Ім'я файлу: 3 лаб АВ-22 Воробок Г.Р. (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 347кб.
Дата: 20.12.2021
скачати

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут енергетики та систем керування

Кафедра АВКТ




ЗВІТ

до лабораторної роботи №3

на тему: «Дослідження нелінійних моделей шляхом лінеаризації»

з курсу: «Моделювання об’єктів керування»


Виконав: ст. гр. АВ-22

Воробок Г.Р.

Перевірив:

Ділай І.В.

Львів-2020
Завдання 1(варіант 3)

Побудувати та дослідити математичну модель відкритої протічної ємності, зображеної на рисунку.

Конструктивні параметри:

L1­=104м, L­2=5м, r=0.05м,

r­2=0.09м, d =0.5м.

Задані значення величин:

- вхідних : P­­­=13кПа, P­2­=­­­0кПа

Значення східчасто змінюваної вхідної величини :

P2­­=0.5кПа.

Для всіх варіантів приймаємо ρ=1000кг/м3, ν=10-5 Па*с,  ξ=0,9.
2.Побудова математичної моделі системи

Згідно з рівнянням збереження маси речовини та ввівши деякі припущення (масообмін на границі розділу фаз рідина-повітря відсутній, ρ=const), запишемо диференційне рівняння, що описує зміну рівноваги в ємності



де площа ємності, м2 ;

h – рівень рідини в ємності, м.;

Q об’ємна витрата, м3/c.

Зміна витрати в першому трубопроводі описується диференційним рівнянням:



Де , , g – прискорення земного тяжіння , g=9.81 м/с2.

Витрати в другому трубопроводі з турбулентним режимом течії визначається на основі закону Дарсі-Вейсбаха:



Рівняння (1), (2), (3) складають систему нелінійних диференційних рівнянь, які описують об’єкт моделювання:



Або в іншому вигляді



Як видно з (5), параметри стану об’єкт – це рівень h та витрата рідини Q2 в другому трубопроводі. Нехай для даної проточної ємності зовнішнім об’єктом буде регулятор рівня рідини в ємності. Тоді, вихідною величиною об’єкту є рівень ємності в h.

3. Визначення невідомих параметрів стану рівноваги

3.1. За аналітмчними залежностями

Параметри стану для даного об’єкту є величини Q1 та h. В стані рівноваги

Q1=Q10=const, h=h0=const. Враховуючи це, перепишемо систему (5) для стану рівноваги.



Із (6)

Підставляємо (7) в друге рівняння (6) та отримуємо:



Звідки (позначивши ), одержимо:



Значення h0 та Q10,20 зручно знайти описавши вирази (7), (8) в script-файлы. Наприклад, в даному варіанті початкові значення параметрів стану отримано при виконанні програми записаної у script-файлі pu1.m:

%файл розрахунку початкових значень параметрів

%за аналітичними залежностями

ro=1000; g=9.8; dz=0.9; kv=1e-5;

d=0.5; r1=0.05; L1=104; r2=0.09; L2=5;

p1=13000; p2=0;

%------------------------------------

k1=sqrt(4*pi.^2*r1.^5/L1/dz);

k2=sqrt(4*pi.^2*r2.^5/L2/dz);

B=(k2/k1)^2;

%------------------------------------

disp('Початкові значення параметрів')

h0=(B*p2+p1)/(ro*g*(B+1));

Q10=k2*sqrt(g*h0-p2/ro);

disp(h0);

disp(Q10);
Результати виконання програми:

h0 = 0.0034, Q10 = 0.0013

3.2 Числовими методами

Для перевірки правильності значень h0 та Q10 , отриманих за аналітичними залежностями (7) та (8), розв’яжемо систему нелінійних алгебараїчних рівнянь (6) за допомогою функції MATLAB FSOLVE. Для цього опишемо систему (6) у файлі pu2.m :

function y=pu2(x)

h=x(1); Q1=x(2);

ro=1000; g=9.8; dz=0.9; kv=1e-5;

d=0.5; r1=0.05; L1=104; r2=0.09; L2=5;

p1=13000; p2=0;

%-------------------------------------------

k1=sqrt(4*pi.^2*r1.^5/L1/dz);

k2=sqrt(4*pi.^2*r2.^5/L2/dz);

B=(k2/k1)^2;

%-------------------------------------------

y=[ Q1-k2*sqrt(g*h-p2/ro);

(k1^2*(p1/ro-g*h)-Q1^2)];

end

Питання:

При компілюванні pu1.m в мене виходить h0 = 0.0034, Q10 = 0.0013

При компілюванні pu2.m (з командою:

x0=[1 ;0.1] ;y=fsolve('pu2',x0))

у мене виходить h0 = 0.0255, Q10 = 0.0036

Я так розумію це не є в межах допустимої похибки.

Я старався робити програму згідно методичних вказівок, і перевіривши багато разів я не зміг знайти помилку, можливо вона у початкових значеннях fsolve. Чи не могли б ви мені буль ласка підказати де я помилився. Наперед дякую і вибачте за неуважність


скачати

© Усі права захищені
написати до нас