Фехтування

Підготували:

Студенти 1 курсу 11групи

Слов’як Василь

Діус Ілля

• Фехтува́ння (від нім. Fechten) — спортивне єдиноборство.

• Бій між двома фехтувальниками на будь-якому виді зброї проводиться на спеціальній доріжці, шириною 1,5 — 2 м і завдовжки 14 м, зробленою з електропровідного матеріалу, яка ізольована від реєструючого уколи або удари апарату.

• Бій управляється і оцінюється арбітром. Уколи і удари, нанесені фехтувальниками, реєструються лампами на електричному апараті. Фіксуються вони на основі електричної схеми, що проходить через зброю фехтувальника і його одяг, пов'язаних з апаратом дротяною системою. Арбітр оцінює удари і уколи, ґрунтуючись на свідченнях реєструючого апарату при обліку правил бою в кожному виді фехтування. Бої у видах зброї мають власні специфічні правила, що дозволяють зараховувати уколи і удари або оголошувати їх недійсними.

• Розрізняють такі види спортивного фехтування залежно від використовуваної зброї:
• Фехтування на рапірах
• Фехтування на шпагах
• Фехтування на шаблях

• Бій у фехтуванні на рапірах сформувався на основі історичного розвитку холодної зброї. Бойове єдиноборство визначало необхідність вколоти і ранити супротивника. В той же час було важливо уникнути отримання уколу. Тому основне сучасне правило визначає, що атака супротивника повинна бути відвернена перш, ніж почата у відповідь дія. Пріоритет дії переходить від одного фехтувальника до іншого, а перевагу визначає арбітр. Він зупиняє дії, коли апарат, що реєструє уколи сигналізує про їх нанесення. Тоді, орієнтуючись на покази апарату, арбітр присуджує укол або його анулює. Потім продовжує поєдинок.

• Шпага — зброя, що коле, завдовжки 110 см і вагою до 770 г, гнучкий сталевий клинок тригранного перетину, кисть руки захищена круглою гардою діаметром 13,5 см.
• У боях на шпагах чоловіки і жінки змагаються в окремих турнірах. Наконечник потребує тиску на нього принаймні в 750 гр, щоб увімкнувся реєструючий апарат. Уколи наносяться у всі частини тіла спортсмена, окрім потилиці. Зброя і фехтувальна доріжка ізольовані від апарату, і укол в них не реєструється.
• .

• У фехтуванні на шпагах не існує пріоритету дій. Апарат фіксує тільки той укол, який нанесений раніше іншого не менше чим на 0,04 сек. Одночасно нанесені уколи взаємно реєструються і присуджуються обом фехтувальникам. Лише останні уколи в поєдинку при рівному рахунку потребують повтору

• Шабля — зброя рублячо-колюча, завдовжки до 105 см, вагою 1 кг, сталевий гнучкий клинок з овальною гардою, що захищає кисть від ударів.
• Шабля — зброя, що рубає і коле. Удари і уколи завдаються у всі частини тіла фехтувальника вище за талію, включаючи руки (до зап'ястя) і маску. Поверхня, що вражається, закрита металевою курткою, тоді як маска також знаходиться в електричному контакті з курткою. Удар і укол фіксуються кольоровою лампою на апараті.

• Бій на шаблях є дуже схожим на фехтування на рапірах. Ті ж основні правила визначення переможця в сутичці, де той, що атакує має перевагу перед тим, що контратакує при одночасно завданих ударів або уколів. Фехтувальна фаза розвивається від атаки до парирування і спроби нанесення відповіді, переходом пріоритету дії від одного фехтувальника до іншого.
• На відміну від рапіри і шпаги, у фехтуванні на шаблях заборонений «схресний крок» (випередження однією ногою іншу).

Фехтування на візках

• Фехтування на візках — варіація фехтування для спортсменів з обмеженими фізичними можливостями. Регуляцією цього спорту займається спеціальна Міжнародна спортивна федерація візочників і ампутантів та Міжнародний паралімпійський комітет.

Цікава інформація

• Про популярність фехтування говорить той факт, що цей вид спорту був включений в програму перших Олімпійських ігор сучасності, які пройшли в 1896 році. З того часу пройшло більше 100 років, але змагання фехтувальників незмінно проводяться на всіх Олімпіадах. Цікаво, що у фехтуванні, на відміну від більшості спортивних єдиноборств, немає поділу на вагові категорії: тут головне не маса, а швидкість і відмінна реакція.

• Сучасні фехтувальники виходять на двобій тільки в світлій формі, зараз, це, швидше, данина традиції, ніж необхідність. До появи електроніки, що фіксує нанесення уколу, на кінчик зброї кріпили шматочок тканини, яку просочували чорнилом. На світлому одязі слід від уколу був помічений набагато краще.

• Незважаючи на те, що сучасні фехтувальники надійно захищені, трагедії під час змагань трапляються. Так, наприклад, на чемпіонаті світу 1982 року радянський рапирист Володимир Смирнов отримав смертельну травму. Під час поєдинку у його суперника, німця Маттіаса Бера, зламався клинок з захисним наконечником. Уламок рапіри пробив маску і наніс Володимиру Смирнову важку травму голови, від якої він помер через кілька в реанімації.

• Враховуючи заслуги Франції в розвитку спортивного фехтування, французьку мову визнано офіційною в цьому виді спорту. Під час змагань арбітри подають команди саме на цій мові. А ще фехтування входить у число трьох найбільших інтелектуальних видів спорту, поряд з шахами і єдиноборствами. Французького письменника Олександра Дюма вважають одним з найвпливовіших експертів в області фехтування і дуелей. Недарма, одне з найбільш знаменитих творів Дюма – «Учитель фехтування».

Дякую за увагу !