Ім'я файлу: отчет по исследованию семьи.doc
Розширення: doc
Розмір: 94кб.
Дата: 03.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
религиозные и политические конфликты ирладия -Англия.rtf


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди


Дослідження сімї

з дисципліни «Психологія»


Виконала:

Студентка 5 курсу

Спеціальність «Психологія»

(заочна форма), гр. 51,

Освітній ступінь «Магістр»

Кислова І.С.

м. Харків- 2019
ВСТУП
Досліджуючи сім*ю, я спитала дитину 12 років, що таке «ідеальна сім*я», хлопчик не забарився і чітко мені відповів:

«Сім’я – це любов, підтримка один одного, розуміння та довіра в складній ситуації»

Євген,12 років
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу! Треба берегти себе, своїх близьких, рідних – свою сім*ю !!!

1 Опис сім'ї, яку досліджували.

Типології сім'ї визначаються різними підходами до виділення предмету вивчення. В.С.Торохтій, відзначає, що сучасні сім'ї відрізняються між собою за наступними ознаками.

За кількістю дітей: Багатодітна сім’я

(Віра – 38 років, троє дітей : Оля – 15 років, Євген -12 років, Катя – 9 років)

За складом: неповна сім'я (без батька).

За структурою: з однією шлюбною парою з трьома дітьми, але без батька.

За типом верховенства в сім'ї: авторитарна сім'я. (Мати авторитет, для своїх дітей завжди ставить дисциплінарні рамки).

За родинним побутом, укладом: сім'я типу спортивної команди або дискусійного клубу; сім'я, що ставить на перше місце комфорт, здоров'я, порядок, дисципліну, повагу до дорослих.

За однорідністю соціального складу: соціально гомогенна (однорідна) сім'я (минулий чоловік був теж українцем, як і дружина)

За родинним стажем: сім'я середнього шлюбу (у шлюбі прожили 5 років). На сьогодні шлюб не зберегли- у розводі .

За якістю стосунків і атмосфери в сім'ї: Стійка сім’я

За географічною ознакою: сільська.

За типом споживчої поведінки: сім'я з «фізіологічним» або «наївно-споживчим» типом споживання (переважно з харчовою спрямованістю).

За особливими умовами родинного життя: «позашлюбна сім'я».

За характером проведення дозвілля: закрита.

За соціальною мобільністю:сім'я середньої активності.

За ступенем кооперації спільної діяльності: колективістська ( в сім’ї кожен виконує свою роль , всі обов’язки розподілені: прибирання, прання, готування та інше )

За станом психологічного здоров'я: здорова сім'я.

2. Опис сім’ї за анкетою «Соціально-психологічне дослідження сім’ї»

(див. Додаток 1)

Сім’ю, яку я досліджувала –неповна .

Склад: (Віра – мати 38 років, троє дітей : Оля – 15 років, Євген -12 років, Катя – 9 років)

Освіта :

Віра (мати) – середнє- спеціальна освіта, працює у сфері медицини, медичною сестрою та за сумісництвом рентген-лаборантом на трьох роботах у м. Харків.

Оля ( старша донька) - середня освіта,

Євген (син) –неповна середня освіта,

Катя (молодша донька) – начальна (4 кл.) освіта.

Спадковість нічим не обтяжена, ніхто в сім’ї не палить, не вживає алкоголю та наркотиків

Соціально-психологічні фактори:

Мати впроваджує в сім’ю поняття співробітництва , іноді трапляється, що діти конкурують один з одним.

Особливості емоційних внутрішньо сімейних взаємозв’язків

Найбільш важлививою людиною для дітей є Мати, а для матері –діти.

Розглядаючи сім’ю, яку досліджуємо можна виділити наступні види соціально – аксіологичної спрямованості сім'ї:

 - суспільно-прогресивна (підтримка цінностей соціуму, єдність поглядів, добрі міжособові відносини між собою).

Розглянемо також сімейні підсистеми.

Сімейні підсистеми — це локальні, диференційовані сукупності сімейних ролей, які дозволяють сім'ї вибірково виконувати певні функції і забезпечувати її життєдіяльність (Nichols M., 1984; Мінухин З, Фішман Ч, 1998).

Сім’я включає дві основні підсистеми:

  1. підсистема подружніх стосунків (на даном етапі вони відсутні в нашої сім’ї );

  2. підсистема дитячо-батьківських стосунків. Між подружньою і дитячо-батьківською підсистемами існують взаємозв'язки і взаємообумовленість. Коли в родині виховуються декілька дітей, виділяється також дитяча підсистема сиблінгових стосунків (стосунків братів і сестер). Один з членів сім'ї може бути учасником відразу декількох підсистем — батьківської, подружньої, дитячої.

Якщо розбирати нашу сім’ю, то старша донька Ольга іноді виконує функцію і батьківську і дружню.

Зовнішні і внутрішні межі — це правила, які визначають, хто і яким чином виконує сімейні розпорядження в певному аспекті сімейного життя — подружньому, батьківському, дитячій групі. (Minuchin S., 1974).

Оля (старша сестра) виконує наступні обов’язки, коли мати на роботі:

  • наготувати молодших,

  • повчити з ними уроки ,

  • прибрати в кімнаті.

Євген середня дитина виконує обов’язки тата, якого нема:

  • принести води до хати,

  • нарубити дрова,

  • дружня функція – пограти з молодшою сестрою.


До параметрів сімейної системи відносяться також:

— сімейні правила;

— стандарти (стереотипи) взаємодії;

— «Образ сім'ї» і сімейні міфи;

— сімейна історія (тема);

— сімейні стабілізатори.

Сімейні правила — це ті підстави, на яких будується життя сім'ї. Вони дозволяють орієнтуватися в реальності і додають стійкість особи і сім'ї в цілому завдяки тому, що кожний добре знає свої права і обов'язки. Оскільки немає двох однакових людей, не може бути і двох однакових сімей. Їх складові частини унікальні, отже, мають бути унікальні і правила. Будь-які родинні правила сильно забарвлені особливостями особи батьків - авторів правила також життєвими обставинами, для вирішення яких служили ці правила. Цими правилами визначаються: функції кожної людини; взаємини між людьми; цілі, до яких всі вони йдуть; те, як вони збираються досягати їх, а також те, що потрібне і забороняється на шляху до досягнення цих цілей.

В рамках сімейної системи, правила виконують чотири основні функції:

1. Встановлюють погляди, очікування, цінності і цілі сім'ї.

2. Визначають, кому належить влада і авторитет, як вони використовуватимуться, і яка реакція на них передбачається з боку членів сім'ї.

3. Передбачають, як сім'я справлятиметься із змінами - в самій собі як у ланці, в своїх членах і у зовнішньому світі.

4. Наказують, як члени сім'ї можуть звертатися один до одного, і за яким приводом.

Правила торкаються самих різних сторін сімейного життя — від розподілу ролей, функцій і місць в ієрархії до розпорядку дня і дозволу членам сім'ї відкрито виражати свої думки і відчуття. Правила показують, що в сім'ї дозволено, а що ні, що вважається добрим і поганим, тобто вони є елементом сімейної ідеології. Правила діляться на гласні і негласні. Правила виникають на різних стадіях життєвого циклу, нерідко суперечать один одному, і тому близькі постійно повинні про них домовлятися. Правила сім'ї бувають культурно заданими — і тоді вони розділяються багатьма сім'ями, оскільки відомі всім, а бувають унікальними — для кожної конкретної сім'ї. Порушують сімейне функціонування ригідні правила (жорстко задані і важко змінні). Відсутність сімейних правил і норм також представляє серйозну небезпеку для психічного здоров'я. Нечіткість правил і норм, їх суперечність сприяє зростанню тривоги, збивають з толку, ведуть до нестійкості особи і сім'ї. Сімейні правила взаємозв'язані і в сукупності складають систему сімейних взаємостосунків — стандарти взаємодії.

Вище ми вже сказали , що у родині домінують правила підтримки один одного, взаємоповага, бажання допомагати у складних обставинах.

«Образ сім'ї» є сімейною самосвідомістю як цілісним інтегрованим утворенням (Мішина Т. М., 1983). Функцією сімейної самосвідомості є регуляція поведінки сім'ї. «Образ сім'ї» може бути адекватним і неадекватним. Якщо позиції родичів злагоджені, диференційовані і динамічні — це виражається в адекватному понятті «ми» і сприяє регуляції життя сім'ї як в цілому, так і на рівні її окремих елементів (стиль подружніх і дитячо-батьківських відносин, характер і правила індивідуальної і групової поведінки). Неадекватний образ «ми» має форму сімейного міфу.

Ми застосовували проективний тест для дітей «Ідеальна сім*я» у всіх трьох дітей малюнок був повноцінним , тобто з повноцінною сім*єю.

Сімейні міфи — це складні сімейні знання, неусвідомлювана взаємна угода між близькими. Його функція полягає в тому, щоб приховати від свідомості відкидану інформацію про сім'ю і про кожного її члена. Таким чином, сімейні міфи можна розуміти як своєрідні захисні механізми для підтримки єдності в сім'ях (Ferreira А. J. et.al., 1966). Сімейний міф включає злагоджені селективні уявлення, що ідеалізуються, про характер взаємостосунків в сім'ї, які камуфлюють є у її членів конфлікти і незадоволені потреби і створюють спостережуваний публічний образ сім'ї.

Сімейний міф є – нікому не говорять, що тато , минулий чоловік має проблеми з алкоголем.

Сімейні цінності — це вироблений, відкрито схвалюваний і культивований сімейною свідомістю ідеал, в якому містяться абстрактні уявлення про атрибути належного в різних сферах життєдіяльності. Сімейні цінності входять в психологічну структуру особистості кожного родича у вигляді важливого джерела мотивації його поведінки.

Сімейні цінності домінують у родині, кожен день народження, кожне свято святкується в колі сім’ї , і обов’язковим є те, що завжди дарять один одному подарунки.

Висновки : В рамках системного підходу сім’я розглядається як цілісна система, що реалізує сукупність функцій, які забезпечують повне задоволення потреб членів родини, характеризується зовнішніми і внутрішніми границями й ієрархічною рольовою структурою стосунків, яка функціонує під впливом двох законів: гомеостазу і розвитку.

Закон гомеостазу формулюється таким чином: кожна система прагне зберегти своє положення, яким би воно ні було. Система підтримує рівновагу за рахунок того, що фіксує кожне своє відхилення від нього і скоює дії, які сприяють поверненню в звичайний стан. Механізм, фіксації і повернення називається механізмом зворотного зв'язку. Він діє в самих різних областях життя сім'ї. Порушення механізмів зворотного зв'язку приводить до нестабільності сім'ї. Закон гомеостазу вимагає збереження сімейних правил в постійному вигляді. Їх зміна — хворобливий момент для всіх родичів. На рівні індивідуальної свідомості закон гомеостазу звучить приблизно так: «система в цілому повинна залишитися без змін». Коливання у зовнішньому середовищі звичайно супроводжуються реакцією, яка повертає систему в її стійкий стан. Але коли вони посилюються, в сім'ї може наступити кризовий стан, трансформація якого приведе її до нового рівня функціонування.

Згідно закону розвитку, кожна сімейна система повинна пройти свій життєвий цикл. Він є якоюсь послідовною зміною подій і стадій, які проходить більшість сімей. Безпосередніми причинами, що дають можливість подібного руху, є деякі обов'язкові для виникнення цієї системи етапи («кризи розвитку»), такі як шлюб, народження дитини і ін., а також зміни фізичного віку людей і відповідні їм стадії психічного розвитку. Саме на цих відрізках свого існування сім'ї виявляються нездатними вирішувати нові ситуації колишніми способами, і тому вони опиняються перед необхідністю ускладнювати свої пристосовані реакції, тобто переходити в нову якість.

Интерпретация результатов теста ( Оля 15 лет), см. Дополнение№2

Полученное изображение, как правило, отражает отношение ребенка к членам его семьи, то, какими он их видит, и какую роль в семейной конфигурации отводит каждому.

1. Оценка общей структуры

Мы видим на рисунке: семью, члены которой изображены вместе, близко стоящими друг к другу, кроме автора рисунка.

Младший брат и младшая сестра изображены близко к друг другу, это отражение того, как Ольга видит их взаимоотношения –поддержка, любовь.

Мама стоит рядом с будущим мужем – это желание Оли, чтобы мама была счастлива и наладилась ее личная жизнь.

2. Определение наиболее привлекательного персонажа

Самым привлекательным персонажем для Ольги является мама (Вера)

Так как на рисунке данный персонаж

- переднем плане,

-в особой одежде- свадебной,

- остальные персонажи сгруппированы возле ключевой фигуры

- размер мамы больше, чем размер других членов семьи, это говорит о том, что наиболее значимый персонаж для Ольги является мама

3. Ребенок о себе

Дистанция между членами семьи – один из основных факторов, отражающих предпочтения ребенка. Расстояния на рисунке являются отражением психологической дистанции.

На рисунке Ольга нарисовала себя отдельно –она дистанцировалась от семьи, чувствует себя изолированной, наличие домика со штриховкой говорит об повышенном уровне тревожности. Наушники свидетельствуют о нежелании слушать окружающих, хочет побыть наедине. Придает большое значение вещам, предметам (Эппл), близок мир виртуального общения.
4. Родительская пара

Оля нарисовала обоих родителей, хотя отца в семье нет, это говорит о том , что Оля хочет ,чтоб семья была полноценной.

Иногда ребенок, игнорируя реальную ситуацию, изображает одного из родителей неестественно большого размера (в нашем случае, мама), часто это касается материнской фигуры. Это говорит о том, что в его глазах этот родитель воспринимается как подавляющая фигура, пресекающая любое проявление самостоятельности и инициативы. Если у ребенка сложился образ одного из родителей как доминирующего, подавляющего, враждебного, пугающего человека, то он склонен придать его фигуре большие размеры по сравнению с фигурами других членов семьи, не учитывая их реальных физических размеров.

Интерпретация результатов теста (Жени 12 лет), см. Дополнение 3

Полученное изображение, как правило, отражает отношение ребенка к членам его семьи, то, какими он их видит, и какую роль в семейной конфигурации отводит каждому.

1. Оценка общей структуры

Мы видим на рисунке: действительно, семью, члены которой изображены вместе, близко стоящими друг к другу.

Следует отметить ,что женя нарисовал себя рядом с младшей сестрой Катей, что говорит о поддержке, этот факт подтверждается и рисунке Ольги (Дополнение 2).

Женя нарисовал слева бывшего гражданского мужа Веры – Александра.

Левая сторона свидетельствует о прошлом.

Александра Женя подписал на рисунке, как папа. Для Жени Александр остается примером отца , и ему хочется мужской поддержки со стороны мужчины, которой на данном этапе отсутствует.

Женя на рисунке нарисовал маму практически последним персонажем , затем нарисовал кота ,то есть указав на то, что в мире Жени есть свободное ,незаполненное место, Жене не хватает внимания, любви, общения.

Огромные сердечки с двух сторон листа свидетельствуют о том, что Женя ,действительно, нуждается в большей любви и заботе.

Надпись Жени на рисунке : «Сім’я –це любов ,підтримка друг друга, розуміння та довіра в складній ситуації » может говорить о том, что для него семья это важно, а полноценная семья -еще важнее.

  • .

2. Определение наиболее привлекательного персонажа

Предпочтение того или иного родителя выражается в том, ближе к кому из родителей нарисовал себя ребенок. Женя нарисовал себя ближе к отцу, которого на сейчас не имеет, это говорит о том,что ему не хватает мужского внимания.

3. Ребенок о себе

Если ребенок рисует себя рядом с отцом и при этом преувеличивает размеры отцовской фигуры, то, вероятно, это указывает на сильное чувство желание ребенка иметь отца и мужскую поддержку.

4. Дополнительные персонажи

Рисуя семью, ребенок может добавить животных. В нашем случае Женя добавил кота .Такое поведение трактуется как попытка заполнить пустоты, возместить нехватку близких, теплых отношений, компенсировать недостаточность эмоциональных связей и т.д.

5. Родительская пара

Ребенок, который воспитывается одним из родителей, может тем не менее изобразить их обоих, выражая тем самым свое желание того, чтобы их союз восстановился. Женя в своем рисунке это подтвердил.

Один из родителей может оказаться на рисунке в изолированном положении – это отец . Если фигура родителя одного с ребенком пола изображена в стороне от остальных, то это можно интерпретировать как желание ребенка находиться с родителем противоположного пола.

6. Идентификация

В рисунке семьи имеет место и такой показательный фактор, как идентификация. Ребенок легко отождествляет себя с тем или иным персонажем своего рисунка. Он может отождествлять себя с отцом, матерью, сиблингом.

Идентификация с родителем своего пола соответствует нормальному положению вещей. Она отражает его желание иметь предпочтительные отношения с родителем противоположного пола, то есть с отцом.


Интерпретация результатов теста (Катя 9 лет), см. Дополнение 4

Полученное изображение, как правило, отражает отношение ребенка к членам его семьи, то, какими он их видит, и какую роль в семейной конфигурации отводит каждому.

1. Оценка общей структуры

Мы видим на рисунке: действительно, семью, члены которой изображены вместе, близко стоящими друг к другу.

Катя на рисунке расположила себя между мамой и старшей сестрой, это свидетельствует о том, что это самые важные фигуры в ее понимании.

На «маме» она трижды написала слово «семья», это подтверждает ,что мама для нее самое важная фигура.

Папу Катя нарисовала в правой стороне, что может говорить о том, что она желает в будущем видеть и второго родителя.

2. Определение наиболее привлекательного персонажа

Наиболее привлекательные персонажи для Кати это старшая сестра Оля и мама, об этом можно судить ,исходя из рисунка на котором изображено два цветка возле сестры и мамы.

3. Ребенок о себе

Катя на рисунке нарисовала себя посередине, а по бокам мужчины. У каждого персонажа есть ноги и линия на которой все стоят, это говорит о том, что ребенку в семье комфортно и безопасно .

Если рассматривать , как нарисован рисунок, то семья нарисована больше слева, это может говорить о том, что Катя вспоминает полноценную семью.

Сердечко на кофте Кати говорит о том, что ребенок живет в любви и испытывает любовь и поддержку от семьи.

4. Дополнительные персонажи

На рисунке есть солнце, облачка, травка и тучки и множество мелких птиц, это может свидетельствовать о безопасности внешнего мира.

5. Родительская пара

Катя на рисунке  изобразила родителей друг с другом. На данном этапе этого нет. Но понимание у девятилетнего ребенка об «идеальной семье» присутствует.

6. Идентификация

Идентификация с родителем своего пола  и сестрой своего пола сответствует нормальному положению вещей. Она отражает его желание иметь предпочтительные отношения с мамой и сестрой.


Рекомендации

Родителям нужно знать - классификацию стадий развития личности:

- от рождения до 1 года – формирование доверия или недоверия к миру

- от 1 до 3 лет – ощущение самостоятельности / стыд, сомнение

- от 3 до 6 лет – инициативность / вина

- от 6 до 12 лет – трудолюбие / чувство неполноценности

- от 12 до 19 лет – формирование идентичности или ее диффузное ощущение

- от 20 до 25 лет чувство близости (интимности) или изолированности, происходит выбор людей, которых любить и с кем дружить

- от 26 до 64 лет – продуктивность или инертность, стагнация. Основное – чувствовать себя нужным, проявлять и чувствовать заботу

- от 65 и до смерти – ощущение целостности или отчаяния
Один из самых тяжелых кризисных периодов в жизни человека, которым нельзя пренебрегать это Подростковый период.

Этого времени со страхом ожидают родители, а их дети переживают один из самых ярких, насыщенных и стремительных периодов жизни.

В 14-19 лет молодые люди впервые думают о будущем, его перспективах, определяются с профессией, которой намерены посвятить себя.

Вместе с этим подросткам приходится мириться со своим новым телом, переживать ежедневные гормональные взрывы, находить свое место в социуме. Не удивительно, что весь спектр нагрузки на психику подростка проявляется в неповиновении, агрессии и новых комплексах.

Как пережить: в это время чрезвычайно важной для тинейджера становится поддержка семьи. Родители должны поощрять первые проявления независимости, избегать давления. Если нужно, не лишней будет работа с психологом, психотерапевтом, психоаналитиком.
Проблема выбора профессии – один из самых острых вопросов во время кризиса.

Спасением может стать gap year – пауза между школой и поступлением в университет, во время которой подросток без лишней спешки может найти дело по душе.

Как понять, что наступил возрастной кризис и как преодолеть его?!

Возрастной кризис никогда не наступает внезапно, так же, как и не длится всю жизненную стадию. Чаще всего кризис происходит при переходе из одного возрастного периода в другой. Часто человека охватывает тревога, апатия, депрессивное настроение, возникает желание сменить круг общения или отношения, исчезает интерес к работе, происходит крушение жизненных ценностей.

Во время кризисных периодов каждый человек может помочь себе самостоятельно:

1. Осознать и принять ситуацию. Не прятаться от кризиса и не игнорировать его, а направить все силы на продуктивное переживание этапа.

2. Больше общаться. Находить время на друзей, отношений, окружить себя людьми, которые вдохновляют. Зато, отказаться от токсичного общения.

3. Следить за режимом дня. Выработать собственные ритуалы (например, чашка кофе утром), которые станут своеобразными якорями покоя, когда в голове хаос. Таким образом легче снова настроиться на работу и упорядочить жизнь.

4. Находить время на себя. Моменты наедине с собственными мыслями и хобби позволяют сконцентрироваться, переосмыслить происходящее.

5. Не принимать важных решений в периоды, когда кризис обостряется и накрывает депрессивное настроение. В это время лучший результат принесет работа с психологом.

6. Понять новые приоритеты. Осознавать, что с некоторыми мечтами, желаниями и людьми надо прощаться, бывает сложно. Но это нормально – отпускать то, в чем для вас больше нет смысла. Вместо старых ценностей появятся новые, ведь вы, как личность, растете и меняетесь.

7. Не сравнивать себя с другими. У каждого разные исходные данные, но в эпоху соцсетей этого не видно. Оценивайте только себя, собственные успехи по отношению к себе старому.

8. Спорт. Любая физическая активность полезна для стабилизации душевного состояния. Выбирайте занятия по душе. Тренировки, которое хочется посещать и в солнце, и в непогоду, подарят уверенность в собственных силах.





скачати

© Усі права захищені
написати до нас