2. Правовий статус абортів;

3. Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту:

Правовий статус абортів

• 
  Повна заборона. У цій групі держав аборт розглядається як злочинпроти внутрішньоутробного життя і прирівнюється довбивства. Аборти в них повністю заборонені: вАфганістані,Анголі,Бангладеші,Венесуелі,Гватемалі,Гондурасі,Єгипті,Індонезії,Іраку,Ірані,Ірландії,Ємені,Колумбії,Лівані,Лівії,Мавританії,Малі,Непалі,Нікарагуа,Об’єднанихАрабських Еміратах,Омані,Парагваї,Папуа-Новій Гвінеї,Сальвадорі,Сирії,Чилі, наФіліппінах.
  

• 
  Аборт за медичними показаннями і у виняткових випадках. В Алжирі, Аргентині, Болівії, Бразилії, Гані, Ізраїлі, Кенії, Коста-Ріці, Марокко, Мексиці, Нігерії, Пакистані, Перу, Польщі, Уругваї дозволені аборти лише за загрози життю і здоров'ю жінки, тобто тільки за медичними показаннями.
  

• 
  Аборт з медичних та соціально-економічних показань. В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки за медичними та соціально-економічними показниками, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність відповідно до закону про аборт 1967 року.
  

• 
  Свобода аборту. У більшості сучасних держав вважається, що тілесна автономія жінки дає їй право розпоряджатися своїм організмом, а поява нової особистості, яка володіє правами, відбувається тільки в момент появи на світ. Тому у всіх розвинених країнах аборт дозволений. Караються тільки позалікарняні і пізні аборти. Аборти «за бажанням» на ранніх стадіях вагітності дозволені на території СНД і Балтії, у колишніх югославських республіках, Австралії, Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, В'єтнамі, Німеччини, Греції, Данії, Італії, Камбоджі, Канаді, КНР, на Кубі, в Монголії, Нідерландах, Норвегії, Румунії, Сингапурі, Словаччині, США, Тунісі, Туреччини, Франції, Чехії, Швеції, ПАР.
  

Сучасні морально-етичні погляди на проблему аборту

Ліберальний підхід до проблеми аборту

Консервативний підхід до проблеми аборту.

• 
  законодавці, які підтримали й затвердили закони, що допускають аборти,
  
• 
  керівники медичних закладів, де переривають вагітність.
  
• 
  ті, хто сприяв поширенню сексуальної свободи і легковаження материнством,
  
• 
  політики, які мали б виробити дієву соціальну політику на допомогу сім’ї, – особливо багатодітній або обтяженій матеріальними труднощами
  
• 
  міжнародні установи, фонди й товариства, які провадять послідовну боротьбу за легалізацію і розповсюдження абортів у світі.
  

Помірний підхід до проблеми аборту

Морально-етична оцінка різноманітних методів переривання вагітності

1. 
   До 30 дня використовуються засоби, які унеможливлюють імплантацію (спіралі, прогестинові міні-таблетки, таблетки “на завтра”). Як абортивний засіб вживаються контрацептивні гормональні таблетки. Вони містять гормони естроген і гестаген (прогестин). Естроген не дозволяє дозріти яйцеклітині в організмі жінки і тому запліднення стає неможливе (припинення овуляції). Проте не завжди припинення дозрівання яйцеклітини припиняється (індивідуальна несумісність, хвороби, несвоєчасне вживання пілюль). Тоді ці таблетки мають друге призначення: гормон гестаген припиняє активність матки. Зародившись у яйцепроводі, дитина потрапляє в матку, але в наслідок дії гестагену не може там приживитися. Вона змушена гинути з голоду. Цей абортивний засіб особливо проявляється у дії міні-таблеток, які зовсім не містять естрогену, а лише гестаген, а тому не запобігають дозріванню яйцеклітини.
   
2. 
   Вагітність 2-8 тижнів – медикаментозний аборт. Застосовуються гормональні засоби, принцип дії яких ідентичний попередньо змальованому + змушують матку відторгнути вже імплантований зародок.
   
3. 
   Вагітність 2-5 тижнів – міні-аборт за допомогою вакуумного аспіратора. Цей метод є найпоширенішою формою аборту. Лікар вводить у матку гнучкий пластиковий шланг. Сильним всмоктуванням (від 10 до 30 разів більшим, ніж у пилососа) дитина розривається на шматки.
   
4. 
   Вагітність 6-12 тижнів – хірургічне видалення плоду (вишкрябування) – класичний аборт. Під час вишкрібання лікар розкриває шийку матки металевим штифтом. За допомогою спеціальних щипців дитину витягують з матки назовні. При цьому розривають її на шматки. Коли всі частини дитини видалені, матку вишкрябують за допомогою кюретки. Санітари складають окремі частини дитячого тіла докупи, щоби цілковито впевнитися, що матка порожня.
   
5. 
   Вагітність строком понад 22 тижні – провокація передчасних «пологів» гормональним методом, або штучні пологи, та Кесарів розтин.Гормональний метод полягає в тому, що в мускулатуру матки вводять медичний препарат. Це викликає родові потуги. Дитина, коли вона витримає їх, народжується живою, і тоді її залишають вмирати. Під час кесаревого розтину хірургічно розкривають живіт і матку жінки. Дитину виймають. Майже всі діти під час такого розтину є живими. Тоді їх вбивають (дають укол, що паралізує дихання, чи просто задушують або залишають, поки вони самі, часто після кількагодинної боротьби зі смертю, не помруть)
   

• 
  перфорація матки під час операції, що веде до сильної кровотечі та запалення черевної порожнини;
  
• 
  алергічна реакція на наркотичні засоби;
  
• 
  у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл;
  
• 
  аборт – причина гінекологічних захворювань, розвиваються в кожної п'ятої жінки після аборту;
  
• 
  аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;
  
• 
  може призвести до безплідності, пізніх викиднів на терміні 18-24 тижня.
  

• 
  зростає частота позаматкових вагітностей.
  
• 
  психологічний стрес, що може призвести до змін психіки та її захворювань. Часто жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом, відчуває себе винною в убивстві своєї ж дитини. Такого роду нервові порушення часто мають дуже негативний вплив на відносини та виховання народжених пізніше дітей.