Ім'я файлу: Нефьодов_ДЗ_БО.docx
Розширення: docx
Розмір: 37кб.
Дата: 07.12.2020
скачати
Пов'язані файли:

ДЗ (тема 11,12,13,14)

Тестові завдання

1.Сукупність заходів, які здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до поточних та довгострокових цілей держави – це:

а) валютне регулювання

б)валютний контроль

в) валютна політика

г) міжнародне валютне співробітництво

2. Валютний ринок – це:

а) сукупність відносин щодо здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, операцій з інвестування валютного капіталу і розміщення вільних валютних коштів;

б) сукупність центральних і уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських фірм, транснаціональних корпорацій, міжнародних валютно-кредитних і фінансових oрганізацій;

в) запорука своєчасного здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів;

г) всі відповіді правильні.

3. Суб'єктами валютного ринку виступають:

а) Національний банк України та уповноважені банки, які отримали ліцензії на здійснення банківських операцій з іноземною валютою;

б) уповноважені фінансово-кредитні установи, які отримали ліцензію НБУ на проведення операцій з іноземною валютою;

в) валютні біржі;

г) всі відповіді правильні.

4. На валютному ринку формується система взаємовідносин між:

а) центральними банками та іншими уповноваженими банками

б) банками та їх клієнтами;

в) центральними та комерційними банками різних держав

г) всі відповіді правильні

5. Ліцензії, які видаються НБУ на проведення комерційними банками операцій з іноземною валютою, поділяються на:

а) одноразові

б) генеральні

в)індивідуальні та генеральні

г) внутрішні, розширені, генеральні, багаторазові

6.Індивідуальна ліцензія, для проведення одноразової валютної операції видається:

а) лише резидентам

б) лише нерезидентам

в) резидентам і нерезидентам

г) правильна відповідь відсутня

7. Валютні операції- це операції, які пов' язані з:

а) переходом права власності на валютні цінності, за винятком тих, що здійснюються між резидентами у валюті України

б) використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності

в)ввезенням, переказуванням і пересиланням по території України і за її межами валютних цінностей;

г) всі відповіді правильні.

9 Пряме котирування -це:

а) вартість одиниці іноземної валюти, що виражається у національній валюті;

б) вартість одиниці національної валюти, що виражається в певній кількості іноземної валюти;

в) фіксація курсу національної одиниці в іноземній валюті на певний період часу

г) курс, згідно з яким банк продає валюту

10.Зворотне котирування – це:

а)обмінний курс продажу чи купівлі, що використовується у валютних операціях

б) вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті

в) вартість одиниці іноземної валюти, що виражається у національній валюті

г) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну. 11. Крос-курс це:

а) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну; б) курс, згідно з яким банк продає валюту;

в) курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або продає іноземну валюту за національну;

г) співвідношення між двома валютами по відношенню до третьої валюти.

12. Валютний арбітраж- це операції:

а) купівлі валюти з її одночасним продажем з метою одержання прибутку;

б) купівлі валюти;

в) продажу валюти;

г) правильна відповідь відсутня.

13. Комерційні банки при міжнародних розрахунках за товари і по слуги використовують такі форми безготівкових розрахунків:

а) банківські перекази, платіжні доручення, інкасо;

б) банківські перекази, акредитиви, платіжні доручення;

в) банківські перекази, акредитиви, інкасо;

г) банківські перекази, інкасо, платіжні доручення

14. Фіксинг —це:

а) процедура котирування, яка складається з визначення міжбанківського курсу;

б) piзниця між курсами продавця і покупця;

в) залишки коштів в іноземних валютах;

г) надлишок надходжень.

15. Дата валютування — це:

а) дата укладання угоди;

б) дата здійснення поставки коштів на рахунок контрагента згідно з угодою;

в) дата визначення курсу валюти;

г) фіксація курсу національної одиниці в іноземній валюті на певний період часу.

16. Кореспондентський рахунок - це спеціальний рахунок, що відкривається:

а) тільки банківським установам;

б) фінансовим установам;

в) банкам і спеціалізованим фінансово-кредитним установам;

г) юридичним особам і банкам.

17. У кореспондентській угоді фіксується:

а) термін дії угоди;

б) розмір комісійних зборів;

в) порядок відкриття рахунків;

г) всі відповіді правильні

18. Предметом кореспондентських міжбанківських відносин є:

а) ділові відносини між двома банками;

б) співробітництво між банками;

в) договірні відносини між банками про здійснення розрахунків;

г) ведення рахунків в іноземній валюті.

19. Валютний опціон -це:

а) двостороння угода про передачу прав купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в певний термін;

б) стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) кошти у визначений час;

в) контракт на купівлю-продаж валюти;

г) узгоджена дата здійснення поставки коштів на рахунок контрагента.

20.Суб'єктами міжбанківського валютного ринку України є:

а) НБУ і комерційні банки;

б) НБУ, уповноважені банки;

в) НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансово-кредитні установи, валютні біржі;

г) НБУ, валютні біржі, комерційні банки

21. Неторгові валютні операції комерційного банку - це:

а) купівля-продаж іноземної валюти, випуск та обслуговування пластикових карток;

б) купівля-продаж іноземної валюти, випуск та пластикових карток, валютне кредитування, відкриття валютних рахунків клієнтів;

в) купівля-продаж пластикових карток, здійснення купівлі (оплати) дорожніх чеків, агентські послуги банку (наприклад, відкриття обмінного пункту на підставі агентської угоди);

г) відкриття валютних рахунків клієнтів, встановлення кореспондентських відносин з комерційними банками, купівля - продаж іноземної валюти, обслуговування пластикових карток, здійснення купівлі (оплати) дорожніх чеків.

22. Залежно від виду неторговельні операції можна поділити на:

а) переказні та конверсійні;

б) переказні, конверсійні та ведення валютних рахунків клієнтів;

в) переказні та ведення валютних рахунків клієнтів;

г) ведення валютних рахунків клієнтів

23.Операци з дорожніми чеками належать до:

а) конверсійних;

б) переказних;

в) торговельних;

г) всі відповіді правильні

24. Операція банку з виконання доручення клієнта по переведенню грошей в інший (закордонний ) банк для виконання його грошових зобовязань це:

а) акредитив;

б) банківський переказ;

в) сплата коштів за вимогами;

г) поштовий переказ.

25.Biдкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно- обмінних операцій мають право:

а) банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл НБУ;

б) фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію НБУ;

в) банки, що отримали банківську ліцензію;

г) правильні відповіді 1 i 2.

26. Строк зберігання Журналів обліку переказів іноземної валюти становить:

а) 1 piк;

б) 3 роки;

в) 5 pоків;

г) 7 років.

27.До нетрадиційних операцій та послуг банків належать:

а) факторинг, лізинг, форфейтинг

б) кредитування, залучення коштів

в) фондові та розрахунково –касові

г) перерахування коштів

28.Комісійні та трастові послуги банку належать до:

а) процентних

б) непроцентних

в)традиційних

г) нетрадиційних

29.Субєктами реалізації трастових послуг є:

а) довірена особа (траст), трасант, бенефіціар

б) довірена особа (траст), бенефіціар

в) довірена особа (траст), управитель, бенефіціар

г) довірена особа (траст), поручитель, бенефіціар

30.Трастові операцій здійснюються банком з метою:
а) отримання додаткового прибутку у вигляді процента від прибутку або у вигляді фіксованої суми

б) встановлення контролю над компаніями, фондами та їх грошовими коштами

в) придбання вигідних клієнтів і зміцнення зв’язків з ними

г) всі відповіді правильні

31.У випадку, коли особа передає цінності в управління банку і доручає йому виплачувати прибуток протягом життя, а після смерті – його спадкоємцям – це траст:

а) прижиттєвий

б) страховий

в) заповідальний

г) усі відповіді правильні

32.Ефективність проведення операцій із банківськими металами залежить від:

а)рівня тарифів

б) обсягів реалізованих послуг

в) процентних доходів банку

г) правильні відповіді 1 і 2

33. Використання індивідуальних сейфів проводиться на підставі:

а) договору між клієнтом і банком

б) сплачених платіжних документів

в) усної домовленості з банком

г) правильні відповідь відсутня

34.Вартість оренди сейфу залежить від:

а) розміру сейфу

б) терміну користування

в) вартості покладених на зберігання цінностей

г)правильні відповіді 1 і 2

Питання для самостійного опрацювання

1.Відкриття та обслуговування поточних рахунків юридичних та фізичних осіб.

Перше, що потрібно зробити, це вибрати банк, в якому компанія планує відкрити поточний рахунок і дізнатися перелік документів, які необхідні для його відкриття. Як правило, це стандартний пакет, затверджений інструкцією Національного банку України.

Стандартний пакет документів, необхідний для відкриття поточного та депозитного рахунків в банку, для компаній малого і середнього бізнесу

Для підприємства - юридичної особи:

  1. Заява на відкриття поточного рахунку (або поточного валютного рахунку, депозитного рахунку)

  2. Свідоцтво про державну реєстрацію, Статут, Установчий договір (копії, завірені нотаріально, або органом який видав свідоцтво про державну реєстрацію).

  3. Копію документа, що підтверджує постановку підприємства на податковий облік - 4-ОПП

  4. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, або його копію

  5. Копію документу, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України

  6. Дві картки із зразками підписів і відбитком печатки підприємства (завірені нотаріально)

  7. Копію протоколу Загальних Зборів Засновників про призначення керівника і головного бухгалтера.

  8. Копію довідки з Державного Статуправління про реєстрацію

  9. Копії паспортів посадових осіб підприємства, завірені підписами цих осіб.

Для приватного підприємця - фізичної особи (СПД):

  1. Заява на відкриття поточного рахунку (або поточного валютного рахунку, депозитного рахунку)

  2. Свідоцтво про державну реєстрацію (копію, завірену нотаріально, або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію).

  3. Копію документа, який підтверджує постанову на податковий облік суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (далі - СПД ФО) - за формою 4-ОПП.

  4. Копію свідоцтва, яке підтверджує реєстрацію СПД ФО як платника соціальних страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в разі використання найманої робочої сили

  5. Копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України

  6. Дві картки із зразками підписів і відбитка печатки підприємця

  7. Копії сторінок паспорта, ІПН СПД ФО і довірених осіб

Коли документи зібрані, керівник компанії (приватний підприємець) відвідує банк щоб відкрити поточний рахунок. Перед укладенням договору про розрахунково-касове обслуговування, співробітник банку повинен в обов'язковому порядку провести ідентифікацію нового клієнта. Для цього необхідні паспорт керівника підприємства (приватного підприємця), а також довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. Співробітник банку робить копії цих документів, які візуються двома сторонами.

Банк може зажадати інші документи і відомості, необхідні для підтвердження фінансового стану майбутнього клієнта або здійснюваного їм виду діяльності. Якщо всі необхідні документи будуть представлені і у працівника банку при здійсненні ідентифікації підприємця не виникне мотивованих підозр, то приймається рішення про відкриття рахунку та укладається договір.

Для того щоб компанія змогла повноцінно використовувати поточний рахунок в банку (зараховувати і перераховувати грошові кошти) представник підприємства повинен протягом трьох робочих днів (включаючи день відкриття рахунку) проінформувати про це орган податкової служби за місцем реєстрації особисто або за допомогою поштового відправлення з повідомленням про вручення. Форма такого повідомлення затверджена законодавчо і оформляється безпосередньо в банку в момент відкриття поточного рахунку.

При отриманні повідомлення органу податкової служби реєструє його за умови заповнення всіх необхідних реквізитів і повертає підприємцю зі штампом відповідного підрозділу податкової служби та датою реєстрації. У триденний термін після дати отримання такого повідомлення орган державної податкової служби надсилає установі банку, в якому  відкрито рахунок, або повертає платнику для подальшої передачі до установи банку корінець повідомлення з відміткою про взяття рахунку на податковий облік.

До отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише в режимі зарахування коштів. Датою початку видаткових операцій за рахунком є дата реєстрації отримання банком корінця повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.
2.Торгівельні операції з іноземною валютою.

До основних поточних торговельних операцій в іноземній валюті відносять розрахунки за експорт та імпорт товару між юридичними особами-резидентами і юридичними особами нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями, тобто міжнародні розрахунки.
3. Міжнародні перекази коштів фізичних осіб.

Міжнародні розрахунки — це система регулювання взаємних двосторонніх платежів і розрахунків за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між державами, організаціями й громадянами різних країн.

Для здійснення таких розрахунків банки використовують свої закордонні відділи та кореспондентські відносини з іноземними банками, які супроводжуються відкриттям рахунків «лоро» (іноземних банків у даному банку) і «ностро» (даного банку в іноземних). 82 Переважне використання національних валют у міжнародних розрахунках посилює залежність їх ефективності від курсових коливань, економічної і валютної політики країне мітентів цих валют.
4. Класифікація неторгових операцій в іноземній валюті

Неторговельні валютні операції- це операції з обслуговування фізичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, які надаються суб’єктами господарювання і не пов’язані із міжнародним товарооборотом.

До них належать:

  • Купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти;

  • Оплата платіжних документів у національній та іноземній валютах;

  • Інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів у національній валюті;

  • Оплата переказів, що надходять фізичним особам з-за кордону;

  • Переказ коштів фізичних осіб за кордон;

  • Операції за поточними рахунками і вкладами фізичних осіб в іноземній валюті;

  • Операції з банківськими пластиковими картками;

  • Операції з дорожніми чеками.


5. Розкрийте суть банківських операцій та послуг.

Універсалізація банківської діяльності, зростання конкуренції між банками та необхідність отримання додаткових доходів пов'язані з упровадженням та розвитком банківських послуг.

Особливість банківських послуг:

1) для надання банківських послуг банкам, як правило, не потрібні додаткові ресурси;

2) найбільшу частину доходів від надання послуг банки одержують у вигляді комісії;

3) при наданні послуг діяльність банків спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не пов'язані з матеріальними наслідками.

Банківські послуги класифікують за різними ознаками:

1. Залежно від руху матеріального продукту:

— послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту (наприклад, розрахунково-касове обслуговування);

— чисті послуги (наприклад, консультаційні).

2. Залежно від контингенту споживачів:

послуги юридичним особам;

— послуги фізичним особам.

3. Залежно від відображення послуги у балансі:

— балансові;

— позабалансові (операції, що певний час не відображаються в балансі, поки не будуть відображені в прибутках або збитках банку).

4. Залежно від плати за надання послуг:

— платні;

— безоплатні.

5. Залежно від можливості обліку платних послуг і можливості визначення розміру плати:

— послуги, розміри яких підлягають обліку (розрахунково-касові, кредитні, валютні);

— послуги, аналоги яких є у відповідних тарифах (консультаційні);

— послуги, вартість яких не може бути встановлена об'єктивно (як правило, надаються банками в пакеті з платними товарними послугами).

6. Назвіть класифікаційні ознаки банківських операцій.

Найбільш поширеним є підхід, за яким банківські операції класифікують за такими ознаками:

1. Залежно до специфіки банківської діяльності:

а) специфічні банківські операції (традиційні);

б) неспецифічні банківські операції (нетрадиційні).

2. Залежно до плати за надані операції І послуги:

а) платні;

б) неплатні.

3. Залежно від порядку формування і розміщення фінансових ресурсів банку:

а) активні;

б) пасивні.

4. Залежно від суб'єктів, яким надаються банківські операції:

а) для юридичних осіб;

б) для фізичних осіб.

5. Залежно від руху матеріальних продуктів:

а) пов'язані з рухом матеріального продукту;

б) чисті банківські операції.

  1. Охарактеризуйте пасивні операції банку.

Пасивні операції — операції, пов'язані з формуванням банківських ресурсів. Вони відіграють первинну й вирішальну роль щодо активних операцій, для яких необхідною умовою є достатність ресурсів. Саме в результаті пасивних операцій банки отримують додаткові ліквідні кошти.

Пасивні операції включають:

  • залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення;

  • отримання кредитів від комерційних банків та центрального банку;

  • випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов'язань.




  1. Які операції входять до складу операцій з формування позиченого капіталу банку? Розкрийте їх особливості.

Операції з формування залучених ресурсів називають пасивними депозитними операціями. Вони відображають процес залучення й обігу в банківському балансі тимчасово вільних коштів юридичних, фізичних осіб, банків, які зберігаються на різноманітних рахунках (строкових і до запитання). Вкладниками можуть бути як юридичні так і фізичні особи, що не належать до постійних клієнтів цього банку, а обслуговуються в іншому банку.
9. У чому полягає відмінність гарантійних послуг банків від поручительства?

Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема за сплату відсотків за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлене договором. Особи, що спільно дали поручительство, відповідають перед кредитором теж солідарно. Солідарність не є ознакою договору поручництва. У договорі може бути встановлено, що поручитель несе субсидіарну ("запасну") відповідальність за боржника: у такому випадку до звернення з вимогою до поручителя кредитор повинен вжити заходів для одержання боргу від головного боржника.

Якщо до поручителя пред’явлений позив він зобов’язаний залучити боржника до участі в справі. У противному випадку боржник має право проти вимоги поручителя всі заперечення, що він мав проти кредитора. Поручитель вправі висувати проти вимог кредитора заперечення, що міг би подати боржник. Поручитель не втрачає права на ці заперечення навіть у тому випадку, якщо боржник він них відмовився, або визнав своє зобов’язання.

Обов’язок поручителя залучити боржника до участі в справі не процесуальним, а матеріально – правовим. Він повинен бути реалізований у форм оповіщення боржника поручителем. Поручитель повинен залучити боржника до участі в справі у всіх випадках пред’явлення позову кредитором.

До поручителя, що виконав зобов’язання, переходять усі права кредитора по цьому зобов’язанню. Кредитор зобов’язаний вручити поручителю документи, що засвідчують вимогу до боржника і передати права по забезпеченню цієї вимоги. Це означає, що поручитель став на місце кредитора по головному зобов’язанню. По суті поручителю дається право регресу і одночасно він наділяється деякими правами кредитора.

гарантія даної особи приймається на основі довіри, оскільки з ним давно підтримуються зв’язки, а репутація в нього бездоганна. Від всіх інших контрагентів необхідно потребувати доказів надійності і надання забезпечення. Вони, в свою чергу потребують індивідуального підходу: відносно фізичних осіб можна скористатися даними про їх майно і прибутки, методика визначення платоспроможності підприємств банкам відома; є свої відомі методики визначення фінансових станів банків, страхових компаній, фондів. Якщо фінансове положення гаранта викликає сумнів, банк повинен очікувати забезпечення його гарантій заставою майна.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас