Ім'я файлу: етносоціологія_Шахназарян_А.мен_1_1.docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 03.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Хвороби губ.doc
publ.kom-i-dil.mova-v-pua.pdf

ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ


Завдання 1.
Використовуючи статистичні, графічні, наукові та інші достовірні дані заповніть таблицю показниками. Вкажіть національності, що проживають на території України, які відповідають етнічним групам; позначте територію розселення етнічних груп (локація України), рідна мова; уточніть особливості традиції, звичаї, уклад життя і міфи, які лежить в основі етнічної ідентичності. Таблицю можна доповнювати, додаючи у склад етнічні групи, про яких буде знайдено інформацію.
Таблиця 1. Національний та етнічний склад населення України та його мовні ознаки


Етнографічна група


Територія розселення

Національності

Мова

Традиції

Міфи

Подоляни

Поділля

Українці/ руси.

Українська мова/ місцевий діалект.

Вишивка, килимарство, писанкарство, гончарство.

Причуди Яна Девіте,

Легенда про ауринію.

Бойки

Бо́йківщина



Українці.

Українська мова/ місцевий діалект.

Колядки, весільні пісні, народні балади, вишивка, різьба по дереву, писанкарство, рільництво.




Гуцули

Гуцу́льщина



Українці.

Українська мова/гуцул.. діалект укр.мови

Проводи на полонину, трембіта, ватра.




Лемки

Ле́мківщина


Українці.

Українська мова/ Лемківська мова (лемківсько-горлицька).

Споживання квасу та охолоджуючих напоїв, хліборобство,обробка каменю, вовни, ткацтво, гончарство, виготовлене дерев’яного посуду.




Поліщуки

Полі́сся


Білоруси/ українці.

«Тутешня мова»/ місцевий діалект.

Землеробство, тваринництво, збиральництво, рибальство.




Волиняни

Волинь



Українці.

Українська мова/ місцевий діалект.

Писанкарство, землеробство.




Буковинці

Буковина

Румуни/ українці.

Українська мова/ місцевий діалект.

Землеробство, збиральництво, фольклор, весільні обряди, вшанування рослин, шанування верби.




Литвини

ВКЛ


Білоруси/ українці.

Українська мова/ білоруська мова/місцевий діалект.

Землеробство, скотарство.




Завдання 2.
Використовуючи статистичні, графічні, науковіта інші достовірні дані заповніть таблицю показниками та зробіть висновки відповідно до отриманого цифрового матеріалу. Враховуючи власний досвід, орієнтуйтесь у висновку на структуру українського суспільства, прав національних менших, національної свідомості, державної національної політики тощо.
Таблиця 2. Національний та етнічний склад населення, який проживає в Україні


Національність


Кількість

тисяч осіб

у %

Всього населення України

48 240 902

100,00%

Українці

37 541 693

77,82%

Росіяни

8 334 141

17,28%

Білоруси

275 763

0,57%

Молдовани

258 619

0,54%

Кримські татари

248 193

0,51%

Болгари

204 193

0,42%

Угорці

156 566

0,32%

Румуни

150 989

0,31%

Поляки

144 130

0,30%

Євреї

103 591

0,21%

Вірмени

99 894

0,21%

Греки

91 548

0,19%

Татари

73 304

0.15%

Цигани

47 587

0,10%

Гагаузи

31 923

0,07%

інші національності

366 091

0,76%


Висновок:

На території нашої держави з давніх давен живуть різні національності, саме які можна глянути в таблиці вище. На мою думку, те що наша країна багатонаціональна не є погано, навпаки, кожна національність внесла певні корективи. Наприклад: культурні, освітні, історичні та ще багато інших пізнань.



Завдання 3.

Завдання 3.

Орієнтуючись на власний досвід, дайте відповіді на нижчеперелічені запитання. Обґрунтуйте власні відповіді.

Питання 1

Як ви розумієте дану тезу : «Немає мови – немає нації». На вашу думку в Україні, належна увага приділяється питанню мови, порівняно з іншими країнами ?


Відповідь:

На мою думку, мова відіграє дуже важливу роль у розвитку культурної спадщини нашої держави. В сучасних реаліях активно користуються українською мовою в західній та центральній Україні. В останніх регіонах наша мова не є актуальною. Особливо можу сказати про наш регіон, де більшість населення користуються російською мовою, і це не лише в містах, а і в селах, тому що я сам з ПГТ і там активно користуються російською мовою. Але все ж таки владою були прийняті міри, щодо навчальних закладів , якихось культурних масових заходів та інш., де повинна бути виключно державна мова. І я це підтримую.




Питання 2

Чи поділяєте ви таку точку зору : «Будь яка асиміляція порівняна з культурним геноцидом», Обґрунтуйте власну відповідь.

Відповідь:



Питання 3

М.Міхновський у своїй публіцистиці висловлював таку тезу : «Україна для Українців!» Як ви її розумієте ?

Відповідь:

Я зовсім не погоджуюсь з цією думкою, оскільки в сучасному світі нема різниці якої національності людина. Наприклад, я за національністю вірмен, і в мене є дуже багато знайомих українців та інших національностей, і нема ніякого бар’єру, усі ми друг друга поважаємо. Тому я не згоден з думкою М. Міхновського.

Я знаю, що у своїй публіцистиці віг бажав створити нову незалежну державу, в якій буде комфортно українцям, але у гарній державі повинно бути комфортно всім.


Питання 4
Як англійський філософ Ернест Гелнер у своїй роботі «Нації та націоналізм» розуміє створення нації і ідею націоналізму? Чи згодні ви з думкою автора роботи? Аргументуйте власну відповідь.
***

«Яким би це не здавалося парадоксальним, але факт залишається фактом: визначення націй може відштовхуватися тільки від реальностей епохи націоналізму, а не, як можна було б припустити, від зворотного. «Століття націоналізму» - не просто підсумок пробудження і політичного самоствердження тієї чи іншої нації. Справа в тому, що, коли соціальні умови вимагають стандартизованих, однорідних, централізовано захищених високих культур, що охоплюють все населення, а не тільки елітарну меншість, виникає ситуація, коли чітко позначені, санкціоновані освітою і уніфіковані культури стають майже єдиним видом спільності, з якою люди добровільно і часто палко ототожнюють себе. Культури тепер представляються природними сховищами політичної законності. Тільки в такій ситуації починає здаватися,ігнорування їх кордонів є беззаконням.

Виходячи з цих умов - хоча тільки з цих умов, - нації дійсно можуть визначатися на підставі як доброї волі, так і культури та на підставі їх збігу з політичними одиницями. За цих умов люди бажають бути політично єдиними з усіма тими, і тільки з тими, хто належить до тієї ж культури. Відповідно держави прагнуть поєднати свої кордони з межами своїх культур і захищати і впроваджувати свої культури в межах своєї влади. Злиття доброї волі, культури і держави стає нормою, причому нормою, яка нелегко і нечасто порушується. (Колись вона майже повсюдно порушувалася абсолютно безкарно, і ніхто цього навіть не помічав і не обговорював.) Ці умови аж ніяк не характерні для людського суспільства як такого, але виключно для його індустріальної стадії.

Висновок:

Так, я згоден з думкою Ернеста Гелнера, тому що він поширює поняття націоналізму, сприяв спів розумінню представників однієї культури до іншої. Поширював боротьбу за незалежність.



PS : Результати своєї роботи збережіть у файл із своїм ПІБ та шифром групи та перешліть на електронну пошту lesik@mnau.edu.ua


скачати

© Усі права захищені
написати до нас