Ім'я файлу: Болгарія та Югославія.docx
Розширення: docx
Розмір: 30кб.
Дата: 22.11.2021
скачати

Болгарія

Югославія

Економічний розвиток

В кінці Другої світової війни, коли до влади прийшли комуністи, почалася земельна реформа. З централізації сільського господарства, розвитку важкої промисловості і національних банків почався новий етап в економіці Болгарії. Земельна рента поступово була ліквідована, велика частина земель перейшла у власність колективних господарств, а самі колективні господарства об'єдналися в великі агропромислові комплекси.

Друга половина 90-х років була непростим випробуванням для болгарського народу. У 1995 році різко зросли ціни на продукти харчування, товари і енергоресурси, утворилася велика кількість фінансових пірамід, впав курс лева по відношенню до долара. За межею бідності в 1995 році були майже 65% болгар. А в 1997 ця цифра становила вже 80%. Новий уряд, обраний у квітні 1997 року, посилив фінансову політику, але не змогло посприяти піднесенню економіки.

Період з 1998 по 2000 рік став для економіки Болгарії переломним. У 1999 році ВВП виріс на 2,4%, а у 2000 році зростання ВВП країни, досягнувши цифри в 5,5%, став одним з найвищих в Центральній та Східній Європі.

До кінця 2000 року завершився основний етап приватизації: 51% держвласності в країні вже перейшов в руки приватного бізнесу перейшов в руки приватного бізнесу. Взагалі ж до цього моменту в Болгарії було приватизовано 77% майна.

1945 р. аграрна реформа: ліквідація великого землеволодіння та встановлення земельного максимуму в розмірі 25-30 га орної землі. За відчужені землі поміщиків і Римо-католицької церкви держава виплачувала компенсацію. 1946 р. був прийнятий закон про націоналізацію, згідно з яким до державної власності перейшли банки, транспорт, оптова торгівля. Уже в квітні 1947 р. був затверджений перший п'ятирічний план (1947-1951). В країні розпочалося будівництво двохсот нових підприємств, електростанцій, залізниць та інших промислових об'єктів. СРСР надав Югославії безвідсотковий кредит 135 млн. дол.

З 1947 сприяв проведено прискорену індустріалізацію. До початку 1980-х років Югославія перетворилася в одну з найбільш індустріально розвинених країн Головна особливість югославської економіки в 1946-1991 -відсутність приватної власності на природні ресурси і засоби виробництва.

Політичний розвиток

Уряд Вітчизняного фронту провів загальнодемократичні реформи. Встановив робітничий  контроль над виробництвом. У країни була ліквідована монархія і проголошена республіка (1946).

 Після виконання загальнодемократичних завдань і підписання мирного договору (1947) у Вітчизняному фронті відразу розгорілась боротьба між комуністами і БЗНС.

 У Болгарії почалось будівництво соціалізму з усіма притаманними цьому  процесу ознакам: індустріалізація, колективізація, репресії.

Не відставали від інших соціалістичних держав болгарські комуністи і у проведенні репресій. Найбільш відомий показовий судовий політичний процес відбувся у листопаді 1949 р. Першого секретаря ЦК БКП Т.Костова та ще десяток відомих партійних і державних діячів було звинувачено у державних злочинах: зв`язок з іноземними спецслужбами, зрада батьківщині. Всі вони були розстріляні.

По Смерті Сталіна і болгарському керівництві розгорілась боротьба між ярим сталіністом В.Червенковим і Т.Живковим, якого підтримала Москва. У цій боротьбі переміг Т.Живков. Смерть Сталіна, зміна керівництва, критика культу особи на ХХ з`їзд КПРС не призвели у  Болгарії до процесу десталінізації. Постсталінізм у країні вилився лише у косметичне оновлення режиму: припинились масові репресії, зменшились темпи індустріалізації.

 Взагалі комуністичний режим у Болгарії був найбільш відданим своїм московським покровителям. У своєму бажанні догодити він був навіть згоден ліквідувати болгарську державність. У 1963 р. і 1973 р. БКП приймала постанови: звернутися до СРСР з проханням прийняти Болгарію, як 16 союзну республіку. Проте радянське керівництва ці прохання розумно відхиляло.

 Після повалення режиму Живкова у країні почали створюватись і відновлювати свою діяльність десятки політичних партій і організацій.  Ряд партій і організацій правого спрямування об`єдналось в Союз демократичних сил (СДС), що виступав за впровадження багатопартійності і парламентської демократії. В опозиція до БКП перейшла і БЗНС. БКП вимушена була вступити у діалог з опозицією, але переговори позитивного результату не дали.

12 липня 1991 р. було затверджено Конституцію Республіки Болгарії. Яка закріплювала демократичний устрій, приватну власність. Главою держави проголошувався президент.

Після цього були проведені вибори до парламенту і президента.

Після Другої світової війни Югославія стала соціалістичною федерацією, що складалася з шести союзних республік під назвами Демократична Федеративна Югославія (з 1943 року), Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ) (з 1945 року), Соціалістична Федеративна Республіка (СФРЮ) (c 1963 року). Союз комуністів Югославії виграв перші вибори, залишившись при владі на всій території країни. Він складався з окремих комуністичних партій в кожній з союзних Республік. Учасник реформи у своїй політичній позиції через учасника з'їздів, в якому делегати від кожної республіки були представлені на голосування, остання з яких відбулася в 1990 році. У 1946 - 1953 рр. вищим орган державної влади - Народні Збори, що складається з двох палата - Ради Національностей та Союзної Ради, обиралося народом, постійно-діючий орган Народних Зборів - Президія Народного Збори. Вищий виконавчо-розпорядчий орган - Уряд, формувалося Народними Зборами. У Народних Зборах всіх скликань переважали члени Комуністичної Партії Югославії. В якості моделі національного будівництва в соціалістичній Югославії був обраний федералізм. Це положення знайшло своє відображення в постанові II сесії Антифашистського Віча Народного Визволення Югославії від 29 листопада 1946 року «Про освіту Югославії на федеративних засадах». Законодавчо федеративний устрій було закріплено в Конституції 1946 року.

Факторами розпаду Югославської федерації стали смерть Тіто (1980) і фіаско проведеної його наступниками національної політики, розпад світової соціалістичної системи, сплеск націоналізму в Європі (причому не тільки в країнах Центрально-Східного регіону). З огляду на наростаючих національних розбіжностей за заповітом Тіто після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни встав Президія, члени якого (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі. Короткочасне економічне диво в середині 1980-х рр. закінчилося стрімкою інфляцією і розвалом економіки, що призвело до загострення відносин між економічно більш розвиненими Хорватією і Словенією і іншими республіками. У 1990 році у всіх шести республіках СФРЮ були проведені місцеві вибори. Перемогу на них усюди здобули націоналістичні сили. В ході громадянської війни і розпаду від Великої Югославії в кінці XX століття відокремилися чотири з шести союзних республік (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія).

Зовнішня політика

Активна зовнішня політика соціалістичної Болгарії датується серединою 50-х років і пов'язана з ім'ям Тодора Живкова. Звичайно, партнером №1 Софії був СРСР, хоча в 1982 р. вона мала дипломатичні стосунки зі 116 державами. Болгарія безумовно підтримувала всі заходи Кремля на міжнародній спеці. За вірність Москва платила щедро. Скажімо, СРСР постачав Болгарії енергоносії (газ, нафту) дуже дешево, відповідно, дешево в СРСР коштували й болгарські товари, зокрема, вино, цигарки, консерви, ширвжиток. Однак, як зараз стверджується, Софія дозволяла собі реекспортувати радянську нафту і за це отримувати валюту. Окрім того, СРСР надав Болгарії ліцензію та технології виробництва деяких видів зброї (автомат Калашникова, наприклад), яку болгари успішно збували на Близькому Сході.

У 1946 р. було укладено союзні договори з Албанією, Польщею та Чехословаччиною. Югославія та Болгарія обговорювали плани створення Волконської федерації. КПЮ була однією з ініціаторів створення у 1947 р. Інформбюро дев'яти європейських комуністичних партій. Негативне ставлення США та Великої Британії. Уряд США відмовився повернути золотий запас Югославського банку. За активної радянської підтримки було вирішено питання про кордони ФНРЮ з Італією. «Рух неприєднання» країн, що не входили до жодних військово-політичних блоків, був оформлений у 1961 р. на конференції в Белграді. У 1967 р. було відкрито кордони СФРЮ, в країні з'явилися мільйони західних туристів, різко зросли міжнародні контакти югославської інтелігенції.

Загальні висновки

«Перетворення» у сфері економіки були такими:

  • здійснення пришвидшеної індустріалізації шляхом націоналізації промисловості, сфери фінансів і торгівлі;

  • зосередження в руках держави системи управління всіма галузями промисловості, введення обов'язкових для виконання державних планів економічного розвитку;

  • впровадження командно-адміністративної розподільчої системи;

  • ліквідація приватної власності, вільних ринкових відносин, конкуренції;

  • проведення аграрної реформи, що переросла в розподіл земель і завершилася в більшості країн колективізацією.


У політичній сфері:

  • зосередження влади в руках компартій, представницька і судова влада втратили самостійність;

  • ліквідація багатопартійної системи в Югославії або тільки її декларування в Болгарії;

  • ліквідація підприємців і самостійності селян, зайнятість більшості населення в державному секторі економіки.


У духовній сфері:

  • впровадження марксистської ідеології;

  • здійснення політичного терору щодо тих, хто виявляв невдоволення діями комуністів.




В чому полягає своєрідність внутрішньополітичної ситуації, що склалася в Болгарії та Югославії на рубежі століть?

Відповідь:

Болгарія.  РЕВОЛЮЦІЯ 1989 Р.

Причини:

  1. Криза тоталітарного режиму в Болгарії.

  2. Відсутність свободи слова, демократичних прав і свобод громадян.

  3. Кампанія 1984 р. насильницької асиміляції турецького і туркомовного населення, їх болгаризація.

  4. Технологічна відсталість країни, стрімке падіння приросту промислової продукції.

  5. Скорочення обсягу виробництва в сільському господарстві.

  6. Зовнішній борг, який сягав 11 млрд доларів.

  7. Зубожіння населення.

  8. Соціальне напруження.


Югославія.

Республіка Югославія розділилася на шість незалежних країн і одне частково визнана держава. Процес розпаду Югославії бере початок в 1991-1992 роках, коли від СФРЮ відокремилися чотири з шести союзних республік (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія). Тоді ж на територію спочатку Боснії і Герцеговини, а потім автономного краю Косово були введені миротворчі сили ООН. У 1990 році у всіх шести республіках СФРЮ були проведені місцеві вибори. Перемогу на них усюди здобули націоналістичні сили.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас