Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
ФІЛОСОФІЯ
доцент Палагнюк М.М.
Хай ніхто не зволікає із заняттями філософією у молоді літа, а на старості не втомлюється заняттями нею, адже для душевного здоров’я ніхто не може бути ні недозрілий ні перезрілий.
Епікур
Філософія як специфічний тип знання
1. Світогляд: історичні типи та види.
2 .Предмет та основне питання філософії.
3.Структура та основні функції філософії.
Історичні типи світогляду
Міф, рання форма духовної куль-
тури людства; міф об'єднував
в собі зачатки знання, фантазії,
вірування
Міфологія
Релігія
Філософія
Подвоєння ссвіту; віра в
існування того чи іншого
різновиду надприродніх сил;
в їх провідну роль в
світобудові та житті
людей
Раціонально - теоретична форма світогляду, система загальних
теоретичних поглядів на світ, на місце в ньому людини
Спільне
Типи світогляду
Відмінності
Опирається на віру
як на спосіб існування
релігійної свідомості,
особливий настрій,
переживання, емоції
Опирається на розум;
реальні спостереженння,
логічний аналіз, узагальнення, висновки,
докази
Основні види світогляду
СвІтогляд
СВІТОГЛЯД
Повсякденний світогляд
Існує у формі здрового глузду, стихійних, несистематизваних, традиційних уявлень про світ
Релігійний світогляд
Пов’язаний з визнанням надприроднього початку світу;
його основа виражається в ірраціональній та емоційно-образній формі
Філософський світогляд
Виступає в понятійній, категоріальній формі, спираючись на наукові відкриття про природу та суспільство; в певній мірі володіє логічною доказовістю
Науковий світогляд
Теоретичні погляди на навколишній світ,
опираючись на дані науки
Світосприйняття Світобачення
Світовідчуття
Цілісне усвідомлення та переживання діючої на людину реальності в формі відчуттів, уявлень, емоцій
Світорозуміння
Являє собою понятійний, категоріальний, інтелектуальний аспект світогляду
Узагальнена система поглядів
на світ вцілому, на власне місце
в ньому, розуміння і оцінка сенсу
свого життя та діяльності;
Філософія та світогляд
Світогляд
Філософія
Раціонально-теоретична форма суспільної свідомості, яка спрямована на утворення цілісного погляду на світ і на місце в ньому людини, та похідні з цього пізнавальне, етичне та естетичне відношення людини до світу
Зв’язок філософії та світогляду
Світогляд
Філософія
Спільне
Відмінне
Пошук відповідей на питання
1. Що являє собою природа, навколишній світ?
2. Яке місце людини в цьому світі?
3. Чи може людина пізнати світ і яким способом досягається це розуміння?
4. Як людина повинна вести себе стосовно інших людей? 5. Що таке істина, добро, краса, і т.п.?
1. Поняття «світогляд» ширше по об’єму, ніж поняття «філософія»
2. Світогляд з’являється задовго до того як з’являється філософія
3. Існують різні типи світогляду, наприклад міфологія, релігія
4. Філософія, на відміну від світогляду, не є надбанням широких мас людей
5. Філософія відрізняється від стихійного світогляду тим, що вона реалізує світоглядну функцію на основі теоретичного ставлення до дійсності
Естетичні погляди
та естетичні оцінки
Структура наукового світогляду
Науковий
світогляд
Філософські погляди,
ідеї, теорії
Політичні погляди, ідеї, теорії
Етичні погляди
та етичні оіцнки
Правові погляди,
ідеї, теорії
Ідеї та теорії
природніх, суспільних
та інших наук
Предмет філософії
Людина
Людина - людина
Людина - суспільство
Людина - природа
Людина - світ
Л Ю Д И Н А
СУСПІЛЬСТВО
ПРИРОДА
НАВКОЛИШНІЙ СВІТ
Ф И Л О С О Ф И Я
1. Форма суспільної свідомості, спрямована на вироблення цілісного погляду
на світ і місце людини в ньому
2. Вчення про загальні принципи буття та пізнання, про відношення людини
до світу
3. Наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і людини
Ф і л о с о ф і я
ЗВЯЗКИ
Основне питання філософії
(традиційне трактування)
Відношення свідомості – до матерії , духа – до природи
Перша сторона
Що первинне:
матерія чи свідомість?
Друга сторона
Тотожність мислення і буття
(питання про пізнання світу)
Дуалізм
Матерія первинна,
свідомість це властивість високоорганізованої матерії
Матерія та свідомість – це
два першопочатки існуючі
незалежно один від одного
Свідомість є первинна,
матерія незалежно від свідомості не існує
Матеріалізм
Ідеалізм
Основне питання філософії
(продовження)
Питання про пізнання світу
Світ пізнаваний
Світ непізнаваний
Ідеалізм
Матеріалізм
Людина має справу тільки з відчуттями і ми не знаємо що за ними, яким є світ і чи існує він поза нас
Д. Юм (1711-1776)
Світ «речей в собі» не пізнаванний
І.Кант
(1724-1804)
Агностицизм
(суб’єктивний ідеалізм)
Свідомість
відображає
об’єктивний
світ
Матеріалізм
Свідомість людини
це осягання
духової основи
світу, самопізнання
духу
Об’єктивний
ідеалізм
Основні характеристики матеріалізму
Матеріалізм –
напрям у філософії,
що признає первинність
матерії та вважає свідомість властивістю матерії, тобто свідомість є вторинна по відношенню до матерії
По відношенню до суспільно-історичної практики
розрізняють споглядальний матеріалізм і практично
дієвий
З точки зору методу що використовується, розрізняють метафізичний та діалектичний матеріалізм
За тлумаченням сутності свідомості розрізняють науковий та вульгарний матеріалізм
З точки зору оцінки ролі різних сторін процесу пізнання, розрізняють школи раціоналістичного та сенсуалістичного матеріалізму
Розрізняють усвідомлений та стихійний (наївний, філософськи не оформлений) матеріалізм
Загальна характеристика ідеалізму
Ідеалізм –
напрям у
філософії, що грунтується на первинності духу, ідеї, свідомості, вторинності матерії, природи, буття.
Об’єктивний ідеалізм
Об’єктивні ідеалісти приймають за первинне деяку загальну ідею, безобразний розум, який вони називають «абсолютною ідеєю», «світовою волею». Ідеальний початок, світовий дух, за їхніми словами, творить світ і все буття.
Представники: Платон (460-370 до н.е), Лейбніц (1647-1716), Гегель (1770-1831), Шеллінг (1775-1854); неотомізм
Суб’єктивний ідеалізм
За первинне начало приймають творіння суб’єкта, «Я» що відчуває і мислить, а потім вже із людської свідомості виводять природу і на цій підставі так чи інакше заперечують існування предметів реального світу та об’єктивний характер законів його розвитку. Отже, людина сприймає лише свої власні відчуття.
Представники: Берклі (1685-1753), Юм (1711-1776),
Фіхте (1762-1814), Мах (1838-1916), Авенаріус (1843-1896).
Структура філософського знання
Методологія
(вчення про метод)
Онтологія
(вчення про буття)
Гносеологія
(вчення про пізнання)
Логіка
Філософія
природи
Соціальна
філософія
Філософська
антропологія
Естетика
(вчення про прекрасне)
Етика
(теорія моралі)
Історія
філософії
Функції філософії
Світоглядна
Гноселогічна
Методологічна
Соціальна
Аксіологічна
Гуманістична
раціонально-теоретичний спосіб орієнтації у світі як наслідок узагальнення, інтеграції всіх видів людської практики і культури
оцінка принципових можливостей пізнання;
розробка вчення про характер та закономірності
пізнавального процесу
розробка теорії пошукової діяльності, її принципів,
способів, норм
гармонізація суспільних відносин на гуманітарних
основах
затвердження соціально-усталених цінностей,
стандартів, ідеалів, які регламентують
багатоманіття соціальних і суспільних відносин
вище завдання філософії – показати «яким»
потрібно бути, щоб бути людиною
І. Кант
Історія Філософії
Теорія філософії
Історичні форми
Філософія стародавнього світу
Теорія загального
Соціаьна філософія
Філософія людини
Філософія середньовіччя
Теорія
буття
Філософія історії
Філософська антропологія
Філософія Відродження
Філософія природи
Філософія політики
Філософія пізнання
Філософія Нового
часу
Теорія розвитку (діалектика)
Філософія науки, техніки, моралі
Теорія мислення (логіка)
Філософія
XVIII-XIX ст.
Філософія ХХ століття – сучасні типи філософських систем
Вітчизняна філософія
Західноєвропейська філософія
Американська
філософія
Східна
філософія і т.д.
Філософія війни, миру та армії
Класифікація філософських систем
21