Ім'я файлу: Розкопки.docx
Розширення: docx
Розмір: 278кб.
Дата: 09.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Заупокійний культ.docx
Розширення: docx
Розмір: 278кб.
Дата: 09.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Заупокійний культ.docx
Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Навчально – науковий Інститут мистецтв
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та реставрації
«Археологічні знахідки Шлімана у Мікенах»
З дисципліни
“ Історія мистецтв”
Виконала: Студентка групи ОМ-31 Яковлєва А.В.
Викладач: доцент Дяків О. В.
Івано-Франківськ
2021
У 1870 р. Г.Шліман розкопав та дослідив руїни давньої Трої на півострові Мала Азія (територія сучасної Туреччини). Він розкрив могутні мури міст, що в різний час існували тут. Серед знахідок Г. Шлімана – скарб із золотих речей, який він вважав багатствами царя Трої Пріама. Як з'ясувалося пізніше, його знахідка належала правителеві, що жив за тисячу років до Пріама.
Крім Трої, Г. Шліман дослідив Мікени. Дослідження археолога допомогли описати давньогрецькі міста та палаци правителів і довели наявність високорозвинутої Ахейської цивілізації.
Палац царя Мікен розташовувався на акрополі, який захищали міцні мури, що простягалися майже на 900 м і мали товщину від 6 до 10 м. Вони були побудовані з величезних кам'яних блоків масою близько 6 т кожний. Головним входом до палацу слугували «Левові ворота». Вони символізували могутність Мікенської держави. Ворота, споруджені із чотирьох монолітів, прикрашала трикутна брила з рельєфом, який зображав двох левиць, що охороняли вхід. Від воріт звивалася на вершину пагорба дорога, яка сполучала їх із царським палацом. Його центром був мегарон – зала для свят і бенкетів з вогнищем посередині. Навкруг неї розміщувалися кімнати, комори, коридори. Навколо вогнища стояли чотири колони – опори для даху, що мав отвір, через який виходив дим.
Шліман знайшов та дослідив також дев'ять гробниць. Найвідомішою з них є «Скарбниця Атрея». Це підземне приміщення висотою понад 13 м було споруджене у схилі пагорба. Здавна вважалося, що тут зосереджені казкові багатства мікенських царів Атрея й Агамемнона. Виявилося, що й справді поховання практично засипані виробами із золота й коштовного каміння. У першій гробниці Шліман та його експедиція знайшли золоті лаврові вінки і 15 золотих діадем, у другій – понад 700 золотих пластин із зображеннями тварин, медуз, восьминогів, золоті прикраси. Вони виконані з дивовижною майстерністю і засвідчують високий рівень розвитку ювелірного мистецтва.
Визначними знахідками стали золота корона з 36 золотими листочками, золоті посмертні маски мікенських царів та золоті пластини, які вішали на груди померлим і які, на думку давніх греків, мали захищати небіжчиків від різних негараздів у потойбічному світі. Найвідомішою маскою з колекції Шлімана стала «маска Агамемнона» знайдена 30 листопада 1876 року.
"На мене дивилося обличчя Аґамемнона!" - повідомив він у телеграмі грецькому королю Георгові I. Він знайшов скарб – 14 кг золотих прикрас. Розкопки проводив у Мікенах - 90 км на південний захід від Афін, усередині кам'яного кургану. Професійні історики вважали його гігантською хлібною піччю. А Шліман вірив, що там похований цар Агамемнон. Той, що за Гомеровою "Іліадою" захопив і спалив Трою. Наперекір критикам, Шліман ножем перекопав 176 кв. м підлоги "печі". На 25-й день натрапив на останки 15 осіб і золоті речі навколо них.
Л
ише перелік прикрас з виявленого Шліманом скарбу становить 206 сторінок. Найціннішою знахідкою була золота поховальна маска, що зображувала літнього бородатого чоловіка із закрученими догори кінчиками вусів. "Хіба могла вона належати простому смертному?" - аргументував він у звіті.
Науковці не прийняли висновків ексцентричного дослідника. Підозрювали в підробці. Згодом з'ясувалося, що той справді помилявся. Зображений на масці володар, який правив Мікенами у XVI ст. до н. е. – за 400 років до описаних в "Іліаді" подій. Ані імені, ані деталей про його життя не з'ясували досі.
Маска доводить, що давні греки – суворі воїни – високо цінували прекрасне, а їхні майстри могли передати характер людини у мистецьких витворах. Скарби, знайдені в царських гробницях і гробницях заможних ахейців, є також свідченням поділу тогочасного суспільства на багатих і бідних.