Дослідження ринку дитячого харчування україниthe research of baby food market in ukraine

664
Випуск 8. 2015
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
УДК 338.43.664
Чазов Є.В.
магістр
Національного університету харчових технологій
ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ УКРАЇНИ
THE RESEARCH OF BABY FOOD MARKET IN UKRAINE
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена огляду й аналізу стану ринку дитячого харчування в Україні та виявленню основних тенденцій і про- блем галузі. Серед основних проблем розвитку ринку дитячого харчування варто виокремити такі: погіршення стану здоров’я дітей, несприятлива соціально-демографічна ситуація, висо- ка собівартість виробництва дитячого харчування, недостатня якість молоко-сировини, значна питома вага імпортної про- дукції в структурі виробництва дитячого харчування. Автором виділено такі основні напрями їх вирішення: стимулювання ві- тчизняного виробництва дитячого харчування, проведення по- літики імпортозаміщення, а також покращення якості продукції, що виробляється в Україні.
Ключові слова: дитяче харчування, народжуваність, ви- робництво, імпортозаміщення, діти.
АННОТАЦИЯ
Статья посвящена обзору и анализу состояния рынка дет- ского питания в Украине и выявлению основных тенденций и проблем отрасли. Среди основных проблем развития рынка детского питания можно выделить следующие: ухудшение состояния здоровья детей, неблагоприятная социально-де- мографическая ситуация, высокая себестоимость производ- ства детского питания, недостаточное качество молоко-сырья, значительный удельный вес импортной продукции в структуре производства детского питания. Автором выделены следу- ющие основные направления их решения: стимулирование отечественного производства детского питания, проведение политики импортозамещения, а также улучшение качества производимой продукции в Украине.
Ключевые слова: детское питание, рождаемость, произ- водство, импортозамещение, дети.
ANNOTATION
The article focuses on overview and analysis of the condition of baby food market in Ukraine and identifies the main trends and problems of the industry. Among the main problems in develop- ment of the market of baby food are highlighted the following: de- terioration of the health status of children, unfavorable socio-de- mographic situation, the high cost of baby food production, lack of quality of raw milk, a large share of imported products in the structure of baby food. The author highlighted the following basic directions of solving these problems: stimulation of domestic pro- duction of baby food, adopting the policy of import substitution and improving the quality of products produced in Ukraine.
Keywords: baby food, birthrate, production, import substitu- tion, children.
Постановка проблеми. Нині ринок продук- ції дитячого харчування в Україні характе- ризується стійкою тенденцією до зростання.
Однією з причин такого росту є зміна культури споживання і стилю життя: зростає жіноча зайнятість, а, отже, і потреба в готовому про- дукті для дитини – високоякісному, зручному та безпечному.
Нині забезпечення ринку України продук- тами дитячого харчування вітчизняного похо- дження є неповним. Досить велику частку
імпортної продукції складають товари таких категорій: дитячі молочні суміші, соки та пюре, а також повністю імпортується консер- вована продукція на м’ясній та рибній основі.
Зважаючи на складний стан економіки, значне падіння курсу національної валюти, зниження купівельної спроможності громадян, згортання торговельних відносин з РФ (частка імпорту продукції дитячого харчування у першому пів- річчі 2014 р. складала 31,45% [1]), значно під- вищується актуальність проблеми продовольчої безпеки в даному сегменті ринку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Теоретичну основу дослідження проблем вітчиз- няного ринку дитячого харчування, та шля- хів їх вирішення склали наукові праці таких учених, як: І.М. Демчак, О.М. Полонської,
А.Ю. Мамочки, Г.Є. Поліщука, І.З. Должан- ського, Г.О. Вороніна, О.І. Куця, В.С. Пахо- люка, а також Закон України «Про дитяче хар- чування» № 142-16 від 05.12.2012, публікації у галузевих виданнях та журналах.
Виділення не вирішених раніше частин
загальної проблеми. Погіршення соціально- демографічної обстановки в Україні, а саме збільшення кількості одиноких матерів та погір- шення стану здоров’я жінок, значний обсяг і термін окупності інвестицій виробництва дитя- чого харчування, неефективна система регулю- вання ринку продуктів дитячого харчування зумовлюють необхідність у визначенні пріори- тетних напрямів розвитку цієї галузі.
Постановка завдання. Метою статті є визна- чення та обґрунтування рішень щодо забезпе- чення вітчизняними виробниками зростаючого попиту на продукти дитячого харчування, а також вирішення проблеми імпортозаміщення у цьому сегменті ринку. Для досягнення постав- леної мети необхідно вирішити такі завдання: визначити актуальні тенденції, основних грав- ців, та структуру ринку дитячого харчування, за цими даними сформулювати основні проблеми виробників цієї продукції, а також надати про- позиції, щодо вирішення цих проблем.
Виклад основного матеріалу. Останніми роками на ринку дитячого харчування в Укра-
їні спостерігалася певна позитивна динаміка: по-перше, збільшився попит на продукцію за рахунок погіршення здоров’я жінок, які зму- шені заміняти грудне молоко молочними сумі- шами; по-друге, зросла зайнятість жінок, а, відповідно, і потреба у готових продуктах дитя- чого харчування; по-третє, зростає інтерес до

665
Глобальні та національні проблеми економіки продукції вітчизняного виробництва внаслідок валютних коливань та нестабільності еконо- міки. Паралельно з цим збільшилося виробни- цтво дитячого харчування в Україні як у кон- тексті задоволення зростаючого попиту, так
і програми імпортозаміщення. Так, у 2013 р. збільшилося виробництво кисломолочного сиру та виробів з нього для дитячого харчу- вання на 73,6%, продуктів кисломолочних для дитячого харчування – на 67,3%, соків дитячих – на 37,1%, молока обробленого рід- кого – на 16,8%. І надалі зростає виробництво молока для дитячого харчування. Так, за перші
6 місяців 2014 р. обсяги виробництва збільши- лися на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року [2]. Проте зросло лише вироб- ництво молочного дитячого харчування, що пов’язано з введенням нових потужностей (вве- дення в експлуатацію 2 спеціалізованих заводів з виробництва дитячого молочного харчування
ТМ «Агуша» та «Яготинське для дітей»). Щодо
інших категорій товарів, то особливих зрушень не відбулося. А відтак, через недостатній обсяг внутрішнього виробництва, такі категорії това- рів як: овочеві пюре, соки, сухі молочні суміші мають значну частку імпорту (внутрішнє вироб- ництво молочних сумішей і каш – 42%; соки і фруктово-овочеві пюре – 43%) [3], а м’ясні та рибні консерви повністю імпортуються.
Лідерами з виробництва харчової продукції залишаються спеціалізовані підприємства дитя- чого харчування. До головних учасників цього ринку належать: ПАТ «Хорольський молочно- консервний комбінат дитячих продуктів» (Пол- тавська обл.) – сухі молочні продукти; ТОВ
«Південний консервний завод» (м. Херсон),
ПАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» – плодоовочеві консерви і соки;
ПАТ «Галактон», ТОВ «Фавор» (м. Київ), ПАТ
«АК Комбінат «Придніпровський»« (м. Дніпро- петровськ), ТОВ «Люстдорф» (Вінницька обл.),
ПАТ «Вімм-Біль-Данн Україна» (Київська обл.),
ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей» (Київська обл.), Комунальне під- приємство «Міська молочна фабрика – кухня дитячого харчування» (м. Харків) – рідкі та пастоподібні молочні продукти. Сировину для виробництва продуктів дитячого харчування на молочній основі підприємства-виробники отримують з господарств, яким надано ста- тус спеціальної зони. Нині це 59 господарств у 14 областях України: Вінницькій, Волин- ській, Дніпропетровській, Івано-Франківській,
Київській, Одеській, Полтавській, Рівненській,
Сумській, Харківській, Херсонській, Хмель- ницькій, Черкаській і Чернігівській.
Найбільшими імпортерами дитячих продук- тів харчування на українському ринку є кра-
їни Європи, виробництво яких складає 64% від загального імпорту продуктів дитячого харчу- вання. Це виробники таких відомих світових марок: «Nutricia» (Нідерланди), «Nestle» (Швей- царія), «Hipp», «Hesnz» (Німеччина) тощо [4].
Щодо споживачів, то характерним є зосеред- ження основних груп споживачів (молоді сім’ї з дітьми) у великих містах-мільйонниках: Київ,
Харків, Одеса, Львів, Дніпропетровськ і т.д. Це пов’язано з тим, що у великих містах рівень життя є вищим, а відповідно існує тенденція до міграції сільського населення (переважно віком до 25 років) у великі міста (або перед- містя). Тобто густота як дорослого населення, так і основної групи споживачів дитячого хар- чування – немовлят, та дітей дошкільного віку у мегаполісах вища. Усі ці фактори призво- дять не лише до концентрації населення, а й до локалізації ринків збуту виробників дитячого харчування і, відповідно, високої конкуренції продавців та виробників цих товарів.
Також варто зазначити, що споживання дитячого харчування в Україні є одним з най- нижчих у Європі і становить в середньому
17 кг на одну дитину на рік, тоді як в Росії цей показник складає – 44, Італії – 61, Іспанії та Швеції – 63, Бельгії – 79, Фінляндії – 96 кг таких продуктів [5]. Це пояснюється тим, що діти в Україні дуже рано переходять на неспе- ціалізоване харчування, а також тим, що батьки все ще надають перевагу приготуванню
їжі для малюка власноруч, без використання готових сумішей.
Усі ці фактори призводять до того, що хоч ринок і зростає, проте він не є дефіцитним.
Гостро стоїть лише питання у налагодження виробництва дитячого харчування усіх товар- них груп в Україні, зважаючи на високий попит
і потенціал розвитку на цьому ринку, причому не лише на внутрішньому, а і на зовнішньому.
Отже, ми визначили стан і тенденції як за попитом, так і за пропозицією на ринку дитя- чого харчування.
На наш погляд, в Україні можна виділити такі ключові проблеми, що пов’язані з ринком дитячого харчування:
1.
Відсутність спеціалізованого дитячого харчування вітчизняного виробництва. Необ- хідність у спеціалізованому дитячому харчу- ванні, пов’язана з тенденцією до зростання рівня захворюваності дітей, спричиненою неза- довільною екологічною ситуацією, а також застарілим медичним забезпеченням. Ситуація ускладнюється незадовільним станом здоров’я матері та дитини, очевидними проявами якого
є все ще досить високі рівні материнської смертності і смертності немовлят, підвищені показники перинатальних втрат, несприятлива динаміка захворюваності новонароджених [6].
Розгортання тенденцій зростання рівня захво- рюваності дітей вимагає пошуку рішень щодо харчування, яке збагачене необхідним комп- лексом вітамінів і мінералів, що підвищило б захисні функції дитячого організму, а також щодо спеціалізованого дитячого харчування, яке задовольняє специфічні потреби окремих груп дітей. Проте такі рішення вже є, але вони є імпортного походження, тому батьки з

666
Випуск 8. 2015
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського низьким рівнем доходів або заклади для дітей- сиріт, лікувальні заклади не завжди можуть собі їх дозволити.
2. Висока собівартість дитячого харчування.
У першому десятиріччі поточного століття від- буваються помітні зрушення у структурних характеристиках народжуваності в Україні, а саме суттєво збільшилася частка позашлюбних народжень, яка у 2014 р. становила п’яту час- тину новонароджених. Це призводить до про- блеми, коли вигодовування дитини природнім шляхом є не завжди можливим через вимушене працевлаштування матері. І тому зростає попит на дитяче харчування готового типу або напів- фабрикатів, консервів. Проте висока собівар- тість дитячого харчування обумовлює високі роздрібні ціни на готову продукцію. Головна проблема у ціновій доступності цих продуктів для даної категорії споживачів.
3. Складні умови для відкриття виробництв дитячого харчування. Законодавством передба- чені обмеження рівня рентабельності для вироб- ників дитячого харчування, а також є обме- ження на торгову надбавку, на рівні 10-15%, залежно від області [7]. Разом з тим для вироб- ництва продуктів харчування даного сегменту, використовується лише імпортне обладнання, що має всі сертифікати якості та санітарної без- пеки. Тому, зважаючи на високу курсову різ- ницю, з економічної точки зору є невигідним відкриття нового виробництва, адже воно буде мати значний термін окупності, а отже такі проекти можуть дозволити собі лише великі компанії (такі приклади вже є у виробництві молочного дитячого харчування – відкриття нових спеціалізованих заводів «Агуша» і «Яго- тинське для дітей» компаній PepsiCo і Молоч- ний Альянс). Таким чином, знижується конку- рентоспроможність у вітчизняних виробників на власному ж ринку.
4. Невисока наукоємність вітчизняної про- дукції дитячого харчування. Адже, якщо взяти категорію продукції сухих молочних сумі- шей, то ринкова частка продукції вітчизняних виробників становить 50-60% у натуральному вираженні, і лише 25-30% у грошовому [8]. Це свідчить не лише про те, що імпортні продукти
є дорожчими за вітчизняні, а й про те, що про- дукти імпортного походження є комплексними, вітамінізованими, і є максимально наближе- ними за складом до грудного материнського молока. І що найголовніше, це продукти тих торгових марок, що мають надійну репутацію, широко рекламують свою продукцію, і мають
європейські сертифікати якості та екологічної безпеки. Якщо подивитися на цю проблему ширше, то стає зрозумілим що це є проблема не лише цієї галузі в Україні.
Отже, можемо зробити висновок, що всі вищезазначені, та низка інших проблем, ство- рили передумови до значної частки імпорту продукції дитячого харчування. Досі так гостро не стояло питання імпортозаміщення на даному ринку, адже імпортована продукція відповідає всім нормам якості, а їх ціна не була настільки обтяжливою, для більшості сімей.
Нині певні зрушення у цьому питанні вже є.
В межах чинного нормативно-правового поля, стимулювання виробництва продуктів дитячого харчування здійснюється таким чином:
• діє норма п. 154.2 Податкового кодексу
України, відповідно якої звільняється від опо- даткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спе- ціальних продуктів дитячого харчування влас- ного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів. Перелік спеціальних про- дуктів дитячого харчування встановлюється
Кабінетом Міністрів України;
• пп. 197.1.1 Ст. 197 визначено, що звільня- ються від оподаткування операції з постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитя- чого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
• п. 197.4. Ст. 197 визначено, що звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунк- том 197.1 цієї Статті, поширюється на операції
із ввезення на митну територію України;
• відповідно до абзацу «е» пп. 267.1.2 п.
267.1 Ст. 267 Кодексу не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяль- ності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно продуктами дитячого хар- чування вітчизняного виробництва [9].
Проте для стимулювання внутрішнього виробництва продуктів дитячого харчування цих дій недостатньо, а деякі законодавчі норми на практиці не є ефективними і не дають бажа- ного результату.
Тому для вирішення цих та інших про- блем галузі ми пропонуємо такі заходи:
1. Скасування норми по обмеженню рівня рентабельності підприємств-виробників дитя- чого харчування. Можливо, лише залишити обмеження торгової надбавки. Адже дана норма стимулює виробників приховувати при- буток свого підприємства, збільшуючи статті витрат, а в складі холдингів такі підприємства
і зовсім можуть бути збитковими, що по-перше не стимулює до розвитку саме підприємства, а по-друге, держава не доотримує податкових надходжень.
2. Введення пільг на ввезення обладнання для виробництва дитячого харчування або надання доступу до купівлі валюти і пільгового кредитування. Проте тут варто зазначити, що мова не йде про дотації, адже як правило вони вбивають здорову конкуренцію і створюють передумови до неефективного використання коштів такими виробниками.
3. Співпраця існуючих виробників дитячого харчування з провідними науковими інститу- тами з метою покращення якісних властивос- тей своєї продукції та розширення асортименту.

667
Глобальні та національні проблеми економіки
Також у ході такої співпраці необхідно налаго- джувати випуск продукції для дітей з особли- вими потребами. Адже часта такої імпортної продукції в Україні значно більша, ніж в інших товарних позиціях.
4. Надання державної підтримки малозабез- печеним сім’ям, а також одиноким матерям для купівлі продуктів дитячого харчування.
Окрім цього, необхідним є відновлення роботи кухонь дитячого харчування, адже вони є най- більш зручним і доступним способом задоволь- нити попит на цю продукцію.
5. Більш активна робота у сфері збуту на підприємствах, що займаються виробництвом дитячих продуктів харчування. Особливо це стосується реклами і пакування. Дешеве паку- вання, що не виділяється серед імпортних аналогів, ніколи не буде викликати довіру у споживача. Економія на пакуванні веде до розуміння того, що виробник зекономив не лише на ньому, з метою зробити свій продукт більш доступним. Активна реклама допоможе залучати нових споживачів, адже це галузь, в якій аудиторія оновлюється щороку, і тому необхідно постійно підтримувати контакт із цільовою аудиторією. Причому виробникам варто орієнтуватися не на традиційну рекламу, а на методи мережного маркетингу.
Реалізація вищезазначених заходів сприя- тиме стимулюванню виробництва якісних про- дуктів дитячого харчування, підвищенню кон- курентоспроможності продукції українського виробництва, забезпечить стабільне, гаранто- ване виробництво якісної продукції, у необ- хідній кількості та асортименті, що в цілому
є складовою продовольчої безпеки та економіч- ного зростання України.
Висновок. Ринок продуктів дитячого хар- чування має значний потенціал до зростання.
Стабільність і відродження даної галузі вироб- ництва можливі лише за умови розроблення та реалізації чіткої стратегії на державному рівні
із обов’язковим фінансовим забезпеченням. За таких умов для вітчизняних виробників дитячого харчування будуть створені максимально сприят- ливі умови для нарощення виробництва продук- ції та підвищення її конкурентоспроможності.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Прес-служба Міністерства аграрної політики та продоволь- ства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.
kmu.gov.ua/control/publish/article?artid=246057105.
2. Вітчизняна індустрія дитячого харчування: сучасний стан та перспективні напрямки розвитку [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.nubip.edu.ua/node/6391.
3. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продо- вольства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/.
4. Офіційний сайт державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.
gov.ua.
5. Печенога О. Ринок дитячого харчування в Україні / О. Пече- нога, Т. Нагайцева, Ю. Кіщак // Харчовик. – 2012. – № 5.
6. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, сані- тарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності сис- теми охорони здоров’я України, 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uiph.kiev.ua/dawnload/
Vidavnictvo/Shchorichna%20dopovid/%D0%A9%D0%BE%D
1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%
D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1
%8C.2013.pdf.
7. Закон України «Про дитяче харчування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/
show/142-16.
8. Должанський І.З. Аналіз ринку дитячого харчування Укра-
їни / І.З. Должанський, Г.О. Вороніна // Маркетинг і менедж- мент інновацій. – СумДу, вип. № 1, 2010. – С. 82-89.
9. Офіційний сайт Верховної ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/.