Ім'я файлу: Політична економіка.doc
Розширення: doc
Розмір: 84кб.
Дата: 18.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дружина.pdf
21.01.2022.docx
Профоринтация.doc
Розширення: doc
Розмір: 84кб.
Дата: 18.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дружина.pdf
21.01.2022.docx
Профоринтация.doc
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
«ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»
Шифр групи ВШБод-8-21-Б1-ФеБ(4.0) Економіка
П.І.Б. студента Филиппович Микола Андрійович
Семестр 1
Контрольна робота
з дисципліни:Політична економіка
на тему: Економика міст
Посада, вчене звання, науковий ступінь,
прізвище та ініціали викладача Родова О.В
П.І.Б. методиста Вікторія Сергіївна
2021р.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..3
1. Сутність поняття «економіка міст»…………………………………....3
2. ГЛОБАЛЬНІ УРБАНІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІСТ ЯК ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ………………... 3
3. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ……………………………………… … 4
4. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ………………………………………………………………4
5 ВИДІЛЕННЯ НЕ ВИРІШЕНИХ РАНІШЕ ЧАСТИН ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ ……………………………………………………………….5
6 МЕТА СТАТТІ …………………………………………………………...5
7 ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ……………………………….. 5
Висновки……………………………………………………………………14
Список використаних джерел …………………………………………….15
Вступ
Сутність поняття «економіка міст».
Сутність поняття «економіка міст». Особливості розвитку муніципальних економічних систем. Сектор муніципального бізнесу. Складові сектору муніципального бізнесу. Особливості формування сприятливого інвестиційного клімату міст. Роль муніципальних властей у формуванні сприятливого інвестиційного клімату міст. Підвищення ролі банків в економіці міст. Охорона здоров’я як однин з найважливіших напрямків соціальної політики муніципалітетів. Проблеми системи охорони здоров’я та шляхи їх подолання. Малий бізнес. Основні проблеми розвитку малого бізнесу.
1 ГЛОБАЛЬНІ УРБАНІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІСТ ЯК ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
У статті розглянуто питання глобальних урбаністичних тенденцій розвитку міст як соціально-економічних систем. На основі проведеного аналізу визначення міста як соціально-економічної системи запропоноване авторське визначення цього поняття. Доповнено склад підсистем соціально-економічної системи міста та визначено їхнє змістовне наповнення. Виділено такі підсистеми міста: матеріально-технічну, фінансово-економічну, транспортну, екологічну, адміністративно-управлінську, соціально-демографічну, підсистему інформації та діджиталізації, підсистему безпечного проживання в місті. Розроблено узагальнену схему системи факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на місто як соціально-економічну систему. Обгрунтовано вплив глобальних урбаністичних тенденцій на розвиток міст як соціально-економічних систем. Виділено зростаючу вагомість екологічного урбанізму у сучасному розвитку глобальних міст. Проведено аналіз відмінностей процесу урбанізації в Європі та Китаї, виділено позитивні та негативні риси урбанізації для життя людей. На основі аналізу динаміки зростання міського населення України за період 1990—2020 рр. зроблено висновок про повільні темпи процесу урбанізації в Україні. На основі проведеного аналізу динаміки обсягу валового
внутрішнього продукту (ВВП), ресурсів домогосподарств в Україні та в місті Києві за період 2015—2019 рр. зроблено висновок, що проживання в столиці має економічні переваги для мешканців міста.
2 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Останні роки ознаменувалися зростанням уваги нау$ ковців та фахівців різних галузей знань до проблем розвитку міст та світової і національної тенденції урбанізації. Сучасний спектр урбаністичних проблем охоплює питання визначення ресурсів для розвитку міст, облаштування міських територій, тенденції демографічного, соціального та економічного розвитку міст, екологічного стану в містах, формування міських систем та взаємодії їх елементів. Сучасний стан урбанізації в світі характеризується стадією завершення урбаністичного переходу, бо чисельність міського населення світу перевищила 50 %. За даними статистики 600 найбільших міст світу виробляють більше, ніж 50 % ВВП, що свідчить про розвиток містоцентричної економічної моделі розвитку світової економіки. Проблематика розвитку міст у глобальній економіці є важливою і, з урахуванням багатогранності її прояву, потребує проведення наукових досліджень різних її аспектів.
3 АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ
Дослідженню питань урбаністичних тенденцій, впливу глобалізації на розвиток міст, змін, які відбуваються в містах під впливом різних чинників, трансформації міського способу життя людини, інноваційним процесам та іншим питанням пов'язаним із розвитком міст присвячені праці багатьох закордонних та вітчизняних вчених. Зокрема, питанню впливу теорії стійкого розвитку міст на теорії урбаністики приділено увагу у статті М.Ф. Аверкиної 1. Тенденції розвитку провідних мегаполісів світу у глобальній економіці та перетворення їх на світові міста обгрунтовано у монографії Р.М. Крамаренко 2. Закордонні вчені вважають, що розвиток сучасних міст залежить від глобальних тенденцій розвитку світової економіки. Так, зокрема, Г. Пінсон та Ч. Морел вважають, що розвиток міст залежить від розвитку транснаціональних компаній . Ле Галес П. вважає, що міграція населення внаслідок економічних змін породжує формування нових агломерацій міського типу . З'ясуванню нової ролі найбільших міст планети присвячено наукове дослідження Р. Хорнера . Досліденню міст урбаністичної Україні в епіцентрі просторових змін присвячена монографія українських вчених за редакцією К. Мезенцева, Я. Олійника, Н. Мезенцевої . Здобутки вказаних вчених мають теоретичне та практичне значення у вказаній сфері і стали основою для проведення подальших досліджень з питання глобальних тенденцій у розвитку міст як окремих економічних систем в умовах глобалізації.
4 ВИДІЛЕННЯ НЕ ВИРІШЕНИХ РАНІШЕ ЧАСТИН ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ
Враховуючи важливість і значущість проведених авторами досліджень, доцільно провести дослідження надзвичайно важливого питання методологічної визначеності розвитку сучасних міст як окремих соціальноекономічних систем.
5 МЕТА СТАТТІ
Метою статті є дослідження основних аспектів прояву глобальних урбаністичних тенденцій у розвитку міст як окремих соціально економічних систем.
6 ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Характерними рисами розвитку міст в умовах глобалізації за останні 30 років стали: скорочення кількості виробничих підприємств на території міста, швидкі темпи розвитку та удосконалення інфраструктури міст, перенесення уваги на озеленення та покращення екологічного стану міста, зростання концентрації креативного потенціалу, інституційні трансформації в управлінні містом. Високий ступінь концентрації бізнесдіяльності у сучасних містах сприяє розвитку інфраструктури міста та підвищенню комфортності проживання мешканців міста. Сучасні міста представляють собою нові глобалізаційні центри з швидким темпом життя, своєю субкультурою, креативними рішеннями. Характерними рисами соціально економічних систем є те, що це системи, які мають мету свого функціонування та містять у своєму складі людей як елементи, і є надзвичайно складними системами. В наукових працях різних авторів сутність соціальноекономічної системи трактується порізному, в залежності від мети дослідження, проте є спільне, що об'єднує всі визначення цього поняття, це — наявність у визначенні поняття "соціально економічна система" таких елементів, як "елемент", "взаємозв'язок", "структура", "взаємозалежність", "цілісність". Американський соціолог Роберт Парк вважав, що місто — це складна соціально економічна, самодостатня система, яка має здатність до саморозвитку і створена людиною для влаштування своєї життєдіяльності та адаптована відповідно до потреб людини. Р. Парк вважав, що розвиток міст відображає розвиток суспільства в цілому. І дійсно, з розвитком науковотехнічного прогресу, впровадженням різних інновацій у життєдіяльність людей, міста значно змінювались і трансформувались, відповідаючи сучасним запитам їх мешканців. Сучасне місто є результатом урбаністичного процесу і представляє собою соціальнопросторову форму існування суспільства. Місто як соціальноекономічна система є відкритою системою, яка взаємодіє з навколишнім середовищем. У працях науковців місто як соціально економічна система представлена у вигляді взаємодіючих елементів: людини суспільно структурний елемент, природи екологічна підсистема та матеріальної складової матеріальнотехнічна підсистема. Підсумовуючи дослідження вчених, доцільно сформулювати визначення міста наступним чином. Місто — це складна, динамічна соціально економічна система, яка складається із певних підсистем, що знаходяться між собою у постійному взаємозв'язку та взаємодії, яка створена людиною, розвивається під впливом різних чинників та забезпечує життєдіяльність та захист людини запропоновано авторами. У сучасному місті значно зростає значення інформації, зручності щодо швидкості її отримання, підвищується значення діждиталізації надання адміністративних та інших послуг, зростає значення забезпечення рівня безпечного проживання в місті. Таким чином доцільно доповнити підсистеми міста як соціально економічної системи. Місто відноситься до складних динамічних соціально економічних систем, яка знаходиться у постійній зміні, причиною котрих є внутрішні суперечності. На місто як соціально економічну систему впливає низка факторів, вплив яких може мати як позитивний, так і негативний характер. Традиційно всі фактори, які чинять вплив на соціально економічні системи поділяють на два рівня: зовнішні та внутрішні. Оскільки міста розташовані в певних державах і на їхній розвиток крім світових тенденцій впливають також тенденції розвитку окремих держав, то в ідентифікації факторів доцільно виділити три рівня: макрорівень світові тенденції, мезорівень тенденції розвитку держави, мікрорівень тенденції розвитку міста. Так як місто є відкритою соціально економічною системою, то за ознаками відкритої системи, є "вхід" до цієї системи, у нашому випадку — це всі види ресурсів, у тому числі і людські, і "вихід" — це інформація, інновації, рівень комфортності життя мешканців міста, рейтинг міста серед інших міст світу або країни.
Для успішного соціально економічного розвитку місту потрібно знайти свої особливості, які можуть цінуватися у глобальному світовому масштабі і які надають можливість отримувати економічні вигоди. Концепція глобальних міст обгрунтована С. Сассен Кооб . На думку авторки, до глобальних міст відносять міста, які є концентрацією фінансів та зосередженням керівництва організацією світової економіки, флагманами інновацій та ринкової торгівлі товарами та технологіями. На основі проведеного аналізу світових урбанізаційних процесів Балуєва О.В. зробила висновок щодо інтенсивності процесу урбанізації, масштабності та взаємовпливу урбанізованих міст. Пітерзе Я. розглядає глобалізацію як гібридизацію. Глобальні міста виступають флагманом передових технологій та науково технічного прогресу, мають переваги в організації більш комфортних умов проживання людини в місті проте є джерелом глобальних проблеми: соціальної нерівності, бідності, втрати національної автентичності мешканців міста, поляризація міської території. Рейтинг глобальних міст світу складений консалтин говою фірмою "A.T. Kearney" та дослідницьким центром "Рада Чікаго з міжнародних відносин" за п'ятьма головними критеріями: рівнем ділової активності, людським капіталом, інформаційним обміном, культурним рівнем та політичною вагою надав можливість отримати список найглобальніших міст світу. До таких міст віднесено: Нью-Йорк, Лондон, Париж, Токіо, Гонконг, ЛосАнжелес, Сінгапур, Чікаго, Сеул, Торонто. У глобалізованій світовій економіці значення міст як окремих соціальноекономічних систем значно зростає. Засновник та партнер "Future Map", консалтингової фірми, яка працює з даними та сценаріями глобального розвитку Параг Кханна вважає, що у ХХІ ст. будуть домінувати не Америка або Китай, Бразилія чи Індія, а саме міста . Франк Якобз у своєму дослідженні "The City States of Europe" стверджує, що глобалізація роз'їдає національний суверенітет і в майбутньому можлива широка мережа напівнезалежних містдержав . За прогнозами вчених у майбутньому значимість Європи буде спадати, а значний розвиток отримують міста метрополії у Китаї, Африці, Азії, Латинській Америці. Сучасна Європа налічує метрополій з населенням більше 1 мільйона мешканців. У найбільших метрополіях європейського континенту, якот: Лондон, Париж та Стамбул проживають більше 10 мільйонів жителів, Мадрид — 6,4 млн мешканців і Барселона — 5,4 млн, Берлін — 5 млн. На більшій частині території Європи домінують мегаполіси середнього розміру, якот: Франкфурт, Бірмінгем, Будапешт, або Лісабон, або більш дрібні, якот: Антверпен, Гданськ, або Більбао . За прогнозами вчених зростання європейських мегаполісів не прогнозується. Збільшуючи умови комфортності власного проживання багато європейських родин переселяються для постійного проживання у передмістя, поширюючи міську культуру за межі міста і зменшуючи кількість мешканців основного ядра міста. Наприклад, населення Копенгагена скоротилося на відсотків за останні 50 років за рахунок переселення мешканців у передмістя. Межа міста розширюється за рахунок зростання передмість і у подальшому таке місто являє собою вже агломерацію. Якщо за прогнозами вчених зростання міст Європи буде повільним або призупиниться, то для міст Китаю прогноз зовсім інший. Структурні перетворення в економіці Китаю, зокрема впровадження ринкової економіки та підвищення ролі територіального самоврядування викликало наприкінці XX та на початку XXI ст. швидкий розвиток міст та монополій. У Китаї налічується 8 мегаполісів з населенням більше 10 млн мешканців: Шанхай, Пекін, Чунцін, Гуанчжоу, Тяньцзінь, Шеньчжень, Сіань і Ченду. За дослідженнями вчених рівень урбанізації в Китаї досягнув у 2018 р. 59,6 %, що є вищим, ніж середній світовий рівень урбанізації .
В економіц країн метрополії займають значну долю у формуванні валового національного продукту країни. Метрополії Брюссель, Будапешт, Дублін, Копенгаген, Сеул виробляють до 50 % ВВП своїх національних економік. Такі метрополії, як Париж, Прага, Оклад, Осло виробляють третину ВВП країн, в яких вони розташовані . Китайські метрополії виробляють ВВП, який можна зіставити із ВВП цілої європейської країни. Наприклад, ВВП Гуанчжоу дорівнює ВВП Швейцарії, ВВП Шеньчженя — ВВП Швеції, ВВП Тяньцзіня — ВВП Румунії, ВВП Сучжоу — ВВП Австрії, ВВП Ченду — ВВП Норвегії, ВВП Ханчжоу — ВВП Греції, ВВП Нанкіна — ВВП Данії, ВВП Циндао — ВВП Угорщини, ВВП Фучжоу — ВВП України . Для монополій Китаю характерними позитивними рисами є: швидкий розвиток, значний обсяг будівництва житлового та адміністративного сектору, створення зелених зон для відпочинку (значні території китайських міст відводяться під ландшафтні зони або парки для загального користування мешканців міста), розвиток інфраструктури, високий рівень надання побутових та адміністративних послуг. Проте і проблем у мегаполісів Китаю достатньо. Це — забрудненість повітря в китайських мегаполісах (з 10 найбільш забруд нених міст світу більшість знаходиться у Китаї), зростання злочинності, наростання соціального розшарування мешканців міст, збільшення рівня безробіття, транспортні проблеми . Безумовно, що ці проблеми притаманні всім мегаполісам світу, проте для китайських мегаполісів, проблема екології є найгострішою. Питання екології можливо вирішити завдяки впровадженню політики екологічного урбанізму. Екологічний урбанізм — це система планування і побудови міст, що передбачає в своїй основі можливість максимального врахування екологічної складової і взаємодії з природним середовищем. Врахування і взаємодія може реалізуватися завдяки впровадженню окремих проєктів. Основними принципами цього процесу є: баланс з природним середовищем — взаємопідтримуючі контакти з природою; ощадливість — застосування нових технологій раціонального використання (нові інноваційні рішення, сучасні технології, системи контролю за використанням ресурсів); максимальне врахування переваг оточуючого середовища їх збереження і можливе включення до архітектури міста; мінімальна енергоємність — раціональне задоволення енергетичних потреб міста за рахунок впровадження засобів нового рівня, що дозволяють економити і заощаджувати енергію. Це може досягатися за рахунок впровадження проєктів зеленої енергетики, інших технологічних рішень.
Важливу роль у цих процесах відіграють природні ресурси. Зараз актуальною є тенденція використання не сировинних, а ринкових позицій природних ресурсів, з чим пов'язується поступове набуття ними ознак ринкового активу. Як показує досвід, раніше інтерес до природних ресурсів полягав у тому, що вони задовольняли потреби у аграрній продукції, функції водопостачанні, важливою була продукція лісу тощо. Такий підхід значною мірою зумовив надмірний пресинг щодо природних ресурсів та екологічні проблеми. Але поступово формується тенденція до посилення ринкових позицій — можливість входження до зони впливу приватних компаній, актуалізація вартісних характеристик, генерація фінансових потоків тощо. Найважливішим викликом сучасних мегаполісів є прискорення поляризації та збільшення соціальної та економічної нерівності. У сучасних мегаполісах світу проживають різні етнічні групи населення. Проживаючи компактно в різних районах мегаполісу ці групи намагаються зберегти свої етнічні особливості: культурні та релігійні традиції, національну їжу, елементи національного одягу, мову, родинні традиції. Про те в процесі сумісного проживання на території од ного мегаполісу різних етнічних груп відбувається процес дифузії і взаємопроникнення різних етнічних культур, що позитивно впливає на процес розвитку міського мультикультуралізму. Проживання етнічних груп на територіях мегаполісів викликало необхідність структурованого споживання товарів та послуг, що стало можливим завдяки розвитку маркетингу. Розвиток етномаркетингу сприяє тому, що етнічні групи, які мешкають на територіях міст у різних країнах, можуть отримувати не тільки національні товари а й послуги: культурні, освітні, релігійні .Процес урбанізації триває і в Україні. Міграція населення у пошуку нових економічних можливостей привела до зростання кількості міського населення, вага якого за період 1990 по 2020 рр. зросла на 2,85% .
Глобальним містом України є столиця — місто Київ. Темпи приросту населення найбільшого міста України за період 1990—2020 рр. склали 2,3 % у абсолютному вимірі, і зросли майже на чверть від рівня 1990 р. Кількість мешканців міста Києва склала у 2020 р. 9,73 % від загальної кількості міського населення України (рис. 4). Темпи зростання кількості мешканців найбільшого міста України були найвищими також у період 2005— 2010 рр. Столиці кожної країни є маркером рівня життя у країні. Як правило, рівень життя мешканців столиці вищий, ніж рівень життя в інших містах країни. За проведеним аналізом динаміки зміни валового внутрішнього продукту (ВВП) України та її столиці — міста Києва та порівняння доходів домогосподарств в Україні загалом та по місту Києву зокрема за період 2015—2019 рр., можна зробити ряд висновків (табл. 3). Валовий внутрішній продукт України у вартісному виразі за період 2015—2019 рр. зріс у 2,0 рази, ВВП міста Києва за той же період зріс у 2,1 рази. ВВП столиці зростав трохи швидшими темпами, ніж ВВП країни. Питом вага ВВП міста Києва у ВВП країни склала у 2019 р. 23,88 % і за досліджуваний період 2015—2019 рр. зросла на 1,16 %. Сукупні ресурси на місяць на одне домогосподарство в м. Києві помітно вищі за рівень України загалом, темпи росту цього показника по столиці також перевищують середньо українські. За період 2015—2019 рр. сукупні ресурси на одне домогосподарство в Україні зросли у 2,35 рази, а у місті Києві у 2,85 рази. За даними 2019 р. сукупні ресурси на одне домогосподарство у місті Києві перевищували сукупні ресурси на одне домогосподарство загалом в Україні більш, ніж у півтора рази. Ця тенденція свідчить про вищий рівень життя мешканців столиці у порівнянні з рівнем життя мешканців інших міст та сіл України. Водночас середній розмір домогосподарств у місті Києві лише на 1,94 % вищий, ніж в Україні. Сукупні ресурси домогосподарств у вартісному виразі у доларах США в місті Києві у 2019 р. перевищували показник по Україні на 257,66 дол. США або на 50,36 % [21; 22]. Обсяг сукупних ресурсів в середньому на місяць на 1 члена сім'ї у доларах США в м. Києві очікувано вищий, ніж по Україні. Звертає увагу, що розрив за 5 років посилився більше, ніж вдвічі. Якщо у 2015 р. сукупні ресурси в середньому на місяць на 1 члена сім'ї у м. Києві перевищували сукупні ресурси в середньому на місяць на 1 члена сім'ї по Україні на 21,7 %, то у 2019 р. перевищення склало 47,51 %. Ступінь задоволеності рівнем комфортності проживання в столиці мешканці столиці оцінили на 3,5 балів за даними 2020 р. Таким чином можна зробити висновок, що з економічної точки зору проживання в столиці має істотні переваги для мешканців міста. За дослідженнями, проведеними вченими за сприянням Міжнародного банку реконструкції та розвитку на території України виділено три типу міст: до першого типу віднесено міста, які мають тенденції зростання економічної активності та розширення території (22 % від загальної кількості міст України); до другого типу віднесено міста, територія та економічна активність яких зменшується; до третього типу віднесено міста, економічна активних яких зменшується а територія зростає [23]. До негативних тенденцій урбаністичного процесу в Україні віднесено зменшення кількості населення міст внаслідок старіння населен ня та значної міграції до інших країн.
Зменшення кількості міського населення прискорилось з початком конфлікту у 2014 р. В Україні процес урбанізації триває попри стрімке зниження кількості населення. Процес урбанізації на території України є нерівномірним. На Півдні та Сході України рівень урбанізації складає до 84 %, у Центральному регіоні — 60 % і у Західному регіоні — 45 %. Це обумовлено багатьма причинами. Історично склалося, що Східний та Південний регіони є промисловими регіонами України, тому рівень урбанізації там вищий. Західний регіон переважно сільськогосподарський, тому і рівень урбанізації в цьому регіоні є нижчим. Темпи урбанізації в Україні нижчі, ніж в Європейських країнах.
ВИСНОВКИ
Сучасні міста є результатом урбанізаційного процесу та соціально просторовою формою організації життя людей. Місто визначено як соціальноекономічна система, в якій виділено наступні підсистеми: матеріально технічна, фінансово економічна, транспортна, екологічна, адміністративно управлінська, соціально демографічна, підсистема інформації та діджиталізації, підсистема безпеки проживання в місті. Місто як соціально економічна система є відкритою, динамічною та складною системою, на яку впливають багато факторів. Фактори впливу на місто поділено на три рівня: макрорівень (світові тенденції), мезорівень (тенденції розвитку держави), мікрорівень (тенденції розвитку міста). Глобальні світові тенденції урбанізації також впливають на розвиток міст, насичуючи міста різними інноваціями та роблячи їх все більше комфортними, зручними та безпечними для проживання людини. Вплив глобальних урбаністичних тенденцій на розвиток міст має як позитивні сторони, так і негативні. До позитивних сторін віднесено: зростання зручності, комфортності і безпечності міст для проживання в них, економічна вигідність проживання в місті для мешканців міста, розвиток екологічного урбанізму та прояв принципів циркулярної економіки, швидкий розвиток інформатизації та діджиталізації. До негативних сторін міського проживання віднесено: зростання соціального розшарування серед мешканців міста, що посилюється територіальним розшаруванням компактного проживання бідних та багатих, наростання злочинності, екологічні проблеми. З'ясовано відмінності у розвитку міст Європи та Китаю: європейські мегаполіси та агломерації мають уповільнені темпи зростання, китайські мегаполіси — навпаки, зростають дуже швидкими темпами. Темп урбанізації в Україні більш повільний, ніж темп урбанізації в Європі. Мешканці столиці України, міста Києва як глобального міста світу, мають економічні переваги перед мешканцями інших міст України. Досліджуючи влив теорії стійкого розвитку міста на теорії урбаністики варто зазначити, що теорії урбаністики справді ґрунтуються на принципах теорії стійкого розвитку міста.
Список використаних джерел
1. Аверкина М.Ф. Вплив теорії стійкого розвитку міст на теорії урбаністики. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Економіка". 2012. Вип. 19. С. 262—266.
2. Крамаренко Р.М. Столичний мегаполіс у глобальній конкурентній моделі економічного розвитку: [монографія]. К.: КНЕУ, 2014. 224 с.
3. Pinson G., Morel Journel Ch. The Neoliberal City Theory, Evidence, Debates. Territory, Politics, Governance. 2016. № 2 (vol. 4). pp. 137—153.
4. Meadows D. L. Dynamics of Growth. – London, 1974. – 126 p.
5. Сталий розвиток : еколого-економічна оптимізація територіально-виробничих систем : [навч. посібник] / Н. В. Караєва, Р. В. Копран, Т. А. Коцко та ін. / За заг. ред. І. В. Недіна. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2008. – 384 с. 3. Герасимчук
6. Теоретичні засади забезпечення конкурентоспроможності регіону / З. Герасимчук // Економіст. – 2011. – № 11. – С. 34-37.
7. Мороз О. Д. Досвід Німеччини у створенні регіональних логістичних центрів : [Електронний ресурс] / О. Д. Мороз. – Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_re/2008_5_4/zbirnnuk_RE_4_398.pdf.
8. Замула І. В. Економічна та екологічна безпека у контексті стійкого розвитку / І. В. Замула, Г. В. Кірейцева // Вісник ЖДТУ: Економічні науки. – 2011. – № 1 (55). – С. 196-198.