Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Біологічний факультет кафедра ботаніки
Дисципліна «Ботніка. Систематика судинних рослин»
Реферат на тему:
«Фіалкові»
Студентки 1-го курсу денного відділення
Спеціальності СПГ
Зайцевої А.В.
Викладач: к.б.н., доцент
Васильєва Т. В.
Одеса 2021
Зміст
Вступ
Назва родини (нова, стара, латиною) її систематичне положення (порядок, клас, відділ). Вказати за якою системою наведено дані.
Обсяг родини (кількість видів, родів)
Природний ареал та походження.
Особливості морфологічної будови рослин
Вегетативні органи
Стовбур і коріння
Листя
Генеративні органи ((схеми суцвіть, формули та діаграми квіток), типи насіння. Способи запилення та способи розповсюдження плодів та насіння.
Основні представники. Їх особливості та коротка характеристика.
Господарське значення рослин цієї родини.
6.1 Лікарський застосування
6.2 Застосування в декоративному садівництві
6.3 Інше застосування (косметика, кулінарія та ін)
Цікаві відомості
Список використаних джерел.
Вступ
Одними із перших квітів, що з’являються навесні, є фіалки. Їх тендітна і неповторна краса, різноманіття барв і відтінків захоплюють і надихають. Не дивно, що вони стали улюбленцями садівників, які активно прикрашають ними клумби, альпійські гірки, бордюри, поки їх дикі родичі наповнюють ніжними кольорами поля і ліси. Фіалки — трав’янисті однорічні, дворічні, рідше, багаторічні рослини. Серед них є види, які добре почуваються у вологому ґрунті біля дерев і кущів та біля водойм, інші ж рясно цвітуть на освітлених ділянках. У цю родину входять переважно трав'янисті багаторічники й однорічники, а також напівчагарникові та чагарникові стоячі й лазячі рослини. Усього фіалкових понад вісімсот видів, розділених на двадцять вісім родів. Трави ростуть у помірному поясі, а чагарники і чагарнички ближче до тропічного поясу. Листя у фіалкових голе, верхнє – майже сидяче, витягнуте, з прилистками, нижнє має широкояйцеподібну форму й довгі черешки. Листкорозміщення зазвичай чергове, іноді дворядне та дуже рідко супротивне. Квітки або одиночні, або зібрані в пазухах чи на кінцях пагонів у волоті чи грона. Великі квітки можуть бути відкритими або закритими. У деяких видів пелюстки на квітці можуть мати різне забарвлення. Цвітіння триває зазвичай із середини весни до осені, а плоди – довгасті коробочки, горішки чи ягоди – починають дозрівати з початку літа. Слід сказати, що чагарникові види фіалкових, які зустрічаються в чилійських Андах, настільки незвичайні, що зовсім не схожі на ті фіалки, які ростуть у наших широтах. Найвідомішими представниками родини Фіалкові можна назвати фіалки: дивовижну, собачу, запашну, білу, польову та ще безліч видів цієї рослини, а також їхні сорти й гібриди.
Назва родини (нова, стара, латиною)її систематичне положення (порядок, клас, відділ).
Назва родини: Фіалкові (Violaceae)
Систематичне положення родини:
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Судинні рослини (Tracheophyta)
Надклас: Покритонасінні (Angiosperms)
Клас: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Обсяг родини (кількість видів, родів)
Об’єднує 29 родів і близько 900 видів, широко розповсюджених по всій земній кулі, особливо в тропічних і субтропічних областях. У флорі України ця родина представлена лише видами найбільшого (450 видів) роду Фіалка (Viola). Це невеликі трав’яні рослини, однак у країнах Західного Середземномор’я та Північній Америці є чагарникові форми. В Україні відомо 41 вид цього роду.
2.1 Віола Віттрока (Vio)la wittrockiana Найпоширенішим на наших клумбах видом віоли є віола Віттрока, або братки. Це багаторічник заввишки 20-30 см, що вирощується в культурі як дворічна рослина, з овальним почерговим листям із тупими зубцями по краях і одиночними великими квітками від 4 до 10 см у діаметрі всіляких забарвлень і форм. Квітникарі поділяють сорти віоли садової на кілька категорій: за термінами і якістю цвітіння, розмірами квіток, їхнім забарвленням, формі і рівні зимостійкості. Якщо критерієм є розмір квіток і їхня одночасна кількість на кущі під час цвітіння, то за цими ознаками сорти віоли Віттрока поділяються на групи великоквіткових (грандіфлора) і багатоквіткових (мультифлора) сортів. Якщо основою відмінності є забарвлення, то умовно сорти поділяють на одноколірні, двоколірні і плямисті, але слід розуміти, що чіткої межі між цими групами немає, й один і той самий сорт можна зарахувати, наприклад, і до плямистих, і до двоколірних.
2.2 Віола рогата (Viola cornuta), або віола ампельна Крім віоли Віттрока, в культурі часто вирощується віола рогата, або віола ампельна – багаторічна рослина заввишки від 15 до 25 см із повзучим гіллястим кореневищем, яке, розростаючись, утворює килим. Стебла у неї трикутного перетину, листя довгасте, велико-зубчасте, завдовжки до 6 см, прилистки перисто-надрізані. Численні квітки 3-5 см у поперечнику, з рогоподібним шпорцем, забарвлені в лілово-фіолетову гаму з невеликим жовтим оком. Цвіте з травня по вересень. Зимостійка, але бажано її на зиму вкривати. Вирощування ампельної віоли мало чим відрізняється від вирощування віоли садової. Виведенням нових сортів віоли рогатої займалися в основному англійські селекціонери.
2.3 Віола запашна (Viola odorata) Ще одним видом, що прекрасно росте в культурі і має безліч садових форм, є віола запашна – багаторічна рослина з товстим кореневищем і майже круглим листям завдовжки до 9 см і завширшки до 8 см, що утворює розетку. Квітки досить великі, запашні, фіолетового відтінку. Цвіте в травні протягом трьох тижнів, іноді повторно цвіте восени.
2.4 Віола метеликова, або клобучкова (Viola papilionacea = Viola cucullata) Затребувана в культурі і віола метеликова, або клобучкова, заввишки 15-20 см із серцеподібним або брунькоподібним, по краю зазубреним листям і великими, поодинокими фіолетовими квітками, в яких верхня пелюстка біла з фіолетовою смужкою, а центр жовтувато-зелений, майже білий. Цвіте з квітня по червень
3.Природний ареал та походження.
Великий ареал фіалки простягається від Арктики на півночі до Вогняної Землі і Фолклендських островів, Капської області, Австралії, Тасманії та Нової Зеландії на півдні. У тропічних і субтропічних областях фіалки ростуть у горах, зустрічаючись на висоті до 4600 м в Перу і Болівії. Інших найбільший рід родини гібантус (Hybanthus), поширений в тропіках обох півкуль та проникає на півночі і півдні свого ареалу в помірну зону. Решта родів обмежені або одним континентом, або навіть єдиним архіпелагом. Численні ендемічні види фіалок у високогірних Андах, особливо в Чилі, надзвичайно своєрідні «розеткові» рослини, абсолютно несхожі на наші звичайні фіалка.
Зростає на болотах і заболочених місцях. Поширена на Поліссі, зрідка - в Закарпатті, Лівобережному Лісостепу. Рослина декоративна.
Історія квітки фіалки Узамбарської, або ж сенполії, розпочинається на сході Африки. Губернатор Адальберт фон Сен-Поль прогулювався біля підніжжя Узамбарських гір, коли помітив поміж каміння невеличкі і невідомі йому до цього часу фіолетові квіти. Вони надзвичайно сподобались йому, а враховуючи те, що батько губернатора був квітникарем і завзятим колекціонером, зразки квітів і насіння були відправлені йому. Він успішно зміг підтримати життєдіяльність і розмножити нововідкриті рослини, які отримали назву сенполії. Узамбарські гори з того часу вважаються батьківщиною фіалки кімнатної.
Спочатку вирощувались лише природні сорти фіалок, які цвіли фіолетовими, синіми і бузковими квітами, однак завзятими і захопленими селекціонерами дуже швидко були виведені фіолетово-червоні сенполії, а згодом рожеві, білі і жовтуваті квіти гладенької, гофрованої або кучерявої форми. Не оминули селекційні роботи і листя рослини, подарувавши їх прихильникам задоволення вирощувати фіалки з пістрявими листочками різних відтінків зеленого кольору.
В наших широтах фіалка почала вирощуватись не так давно, лише в середині ХХ століття і в найпримітивніших своїх формах. Однак, так само оцінивши красу фіалок, селекціонери взялись за урізноманітнення їх і виведення нових сортів, і робота їх триває до сьогоднішнього дня, вирощуючи все нові і цікавіші на вигляд рослини.
В природних умовах сенполія росте на підніжжях і схилах Узамбарських гір, де і була знайдена вперше. Різноманітні сорти можна зустріти і в Танзанії, біля річок, озер і водоспадів, так як вона любить добре зволожений грунт. В нашій і в ближніх до нашої країнах, на жаль, зустріти фіалку в диких, чи то вільних умовах можливості немає, однак практично в кожному домі вона вирощується в якості кімнатної рослини.
Кожен власник рослини самостійно підбирає для неї грунт в результаті власних спостережень і керуючись набутим досвідом, однак до нього є чіткі вимоги. По-перше, грунт має бути пухким і забезпечувати можливість цілковитої циркуляції повітря і, по-друге,мусить бути завжди зволоженим, його пересихання категорично протипоказане і за такої умови фіалка не ростиме.
Особливості морфологічної будови
Вегетативні органи
Фіалка запашна (Víola odoráta) – трав’янистий ранньоквітучих багаторічна рослина. Рослина без облистнені стебла висотою до 15 см, з товстим повзучим кореневищем, що дає численні розетки прикореневого листя і надземні укоріняються у вузлах пагони (столони). Столони довгі, тонкі, 1,5-2 мм в діаметрі, добре виражені. Листя прості, все зібране в прикореневій розетці, разом з черешком не більше 15 см завдовжки. Листова пластинка округла, рідше ниркоподібна, по краях городчато-пилчасті.
Генеративні органи.
Квітки поодинокі, на квітконіжках, розвиваються в пазухах прикореневого листя. Пелюсток п’ять, темно-фіолетових, рідше білих; нижній пелюстка трохи ширше інших, зі шпорцем, бічні пелюстки спрямовані вниз. Квітки з приємним сильним ароматом.
Фіалка запашна – самозапильна рослина. Цвіте в квітні-початку травня і другий раз в кінці літа, плодоносить в червні.
Плід куляста тристороння, опушена короткими волосками, одногнездная зеленувата коробочка 3-5 мм в діаметрі.
Насіння дрібне, завдовжки 1,25-1,75 мм, шириною і товщиною 0,75-1 мм, оберненояйцеподібні форми. Насіння поширюються виключно мурахами.
Квітки маточково-тичинкові, правильні або зигоморфні, з п’ятичленною чашечкою і з п’ятьма вільними пелюстками; п’ять тичинок чергуються з пелюстками. Маточка утворена трьома (або двома чи п’ятьма) цілком зрослими плодолистками, зав’язь верхня одногнізда із численними пристінно розміщеними насіннєвими зачатками, стовпчик один з приймочками різної будови.
Формула квітки - *↑K5C5A5G(2-5).
Плід - коробочка або ягода.
Селекція фіалок проводиться за допомогою самостійного запилення. Для цього підбирають здорову пару квіток для отримання потрібної забарвлення. На товкач 1 рослини наноситься за допомогою голки пилок з пильовика іншого примірника. Пилок дозріває на 5 день після розкриття бутона.
Рис.1 Діаграма фіалки
Рис.2 Фіалка польва
5.Основні представники. Їх особливості та коротка характеристика.
Lyon’s Pirates Treasure. Ці фіалки відрізняються масивними квітками яскраво-рожевого кольору, мають ніжну махрову окантовку. На кордоні окантовки і основного кольору пелюстки покриті безліччю рожевих точок. Листя з’єднані в розетки, структура пухирчаста.
Melodie Kimi. Зовнішній вигляд цих фіалок дуже незвичайний: квітки представлені в біло-синьому кольорі. Два верхні пелюстки – сині, а три нижніх, відповідно, білі. Листя хвилясті, «стьобані», зібрані в одну розетку.
Spanish Dancer. Квітки цієї фіалки бувають або напівмахрових, або простими. Забарвлення пелюсток насиченого бузкового кольору, а по поверхні хаотично розкидані ніжно-рожеві «горошинки». По краю квіток розташована біла облямівка. Листя з верхньої сторони мають зелений колір, а на звороті – пурпурний тон
Магія любові. Ця фіалка має надзвичайно великі квіти (частіше махрові) темного винного кольору. На пелюстках присутній білий кант. Розетка з листя ніжно-зелена, рівна.
ЛЕ-Мачо. Рослина представлено середніми розмірами і цвіте досить великими квітками яскравого фіолетового кольору, зібраними у вигляді зірки. Хвилясті краї пелюсток пофарбовані в білий колір, найчастіше напівмахрові. Листя овальної форми, пофарбовані в зелений колір середньої насиченості.
ЕК-Адмірал. Ці фіалки відрізняються великими махровими квітками, синіми як волошки. Край різкий, хвилястий. Листя у рослини широкі, короткі, насичено-зеленого кольору.
Морський вовк. Ця фіалка виділяється на тлі інших в буквальному сенсі слова: її квітки ніжно-блакитного кольору виростають просто величезними (до 8 см в діаметрі). Віночки у квіток напівмахрові, а самі пелюстки хвилясті з ледь помітним сітчастим малюнком, що проступає на стадії повного розквіту квіток.
Lunar Lily White. Суцвіття цих фіалок представлено 3-6 (іноді 8) білими квітками розміром до 4 см. Вони бувають махровими або напівмахрових. Листя у рослини світло-зеленого кольору.
Сенполія Spootnik. Майже крихітна фіалка в порівнянні з більшістю представлених раніше – величина розетки становить близько 15 см. Квітки у рослини невеликі, яскраво-фіолетового кольору.
6.Господарське значення рослин цієї родини.
Фіалка запашна використовується як ефіроолійне, лікарський, медоносна і декоративна рослина.
6.1 Лікарський застосування
З лікувальними цілями у фіалки запашної використовуються надземна частина рослини з квітками і корінням (Herba Violae odorate) або тільки коріння (Radix odorate).
Вся рослина самостійно і в зборі застосовується - як діуретичну, жовчогінну, протизапальну засіб при сечокам'яної хвороби, подагрі і ревматизмі; як відхаркувальний і потогінний при туберкульозі, пневмонії, бронхіті і плевриті; як заспокійливий при головних болях, істерії, судомах, епілепсії, нервових припадках, серцебитті, безсонні; для лікування раку, видалення бородавок; при спастичному кашлі, кашлюку, скрофулезе і шкірних захворюваннях, при енурезі.
Коріння. Препарати з коріння фіалки мають відхаркувальну, блювотним, проносним, жовчогінну, жарознижуючу і заспокійливими ефектами. Застосовуються при раку матки, при жовтяниці у дітей. На Кавказі - при втомі і хворобах серця. Відвар кореневища використовують для полоскання горла при ангінах, стоматітних гнійника. Їм також змащують слизову оболонку порожнини рота у дітей при молочниці, застосовують як профілактичний засіб при грипі.
Листя. Відвар , настій листя фіалки з медом призначають при кашлі, хронічних фарингітах, шлункових і кишкових захворюваннях. Настій ефективний при малігнізованих виразках, раку гортані, горла, мови, настій або відвар - при раку шлунка . Свіжі подрібнені листя , компреси з розпарених листя, припарки - при доброякісних і злоякісних пухлинах, набряках, гнійних ранах, фурункулах, дерматозах.
Квітки. Відвар і сироп призначають як відхаркувальний при бронхітах; блювотний і проносне, протівоспалітельноє, заспокійливий при шлункових захворюваннях, плевриті, пневмонії, задуха, седативну при епілепсії, судомах і неврозах; при молочниці у дітей. Настоянка - при раку горла, гортані [8]. Настій квіток призначають як протівоспалітельноє, болезаспокійливий, заспокійливий засіб при запаленні легенів, судомах, шумі у вухах, запамороченні і ослабленні пам'яті.
Свіжий сік квіток фіалки використовують при кашлі та віспі, в гомеопатії - при судомах, ослабленні пам'яті, запамороченні, шумі у вухах, міопії і стенокардії.
Квітки і листя. З квіток і листя готують фіалковому масло, яке вживають при кашлі, кон'юнктивіті, блефариті, артритах, запаленнях слизової рота і як заспокійливий при головному болю, болі в шлунку, при виразках. Застосовується у вигляді мазей при раку, ущільненнях і тугорухливості суглобів і сухожиль, при анальних пухлинах.
Насіння. Мають діуретичними властивостями, діють дратівливо на слизову оболонку органів травлення. У великих дозах - блювотний і проносний [5] [8].
Незважаючи на те, що фіалки так широко використовуються у декоративних, лікарських та парфумерних цілях, у природі їм загрожує зникнення. Їх популяції скорочуються внаслідок руйнування ареалів розповсюдження через господарську діяльність людини, кліматичні зміни, а також через «любов» людей до краси — збирання квітів для букетів просто так чи на продаж. Тому не дивно, що багато видів цих тендітних красунь занесені до Червоної книги.
6.2 Застосування в декоративному садівництві
У європейських монастирських садах з усіх видів фіалок фіалка запашна була введена в культуру однією з перших. Датою її введення в культуру вважається 1542. Проте в літературних джерелах є згадки про декоративне застосуванні фіалки запашної задовго до цієї дати. Так, в "Геопоніках" , візантійської сільськогосподарської енциклопедії X століття, при влаштуванні плодових садів і садиб дається таку пораду: «весь простір між деревами має бути заповнено трояндами, ліліями, фіалками і шафраном - квітами, найбільш приємними за своїм виглядом і запахом і найбільш вигідними і корисними для бджіл». Тут же наводяться рекомендації по термінах посадки фіалок та поради щодо її практичного застосування .
Використовується для вирощування в квітниках, бордюрах, міксбордерах, на кам'янистих гірках, в альпінаріях , в вазах і при озелененні балконів. Вирощується для зрізання. Запашні фіалки особливо гарні в невеликих весняних букетиків.
Недооцінюємо, але дуже корисне почвопокровное рослина, добре виглядає з ранньовесняними цибулинними рослинами.
6.3 Інше застосування (косметика, кулінарія та ін)
Як ефіроолійних рослин, фіалка запашна культивується в багатьох країнах світу, але найчастіше її вирощують у Франції, а також у Італії, Іспанії, Німеччини і Алжирі. Ефірне масло ( Масло фіалки запашної) з квіток, листя і коріння використовують у парфумерії для отримання духів вищого класу. Для отримання ароматичної олії зазвичай вирощують сорти 'Парма' й 'Вікторія'.
У кондитерському виробництві фіалка застосовується для ароматизації солодощів і напоїв.
Раніше вважалося, що різновидом фіалки запашної є запашна махрова фіалка пармськая ( Viola odorata var. parmensis DC. ), Яку з XVI століття вирощують в Італії і на півдні Франції, проте нині доведено її гібридне походження від турецької різновиди фіалки білої ( Viola alba subsp. dehnhardtii ) І невстановленої середземноморської фіалки.
Цікаві відомості
Свіжість волосся і шкіри. Фіалковий порошок може використовуватися за принципом сухого шампуню. Потрібно нанести невелику кількість порошку на шкіру голови і волосся відразу ж стануть більш свіжими, пухнастими і доглянутими, а тонкий аромат додасть квіткову свіжість шкірі голови.
Антимікробну і протизапальну дію. Коріння фіалки використовують для приготування тоніків, масок для обличчя та засобів для вмивання. Корисні компоненти цієї рослини допоможуть не тільки добре очистити шкіру від залишків макіяжу і бруду, але також нададуть антибактеріальну дію, що особливо актуально для проблемної та жирної шкіри. Запальні ділянки шкіри відразу ж стануть менш помітні.
Зволоження шкіри. Суха і комбінована шкіра потребує особливого догляду. Зволоження та харчування необхідно шкірі будь-якого віку. Для вирішення цієї проблеми використовують кошти, у складі які є корінь фіалки, ірис, також можна додати трохи меду для більш інтенсивного живлення шкіри.
Свіжий і сяючий вигляд шкіри. Порошок з кореня фіалки часто використовують у виробництві пудри і інших косметичних засобів через його тонкого аромату і корисних властивостей. Фіалка допомагає шкірі бути еластичною і утримувати вологу. Завдяки цьому шкіра матиме сяючий і свіжий вигляд. Також корисні компоненти активно борються з токсинами.
Відмінний антисептик. Порошок фіалки надає відмінне антибактеріальну дію і незамінний при лікуванні опіків і усунення шрамів.
Боротьба з неприємних запахом з рота. Корінь фіалки є відмінним засобом для усунення поганого запаху з рота і надає свіжість подиху.
Здорові зуби. При виробництві зубного порошку застосовують подрібнений корінь фіалки. Це надає продукту хороший аромат і допомагає зберегти здоров'я зубів і ясен. Для маленьких дітей, у яких починають вилазити перші зубки, є відмінний засіб, що допомагає зробити їх міцними і здоровими. Дітям дають сухий корінь фіалки, розжовуючи який, вони отримують заспокійливий ефект для порожнини рота і чудову профілактику зубних захворювань.
Використання кореня фіалки в їжу. Порошок кореня фіалки допоможе не тільки зберегти здоров'я, але і поліпшити самопочуття, відчути бадьорості і прилив енергії. У фіалковому порошку знаходяться елементи, які активно бореться із захворюваннями печінки, легенів, ракових утворень. Використання даного компонента ефективно і з метою профілактики даних захворювань. В організмі поліпшується дію залоз, підвищується рівень гемоглобіну. Фіалковий порошок очищає кров від шкідливих речовин і токсинів, видаляючи їх з організму. Це сприяє також і повного очищення всіх систем життєдіяльності, що підвищує імунітет, сприяє боротьбі з вірусами і захворюваннями.
Список використаних джерел.
Фіалкові URL: floristics.info
БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко – 2011.Х. НАСІННІ РОСЛИНИ.Родина Фіалкові (Violaceae)
Віола: вирощування з насіння, види и сорти URL: floristics.info
Батьківщина фіалки кімнатної та історія її походження URL: (vartua.com)
Розповідаємо про те, як пересадити фіалку в домашніх умовах крок за кроком URL: tdazovcable.kiev.ua
Тип кореневої системи у фіалки запашної. Фіалка запашна – опис URL:
tdazovcable.kiev.ua
Корень фіалки URL: theflowers.su
Розмноження Фіалки: поділом куща, насінням, квітконосом (частина 2) URL: floristics.info
Фіалки: опис кімнатних сортів URL: moeselo.kr.ua
Фіалка — звичайне диво URL: eco-live.com.ua
Фіалка запашна URL: znaimo.com.ua