Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Інститут енергетики та систем керування Кафедра АВКТ ЗВІТ до лабораторної роботи №3 на тему: «Дослідження нелінійних моделей шляхом лінеаризації» з курсу: «Моделювання об’єктів керування» Виконав: ст. гр. АВ-22 Воробок Г.Р. Перевірив: Ділай І.В. Львів-2020 Завдання 1(варіант 3) Побудувати та дослідити математичну модель відкритої протічної ємності, зображеної на рисунку. Конструктивні параметри: L1=104м, L2=5м, r1=0.05м, r2=0.09м, d =0.5м. Задані значення величин: - вхідних : P1=13кПа, P2=0кПа Значення східчасто змінюваної вхідної величини : P2=0.5кПа. Для всіх варіантів приймаємо ρ=1000кг/м3, ν=10-5 Па*с, ξ=0,9. 2.Побудова математичної моделі системи Згідно з рівнянням збереження маси речовини та ввівши деякі припущення (масообмін на границі розділу фаз рідина-повітря відсутній, ρ=const), запишемо диференційне рівняння, що описує зміну рівноваги в ємності де площа ємності, м2 ; h – рівень рідини в ємності, м.; Q об’ємна витрата, м3/c. Зміна витрати в першому трубопроводі описується диференційним рівнянням: Де , , g – прискорення земного тяжіння , g=9.81 м/с2. Витрати в другому трубопроводі з турбулентним режимом течії визначається на основі закону Дарсі-Вейсбаха: Рівняння (1), (2), (3) складають систему нелінійних диференційних рівнянь, які описують об’єкт моделювання: Або в іншому вигляді Як видно з (5), параметри стану об’єкт – це рівень h та витрата рідини Q2 в другому трубопроводі. Нехай для даної проточної ємності зовнішнім об’єктом буде регулятор рівня рідини в ємності. Тоді, вихідною величиною об’єкту є рівень ємності в h. 3. Визначення невідомих параметрів стану рівноваги 3.1. За аналітмчними залежностями Параметри стану для даного об’єкту є величини Q1 та h. В стані рівноваги Q1=Q10=const, h=h0=const. Враховуючи це, перепишемо систему (5) для стану рівноваги. Із (6) Підставляємо (7) в друге рівняння (6) та отримуємо: Звідки (позначивши ), одержимо: Значення h0 та Q10, Q20 зручно знайти описавши вирази (7), (8) в script-файлы. Наприклад, в даному варіанті початкові значення параметрів стану отримано при виконанні програми записаної у script-файлі pu1.m: %файл розрахунку початкових значень параметрів %за аналітичними залежностями ro=1000; g=9.8; dz=0.9; kv=1e-5; d=0.5; r1=0.05; L1=104; r2=0.09; L2=5; p1=13000; p2=0; %------------------------------------ k1=sqrt(4*pi.^2*r1.^5/L1/dz); k2=sqrt(4*pi.^2*r2.^5/L2/dz); B=(k2/k1)^2; %------------------------------------ disp('Початкові значення параметрів') h0=(B*p2+p1)/(ro*g*(B+1)); Q10=k2*sqrt(g*h0-p2/ro); disp(h0); disp(Q10); Результати виконання програми: h0 = 0.0034, Q10 = 0.0013 3.2 Числовими методами Для перевірки правильності значень h0 та Q10 , отриманих за аналітичними залежностями (7) та (8), розв’яжемо систему нелінійних алгебараїчних рівнянь (6) за допомогою функції MATLAB FSOLVE. Для цього опишемо систему (6) у файлі pu2.m : function y=pu2(x) h=x(1); Q1=x(2); ro=1000; g=9.8; dz=0.9; kv=1e-5; d=0.5; r1=0.05; L1=104; r2=0.09; L2=5; p1=13000; p2=0; %------------------------------------------- k1=sqrt(4*pi.^2*r1.^5/L1/dz); k2=sqrt(4*pi.^2*r2.^5/L2/dz); B=(k2/k1)^2; %------------------------------------------- y=[ Q1-k2*sqrt(g*h-p2/ro); (k1^2*(p1/ro-g*h)-Q1^2)]; end Питання: При компілюванні pu1.m в мене виходить h0 = 0.0034, Q10 = 0.0013 При компілюванні pu2.m (з командою: x0=[1 ;0.1] ;y=fsolve('pu2',x0)) у мене виходить h0 = 0.0255, Q10 = 0.0036 Я так розумію це не є в межах допустимої похибки. Я старався робити програму згідно методичних вказівок, і перевіривши багато разів я не зміг знайти помилку, можливо вона у початкових значеннях fsolve. Чи не могли б ви мені буль ласка підказати де я помилився. Наперед дякую і вибачте за неуважність |