Ім'я файлу: ЗРАЗОК_ВИПУСКНА РОБОТА.docx
Розширення: docx
Розмір: 117кб.
Дата: 25.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Є.В Культишов_ВИПУСКНА РОБОТА.docx
lekc1-msl.doc
Професійна та корпоративна єтика.docx
Філософія та організація права.doc





Кафедра публічного права

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри публічного права
__________________________
«___» _____________ 20 __ р.

Антоненко Анастасія Сергіївна
ВИПУСКНА РОБОТА

ІНСТИТУТ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
Спеціальність 081 «Право»


Науковий керівник:

_______________________

(особистий підпис)
Постригань Віталій Станіславович

Нормоконтролер:
_______________________

(особистий підпис)
Лисенко Олександр Миколайович

Черкаси

2020

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра публічного права

Освітній ступінь бакалавр

Спеціальність 081 «Право»
ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри публічного права

___________ ______________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

«___» __________ 20___ р.

З А В Д А Н Н Я

на випускну роботу студенту

Антоненко Анастасії Сергіївні
1. Тема роботи «Інститут відшкодування збитків в цивільному праві України»

Керівник роботи: к.ю.н., доцент кафедри публічного права Постригань

Віталій Станіславович

затверджена наказом по університету від _______ 2020 р. №___

2. Термін здачі студентом закінченої роботи «___» _______2020 р.

3. Вихідні дані до роботи матеріали підручників, посібників, нормативно-правові акти, фахові наукові статті та тези доповідей науково-практичних кoнференцій

4. Перелік питань, що їх належить розробити (зміст розрахунково-пояснювальної записки): наукові підходи до визначення сутності і змісту поняття «збитки»; зміст поняття «збитки» у законодавстві України та зарубіжних країн; визначити правову природу та зміст правовідносин з відшкодування збитків; визначити правову природу шкоди та збитків; проаналізувати склад збитків за цивільним законодавством України; визначити правове регулювання відшкодування збитків у цивільному праві України.
5. Перелік графічного (ілюстративного) матеріалу: немає.


6. Консультанти з окремих розділів випускної роботи:


Розділ
Консультант
Підпис, дата

Завдання видав
Завдання прийняв












7. Дата видачі завдання “____” ________________________ 20__ р.
8. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ етапу
Етапи виконання випускної
роботи
Термін виконання етапів роботи
Примітка

1.
Підбір джерел, літератури з теми дослідження, збір інформації про об’єкт дослідження
11.02.2020
виконано

2.
Опрацювання джерел та написання першого розділу «Категорія збитків у цивільному праві»
20.03.2020
виконано

3.
Опрацювання джерел та написання другого розділу «Загальні правові засади відшкодування збитків»
22.04.2020
виконано

4.
Опрацювання джерел та написання третього розділу дослідження «Склад та види збитків за цивільним законодавством України»
20.05.2020
виконано

5.
Написання вступу, висновків, оформлення бібліографічного апарату, додатків
27.05.2020
виконано

6.
Технічне оформлення роботи
28.05.2020
виконано

7.
Рецензування робити, здача переплетеної роботи разом з пакетом супровідних документів на кафедру
29.05.2020
виконано



Студент-дипломник ______________ А.С. Антоненко

Керівник роботи _______________ В.С. Постригань

РЕФЕРАТ
Антоненко А.С. «Інститут відшкодування збитків в цивільному праві України»

Випускна робота зі спеціальності 081 «Право». Східноєвропейський університет економіки і менеджменту. Черкаси, 2020. 92 с.

Обсяг основної частини випускної роботи – 90 сторінок.

Робота містить 82 назву списку використаних джерел і літератури.

Метою дослідження є визначення та розв’язання комплексу теоретичних та практичних проблем правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з відшкодуванням збитків.

Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що виникають у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Предмет дослідження – інститут відшкодування шкоди у цивільному праві України.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито мету проблеми та визначено дослідницькі завдання, вирішення яких сприяє її досягненню. Також у вступній частині розкрито предмет та об’єкт дослідження, методологію дослідження та практичне значення проблеми.

Перший розділ присвячений визначенню збитків у доктрині цивільного права та цивільному законодавстві та їх категорій у законодавстві та праві зарубіжних країн.

В другому розділі дослідження аналізуються правові підстави відшкодування збитків та правове регулювання розмірів збитків, що підлягають відшкодуванню.

У третьому розділі досліджено склад та види збитків за цивільним законодавством України та характеристику упущеної вигоди.

Практичне значення полягає в тому, що результати можуть бути використані у: науково-дослідній та освітній сферах – для подальшого дослідження інституту відшкодування збитків в цивільному праві України – при викладанні академічних курсів з «Цивільного та сімейного права України», «Цивільного процесу», підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.
Ключові слова: ЗБИТКИ, ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, СКЛАД ЗБИТКІВ, РЕАЛЬНІ ЗБИТКИ, УПУЩЕНА ВИГОДА.


ЗМІСТ

ВСТУП………………………...………………………………….….……………6

РОЗДІЛ 1 КАТЕГОРІЯ ЗБИТКІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ .……………..9

1.1 Поняття збитків у доктрині цивільного права та цивільному законодавстві ………………….……..................................................................9

1.2 Категорія збитків у законодавстві та праві зарубіжних країн ...............14

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ………………………………………………………………………...26

2.1 Правові підстави відшкодування збитків ………………………………..26

2.2 Правове регулювання розмірів збитків, що підлягають відшкодуванню………………………………………………………………..35

РОЗДІЛ 3 СКЛАД ТА ВИДИ ЗБИТКІВ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ……………………………………………61

3.1 Поняття та зміст реальних збитків ….……..……………………………..61

3.2 Характеристика упущеної вигоди ………………………..........................69

ВИСНОВКИ……………….………………………….…………… …………...87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………91
ВСТУП

Актуальність теми. Необхідність відшкодування понесених витрат завжди стояла перед людством. З моменту встановлення товарно-грошових відносин у суспільстві стало особливо актуальним питання про захист прав і законних інтересів учасників цих відносин. Одним з найдавніших і основоположних інститутів в захисті порушених прав є інститут відшкодування збитків, який зберігає своє значення досьогодення. Цей інститут додає стабільності відносинам цивільного обігу, дозволяючи його учасникам покривати як реальний збиток, так і упущену вигоду, знижувати ризики діяльності у разі порушення зобов'язань їх учасниками.

В Україні визначною подією розвитку інституту відшкодування збитків стало закріплення на рівні Цивільного кодексу України положення про те, що правом на відшкодування збитків наділена кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права. Разом з тим, цивільне законодавство не передбачає відшкодування всіх втрат, що можуть бути завдані внаслідок порушення цивільних прав, а також містить окремі суперечності у правовому регулюванні відшкодування тих втрат, які дозволені законодавством до відшкодування. Суперечливим, в тому числі, є розмежування збитків та шкоди за Цивільним кодексом України. Не існує єдності стосовно правової природи цих категорій у доктрині. Теорія, законодавство та практика застосування цивільного законодавства по-різному підходять до підстав та умов відшкодування збитків.

Такий стан теоретичного та практичного пізнання відшкодування збитків додатково ускладнюється тим, що в доктрині цивільного права відшкодування збитків розглядається, здебільшого, як захід цивільно-правової відповідальності, в той же час чинне законодавство відшкодування збитків визначає як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
Мета і завдання дослідження. Метою є визначення та розв’язання комплексу теоретичних та практичних проблем правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з відшкодуванням збитків.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

  • дослідити наукові підходи до визначення сутності і змісту поняття «збитки»;

  • проаналізувати зміст поняття «збитки» у законодавстві України та зарубіжних країн;

  • визначити правову природу та зміст правовідносин з відшкодування збитків;

  • визначити правову природу шкоди та збитків; l

  • проаналізувати склад збитків за цивільним законодавством України;

  • визначити правове регулювання відшкодування збитків у цивільному праві України.

Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що виникають у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Предметом роботи є інститут відшкодування шкоди у цивільному праві України.

Методи дослідження становлять загальні та спеціальні наукові методи, серед яких чільне місце посідає загальнонауковий діалектичний метод із системно-функціональним підходом до аналізу досліджуваних явищ. Застосування цього методу дозволило розглянути інститут відшкодування збитків, як елемент правової системи, що знаходиться у процесі постійного розвитку.

У рамках зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалися законодавство щодо відшкодування збитків. Порівняльний метод дав змогу проаналізувати положення, що стосуються відносин, які є предметом цього дослідження у ЦК України та раніше чинному цивільному законодавстві, а також порівняння вирішенняцих питань у ЦК України та цивільному законодавстві деяких інших країн.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати можуть бути використані у: науково-дослідній та освітній сферах – для подальшого дослідження інституту відшкодування збитків в цивільному праві України – при викладанні академічних курсів з «Цивільного та сімейного права України», «Цивільного процесу», підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.

Структура роботи зумовлена предметом, метою, завданнями й логікою дослідження обраної теми. Робота складається зі вступу, трьох розділів (шість підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури.

РОЗДІЛ 1

КАТЕГОРІЯ ЗБИТКІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

1.1 Поняття збитків у доктрині цивільного права та цивільному законодавстві

Інститут відшкодування збитків належить, безперечно, до числа найбільш важливих і цікавих явищ юридичного побуту.

В цивілістичній доктрині збитки розглядаються як багатоаспектне явище, щодо якого існують різні погляди, дається різне тлумачення відповідним законодавчим нормам тощо. При цьому визначальним для усіх дослідників є постулат, сформульований ще в римському приватному праві, згідно з яким майновою шкодою (збитками) вважалося «обчислене в грошах будь-яке зменшення наявного майна та інше ущемлення майнового інтересу однієї особи, заподіяне протиправними діями іншої особи, яке складається з двох елементів – втрат наявного та втраченої вигоди» [70, c. 363]. Така конструкція збитків у тій чи іншій інтерпретації зберігається в цивільному законодавстві України та правових системах інших країн. Зрозуміло, що на формування концепцій розуміння збитків впливали умови відповідного періоду розвитку тієї чи іншої країни та їх легальне відображення в законодавстві.

У ст. 36 Основ цивільного законодавства 1961 р. було запропоновано розуміти під збитками витрати, здійснені кредитором, втрату чи пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником. Таке визначення згодом було відтворено у всіх цивільних кодексах колишніх союзних республік (ст. 203 ЦК УРСР 1963 р.). Ці нормативні положення про збитки покладалися дослідниками радянського періоду в основу їх тлумачень та дискусій. При цьому зберігався вплив на формування концепцій про розуміння збитків видатних російських цивілістів, які розглядали збитки як порушену цінність[64, c. 216; 71, с.589; 79, с. 513] або порушений інтерес [63, c.8].
РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

2.1 Правові підстави відшкодування збитків

Застосування відшкодування збитків як однієї з мір цивільної відповідальності можливе за наявності відповідної правової підстави.

Сутність відповідальності за порушення договірних зобов’язань найбільш повно визначено у главі 51 ЦК «Правові наслідки порушення зобов’язання». Так, у разі порушення зобов’язання, під яким розуміється його невиконання або неналежне виконання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Такими наслідками є:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У цивілістичний науці досить давно розроблена концепція цивільно-правової відповідальності, яка може застосуватися до порушника у разі порушення ним цивільних прав чи інтересів. При цьому проблема цивільної відповідальності є однією з найскладніших та дискусійних як у цивілістичній доктрині, так і в судовій практиці.

Попри все найбільш сформованою є точка зору, згідно з якою підставою для застосування цивільної відповідальності має слугувати наявність у діях порушника, як правило, складу цивільного правопорушення, до якого включаються такі складові як:

1) протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи;

2) шкідливий результат такої поведінки (шкода);

3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою;
РОЗДІЛ 3

ВИДИ ЗБИТКІВ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
3.1 Поняття та зміст реальних збитків

Зміст збитків переважно лише узагальнено визначається у ст. 22 ЦК України та в ст. 224 ГК України. Більш менш конкретизовані в ЦК реальні збитки, які виявляються у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, та в ГК, які виявляються у втраті або пошкодженні майна. Безумовно настання таких негативних наслідків щодо речі (за ГК – майна) в усіх випадках зменшує майновий актив потерпілої особи (кредитора, управненої сторони). Однак і тут є певні неістотні розбіжності, оскільки не можна визнати тотожними поняття «знищення» (ЦК) та «втрата» (ГК) майна.

В ГК України, на відміну від ЦК України, зроблено спробу конкретизувати складові елементи збитків, згідно з ст. 225 якого до них мають включатися:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Переважна частина перерахованих складових елементів збитків не є новою і так чи інакше визначена вже в наведених статтях ЦК (22) та ГК (224). При цьому ще раз акцентуємо увагу на неприпустимій суперечності, яка полягає в ототожненні не співпадаючих юридичних категорій як «неодержані доходи» та «неодержаний прибуток» у значенні втраченої вигоди. Взагалі ж, як нам вважається, на законодавчому рівні практично неможливо дати вичерпний перелік конкретних видів збитків. Хоча практиці відоме певне нормативне регулювання складу збитків та їх розміру. Такою була, наприклад, Тимчасова методика визначення розміру шкоди (збитків), заподіяної порушенням господарських договорів, затверджена 21 грудня 1990 р. Державною комісією Ради Міністрів СРСР [13, c.3-10]. Такими є Порядок визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. [11], Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена постановою Національної комісії електроенергетики від 22 листопада 1999 р. № 1416 [7, c.27].

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз чинного законодавства про збитки, практику його застосування, доктринальних положень, сформульованих цивілістичною наукою, дозволив обґрунтувати та запропонувати науково-практичні висновки, основними з яких є, зокрема, наступні.

Відшкодування збитків є одним із найбільш поширених способів захисту цивільних прав. На відміну від відшкодування шкоди в натурі в даному випадку майновий інтерес потерпілої сторони задовольняється за рахунок грошової компенсації понесених майнових втрат.

Тому відшкодування збитків є багатофункціональним юридичним механізмом, оскільки слугує не лише мірою цивільно-правової відповідальності, але і водночас є способом захисту порушених прав та превентивним способом спонукання сторін до належного виконання договору.

Збитки розуміються як грошове вираження втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення відповідного цивільного права іншою особою, зокрема, стороною договірного зобов’язання, які підлягають відшкодуванню.

До моменту порушення цивільних прав сторін договірного зобов’язання відшкодування збитків як закріплена в цивільно-правовій нормі санкція здійснює щодо обох сторін виховну, регулятивну, охоронну, превентивну функції, а з моменту настання порушення та пред’явлення позову про застосування санкції у формі відшкодування збитків вони відіграють функцію відновлювально-компенсаційну для потерпілого і репресивно-штрафну щодо майна особи порушника.

Крім того, необхідно розмежувати поняття «збитки» і «відшкодування збитків», яке полягає в тому, що збитки – це статика їх економічного стану, а відшкодування збитків – це їх можлива динаміка юридичного стану.

Принципом, властивим усім дослідженим сучасним системам права, є принцип повного відшкодування заподіяного збитку. Повне відшкодування збитків є необхідною умовою функціонування будь-якої системи господарювання, заснованої на товарно-грошових відносинах. Через історичні причини, що склалися, відшкодування збитків отримало різне правове регулювання в країнах загального права і країнах сім'ї континентального права.

Підхід до виконання зобов'язання в натурі і заміні його грошовим відшкодуванням неоднаковий в країнах континентальної Європи і країнах англо-американського права. По-перше, вимога про виконання в натурі є основною і боржник у принципі може бути завжди присуджений до виконання в натурі (за деякими винятками), коли цього бажає кредитор.

Англо-американське право виходить із прямо протилежного принципу: основне, на що може претендувати кредитор у разі порушення договірного зобов'язання, – відшкодування заподіяного йому збитку шляхом сплати грошової компенсації.

В англо-американській доктрині відшкодування збитків аналізують із погляду різних видів майнового інтересу сторони, що понесла збиток при порушенні договору. Захист „позитивного” договірного інтересу полягає в тому, що потерпіла сторона повинна бути поставлена при відшкодуванні збитків у таке становище, в якому вона перебувала б, якби договір був виконаний належним чином. Під захистом „негативного” договірного інтересу розуміється реалізація права потерпілої сторони отримати відшкодування витрат, які були нею понесені з розрахунку на те, що контрагент виконає свої зобов'язання за договором.

Французька правова доктрина і судова практика, разом із збитками, що мають характер упущеної вигоди, розрізняють збитки, що зазнали від „втрати можливостей”. Зміст і обсяг належних відшкодуванню збитків у німецькому праві характеризують як принцип тотальної відповідальності.

У німецькому праві разом із відшкодуванням конкретних збитків, тобто таких, які понесені насправді, допускається й „абстрактний” спосіб обчислення збитків, що потребують відшкодування. Під „абстрактними” збитками, як і в інших правопорядках, розуміється різниця між договірною і ринковою вартістю товару в момент порушення договору.

Неприпустимим є зарахування до складу збитків несплачених за товар сум, оскільки вони мають вважатися основною заборгованістю, стягнення якої не є мірою відповідальності.

І, останнє, якщо нормами ЦК чи іншого закону встановлено обов’язок порушника відшкодувати збитки, то їх відшкодування має здійснюватися в повному обсязі. Якщо нормами ЦК чи іншого закону взагалі не передбачено відшкодування збитків, то вони мають відшкодовуватися у повному обсязі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ



  1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Х. : Фоліо, 2007. 158 с.

  2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. : офіційний текст з додатком станом на 1 березня 2019 року. К. : Юрінком Інтер, 2019. 464 с.

  3. Господарський кодекс від 16 січня 2003 р. : офіційне видання (із змінами та доповненнями) станом на 1 лютого 2019 р. К. : Ін Юре, 2019. 224 с.

  4. Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 47. Ст. 349.

  5. Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 25. Ст. 274.

  6. Про захист прав споживачів : закон України від 01.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 7. Ст. 84.

  7. Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об’єктів : закон України від 06.04.2000 р. // Офіційний вісник України. 2000. №18. Ст. 732. (втратив чинність згідно з Законом України від 27 квітня 2007 р.).

  8. Про транспорт : закон України від 10.11.1994 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2007. № 7. С. 5 – 20.

  9. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти : закон України від 22.02.2000 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2007. № 3. С.5 – 88.

  10. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 // Офіційний вісник України. 1998. № 14. Ст. 150.

  11. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №256 // Урядовий кур'єр. 1996. №24. С.5

  12. Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Державіаслужби від 14 березня 2006 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики. 2007. № 7. С. 207 – 233.

  13. Тимчасова методика визначення розміру шкоди (збитків), що заподіяна порушенням господарських договорів, затверджена 21 грудня 1990 р. Державною комісією Ради Міністрів СРСР // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. 1991. № 8. С. 3 – 10.

  14. Методика визначення суми збитків у разі недотримання замовниками вимог чинного законодавства під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджена Тендерною палатою України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2007. № 3. С. 345 – 350.

  15. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. // Офіційний вісник України. 2006. № 15. Ст. 1171.

  16. ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати (редакція 2016 року) // Урядовий кур’єр. 2016. № 68. С.10.

  17. Принципы международных коммерческих договоров, утвержденные Административным советом Международного института унификации частного права. (Принципы УНИДРУА) // Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. М. : Международный центр финансово-экономического развития, 2014. С.122 – 124.

  18. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» // Вісник господарського судочинства. 2008. № 3. С. 45 – 66.

  19. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» // Вісник господарського судочинства. 2008. № 1. С. 43 – 58.

  20. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2004. № 6. С. 336 – 352.

  21. Постанова Вищого господарського суду України від 26.01.2006 р. // Судова практика у справах господарського судочинства. 2007. № 12. С. 501 – 507.

  22. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.03.2002 р. у справі № 8/405 // Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського Суду України з господарських справ. К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. С. 55-56.

  23. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.01.2007 р. у справі № 36/89 // Юридичний вісник України. 2008. № 21. С.12 – 16.

  24. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.04.2002 р. у справі № 2/1604 // Бізнес, законодавство та практика. 2004. № 2. С.10 – 14.

  25. Постанова судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 7 грудня 2006 р. у справі № 36/89 // Юридичний вісник України. 2008. № 21. С.8 – 12.

  26. Постанова Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2005 р. у справі № 24/64 // Вісник господарського судочинства. 2006. № 1. С. 103.

  27. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.06.2007 р. у справі № 34/217-06 // Юридичний вісник. 2008. № 28. С.120.

  28. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 р. № 02-5/215 (з наступними змінами) // Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України. К. : Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. С. 123 – 127.

  29. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 р. № 04-5/601 // Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України. К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. С. 107.

  30. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1980. 192 с.

  31. Ансон В. Договорное право. М. : Юридическая литература, 2014. 420 с.

  32. Бервено С. М. Поняття збитків за Цивільним та Господарським кодексами України // Право України. 2016. №10. С. 266 – 270.

  33. Белых В. С. Качество товаров в английском договоре купли-продажи / В. С. Белых. М. : Глобус, 2011. 220 с.

  34. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. К. : Юрінком Інтер, 2015. 272 с.

  35. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право : общие положения. М. : «Статут», 2016. 395 с.

  36. Германское право : гражданское уложение / Серия : Современное зарубежное и международное частное право. М. : Наука, 2014. Ч. 1. С. 95.

  37. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / Отв. ред. А. Довгерт. К. : Истина, 2016. 520 с.

  38. Гражданское и торговое право европейских государств / Под ред. Е. А. Васильева. М. : Международные отношения, 2013. 420 с.

  39. Гражданский кодекс Украинской ССР : научно-практический комментарий. К. : Политиздат Украины, 1991. 639 с.

  40. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. М. : Статут, 2011. 411 с.

  41. Дернбург Г. Пандекты : обязательственное право. М.: Наука, 2011. 412 с.

  42. Диба І. В. Вигода, яку не варто упускати // Юридичний вісник України. 2018. № 8. С.7 – 10.

  43. Договірне право України : загальна частина : навчальний посібник / за ред. О. В. Дзери. К. : Юрінком Інтер, 2016. 896 с.

  44. Дмитриев С. Заверения, гарантии и обязательства возмещения убытков по англо-американскому и российскому праву // Право и экономика. 2015. № 4. С. 22 – 24.

  45. Жарский А. В. Возмещение убытков в международном коммерческом обороте // Журнал российского права. 2011. № 5. С. 11 – 13.

  46. Зенин И. А. Гражданское и торговое право европейских стран : учебное пособие. М. : Издательство МГУ, 2014. 192 с.

  47. Иоффе О. С. Обязательственное право. М. : Юридическая литература, 1975. 880 с.

  48. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. Л. : Издательство ЛГУ, 1985. 310 с.

  49. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності. Одеса : Астропринт, 2006. 264 с.

  50. Комаров А. С. Регулирование возмещения убытков при нарушении договора в коммерческом обороте стран с развитой рыночной экономикой и международной торговле (состояние и тенденции). М. : Наука, 2014. 260 с.

  51. Комаров А. С. Понятие и содержание договорной ответственности в праве Англии и США. М.: Юридическая литература, 2011. 160 с.

  52. Кривцов А. С. Общее учение об убытках. К. : Типография К. Маттисена, 2012. 219 с.

  53. Крисань Т. Є. Збитки як категорія цивільного права України. Одеса : Вортекс, 2018. 220 с.

  54. Крисань Т. Є. Розуміння збитків у цивільному праві Російської імперії // Актуальні проблеми держави і права. 2018. Вип. 38. С. 59 – 63.

  55. Крисань Т. Є. Визначення збитків у законодавстві та праві зарубіжних країн // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2018. Вип. 9. С. 292 – 295.

  56. Крисань Т. Є. Склад збитків за цивільним законодавством України // Південноукраїнський правничий часопис. 2018. Вип. 1. С. 120 – 122.

  57. Куликов А. А. Определение размера убытков в английском праве : основные принципы и современные тенденции // Журнал российского права. 2014. № 12. С.112 – 114.

  58. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності : навчальнй посібник. К. : Юрінком Інтер, 2015. 576 с.

  59. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. М. : Наука, 2012. 208 с.

  60. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности. М. : Юридическая литература, 2010. 311 с.

  61. Матвеев Г. К. Вина в гражданском праве. К.: Вища школа, 2001. 308 с.

  62. Матвєєв Г. К. Вибране. К. : Україна, 2008. 600 с.

  63. Маттеи У., Суханов Е. А. Основные положения права собственности. М. : Юристъ, 2015. 384 с.

  64. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в двух частях: часть первая. М. : Статут, 1997. 290 с.

  65. Мозолин В. П. Договорное право в США и в СССР. История и общие концепции. М.: Мысль, 2008. 320 с.

  66. Нам К. В. Убытки и неустойка как формы договорной ответственности. М.: Статут, 2014. 420 с.

  67. Научно-практический комментарий арбитражной практики. М. : Юридическая литература, 2019. 176 с.

  68. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве. М. : Госюриздат, 2010. 416 с.

  69. Пиндинг А. Я. Понятие и основные виды договорных убытков по советскому гражданскому праву. М. : Госюриздат, 2009. 324 с.

  70. Підопригора О. А., Харитонов Є. О. Римське право : підручник. К. : Юрінком Інтер, 2013. 512 с.

  71. Победоносцев К. П. Курс гражданского права : договоры и обязательства. К. : Вища школа, 2006. Ч. 3. 620 с.

  72. Советское гражданское право / под общ. ред. В. Ф. Маслова. К. : Вища школа, 1977. Ч. 1. 478 с.

  73. Советское гражданское право / под ред. О. А. Красавчикова. М. : Высшая школа, 1978. Т. 1. 519 с.

  74. Ткачук А. Л. Значення вини у відносинах відповідальності з порушенням договірних зобов’язань : К.: Вища школа, 2012. 220 с.

  75. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. М. : Международные отношения, 2010. Т. 2. 420 с.

  76. Цивільне право України : підручник / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. К. : Юрінком Інтер, 2016. 612 с.

  77. Цивільне право України : курс лекцій / За ред. Р. Б. Шишки. Харків : Еспада, 2015. Кн. 1. 329 с.

  78. Цивільне право України : підручник / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. К. : Юрінком Інтер, 2012. Кн. 1. 864 с.

  79. Цивільне право України : загальна частина : підручник / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. К. : Юрінком Інтер, 2010. 976 с.

  80. Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского права. М. : Международные отношения, 2010. 720 с.

  81. Штоль X. Ответственность и ее границы в рамках договоров в области экономических отношений между СССР и ФРГ. М. : Международные отношения, 2016. 210 с.

  82. Щербина В. С. Деякі питання відповідальності суб’єктів господарювання / В. С. Щербина // НДІ приватного права і підприємництва АПрН України. 2006. №3. С. 260 – 263.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас