Ім'я файлу: алгоритм консультування.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 04.06.2020

Етапи консультативної взаємодії психолога-консультанта з клієнтом.

1 етап – аналіз змісту скарги клієнтів:

  • аналіз локусу скарги (суб'єктивного і об'єктивного);

  • аналіз самодіагнозу клієнта та формулювання попереднього психологічного діагнозу;

  • аналіз психологічного запиту (при необхідності – уточнення і допомога у формулюванні);

  • аналіз прихованого змісту і підтексту скарги клієнта.

2 етап – аналіз психологічної ситуації:

  • визначення обставин, що могли мати суттєве значення для розвитку психологічної проблеми клієнта;

  • визначення кола осіб, які потребують психологічної допомоги;

  • прогнозування можливого розвитку ситуації і небажаних психологічних наслідків.

3 етап – аналіз психологічних проблем:

  • висування первинних гіпотез щодо змісту психологічних проблем клієнтів;

  • ідентифікація психологічних проблем і труднощів клієнта (у тому числі й неусвідомлених ним);

  • висування психологічних гіпотез щодо причин труднощів клієнта, механізмів їх виникнення і розвитку;

  • висновок про необхідність додаткових даних анамнезу, поглиблення психодиагностичного дослідження для перевірки психологічних гіпотез; здійснення заходів щодо реалізації цих завдань;

  • перевірка істинності припущень, відмова від помилкових психологічних гіпотез (на підставі отриманих даних) та актуалізація нових припущень;

  • формулювання психологічного діагнозу;

  • формулювання психологічного висновку та інтерпретація його клієнтові;

  • висновок про наявність проблем клієнта, що виходять за межі компетентності психолога-консультанта.

4 етап – формулювання консультативного завдання:

  • формулювання разом із клієнтом попереднього варіанту консультативного завдання (мети консультування);

  • аналіз сприятливості та консультативного прогнозу;

  • оцінка реальних умов і можливостей розв'язання клієнтом консультативного завдання;

  • переформулювання разом із клієнтом консультативного завдання таким чином, щоб воно мало сприятливий прогноз і можливості для ефективного вирішення;

  • висновок про необхідність звернення за консультацією до інших фахівців (дефектолога, психіатра, сексопатолога тощо).

5 етап – розв'язування консультативного завдання:

  • спільне вироблення з клієнтом тактики корекційних дій;

  • вибір доцільних способів психологічної допомоги, необхідних для досягнення поставленої мети;

  • підведення клієнта до самостійного рішення його психологічних проблем у процесі спілкування з ним; психокорекційна робота;

  • аналіз результативності психологічної допомоги;

  • спостереження віддалених наслідків і збір даних анамнезу (здійснюється при необхідності).

Підчас нерефлексивного слухання консультант може використовувати:

  • мінімальні заохочуючі репліки, до яких відносять вигуки або нейтральні, по суті малозначні фрази: "Так!", "Розумію вас..", "Продовжуйте, будь ласка, я Вас слухаю ...";

  • коментарі до невербальних послань клієнта (відкриваючі репліки), які сприяють розвитку бесіди, особливо в самому її початку, а також знімають напруженість. Наприклад: "У Вас вид щасливої людини"; "Ви виглядаєте дуже втомленим".

Слід зазначити деякі помилки при застосуванні нерефлексивного слухання:

  • спроба імітувати увагу. Консультант увесь час посміхається й киває головою на знак згоди, постійно говорить: "Угу", але не включається повністю в те, що говорить оповідач;

  • репліки-незгоди, примусу: "це чому ж?"; "чому б і ні?"; "ну, не може бути, щоб так вже погано"; "приведіть мені хоча б одну причину, по якій Ви так турбуєтеся!"

Виконання техніки перефразу можна почати наступними словами: "як я зрозумів Вас, Ви вважаєте, що ..."; "як я розумію, Ви говорите про те, що ..."; "на Вашу думку..."; "Ви можете поправити мене, якщо я помиляюся, але ..."; "іншими словами, Ви вважаєте ..."; "чи правильно я розумію?".

Резюмування може виявитися ефективним у випадках, коли клієнт "ходить по колу", повертається до вже сказаного. Така поведінка клієнта часто пов'язано з тим, що він побоюється, що його не зрозуміли або зрозуміли неправильно.

Прояснення - застосовується:

  • При зверненні до клієнта за уточненнями: «не могли б Ви повторити ще раз?"; "що ви маєте на увазі?";

  • Для прояснення ситуації; "не поясните Ви детальніше?"; "можливо, Ви що-небудь додасте? .."; "не могли б Ви розвинути Вашу думку? .."; "що сталося потім? .." Ви говорили, що ... Ви могли б розповісти про це докладніше? ";

  • Для усунення логічних протиріч в матеріалі: "Я не впевнена, що зрозуміла Вас правильно. Ви говорили, що ..., а тепер кажете, що ... чи немає тут протиріччя?";

  • Для того, щоб змінити тему розмови: "Мені здається, що Ви хочете розповісти про щось інше ..."; "Ви хочете поговорити зі мною про ...?"; "поясніть, будь ласка, мені наступний момент ..."

Розширення питання дозволяє отримати більш докладні відомості про проблему. Прикладами таких питань можуть бути наступні: "хочете розповісти про це детальніше?"; "... і що сталося потім?"

Консультант може структурувати розмову з допомогою питань, які допомагають вивчити проблему:

  • факти (які факти, які стосуються даної ситуації; це дійсно факти чи здогадки?);

  • почуття (що клієнт відчуває по відношенню до даної ситуації в цілому; що відчувають інші?);

  • бажання (що клієнт хоче насправді; він дійсно цього хоче або намагається комусь догодити; які бажання інших учасників ситуації; знає він це напевно або здогадується; в чому конкретно буде виражатися сповнене бажання?);

  • смисли (навіщо йому це?);

  • дії (робить клієнт щось, щоб виправити становище; якщо так, то що саме?);

  • перешкоди (що йому заважає діяти ефективно?);

  • кошти (як клієнт може домогтися того, чого хоче?).


скачати

© Усі права захищені
написати до нас