Есе на тему: «Етична дилема: людські рештки та сакральні об’єкти у музейних вітринах».
Музей сучасного мистецтва це музей найважливіших у світі художніх установ, де зберігаються різні об'єкти, твори мистецтва людського життя [2].
Форми культури змінюються щогодинно. Культурна різноманітність проявляється в особливостях переважних груп і громад, які складають людську расу. Будучи джерелом інновацій, інновацій і творчості, культурна різноманітність є настільки ж необхідною для людства, як біорізноманіття для живої природи.
Культурна багатогранність усіляко розширює можливості вибору, доступні кожній людині, вона є одним з джерел розвитку, аналізований в плані економічного зростання, і як засоби забезпечення повного інтелектуального, емоційного, морального і духовного життя [2].
Якщо музей містить колекцію людських останків і священних об'єктів, вони повинні бути розміщені з повагою до заходів безпеки, управління ними вимагає поважного ставлення і збереження, їх повинно бути зроблено з особливою обережністю, як архіви колекцій у наукових установах. Вони повинні бути доступні для фахівців, аби проводити основні наукових досліджень. Дослідження таких статей, їх розміщення, зберігання та використання (виставлення та публікація) здійснюються відповідно до професійних норм і з повагою інтересів членів спільноти або етнічних та релігійних груп.
Що стосується використання людських решток на виставках, то це повинно бути зроблено з великою повагою до людської гідності, яка є силою всіх народів. Крім запиту на випущення експонатів для громадськості людських решток і культурних об'єктів, музей повинен відповісти швидко, без затримки.
Те ж саме стосується відповіді на запити на повернення таких об'єктів [3]. Музеї повинні розробити чіткі інструкції, які визначають, як вони повинні бути готові відповісти на такі запити. Дослідження людських решток і матеріалів священної важливості повинно проводитися відповідно до професійних стандартів і з повагою інтересів і переконань спільноти, етнічних або релігійних груп людей, з яких ці об'єкти йдуть, якщо такі групи відомі [3].
Отже, наскільки етично, що людські рештки виставлено на загальний огляд? Над цим питанням довго міркуючи, можу дати відповідь, що кожний експонат унікальний й у світі більше немає. Нам його треба зберегти для наступних поколінь дослідників. Хто знає, чи в майбутньому не буде приладів і технологій, які зможуть вичитати з кістяків більш досконалу інформацію, ніж маємо тепер [1].
Список використаної літератури
Бандрівський М. У парних похованнях Висоцької культури у чоловіка й жінки – вуста до вуст, долоня в долоні. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2488912-mikola-bandrivskij-doktor-istoricnih-nauk.html (дата звернення 25.11.2022).
Для чого нам музеї? ІСТОРИЧНА ПРАВАДА. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2012/08/27/92208/ (дата звернення 25.11.2022).
Кодекс музейної етики ICOM. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ МІЖНАРОДНОЇ РАДИ МУЗЕЇВ. URL: http://icom.in.ua/kodeks-muzejinoyi-etiki/ (дата звернення 25.11.2022).