Сергій Кримський “Філософія - літургія смислу?” Прочитавши книгу Сергія Кримського я зрозумів що у своїй праці він ставить питання про важливість філософії, її важку долю в світі, про проблему предмету філософії. Філософію не завжди поважають навіть ті, хто її використовує. Постаті філософів більше нагадують постаті трагічні. Також велика проблема у тому, що філософія вважається несерйозною наукою, здебільшого навіть не накую, філософські питання мало кому здаються важливими і у більшості викликають сміх, ніж зацікавленість чи повагу. Причини такого в тому, що філософія не є по суті точною, філософські твердження важко підтвердити експериментально та на фоні інших наук вона не здається здатною на відкриття. Ціль цього - применшити важливість поміж інших наук, а також показати несерйозність і непотрібність. Але, як пише, Сергій Кримський, філософія дійсно є протиприродна. Перш за все тому, що філософія відрізняється від інших наук, заперечує їс і бере під сумнів. Друга причина - філософія не має визначеного предмету вивчення. Можливо, суть філософії якраз в пошуці предмету вивчення. Філософія як наука пройшла величезний шлях метаморфоз, вона змінювала форми і назви, почалась як φιλέω σοφία (можливо, це можна назвати рухом), продовжилась як метафізика (черезприродня наука) в злитті з богослов"ям. Взагалі більшість свого життєвого шляху філософія була пов"язана з богослов"ям, особливо під час християнізації Європи. Коли філософія стала чимось більшим? А не продовженням інших наук? Коли Кант нарік філософію знанням про знання, наголосив на важливості філософії, адже за допомогою неї ми зрозуміємо, як треба розуміти інші речі, як проходить процес мислення. В час Сергія Кримського предметом філософії стає людина. В наш час ця антропоцентрична тенденція збільшується, і уже зараз головне питання філософії є "в чому смисл життя?". Питання людини завжди ставили філософи, але окремого предмету вивчення людини не були, лише трохи зачіпали цю тему в сукупності з богослов"ям, мораллю, питанням соціуму. "В людині, - писав Ф. Ніцше, - тварь та творець поєднані інтегрально. В людині є матеріал, уламок, надміре, глина, грязюка, безглуздя, хаос. Але в людині є і творець, ваятель, твердість молота, божественний споглядач та сьомий день - чи розумієте Ви цю суперечність?"... Флософії створила людину, яка створила філософію. Сучасна цивілізація і технічний прорив теж створені філософією, адже людина використовує саме філософські методи при мисленні. З філософії виникли інші науки, а це не можна залишити осторонь. Крім того, філософія “ставить вічні питання у всій їхній загадковості й таємничості”, а також не тільки висвітлює граничні питання людинознавства, а є, водночас, свідченням їх таємниць. До таких питань, насамперед, належить таїна буття. А не менш широкий спектр філософських запитів становить тайна смерті. З усіх різновидів духовної та духовно-практичної активності філософія найближче підходить до втілення місії людства у світі. Вона виступає безпосе редньою потребою світу людини, способом соціокультурного та морального самовизначення людської ідентичності. Занурившись в філософську науку, ми починаємо жити по-новому, а значить удосконалюватися. Здатні робити свідомий чи несвідомий вибір, та найголовнішим досягненням стає наша здатність мислити, тобто осмислювати світ, деякі речі, явища. Осмислення це власне і є яскравий прояв того, що людина філософ, хоча, як воно не банально звучить, філософ у душі. Осмислення – безумовно, важлива частина життя будь-якої людини. Звичайно не завжди особа здатна зробити висновки про своє існування, але трапляються такі ситуації, які налаштовують індивіда на зміну своїх поглядів. Інша назва, яка буде використовуватися в тексті – переоцінка цінностей . Називаючи осмислення важливим для людей, слід зазначити також про його рідкість і непоширеність для переважної більшості жителів планети Земля. Усвідомлення і переживання власної присутності в світі, відчуття абсолютної унікальності, неповторності власного існування і є по-справжньому людським способом буття. Перед людиною завжди постає вибір - обрати «справжнє» існування або «несправжнє», «бути» або «мати», дійсно існувати як Людина або «здаватися» нею. Людина хоче того, чи ні – філософствує. Проблема осмислення людиною, себе в філософії як універсального предмету філософії. Людина, що не вважає себе філософом чи просто мислячою широко і абстрактно підневільно, або краще пишучи, свідомо розуміє, що це просто брак слів, щоб виразити думки. |