Ім'я файлу: Документ Microsoft Office Word.DOCX
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 24.02.2020

Ергономіка — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяль­ності в сучасному виробництві. Вона вивчає трудову діяльність людини У системі «людина — техніка — середовище» з метою її ефективності, безпеки та комфорту.

Ергономіка виникла у зв'язку зі значним ускладненням техніч­них засобів і умов їх функціонування, суттєвими змінами трудової діяльності людини. За цих обставин різко зросла «вартість» помил­ки людини при управлінні складними системами. Тому при проек­туванні нової і модернізації існуючої техніки особливо важливо вра­ховувати можливості і особливості людей, які будуть її використо­вувати. Вирішуючи задачі такого типу, необхідно узгоджувати між собою окремі рекомендації психології, фізіології, гігієни праці, со­ціальної психології та пов'язувати їх в єдину систему вимог до того чи іншого виду трудової діяльності людини. Термін «ергономіка» запропонував ще 1857 р. польський природодослідник В. Ястшембовський. Як самостійна наукова дисципліна ергономіка сформува­лась після 1949 року.

Людина, машина і навколишнє середовище розглядаються в ер­гономічних дослідженнях як складна система. Основний об'єкт до­сліджень ергономіки — система «людина — техніка».

 




 




Комплексний підхід, характерний для ергономіки, дозволяє одер­жати всебічне уявлення про трудовий процес і тим самим відкриває широкі можливості для його удосконалення. Ергономіка вирішує також низку проблем, поставлених у системотехніці: оцінка надій­ності, точності і стабільності роботи операторів, дослідження впливу психологічної напруженості, втоми, емоційних факторів і особли­востей нервово-психічної організації оператора на ефективність його діяльності в системі «людина — техніка», вивчення пристосування та творчих можливостей людини.

Людину, що працює за допомогою машини, називають опера­тором. Зважаючи на те, що саме цей тип діяльності є основним предметом ергономічного дослідження, розглянемо його психо­фізіологічну суть стосовно безпеки життєдіяльності. Найхарак­тернішою рисою оператора є те, що він позбавлений можливості безпосередньо спостерігати за керованим об'єктом і змушений ко­ристуватися інформацією, що надходить до нього каналами зв'язку. Така діяльність називається діяльністю з інформаційними моделями реальних об'єктів.

Суттєвою особливістю діяльності людини з інформаційною мо­деллю є необхідність взаємозв'язку відомостей, одержаних за допомогою приладів, екранів, табло як між собою, так і з реальними об'єктами, що управляються

Основні етапи діяльності оператора при вирішенні певних задач:

1. перший етап — сприйняття інформації;

2. другий етап - оцінка інформації, її аналіз та узагальнення на основі заздалегідь заданих або сформованих критеріїв оцінки.

Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, що з'явилась як розділ психології і ергономіки.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас