Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоритичної та прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
на тему:
«Дослідження макроекономічних процесів
на прикладі Київської області»
Виконала
Студентка групи ФБ-11 Дідушок Ю. О.
Науковий керівник:
Іваницька Н. Б.
Львів 2020
Зміст
ВСТУП
Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо. Макроекономіка оперує такими поняттями як ВВП, ВНП, сукупний попит, сукупна пропозиція, платіжний баланс, грошові ринки товарів і праці, використовуючи агреговані показники.
Спираючись на ці поняття, вона пояснює механізм формування типових
для ринкової економіки явищ і процесів та обґрунтовує закономірності їх зміни.
Це дозволяє не тільки давати теоретичний опис основних принципів функціонування національної економіки, прогнозувати очікувані тенденції у розвитку виробництва і зміни кон’юнктури ринку, але і виявляти можливості впливу різних економічних суб’єктів на хід подій. Тому макроекономіка створює теоретичну основу для обґрунтування економічної політики держави і вибору найбільш ефективних заходів її здійснення.[1]
Метою даної наукової роботи є набуття практичних вмінь та навичок
аналізу реальних макроекономічних показників діяльності окремої області
держави із застосуванням статистичних методів в аналізі тих чи інших явищ і процесів суспільного життя.
Об’єктом досліджень є Київська область, динаміка макроекономічних показників та загальний стан регіону.
Завдання № 1. Нерівномірність розвитку регіонів держави
Система національних рахунків- це узгоджений на міжнародному рівні стандартний набір рекомендацій щодо розрахунків показників, які використовуються для опису та аналізу найбільш загальніших результатів і пропорцій національної економіки
Валовий випуск (ВВ) – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміжного споживання. Його аналогом у політичній економії є валовий або сукупний суспільний продукт. [2]
Проміжне споживання (ПС) відображає вартість товарів та послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживання основного капіталу, або амортизація).[3]
Валовий регіональний продукт (ВРП) - узагальнюючий показник економічної діяльності регіону, що характеризує процес виробництва товарів і послуг. Публікація даних про ВРП раніше здійснювалася в ринкових цінах. Оцінка ВРП в основних цінах відрізняється від оцінки в ринкових цінах на величину чистих (за винятком субсидій на продукти) податків на продукти. ВРП в основних цінах представляє собою суму доданих вартостей в основних цінах за видами економічної діяльності.
Валова додана вартість – вартість товарів та послуг, які купуються для використання, а не для перепродажу чи подальшої обробки, являє собою різницю валового випуску та проміжного споживання.
У міжнародній статистичній практиці випуск товарів і послуг не є оціночним показником економічної діяльності, оскільки на його величину впливає вартість спожитих у процесі виробництва товарів і послуг.
Таблиця 1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Київської області України протягом 2015-2019 років
| № з/п | Показники | Значення показників | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | ||
| 1 | Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу, грн./особу | 60109 | 74216 | 90027 | 123763 | |
| 2 | Обсяг ВРП України у розрахунку на одну особу, грн./особу | 46413 | 55899 | 70233 | 84235 | |
| 3 | Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Київської області в Україні, %-х (п.1/п.2). | 129,51 | 132,77 | 128,18 | 146,93 | |
| 4 | Абсолютні відхилення, %-х пунктів | - | - | - | - | - |
| 4.1 | базисні | - | 3,26 | -1,33 | 17,42 | |
| 4.2 | ланцюгові | - | 3,26 | -4,59 | 18,75 | |
Згідно з Європейських стандартів вирівнювання рівня розвитку регіонів держави показник валового регіонального продукту не повинен бути нижчим від 75% від загального показника по країні. Якщо він нижчий, то з боку держави доцільно застосувати політику стимулювання економіки в даному регіоні.
Для аналізу економічної діяльності галузі слід проаналізувати обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу у графічній формі (див. рис. 1).
Рис. 1 Динаміка обсягу ВПР регіону та України у розрахунку на одну особу
У даному завданні проведено дослідження обсягів ВРП Київської області у розрахунку на одну особу на часовому проміжку з 2015р. по 2019р. За даними Статистичного щорічника можна зробити наступні висновки:
Обсяг ВРП Київської області у розрахунку на одну особу впродовж 2015-2019 рр. помітно зростає.
Загальнодержавний показник ВРП у розрахунку на одну особу також показує досить хороші зміни – в динаміці за 5 років відповідно зростає.
Співвідношення обсягу ВРП Київської області до показника в середньому в державі впродовж 5 років тримається на рівні 128-147%, що показує велике зростання даного показника від загальнодержавного.
Завдання №2. Економічна активність населення Київської області.
Економічно активне населення, або робоча сила:
Зайняте населення- це особи у віці 15-70 років, які зайняті економічною діяльністю, що приносить дохід, а також особи, які відпрацювали протягом тижня хоча б одну годину.
Безробітні – це особи у віці 15-70 років як зареєстровані, так і не зареєстровані в державній службі зайнятості, що одночасно відповідають трьом умовам: 1)не мали роботи (прибуткового заняття); 2) протягом останніх чотирьох тижнів шукали роботу або намагалися організувати власну справу; 3) впродовж двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за плату як найманий працівник або на власному підприємстві.
Економічно неактивне населення - це особи у віці 15- 70 років, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні». Це наприклад: учні та студенти, пенсіонери, особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими, особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
Економічно активне населення – це особи у віці 15-70 років, які протягом певного періоду часу забезпечують пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг.
Пропозиція робочої сили – це працездатне населення, яке пропонує свою працю за кожного рівня заробітної плати. Пропозиція робочої сили визначається сукупністю різних факторів, зокрема, рівнем заробітної плати, освіти, профспілкового захисту, характером і змістом праці, податковою системою тощо.[4]
Таблиця 2
Динаміка економічно активного населення Київської області України протягом 2015-2019рр
| № з/п | Показники | Значення показників | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | ||
| 1 | Економічно активне населення Київської області, тис. осіб | 790,6 | 789,8 | 793,0 | 806,6 | |
| 2 | Економічно активне населення України, тис осіб | 18097,9 | 17955,1 | 17854,4 | 17939,5 | |
| 3 | Співвідношення рівня економічної активності населення регіону до аналогічного показника по Україні, % | 4,36 | 4,39 | 4,44 | 4,5 | |
| 4 | Абсолютні відхилення, %-х пунктів | - | - | - | - | - |
| 4.1 | базисні | - | 0,03 | 0,05 | 0,06 | |
| 4.2 | ланцюгові | - | 0,44 | 0,49 | 0,55 | |
Для аналізу слід проаналізувати на основі Таблиці 2 динаміку економічної активності населення Київської області і аналогічного показника в Україні протягом 2015-2019 років в графічній формі (див. рис.2)
Рис.2 Динаміка економічної активності населення Київської області і економічної активності населення України.
Аналізуючи динаміку рівня економічної активності населення бачимо ,
що кількість економічно активного населення Київської області за період з
2015 по 2018 рік практично не змінювалась і становила в середньому 795 тис.
осіб. За період з 2017 по 2018 рік його кількість незначно збільнинась, а саме
на 13,6 тис. осіб. В період з 2015 по 2017 ми спостерігаємо стабільну динаміку
з мінімальними відхиленнями.
Відповідно показник співвідношення рівня економічної активності
населення Київської області до аналогічного показника по Україні має
позитивну динаміку і зростає з 4,36% у 2015 році до 4,5% у 2018 році.
Найбільше зростання цього показника відбулось з 2017 р. по 2018 р. на 0,06%.
Завдання №3. Безробіття Київської області
Безробіття – соціально-економічна ситуація, при якій частина активного, працездатного населення не може знайти роботу, яку ці люди здатні
виконувати.
У Законі України “Про зайнятість” безробітними вважаються працездатні
громадяни, які шукають роботу, зареєстровані на біржі праці і не мають
реальної можливості отримати працю у відповідності зі своїми освіченістю,
профілем, трудовими навичками.
Рівень (норма) безробіття – показник, який відображає співвідношення між кількістю безробітних і загальною кількістю робочої сили.
Сучасна західна економічна наука виділяє такі форми безробіття:
фрикційне,
структурне,
циклічне.
Фрикційне безробіття – тимчасова незайнятість, яка пов’язана з
добровільним переходом робітника з однієї роботи на іншу.
Структурне безробіття – безробіття, яке пов’язане зі змінами в
структурах споживчого попиту і технології виробництва.
Циклічне безробіття – короткострокове безробіття, пов’язане із
циклічними спадами виробництва. Його виникнення обумовлюється
недостатнім сукупним попитом. При спаді, коли суттєво зменшуються
загальні, або сукупні витрати, зменшується і сукупний попит на товари і
послуги, скорочується зайнятість і зростає безробіття. Циклічне
безробіття знижується в час економічного підйому і збільшується в
період криз.
Природний рівень безробіття (мінімальний сталий рівень безробіття)
розраховується як процентне відношення числа безробітних, які
визначені структурними і фрикційними чинниками до загальної
чисельності робочої сили:
Провідному американському економісту Артуру Оукену (1928-1980)
вдалося математично виразити залежність між ВВП і циклічним
безробіттям - нині відому як закон Оукена: Якщо фактичний рівень
безробіття перевищує мінімальний сталий рівень на один відсоток, то
відставання обсягу фактичного ВВП від потенційного становить 2,5%.
За допомогою коефіцієнта 2,5, названого коефіцієнтом Оукена, можна
обчислювати абсолютні втрати продукції, пов’язані з будь-яким рівнем
безробіття.[5]
Таблиця 3
Динаміка безробіття Київської області України протягом 2015-2019 років
| № з/п | Показники | Значення показників | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | ||
| 1 | Безробіття населення Київської області, тис. осіб | 50,7 | 53,5 | 51,9 | 51,1 | |
| 2 | Безробіття населення України, тис. осіб | 1654,7 | 1678,2 | 1698,0 | 1578,6 | |
| 3 | Рівень безробіття в Київській області, % | 6,5 | 8 | 6,5 | 6,3 | |
| 4 | Частка безробіття населення регіону до аналогічного показника по Україні, % | 3,06 | 3,2 | 3,05 | 3,2 | |
Для аналізу слід проаналізувати на основі Таблиці 3 динаміки безробіття населення Київської області і аналогічного показника в Україні протягом 2015-2019 років (див. рис. 3)
Рис.3 Динаміка безробіття населення Київської області і безробіття
населення в Україні.
Аналізуючи динаміку рівня безробіття населення Київської області
за період з 2015 по 2018 рік спостерігаємо негативну динаміку даного
показника, про що свідчить збільшення кількості безробітних з 50,7 тис. осіб у
2015 році до 51,1 тис. осіб у 2018 році. По Україні за цей період кількість
безробітних різко зменшилась у 2018 році на 76,1 тис. осіб і залишалась на рівні в період з 2015 по 2017рр.
Показник співвідношення рівня безробіття населення регіону до аналогічного показника по Україні за період з 2015 по 2018 рік був не стабільним. У 2016 році відбулось його зростання на 1,5% , що є негативним значенням для регіону.
Завдання № 4. Кон'юнктура ринку праці.
Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Основу ринку
становлять дві головні дійові особи: роботодавці та наймані працівника.
У класичному розумінні ринок праці — це сфера формування попиту і
пропозиції на робочу силу. Іншими словами, ринок праці — ринок одного з
факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих працівників
пропонують свою працю (трудові послуги), а роботодавці (власники) —
виробники товарів та послуг — потребують її. Становлення ринку праці в
Україні відбувається дуже повільно, що є характерним для перехідної
економіки.
На ринку праці як і на інших ринках мають місце пропозиція, попит та
ціна у вигляді заробітної плати.
Пропозиція робочої сили визначається сукупністю різних факторів:
рівнем зарплати, освіти, профспілкового захисту, релігією, податковою
системою тощо.
Ринок праці в ринковій економіці – це ринок найманої праці, де
роботодавець і найманий працівник виступають як юридично рівноправні
особи.
Співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці проявляється
в ринковій ціні робочої сили і залежить від кон’юнктури ринку, яка
визначається шляхом обчислення коефіцієнта навантаження на одне вільне
робоче місце (Кнав), який отримують шляхом ділення пропозиції праці до
потреби підприємств у працівниках (кількості вільних робочих місць).[6]
Таблиця 4
Динаміка попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці Київської області України протягом 2015-2019 рр.
| № з/п | Показники | Значення показників | |||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | ||
| 1 | Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб в Київській області | 11 | 7 | 3 | 2 |
| 2 | Середнє навантаження на одне вільне робоче місце в Україні | 19 | 11 | 7 | 6 |
| 3 | Співвідношення навантаження на ринку праці регіону до аналогічного показника по Україні, % | 0,5 | 0,6 | 0,4 | 0,3 |
Для аналізу слід проаналізувати на основі Таблиці 4 динаміку навантаження на одне вільне робоче місце осіб в Київській області і аналогічного середнього показника в Україні протягом 2014-2018 років (див.рис.4).
Рис.4 Динаміка навантаження на одне вільне робоче місце осіб в Житомирській обл. і аналогічного середнього показника в Україні протягом 2014-2018 рр.
Аналізуючи динаміку навантаження на одне вільне робоче місце осіб в
Київській області і аналогічного середнього показника в Україні протягом 2015-2018 рр. можна зробити аналітичний висновок, що на ринку праці в Київській області і в Україні в цілому домінує праце надлишкова кон’юнктура. З 2015 по 2018 рік у Київській області аналізований показник коливається в межах 11 осіб у 2015 р. і 2 осіб у 2018р. на одне робоче місце, що є позитивною тенденцією розвитку регіону.
Середнє навантаження на ринку праці на одне робоче місце в Україні у 2015 році становило 19 осіб, а у 2015р. аналізований показник різко знизився на 8 осіб, і становив 11 осіб на одне робоче місце, що є позитивною тенденцією розвитку країни. В подальшому даний показник також зменшувався і вже у 2018 році він становив 2 особи на одне робоче місце. Що говорить про позитивний розвиток ринку праці в Україні.
Завдання№ 5. Ефективність функціонування господарського комплексу Київської області.
Господарський комплекс - це складна багатогалузева система, що
об’єднує різні галузі відрізняється високим рівнем інтеграції між її складовими
елементами (підприємствами, організаціями тощо) та складовими компонентами (потужності, стійкість зв’язків, рівень керованості тощо), а тому
володіє вищою ефективністю порівняно із звичайною сумарною ефективністю
її складових, а також підвищеною стійкістю щодо зовнішніх факторів.
Так, у складі сфери виробництва товарів особливо виділяються
промисловий, аграрно-промисловий, паливно-енергетичний, машинобудівний
комплекси, кожен із яких відрізняється власною складною структурою. З
позиції виробничої інфраструктури важливе місце займають транспорт і зв’язок, торгівля та деякі інші, що надають послуги переважно сфері виробництва товарів. Одночасно в процесі міжгалузевих інтеграційних процесів формуються й нові господарські комплекси, такі, як комплекс соціально-культурних галузей, соціально-споживчий, зовнішньоекономічний та ін.
Одним із базових показників оцінки ефективності діяльності як окремих
підприємств, так і господарського комплексу в цілому є показник
рентабельності операційної діяльності. Рентабельність операційної діяльності
визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до величини
операційних витрат і характеризує прибутковість операційної діяльності.
Під операційною діяльністю розуміється основна діяльність
підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи
фінансовою діяльністю.[7]
Таблиця 5
Ефективність функціонування господарського комплексу Київської області протягом 2015-2019 рр.
| № з/п | Показники | Значення показників | |||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | ||
| 1 | Рівень рентабельності (збитковості) в Київській обл., % | -0,6 | 7,9 | 9,5 | 5,8 |
| 2 | Рівень рентабельності України,% | 1,0 | 7,4 | 8,8 | 8,1 |
| 3 | Результат функціонування господарського комплексу тис. грн | -1367692 | 18666801 | 24185038 | 17949920 |
| 4 | Витрати господарського комплексу, млн. грн. | 178953970 | 241365042 | 235996282 | 311120566 |
| 5 | Співвідношення індексу рівня рентабельності по Київському регіоні до середнього показника по державі, % | -60 | 106,8 | 108 | 128,9 |
Для аналізу слід проаналізувати на основі таблиці 5 динаміку рівня рентабельності в Житомирській обл. і аналогічного середнього показника в Україні протягом 2014-2018 років(див.рис.5).
Рис. 5 Динаміка рівня рентабельності в Житомирській обл. і аналогічного
середнього показника в Україні протягом 2014-2018 рр.
Дослідивши статистичні дані економічної діяльності Київської області, можна зробити аналітичний висновок, що функціонування господарського комплексу області у 2015 році було збитковим, про що свідчить негативний рівень рентабельності у -0,6%. З 2016 року по 2018 рік результат функціонування господарського комплексу був позитивним і постійно зростав, за винятком невеликого падіння у 2018 році з 9,5% до 5,8%. Відповідно, зріс рівень рентабельності з -0,6 % до 9,5% в період з 2015р. по 2017р., що є позитивною динамікою розвитку господарського комплексу області.
Динаміка середнього рівня рентабельності по Україні з 2015 р. по 2018 рік
Була практично аналогічною. Негативних показників не було рівень рентабельності мав позитивну динаміку і досяг 8,1 % у 2018
році.
Аналізуючи співвідношення індексу рівня рентабельності по
Київському регіону до середнього показника по державі можна сказати,
що у 2016 та 2017 роках по області показник рівня рентабельності був вищим, ніж в середньому по Україні.
Завдання № 6. Інвестиції
Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що
вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті
якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Під інвестиціями
розуміють економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального
капіталу підприємства, тобто на розширення або модернізацію виробничого
апарату. Джерелом інвестицій є заощадження.
Розрізняють валові та чисті інвестиції.
Валові інвестиції характеризують загальний обсяг інвестиційних коштів
у певному періоді, спрямованих на відтворення (нове будівництво,
реконструкцію, розширення, придбання засобів виробництва), приріст товарно-
матеріальних запасів, а також на підтримання діючих потужностей.
Чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі фонди, що заново
створюються та виробничий апарат, що відновлюється. Вони дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшених на суму амортизаційних відрахувань у певному
періоді.
Капітальні інвестиції – інвестиції у придбання або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних та нематеріальних активів.
Реальні інвестиції, тобто вкладення коштів у виробничі фонди (основні і
оборотні). Переважно це вкладення в матеріальні активи (будівлі, споруди,
техніку та матеріальні цінності), а також в нематеріальні активи (патенти,
ліцензії, технічну, науково-практичну, інструктивну, проектну та іншу
документацію).
Фінансові інвестиції, тобто вкладення капіталу в розробку проектів, у
купівлю акцій, облігацій та інших цінних паперів різних підприємств і установ,
випущених державою або приватними юридичними особами.
Під національними (внутрішніми) інвестиціями розуміють вкладення
капіталу резидентами (юридичними або фізичними особами) даної країни в
об’єкти інвестування на її території.
Іноземні інвестиції передбачають вкладення капіталу нерезидентами в об’єкти (інструменти) інвестування даної країни.[8]
Таблиця 6
Динаміка капітальних інвестицій Київської області протягом 2015-2019 рр.
| № з/п | Показники | Значення показників | |||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | ||
| 1 | Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності Київського регіону, млн. грн. | 24359,1 | 33411,4 | 34494,5 | 40713,4 |
| 2 | Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності в Україні, млн. грн | 273116,4 | 359216,1 | 448461,5 | 578726,4 |
| 3 | Співвідношення капітальних інвестицій Київського регіону до відповідного показника в середньому по державі, % | 8,91 | 9,30 | 7,60 | 7,03 |
Для аналізу слід проаналізувати на основі таблиці 6 динаміку капітальних
інвестицій за видами економічної діяльності в Київській області і
аналогічного показника в Україні протягом 2014-2018 років (див.рис.6).
Рис. 6 Динаміку капітальних інвестицій за видами економічної діяльності в Київській обл. і аналогічного показника в Україні протягом 2014-2018 рр.
Проаналізувавши динаміку капітальних інвестицій за видами економічної діяльності в Київській області і аналогічного показника в Україні протягом 2015-2018 рр. за даним державної статистики, можна зробити аналітичний висновок, що обсяг капітальних інвестицій Київського регіону на протязі 2015-2018рр. постійно збільшувався з 24359,1 млн. грн до 40713,4 млн. грн, це позитивно характеризує економічний розвиток регіону.
Аналогічна позитивна тенденція збільшення капітальних інвестицій спостерігається в загальному по Україні. З 2015 по 2018 рік цей показник зріс у 2,1 рази.
Аналізуючи співвідношення капітальних інвестицій Київського регіону до відповідного показника в середньому по державі ми бачимо зростання з 8,91% у 2015 році до 9,30% у 2016 році, що є позитивною динамікою і говорить про зростання частки інвестицій області в загальній сумі інвестицій по Україні. У 2017 році цей показник знизився на 1,70% і ще на 0,57% у 2018 році, що говорить про те, що ріст інвестицій у Київській області в цьому році був незначний.
Завдання № 7. Зовнішньо-економічна діяльність досліджуваної області
Список використаної літератури
Башнянин Г. І. та ін. Політична економія. — Львів: «Новий Світ-2000», 2004. — 480 с.
Електронний ресурс – Визначення «Валовий випуск» – https://economics.studio/ekonomicheskaya-teoriya/valoviy-vipusk-valoviy-vnutrishniy-produkt-71887.html
Макроекономіка: базовий курс : навч. посіб. / [проф. І.Й. Малий,
проф. І.Ф. Радіонова, доц. Т.Ф. Куценко, доц. Н.В. Федірко та ін.] —
К.: КНЕУ, 2016. — 246 с.
https://dl.kpt.sumdu.edu.ua/mod/book/view.php?id=1468&chapterid=105
Будаговська С., Кілієвич О. та ін. «Мікроекономіка і макроекономіка».
К.: «Основи». 1998.
Г.Г. Старостенко, С.В. Онишко та ін. Навчальний посібник
«Національна економіка»
А.О. Болтинська, Андреєва А.О. та ін. «Економіка підприємства»