Ім'я файлу: Криванич В.І Есе ІТКУ.odt Розширення: odt Розмір: 22кб. Дата: 25.01.2021 скачати Пов'язані файли: 4058.doc податки.docx Есе. Підготувала Криванич Віолета Іванівна, студентка 1-го курсу юридичного факультету, 3-ої групи. Матеріальний або побутовий світ — взагалі то річ дивна. Він оточує людей як повітря, без якого неможливо уявити собі свого життя, але в той же час на яке можна і не звертати уваги, якщо все гаразд, а помічати тільки в разі, коли щось починає не влаштовувати. Дехто з дослідників вважає, що в українському суспільстві 18 ст., ще не існувало чіткого соціального розмежування. Але скоріше за все спостерігається наявність двох побутових тенденцій, а саме: патріархально-народної та аристократичної. Найдорожчими речами в полковничому домі на Лівобережжі вважалися срібло, гардероб, цукор, горілка.У своїй основі побут усіх верств українського народу в 17-18 ст. був схожим. Різниця в обставинах життя залежала лише від заможності. У цей час старшина Гетьманщини перетворюється із просто заможного козацького стану в еліту українського суспільства, яка стала активно прилучатися до європейської культурної спадщини, запозичуючи новомодні тендеції не лише в побуті, а й у способі життя, манерах, поведінці. Одяг – це специфічний елемент повсякденного життя, який займає одне із центральних місць У способах самовираження людини. Перш за все, він відображає сутність людини: її характер, матеріальне становище. Важливим є те, що одяг – це один із багатьох способів вираження матеріальної культури, тому він віддзеркалює не лише смаки людей, а й соціальні зрушення. Тканини вже самі по собі були свідченням певного соціального статусу, так як були дорогим задоволенням. Срібло, особливо посуд, виготовлений з нього продовжував вважатися у 18 ст. Атрибутом знатності та добробуту й українська старшина прикрашала свій побут, намагаючись в такий спосіб набути зовнішнього аристократизму. Аналізуючи згадки про одяг, варто розпочати з аксесуарів. Шовкові хустини – найбільш популярна річ, що фігурує у записах, причому виготовляли їх як у місцевих кравців, так і купували готові імпортовані. Загальновідомим є той факт, що тканини та їхній колір – це особлива категорія у дослідженні костюму та одягу загалом. Особливо шанували в той час червоний, саме він був символом лицарства та культовою воїнською ознакою, що є характерним елементом вбрання східних суспільств. Цікавим також є те, що інколи самі тканини слугували натуральною платою за службу; відповідно, чим ціннішою тканиною тобі платять, тим вищого соціального щаблю ти досяг. |