправ, передбачені програмою відповідного навантаження для кожного курсу. Вправи, а також різноманітні ігри, що входять у програму занять, приводять студентів у збуджений стан. Зняти це збудження і підготувати молодь до наступних пар, адже переважно фізкультура, розпочинає навчальний день - мета третьої, заключної частини заняття. На цьому етапі використовуються ходьба, різноманітні дихальні вправи. [16, с. 194]

У процесі заняття фізичного виховання вирішуються освітні, виховні та оздоровчі завдання. Ця система визначена збігається із Положенням про фізичне виховання студентів ВНЗ, що є базисною основою комплексної програми «Фізичне виховання -- здоров'я нації», котра включає заняття з фізичної культури, позанавчальну спортивно-масову роботу в ВНЗ (гуртки фізичної культури, спортивні секції, спортивні змагання), а також фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня (за місцем проживання студентів, зокрема в гуртожитках в юнацьких спортивних школах, спортивних товариствах, самостійні заняття студентів спортом на приуніверситетських і дворових майданчиках, стадіонах тощо.)

Освітні завдання полягають у навчанні студентів виконання фізичних вправ, передбачених програмою, у розвитку умінь і навичок застосовувати ці вправи в житті.

Виховні завдання уроку полягають у вихованні у молоді уваги, дисциплінованості, акуратності, дбайливого ставлення до майна, почуття дружби і товариства, сили волі, цілеспрямованості, самостійності, наполегливості в подоланні труднощів.

Важливе виховне завдання заняття з фізичної культури - прищепити студентам зацікавлення і любов до систематичних занять спортом. Кращі викладачі розробляють заняття для студентів молодших та старших курсів згідно розподілу сили, застосовуючи практику зацікавлення молоді, що створює ділове відношення до предмету вивчення.

Вирішенню оздоровчих завдань сприяють правильне проведення заняття і виконання санітарно-гігієнічних норм. Вже з I курсу викладач ознайомлює студентів із вимогами поведінки і зовнішнього вигляду на заняттях із фізвиховання з метою послідовного перетворювати засвоєне знання у навички і звички поведінки. Цим забезпечується виховання студентів у дусі свідомої дисципліни, організованості, підтягнутості.

Таким чином, підводячи підсумки, зазначимо, що в межах навчання у вузі фізичне виховання вирішує такі завдання:

- виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей;

- готовності до високопродуктивної праці;

- збереження і зміцнення здоров'я студентів;

- сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму;

- підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання;

- всебічна фізична підготовка студентів;

- професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності;

- набуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування, підготовка до роботи в якості громадських інструкторів, тренерів і суддів;

- вдосконалення спортивної майстерності студентів - спортсменів;

- виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.

фізичний гімнастика студент мотивація

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1 Організація та методичні основи фізичного виховання студентів

Зазначимо, що фізичне виховання у вищих навчальних закладах проводиться протягом усього періоду навчання студентів у режимі навчальної діяльності та у позанавчальний час.

Фізичне виховання студентів у режимі навчальної роботи здійснюється в наступних формах.

По перше, навчальні заняття, передбачені навчальним планом і розкладом вузу. Виділяють теоретичні та практичні заняття.

Теоретичні - лекції, методичні практикуми, консультації, співбесіди.

Практичні - практикуми, консультації, залікові змагання, контрольні тестування, змагання з загально фізичної підготовки та обраного виду спорту.

По друге, факультативні заняття, які є продовженням і додаванням до навчальних занять, які є основною формою. На факультативних заняттях вдосконалюється фізична підготовка студентів в обсязі вимог програмних норм, поглиблюється професійна фізична підготовка, розширюються знання з теорії і методики фізичного виховання, продовжується підготовка студентів до громадської фізкультурно-спортивної діяльності.

Фізичне виховання студентів у позанавчальний час (тобто поза обов'язкових занять) проводиться в наступних формах.

- Фізичні вправи в режимі навчального дня: ранкова гімнастика, вступна гімнастика, фізкультурні паузи, додаткові заняття та ін..

Фізкультпаузи проводяться після перших 4-х аудиторних чи практичних занять. Їх тривалість - 8-10 хвилин.

Додаткові заняття (індивідуальні або групові) проводяться викладачем з метою підготовки слабо підготованих студентів до здачі залікових норм і вимог навчальної програми з фізичного виховання.

Фізичні вправи в режимі навчального дня виконують функцію активного відпочинку.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас