ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
«Історія туризму»
На тему «Епоха хрестових походів (1096-1270)
Виконала: студентка I кусу
Факультету фізичного виховання
Групи 14135-1
Шлапак Анастасія
Перевірила: О.Є. Конох
Запоріжжя 2015
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень…………………………………………………………………………3
Вступ……………………………………………………………………………………………….....4
1. Передумови хрестових походів………………………………………………………………….6
1.1. Причини походів
2. Перебіг подій
2.1
ПЕРЕЛІК УМОВНИЗ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
Хрестові походи - це воєнно-колонізаторські походи (1096- 1270) до країн Близького Сходу (Сирії, Палестини, Єгипту), що здійснювалися під релігійними гаслами боротьби християн проти "невірних" (мусульман) та визволення "гробу Господнього" і "святої землі" Палестини. Організатором походів була католицька церква, зацікавлена в колонізації нових земель, зміцненні позицій папства в Європі. Водночас важливим було також те, що з кінця X ст. в Європі відбувалося економічне піднесення і вона вела з мусульманським світом боротьбу за торговельні шляхи Середземномор'я, оскільки контроль за Палестиною значно спростив би торгівлю європейських купців.
У хрестових походах брали участь великі європейські феодали, дрібні рицарі, купецтво, селяни. Феодали намагалися загарбати нові території та здобич. Купецька верхівка (переважно Венеції та Генуї), що зазнала збитків після завоювання Близького Сходу сельджуками, розраховувала відновити безпосередні торговельні зв'язки зі східним узбережжям Середземного моря, захопивши Сирію та Палестину, а також витіснити Візантію з торговельного ринку з Близьким Сходом. Селяни сподівалися знайти нові землі для поселення, а також здобич.
В першу чергу хрестові походи були породжені зростанням агресивності західноєвропейських феодалів, їх прагненням до захоплення багатих земель на Сході, до примноження власних багатств. Це прагнення стало особливо помітним з кінця ХІ ст. у зв'язку із збільшенням матеріальних потреб класу феодалів, що обумовлювалось загальним економічним піднесенням,
ростом торгівлі. Задовільнити потреби, що зростали, феодалам було легше силою зброї.
Католицька церква прагнула до поширення свого впливу на Схід, а значить, зростання прибутків. Схизма 1054 була ще недавньою подією і можна було сподіватись на об’єднання шляхом походів східної та західної церков - під владою папи.
Протилежність між двома світами, азіатським і європейським, що жваво почувалася й раніше, особливо загострилася з тих пор, як поява ісламу створила різку релігійну протилежність між Європою й Сходом. Зіткнення обох світів стало неминучим, тим більше, що як християнство, так і іслам однаково вважали себе покликаними до панування в усьому світі
1.