Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
Аби зуби, а хліб буде.
Люди часто хворіють, бо берегтись не вміють.
Хочеш добре виглядати, не треба нервувати.
Рух - це здоров'я.
Тримай голову в холоді, черево в проголоді, ноги в теплі, житимеш довго на землі.
Гнила дошка цвяха не приймає.
Тяжко хворому терпіти, а ще тяжче над хворим сидіти.
Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакає.
З лікарем дружи, але не май в ньому потреби.
Прийде вік — знайдеться й лік.
Дорогі ліки все помагають: як не слабому, то лікареві.
Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.
Великий дуб, та дупластий, а маленький, та натоптаний.
Здоровому животу і редька не шкодить, а хворому і масло шкодить.
Індивідуальне здоров'я, це стан організму, за якого він здатний повноцінно виконувати свої функції, фізичне та духовне благополуччя, відсутність хвороб. Визначають такі критерії індивідуального здоров'я:
нормальне (у статистичному розумінні) функціонування (у біологічному розумінні) всіх систем і структур організму;
динамічну рівновагу між організмом людини та довкіллям;
здатність людини виконувати основні соціальні функції, продуктивно працювати;
адаптивність організму людини (здатність пристосовуватися до змінюваних умов середовища);
відсутність хвороб чи будь-яких ознак захворювання;
фізичне, духовне, соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, психічне здоров’я – стан рівноваги між людиною і зовнішнім світом, адекватність її реакцій на соціальне середовище, а також на фізичні, біологічні і психічні впливи; відповідність нервових реакцій силі і частоті зовнішніх подразників, гармонія між особистістю і оточуючими людьми, єдність уявлень про об’єктивну реальність даної особистості з увленнями інших людей, критичний підхід до будь-яких обставин життя. Психічне здоров’я сприяє найбільш повному фізичному, розумовому та емоційному розвитку людини.
Психічне здоров’я – стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, яке забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений як біологічними, так i соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.
Психічне здоров’я – це стан мозку людини, при якому забезпечується адекватна емоційна, інтелектуальна, свідомо-вольова взаємодія з зовнішнім середовищем.
Основними критеріями психічного здоров’я є:
відповідність суб’єктивних образів, що виникають у людини, відображеним об’єктам дійсності;
адекватність реакцій характеру до інтенсивності діючих подразників, значенню життєвих подій;
відповідний віку рівень зрілості емоційно-вольової і пізнавальної сфери;
здатність керувати власною поведінкою, намічати розумні життєві цілі, підтримувати необхідну для їх досягнення активність;
готовність до взаємодії з іншими людьми, адаптивність у мікросоціальних відносинах.
Фізичне здоров’я (соматичне) характеризує рівень розвитку і функціональні можливості органів і систем людського організму.
Базовими показниками фізичного здоров’я є робота серця, стан імунної системи і здатність організму засвоювати кисень. Ознаки фізичного здоров’я: чиста гладка шкіра, здорові зуби, блискуче, міцне волосся, рухливі суглоби, пружні м’язи, здорове серце, відчуття бадьорості протягом дня, висока працездатність.
Фізичне здоров’я забезпечує енергію для повсякденного життя, полегшує адаптацію до навколишнього середовища (наприклад, до погодних умов), допомагає виживати в екстремальних ситуаціях. Воно підвищує наші шанси захиститися від інфекцій і уникати травм, а також швидко одужувати, якщо захворів. Для підтримки фізичного здоров’я важливо повноцінно відпочивати, мати нормальну вагу тіла, піклуватися про свою фізичну форму, особисту гігієну, а також проходити регулярний медичний огляд і лікуватися в разі потреби. Також важливо уникати шкідливого впливу на організм тютюну, алкоголю, інших психоактивних і токсичних речовин.
Ознаками фізичного нездоров’я можуть бути:
порушення сну,
відсутність апетиту,
нездатність витримувати фізичні навантаження,
порушення травлення,
зіпсовані зуби,
нездорова шкіра,
підвищена стомлюваність,
загальна слабкість.
Щодо категорії соціального здоров’я, то вона набула особливої актуальності в наш час, трансформувавшись у глобальну проблему існування людства в окресленому періоді часу. Дамо визначення цьому поняттю. Соціальне здоров’я – це стан організму, що визначає здатність людини контактувати з соціумом. Воно складається під впливом сім’ї, друзів, однокурсників у студентському товаристві, наставників, волонтерів та інших людей, які так чи інакше присутні в житті кожної людини. Зважимо на те, що соціальне здоров’я складається з декількох компонентів: моральності людини (його ідеалів, цінностей, морально-етичних якостей), соціальної адаптації (здатності пристосовуватися до мінливих умов соціального середовища або життя, до трудової діяльності, професійним вимогам, здатністю виживати в стресових ситуаціях) тощо.
Соціальне здоров’я – це вміння контактувати з оточуючими, активний розвиток навичок, необхідних у спілкуванні в соціумі. Іноді в зв’язку з проблемами у сім’ї виникають проблеми у самої особистості, і вона віддаляється від суспільства, ізолюючи себе від будь-яких контактів. Соціальні мережі, Інтернет стають замінниками людини у реальному житті. Таким чином, соціальне здоров’я такої особистості достатньо не розвивається, й треба батькам і педагогам контролювати процес зайнятості особистості. Зазначимо, що психічне здоров’я та якості кожної окремої особистості не існують поза соціумом, і тому суспільство впливає на здоров’я людини. Цей вплив буває як позитивним, так і негативним. Особистість може страждати через несприятливу ситуацію в родині, у колективі, може бути деструктивною й деградувати. У результаті цього зміниться її ставлення до себе і до суспільства